Прем'єри тижня: письменник-привид, 16-річна вагітна, доросла дочка та черепашка

Поланський проти американського імперіалізму

Робота над стрічкою "Привид" співпала із затриманням режисера цього фільму Романа Поланського минулого вересня у Швейцарії. Тоді картина ще не була закінчена і постановнику довелося займатися пост-продукцією, не покидаючи помешкання, в якому він знаходився під домашнім арештом.

Світова прем'єра фільму відбулася 12 лютого на Берлінському кінофестивалі, де режисер отримав за свою роботу "Срібного ведмедя". Втім, ні на прем'єрі картини, ані на врученні нагороди Поланському побувати не вдалося - в той час він все ще перебував під вартою, очікуючи на вирок суду щодо екстрадиції до США.

Врешті-решт, нещодавно Поланського звільнили з-під домашнього арешту, він повернувся до Парижа, а його останній фільм вийшов на екрани. Після всіх перипетій з арештом, фільм скидається на спробу знаменитого кінорежисера помститися заокеанській наддержаві, яка переслідує його вже 30 років.

"Привид" знятий за однойменним романом англійського письменника Роберта Гарріса. На написання книги письменника надихнули події початку 2000-х, коли британський прем'єр-міністр від лейбористської партії Тоні Блер став активно співпрацювати зі Сполученими Штатами в їхній війні з тероризмом.

Спочатку Гарріс підтримував лейбористів та Блера, але коли той відправив британських вояків відстоювати інтереси чужої країни на Близькому Сході, змінив свою думку.

Після відставки Блера 2007 року Гарріс написав роман "Привид", де одним із героїв став британський прем'єр, який є маріонеткою Сполучених Штатів. В той же час письменник працював із Романом Поланським над сценарієм до фільму "Помпеї".

Картину "Помпеї", на заваді якій став акторський страйк, зняти так і не вдалося, проте вже 2008 року Поланський з Гаррісом розпочали роботу над адаптацією "Привида".

За сюжетом картини, молодий письменник, який підробляє "літературним негром" (або ж "привидом") у політиків та знаменитостей, отримує замовлення від колишнього британського прем'єра Адама Ленґа, переписати та відредагувати його мемуари.

Попередній "привид" Ленґа загинув за дивних обставин, і згодом молодий письменник починає розуміти, що прем'єрові справді є що приховувати.

Перевіряючи факти з біографії свого клієнта, "привид" знаходить слід, який вказує на зв'язки колишнього прем'єр-міністра Ленґа з ЦРУ. І, схоже, що саме до таких висновків дійшов і попередній мемуарист...

Стрічка "Привид" виглядає дуже старомодною на фоні сучасних трилерів. Тут немає хитрих сюжетних вивертів, ефектних екшн-сцен, модних зйомок ручною камерою, які мали б імітувати "реалістичність" видовища.

Напруження у фільмі досягається постійним відкриттям нових фактів, завдяки яким герой та глядачі дізнаються правду. Втім, "Привид" справляє досить дивне враження. І простотою свого сюжету, і неправдоподібністю головної інтриги.

Поланський зробив спробу зафільмувати старий добрий політичний трилер з обов'язковим розвінчанням сильних світу сього. Вийшло досить вимушено. І в першу чергу з формальних міркувань. Сьогодні ніхто вже так не фільмує. Остання картина Романа Поланського може бути свідченням втрати майстерності та повного відриву від потреб сучасного глядача.

Це прикро ще й тому, що в картині чудовий акторський склад: Юен МакҐреґор, Пірс Броснан, Олівія Вільямс та Кім Кеттралл.

Оцінка фільму 3,5 з 5

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в підготовці матеріалу

Педагогічна поема по-американськи

Стрічка "Скарб" режисера Лі Деніелса, яка вийшла на американські екрани в листопаді минулого року, стала сенсацією у США та встигла зібрати 70 нагород, серед яких два "Оскари" за кращу жіночу роль другого плану та кращий адаптований сценарій.

Крім того, фільм отримав приз Британської кіноакадемії та "Золотий глобус" за кращу жіночу роль другого плану, приз глядацьких симпатій на кінофестивалі Сан-Себастьяні, Великий приз журі та Спеціальний приз журі на фестивалі "Санденс" та багато інших.

Картина знята за романом американської літераторки Сапфіри "Штовхай", який розповідає про нелегке життя афроамериканської дівчинки Кларисси, яка виросла у Гарлемі.

Друге ім'я 16-ти річної Кларисси - Прешес, що означає "Скарб", проте все життя люди ставилися до дівчини як до сміття, а передусім власна рідня. Батько з раннього дитинства ґвалтував Прешес, а мати дивилася на це крізь пальці та ще й звинувачувала доньку в тому, що вона "відбиває мужика".

У дванадцять дівчинка народила свою першу дитину від батька, у шістнадцять - вагітна другою. Прешес - товста, некрасива та незграбна, тому ховається від реальності у власних мріях, де уявляє себе кінозіркою та прекрасною білявкою з довгим волоссям.

Мати дівчини - агресивна та істерична Марія - не цікавиться дочкою та онукою і прибирає вдома тільки перед приходом соціальної робітниці, яка приносить грошову допомогу. Життя Прешес кардинально змінюється, коли вона потрапляє в альтернативну школу для "важких підлітків".

Одразу після виходу на екрани, довкола стрічки "Скарб" розгорнулися численні дискусії. Деякі критики фільму вважали, що картина створює негативний образ "чорношкірого мешканця гетто" і підтримує расові стереотипи.

Частина прихильників "Скарбу", навпаки, стверджували, що картина приверне увагу до проблем бідних багатодітних родин, які впродовж багатьох поколінь живуть на грошову допомогу від держави і повністю втратили зв'язок із соціумом.

Зрештою, роман "Штовхай" та фільм "Скарб" створені чорношкірими, тож про підтримання расових стереотипів не може бути й мови. Метою авторів книги та фільму було вселити надію в підлітків з гетто та вказати їм шлях до кращого та гідного життя.

Втім, багатьом українським глядачам "кошмар", в якому живе Прешес, може здатися не таким вже й жахливим. Скажімо, безробітна мати з дочкою живуть в хорошій дворівневій квартирі, мають гроші на нову мікрохвильову пічку та свинячі ніжки на вечерю. А сама Прешес здатна забезпечувати двох малюків зі своєї шкільної стипендії.

На мій погляд, режисер Лі Деніелс занадто захопився пошуком нових перспектив для підростаючого покоління чорношкірих гарлемців.

"Скарб" просто просякнутий повчальністю та єлейністю, а сама Прешес висловлює свої думки такими розумними, довгими та правильними фразами, ніби щойно зійшла з кафедри проповідника. Також режисер стрічки занадто зловживає закадровим голосом, значно полегшуючи собі роботу.

Загалом, попри дуже вдячний "соціальний" матеріал, "Скарб" більше нагадує глянцевий фільм-агітку "школи для альтернативних дітей", ніж ігрову стрічку. Крім того, у фільмі знялися американські зірки: Мерайя Кері, Ленні Кравіц та Мо'Нік. А у розкрутці картини брала участь сама Опра.

Оцінка фільму 3,5 з 5

"Доросла дочка"

Алєксєй, 37-річний агент з продажу футболістів, самостійно виховує 17-річну доньку Настю. Між батьком та дочкою часто виникають непорозуміння - дівчина обурюється, що батько перетяг до свого ліжка половину її однокурсниць, а татусеві зовсім не до вподоби її кавалери.

Настя намагається довести своєму батькові, що чисте кохання існує, тоді як Алєксєй прагне переконати дочку, що все в цьому світі вирішують гроші, і кохання в тому числі.

"Воруши ластами у 3D"

Бельгійський мультик про маленьке черепашеня Семмі, що вилупилося з яйця у 1959 році. П'ятдесят років черепашка мандрувала світом, доки океан не почав змінюватися через глобальне потепління...