Великі проблеми маленьких людей
Активісти руху "Сильні громади" провели серію онлайн опитувань у містах сходу країни та з'ясували найгостріші проблеми які турбують мешканців.
"Сильні громади" запитали у людей з 15 міст Донбасу, які проблеми в громаді їх найбільше турбують. Ми отримали відповіді близько тисячі мешканців і хочемо поділитися тим, які проблеми люди вважають найактуальнішим у своїх містах. Виявилося, що найбільше турбують людей: неякісні дороги, безпритульні тварини, стихійні сміттєзвалища, неналежний стан громадського транспорту. У деяких містах мешканці вважають головною проблемою місцеву владу, а описані вище питання - наслідками її діяльності.
Ямкові дороги
Станом на 1 квітня цього року на Донеччині вже залатали 33,4 тис. м кв. дорожнього покриття
Проблема якості ремонту доріг не є новою, не тільки для Донбасу, а й для всієї України. З приходом весни стан доріг тільки погіршився. Натомість місцева влада замість того, щоб підходити до ремонту покриття системно, проводить ямковий ремонт, нерідко засипаючи калюжі з водою відходами промислового виробництва. Проблема є комплексною не тільки через брак коштів, а й через їх нецільове та безвідповідальне використання.

Серед мешканців міст Донбасу, більшість опитаних визначили головною проблемою відсутність якісного дорожнього покриття. Неякісний ремонт доріг, як головну проблему міста, визначили і мешканці Сєвєродонецька, Краматорська, Костянтинівки, Торецька, Лиману, Добропілля, Рубіжного, Селидового.

Наприклад у Покровську, асфальт, який було укладено влітку-восени минулого року, зник навесні разом із снігом. Наразі, всі ями засипали гранульованим шлаком чи заклали тротуарною плиткою або цеглою. У той же час місцева влада переконує, що це тимчасові заходи та продовжує обіцяти серйозний ремонт доріг із залученням коштів із обласного бюджету.

Проблема доріг, як показало опитування, відходить на другий план лише у тих містах, де зосереджені великі промислові підприємства. Наприклад, мешканці Кривого Рогу та Маріуполя головною проблемою вважають екологічну ситуацію.

Утім, є сподівання, що цього року через значне збільшення фінансування дороги ремонтуватимуть краще. За словами керівника Донецької ОВЦА Павла Жебрівського, на ремонт доріг у 2017 році планується витратити рекордну суму - понад 2 млрд грн. Для порівняння, минулого року на ремонт та реконструкцію доріг загального користування на Донеччині з держбюджету було виділено 86 млн грн.

Як повідомляє Служба автомобільних доріг у Донецькій області, станом на 1 квітня цього року на Донеччині уже відремонтовано гарячим асфальтобетоном 33,4 тис. м кв. дорожнього покриття.

"У місті нема доріг. Як можна покращувати те, чого нема? У нас є пилосос за 5 млн грн. Спочатку купили непотрібну річ, посадили туди водія, заплатили йому з бюджету зарплату, заплатили за технічне обслуговування і місце зберігання, охорону, а потім їздять і витрачають пальне. З таким же успіхом можна було купити комбайн для збору соняшника і їздити ним вулицями Слов'янська, ефект буде таким же. Чи у нас стало менше пилу? У нас асфальту нема, він зійшов разом зі снігом"
Василь Хоменко
Голова ГО "Слов'янська січ"
Безпритульні тварини або "Who let the dogs out"?
Настільки ж актуальною, як неякісний ремонт доріг у містах Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей, на думку мешканців, стала проблема безпритульних тварин. За загальним рейтингом проблема безпритульних тварин посіла друге місце серед всіх зазначених.
Можна говорити про декілька основних причин загострення цієї проблеми. Оскільки мова йде переважно про території, які знаходяться в безпосередній близькості до зони бойових дій, то багато собак залишилося на вулиці через те, що їх господарі вимушені були тікати від війни. Та і самі тварини мігрують в більш безпечні місця, подалі від лінії фронту. З настанням весни кинуті тварини починають розмножуватися і стають більш агресивні, що становить потенційну небезпеку для мешканців міст. Так у березні факт нападу бродячих тварин був зафіксований у Покровську, де постраждала жінка, яка досі передуває у лікарні. Подібний випадок трапився і у Слов'янську, але постраждалим був школяр, що йшов зранку до школи. Загалом від початку року у Слов'янську було зафіксовано 43 випадки нападу безпритульних тварин на людей.

Компанія, яка раніше займалася відловом та стерилізацією тварин залишилася на непідконтрольній Україні території і вирішення цієї проблеми відтермінувалося, а ситуація ще більше загострилася. Подібні послуги згодна та може надавати інша компанія з Харківщини «Центр поводження з тваринами». Та наразі є низка розслідувань щодо роботи цього комунального підприємства, які доводять негуманне поводження з тваринами та навіть фізичне знищення. Так у Слов'янську зоозахисники зібралися на акцію протесту проти співпраці міста з цим підприємством.

Наразі, більшість програм у досліджуваних містах передбачають кошти лише на відлов бродячих тварин та лише в деяких - на утримання та стерилізацію. А притулки є лише у кількох містах, площа яких не може вмістити і половини бродячих тварин у місті.

Вирішення проблеми бродячих тварин більшою мірою лягло на плечі громадських та зоозахисних організацій. Так у Бахмуті цю проблему вирішують на рівні волонтерської ініціативи ГО «Лада». У місті була прийнята програма гуманного регулювання чисельності безпритульних тварин за схемою: "відлов – стерилізація – випуск". Але за п'ять років гроші виділялися тільки на відлов, який фактично не виконувався. Наприкінці 2016 року вперше було виділено 15 тисяч гривень бюджетних коштів на стерилізацію безпритульних тварин. На майданчику відсутня подача електроенергії і вода, проблеми з утриманням волонтери вирішують за власний кошт і благодійні внески мешканців громади. Бахмутська міська рада прийняла рішення про створення притулку для тварин, але на сьогодні не зрозуміло, за якою процедурою це буде зроблено.

Проблема безпритульних тварин залишається наріжним каменем у містах, де проводилося опитування.
Їхали ми їхали… Так і не доїхали…
Не менше нарікань у громадян викликають проблеми громадського транспорту. В цілому питання місцевого транспорту респонденти вказували практично у кожному з міст дослідження.

Найбільше скарг на громадський транспорт у Кривому Розі – там скаржаться на електротранспорт і на комунальні автобуси. Криворіжці невдоволені маленькою кількістю автобусів, які виходять на маршрути, і тим, що вони погано ходять у вечірній час. Також саме в Кривому Розі надійшло кілька пропозицій по вдосконаленню зручності користування місцевим транспортом – заміна трамвайних колій на малошумні та запровадження електронних квитків, які можна придбати з телефону.

В контексті транспортного сполучення людей турбує відсутність автобусів у вечірній та нічний час, сполучення з віддаленими частинами міста і селищами, хамство з боку водіїв маршрутних таксі, відсутність зупинок тощо. В Слов'янську було кілька зауважень на антисанітарний стан транспорту. В Олександрівці нарікають на «Вбитий автовокзал», а в Селидовому переймаються через його відсутність. Маріупольців турбує подорожчання вартості проїзду, а також мала кількість поїздів, які доходять до Маріуполя. Мешканців Бахмуту турбують старі тролейбуси, кі перевозять пасажирів.
Ефективна корупція і неефективна влада?
Індекс сприйняття корупції. Україна на 131 місці серед 176 країн світу.
Міжнародна неурядова організація Transparency International опублікувала на початку 2017 року щорічний Індекс сприйняття корупції у 176-ти країнах світу. Україна опинилася на 131-й позиції, розділивши її з Іраном, Казахстаном, Росією та Непалом.

За рік уряд значно просунувся у реалізації антикорупційної реформи, однак питання й досі залишається актуальним як на національному, так і на місцевому рівні, що також можна прослідкувати у відповідях мешканців міст, які взяли участь в опитуванні.

Не зважаючи на це, в місцевих ЗМІ не часто можна зустріти заголовки про притягнення посадовців до відповідальності за корупційні правопорушення, чи відкликання депутатів за неналежне виконання своїх обов'язків.

Оскільки, на місцевому рівні питання корупційності влади хоч і є актуальним, однак поступається за рейтингом неякісному наданню послуг у сфері транспорту, водопостачанні, стану дорожнього покриття, екологічній загрозі, проведенню антитерористичної операції тощо.

Лише мешканці Кривого Рогу, Костянтинівки, Бахмуту та Сєвєродонецьку поставили цю проблему в пріоритет, наголошуючи на непрофесійності виконання обов'язків місцевої влади, зловживанні службовим становищем та нераціональному використанню бюджетних коштів.

Такі результати опитування стали наслідком звикання українців до корупції та пристосування до життя з нею. Разом з тим, не зважаючи на повільний стан реформування цієї сфери, громадський контроль діяльності місцевої влади може поступово змінити ситуацію. Саме тому, якщо ви не задоволені діяльністю влади - контролюйте, впливайте та взаємодійте з нею.
Без води і не туди і не сюди
Минулого року в містах Донеччини відбувались масові акції протесту проти відключень водопостачання в літній період. Критична зношеність комунікацій, підсилена втратами від бойових дій зробили питання води одним з найбільш болючих для мешканців прифронтових територій. В деяких містах вже забули що таке централізована подача гарячої води і сподіваються, що влада зможе забезпечити хоча б холодне водопостачання.
Найбільше ця проблема турбує Дружківку, і це не дивно – саме там минулого року понад 400 містян вийшли на мітинг з вимогами до влади звернути увагу на проблеми водопостачання. Кожне п'ятий голос стосується води. Також побоюються залишитись без води в літню спеку мешканці Торецька, Слов'янська, Лиману, Бахмуту, Добропілля, Костянтинівки.

На якість води особливо скаржаться на півночі Донеччини в Слов'янську, Лимані, Дружківці. В Торецьку. В Маріуполі громадян турбує відсутність гарячої води.
"Сміття без кінця"
В Україні майже 42 тисячі сміттєзвалищ, з яких лише близько 7 тисяч законних. Просто уявіть, що 7% території нашої країни завалено сміттям, якщо провести аналогію зайнятої площі, то вона буде завбільшки з Нідерланди. Проблема зі сміттям в Україні стоїть дуже гостро, що також доводять і результати онлайн-опитування на Донбасі. У 3-х з 16 міст це питання займає чи не найперше місце. На сьогодні в країні є чотири сміттєспалювальні заводи: у Києві, Дніпрі, Харкові та окупованому Севастополі. Але працює лише столичний завод «Енергія». А ще є єдиний сміттєпереробний завод у Рівному, але й він частково не працює.
7% території нашої країни завалено сміттям
Проблема частково залежить як від влади на місцевому рівні, так і від самих мешканців, які викидають сміття у не призначених для цього місцях. Наприклад, у місті Костянтинівка безпритульні тварини бігають по сміттєзвалищах, годуються з них та розносять сміття по всьому місту. Але не все так погано, як здається на перший погляд. Люди борються за чистоту своїх міст, пишуть та збирають підписи під петиціями до місцевої влади. Намагаються своїми силами боротися з засміченням, організовують флешмоби\суботники зі збирання сміття. Але цього недостатньо.

Вирішення такої важливої, для громадян проблеми, теж має бути комплексним, та іти за багатьма напрямками. Ось загальні рекомендації які ми знайшли на сайтах з екології по цій темі:

Впровадити в Україні обов'язкову систему роздільного збору, сортування й сепарації сміття і систему вторинної переробки твердих побутових відходів:

Ініціювати розробку пакету законодавчих документів щодо безпечного вирішення проблеми сміття в Україні;

Посилити боротьбу зі стихійними звалищами та наслідками їх існування;

Організувати проведення науково-дослідних робіт зі створення екологічно чистих технологій переробки та утилізації промислового й побутового сміття;

Розпочати загальноукраїнську інформаційно-освітню кампанію для роз'яснення необхідності належного збору сміття для його подальшої утилізації.

Загалом можна говорити про симптоматику проблеми, адже у кожному місті є люди яких турбують стихійні сміттєзвалища та й просто зовнішній вигляд їхнього міста. Але схоже, що цю та й інші з перерахованих проблем, відкладуть у довгий ящик, доти доки вона на виллється у якусь регіональну, а то й національну катастрофу.



Чи виліковна наша медицина?
За даними дослідження медичної сфери в Україні, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у грудні 2016 року, 57% українців довіряють медичним закладам у своєму регіоні. На сході України цей показник нижче – лише 42%. Кожен дев'ятий українець (11%) за минулий рік лікувався в стаціонарі, а 38% - зверталися до терапевта чи сімейного лікаря. Не дивно, що серед найбільш поширених проблем, на які варто звернути увагу, респонденти вказували саме медицину. Цікаво, що багато відповідей були сформульовані загально «медицина» - тобто опитувані невдоволені станом медицини в цілому і в своєму місті зокрема.
Хоча у кожному місті були свої акценти, які стосуються охорони здоров'я. Так мешканців Бахмуту турбує перспектива закриття лікарні №2 Серед популярних відповідей називали корупцію в медицині (Слов'янськ, Покровськ), продаж фальсифікованих ліків, неможливість отримати допомогу кваліфікованих фахівців у вихідні дні та нестачу професійних лікарів. В Рубіжному замість визначення проблеми запропонували радикальну міру – переатестацію всіх лікарів.
Суспільний запит на зміни в медицині є високим, що підтверджують результати дослідження. Нинішня система охорони здоров'я викликає чимало нарікань у тих, хто стикався з нею на власному досвіді. У травні очікується голосування за важливі законопроекти, які покликані запустити медичну реформу. Якщо депутати дадуть зелене світло таким змінам, то реформа охорони здоров'я може стартувати вже у цьому році.
Екологія, яка вбиває людей
Важкий екологічний стан був зазначений у чотирьох містах: Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ і Торецьк. У Маріуполі 32% мешканців, що взяли участь в опитуванні, вважають екологічні проблеми найактуальнішими серед інших, у Кривому Розі - 14 %.

Дійсно, проблема поганої екології вказана у серйозних промислових містах. Де громадськість довгий час намагається вплинути на становище, яке загрожує їхньому життю.
У Маріуполі 32% мешканців, що взяли участь в опитуванні, вважають екологічні проблеми найактуальнішими серед інших
Детальніше про цю проблему ми вирішили розпитати у Євгенія Василенка, члена Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя», котрий багато років намагається вплинути на проблему.
"Екологічна проблема у цих містах вказана не просто так. Адже там довгий час діють підприємства, які пагубно впливають на оточуюче середовище. Навіть якщо сьогодні їх зупинити, то наслідки будуть відчуватися ще багато років. Погана екологічна ситуація це не просто абстракція. Часто ми використовуємо статистику ВОЗ, яка вказує на мільйони передчасних смертей, особливо через ту ж екологію. Погане екологічне становище викликає складні хвороби для людей, які часто закінчуються смертю: серцево-судинні хвороби, тромбози, ішемія серця тощо. Та, на жаль, в Україні детальні дослідження такої передчасної смертності виконуються дуже-дуже рідко.

Громадськість намагається впливати на покращення екологічного стану. Ми робимо аналіз викидів і показуємо населенню, тобто майбутнім виборцям. Ми досліджуємо політику зменшення викидів самих підприємств і намагаємося стимулювати до того, аби вони наближувалися до сучасних світових стандартів.

Що ж до самої влади, то вона на сьогодні намагається інформаційно реагувати на проблему, але з реальними кроками важче. Промислові підприємства мають серйозне лобі та і взагалі часто представлені у владі. Приклад - Запоріжжя і Маріуполь, де менеджмент підприємств став керувати містами".
Євгеній Василенко
Член Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя»
Війна
Хоча в опитуванні було прохання вказувати проблеми, впливати на вирішення яких може місцеве самоврядування, не можна оминути увагою тему війни. Багато відповідей стосуються теми війни, її наслідків (відбудови зруйнованих будівель, допомоги переселенцям, блокади тощо).

Цікава і географія відповідей. Варіанти «війна» та «ато» Такі варіанти зустрічалися у прифронтових містах – Маріуполі, Бахмуті і Торецьку. Про блокаду як важливу проблему повідомляли мешканці Бахмута і Маріуполя. «Хочу тиші» - так написав мешканець Торецька, який знаходиться біля лінії фронту.

Крім того в багатьох містах Донеччини, Луганщини та Дніпропетровщини як проблему вказували сепаратистів/колаборантів в місцевому самоврядуванні. Така проблема характерна для абсолютної більшості звільнених міст Донеччини та Луганщини, але таку ж проблему зазначили і в Кривому Розі.
Сьогодні все більше здається, що невирішених проблем в наших містах більшає. І наше опитування тільки підтверджує цю думку. Та ми вважаємо, що проблема криється в перехідному етапі нашої держави. Коли з однієї сторони місцеве самоврядування традиційно не вважає за потрібним питати думку людей при прийняття рішень різного рівня, а громадськість або не вірить у можливість впливу на владу, або вважає, що обрана влада сама має вирішувати міські проблеми. Такий стан ігнорування і погіршує ситуацію в наших містах.

Саме тому дані опитувань, які ми отримали, ми віднесемо у міські ради аби привернути увагу місцевого самоврядування до потреби враховувати думку пересічних громадян, аби врядування побачило реальні проблеми містян і аби врахувало їх у своїх подальших стратегічних і поточних рішеннях. Ми, Сильні громади, обов'язково прослідкуємо за врахуванням таких пропозицій.
Щоб охопити максимальну аудиторію, використовували спеціальний сайт для онлайн-опитувань "Ваша думка", розроблений спільно із Національним демократичним інститутом США (NDI). Загалом у опитуванні взяло участь понад 1000 мешканців. Опитування проводилося у 15 містах Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей - Слов'янськ, Олександрівка, Торецьк, Селидове, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Маріуполь, Краматорськ, Кривий Ріг, Костянтинівка, Бахмут, Добропілля, Лиман, Дружківка та Покровськ
Made on
Tilda