"Що край, то звичай" - так твердить українське прислів'я.

Канада. Коледж. Студенти звітують за виконання домашньої контрольної роботи. Вони помітили, що один з їх товаришів списав відповіді на завдання роботи з інтернету. Розказали викладачу.

Перевірка викладача підтвердила списування. Студента-списувача виключили з коледжу з чорною міткою - його не візьмуть вчитися інші коледжі.

Емігрант-медик здав потрібні екзамени і підтвердив диплом лікаря. При подачі документів в резидентуру (в Україні - інтернатура) в резюме написав, що любить класичну музику (в Канаді це ціниться).

Під час співбесіди виявилося, що він поняття не має про класичну музику. Брехня стала вагомим аргументом відмовити йому у зарахуванні в резидентуру. Лікарі - то еліта суспільства. Кому потрібна брехлива еліта?

Україна. Захист кандидатської дисертації. В дисертацію включено матеріали (цілий розділ) іншої наукової роботи, виконаної значно раніше і без будь-якої участі дисертанта.

На захисті голові спеціалізованої вченої ради подана копія цієї наукової роботи, як доказ, що частина результатів даної дисертаційної роботи - не авторські, а "позичені" у іншого дослідника.

Наслідок - члени спеціалізованої вченої ради, поважні вчені, українські інтелігенти одноголосно присудили дисертанту ступінь кандидата наук. (Та хіба то проблема?! Це всього лиш кандидатська дисертація!)

Україна і Канада - різні цивілізації?