Українська правда
Життя

Сергій Жадан: Хіба ми після війни? Ми - під час війни

Версія для друку Коментарі 0
11.12.2014
Ольга Радомська, BBC Україна

Сергій Жадан перемагав на Книзі року BBC вже двічі - у 2006 та 2010 роках. Цього року його "Месопотамія" увійшла до короткого списку премії і отримала найбільше рецензій від читачів у конкурсі читацьких відгуків.

Читачі впізнають у ній себе і людей, які ходять з ними одними вулицями, впізнають Харків і зізнаються у шквалі емоцій, які їм навіяла ця книжка.

-  Про що ваша книжка? Що в ній найважливіше для вас?

-  Про любов. Найважливіше в ній - готовність головних герой доводити всьому світу правочинність власної закоханості. Це книга про вміння людей псувати одне одному життя, отримуючи від цього неабияке задоволення. А ще ця книга про місто, яке робить нас мужніми й відвертими.

- Що вас спонукало її написати?

- Знайомство з головними героями. Іноді персонажі вимагають бути описаними та озвученими. Краще в такому разі йти їм назустріч.

- Хто ваші улюблені автори?

- Поети-романтики.

- Цього року ви отримали дві солідні закордонні премії – швейцарську та німецьку. Чи матиме для вас значення Книга року BBC після цього?

- ВВС - своя, рідна. Її завжди приємно отримувати. Але коли отримують друзі чи просто хороші люди - це теж приємно.

- Навесні вас побили під час протестів. Чи було якесь розслідування?

- Навесні побили більше ста чоловік. Розслідування, наскільки знаю, велося. Я, на жаль, не надто в курсі - після сутичок потрапив до Варшавського військового госпіталю.

- Ви плануєте написати щось про події останнього року?

- Ну, я, по-перше, вже багато чого написав. Та й далі, очевидно, писатиму.

- Які зараз настрої в Харкові? Досвід Донбасу якось вплинув на людей?

- Безперечно. Настрої певної тривоги та мобілізованості. Тривоги додають постійні теракти. Ми - прифронтове місто з неадекватним мером. Розслаблятися не можна.

- У "Месопотамії" (надрукованій гарнітурою "Гуманіст") дуже помітно, що ви любите людей. Вам вдається і далі їх любити – після війни?

- Хіба ми після війни? Ми - під час війни. А люди потребують любові завжди. Під час бомбардувань особливо.

АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте