Буба Гумп _ 02.10.2009 15:52

Статья - примитив.. А по-поводу моймуж моймужмоймуж... Тупо как-то и не правдоподобно. Напоминает истории Дарьи Донцовой - слишком наигранны.

Alexey _ 09.07.2009 12:09

Общался с голландцами, пытался нашими блюдами их угостить. Шоколадные конфеты и сало не стали даже есть - боятся растолстеть. Угостили меня своими конфетами из водорослей - самый знаменитый сорт какой-то. Ужас, что-то несъедобное совершенно. Хотя вообще европейская еда мне нравится.

Холодец с торчащими ногами и я не стал бы есть. Или если там внутри оказались бы шкурки, хрящики и прочая мерзость, которую надо после варки выбрасывать.

Alexey _ 09.07.2009 12:09

Общался с голландцами, пытался нашими блюдами их угостить. Шоколадные конфеты и сало не стали даже есть - боятся растолстеть. Угостили меня своими конфетами из водорослей - самый знаменитый сорт какой-то. Ужас, что-то несъедобное совершенно. Хотя вообще европейская еда мне нравится.

Холодец с торчащими ногами и я не стал бы есть. Или если там внутри оказались бы шкурки, хрящики и прочая мерзость, которую надо после варки выбрасывать.

Лера _ 25.06.2009 12:40

Ruslana - любопытно, а как Вы себе представляете эссе с личными впечатлениями - не от первого лица? "Мы, Николай второй"? Непонятно, почему некоторых так раздражает упоминание о муже-иностранце? Что, это в наше время автоматически о чем-то говорит? Смею думать, что ни о чем. Мир глобализуется. То, что множество людей бывает сейчас за границей - мало о чем говорит. Мне лично например интереснее читать о личных впечатлениях конкретного человека, достаточно глубоко погруженного в культуру другой страны ( тем более, если у автора столь достойный уровень чувства юмора) - нежели просто туристические впечатления, которые сводятся как правило к оценкам качества пейзажей, памятников и сервиса.

ruslana _ 22.06.2009 19:20

на жаль, натрапила уже на 2 статтю цієї авторки... враження жахливі. по-моєму, слів "я", "мой муж", "моя подруга", "мои знакоміе" більше, ніж суті статті. до того ж, слава богу, всі ми буваємо за кордоном, до нас приїзжає купа іноземців ... і дуже дивно, як на мене, так захоплено піднімати такі теми, як складне прізвище і кулінарні вподобання. уже ж не радянський союз. одна ксенія вважає, що вона є особливою. прохання до редакції, змінити позаштатних журналістів і цю іноземну тематику

uk _ 21.06.2009 19:34

A ja pamjataju moja babusja kvasila rozovii burjak v banci,a potim koli ukvasuvavsja rizali i prigotovljali borssh,i dobavljali kvas z cix burjakiv.Vse ce gotovilos u peci,didus specialno zrobiv pich v komori,pekli xlib,borssh varili tilki v glinjanomu gorshku.Moii babusi zaraz 90 rokiv,koli priisdzhaemo v gosti vsja izha gotovitsja tilki v pechi.Moi diti s nasolodoju shtrikajut rogaghem u pechi ogon,bo voni takogo nichogo podobnogo ne bacjili.Koli vitjagajut xlib,voni kazhut vin zhivii ,vin paxne.

iz Londona _ 21.06.2009 19:17

Deshovaja statja,kogda uze perestanut xvastatsja svoimi inostrannimi muzhjami.Ksenja na dvore 21 vek,nikogo ne udivish.A vot bljda nuzhno umet prigotovit i podat.Prozhivaju bolshe 20 let na Zapade/muzh voennii atashe/,stalkivalas s ludmi drugix ras i nacionalnostei,esli stol ploxo posortirovan ,em tolko fabrichnie produkti.Po zizni ja perfektistka,pochti vegitarianka.Blago sdes vse dostupno,ot krasivoi posudi do produktov.I esli perfektno prigotovlena eda ,sama v rot prositsja.V Londone polno russkix magazinov,i angliici sudovolstviem opkupljajutsja v nix.A esche nichto tak nedelaet borssh vkusnim,kak zazharka s svezhix pomidorov i svezhii ukrop.

Дарина _ 21.06.2009 19:03

Пам`ятаю, на Волині варили борщ не з помідорами, а із маринованим спеціально буряком, таким буряковим квасом. На жаль, не записала, як його готували. Влітку до борщу кидали кислих вишень для підкислення. Борщ був яскравого кольору, але не червоного, а бурякового. Помідори на Волині не дуже росли - там сонця малувато для них, то ж, гадаю, у волинських селах міг зберегтись більш, так би мовити, автохтонний рецепт борщу. Адже коли на українських землях готували борщ - Колумб ще не доплив до Америки, тож томатів ще не було. Не було і картоплі в тому борщі. Напевно, борщ з банки, про який пише Ксеня, - з тих автохтонів:)

BBC _ 17.06.2009 16:17

Мои мама, бабаушка, прабабушка родом с Луганщины и борщ варили только с сахарным буряком. А если с обычным, то он вываривался добела, чтоб и духу его не было. Кстати, томат в борще появился довольно поздно, не ранее конца 18-го столетия. Так что для украинской кухни томаты - овощи не характерные. И еще. Слово "борщ "происходит от старословянского "свекла", а точнее - "буряк." Так что буряк первооснова борща - это точно.Только не знаю, какой буряк имелся в виду.

Wodan _ 17.06.2009 14:16

Нагорянець _, ну прямо таки "єдине село". Я з Сумскої області і скажу, що рідко їм борщ с червогоно буряку, зазвичай з червоним у нас готують борщ з зеленню. А звичайний борщ готують з цукрового.

Кухар _ 15.06.2009 13:15

Де це подають холодне "с торчащими ногами"? І хто їх варить цілими? Не смішіть! :) А стаття прикольна, позитивна.

Нагорянець _ 14.06.2009 13:28

На Дністрі є село, очевидно, єдине в Україні, в якому усі господині готують борщ з цукровіх буряків і запевняють, що він дуже смачний. Припускаю, що смак тому борщу надає велика кількість свинини. Якби знати, де взяти тих буряків, я би зварив такий борщ з цікавості. Можливо серед читачів знайдеться такий сміливець. Очевидно, помідори до борщу кладуть, інакше б він і не називався борщем, бо не мав би кольору. Але найсмачниший борщ - з печеними карасями, виловленими у Прип'яті. Карасі печуться в печі, а борщ може бути будь-який і їсти його необов'язково, якщо карасів досить. А взагалі особливості українського національного характеру сформавані специфічною національною їжею, яка мало кому до вподоби.