Табачник й Українська мова
Міжнародному дню рідної мови присвячується...
Віктор Янукович, звертаючись до Українського народу 3 червня 2010 року, запропонував подивитися на українську політику очима простого громадянина, де має місце, на його думку, навіть приниження по мовному питанню.
Проте, прямо долучившись до формування нинішнього складу Уряду, підтримав кандидатуру Дмитра Табачника на посаду міністра освіти і науки України. Як наслідок - від 11 березня цього року українське міністерство освіти і науки очолив українець та державний діяч Табачник Дмитро Володимирович. 9 грудня 2010 року Президент України Віктор Янукович призначив Дмитра Табачника Міністром освіти і науки, молоді та спорту України. Українцем та державним діячем себе вважає сам Дмитро Володимирович.
Окрім наговореного Дмитром Володимировичем про Україну, про українців і галичан, освітянський ще більше встиг для українського наробити. Вже як і міністр освіти і науки України.
Опісля призначення Дмитра Табачника міністром, в суспільстві розпочалися різновекторні акції - від несприйняття до його возвеличення. Навіть у команді Президента України Віктора Януковича неоднозначно висловлювалися про нинішнього освітнього керманича. Зокрема, заступник глави Адміністрації Президента України Ганна Герман "була проти його призначення (віце-прем'єром) через його антиукраїнські висловлювання". Афоризмом стали слова нинішнього віце-прем'єр-міністра України Бориса Колеснікова на адресу Табачника як про "дешевого клоуна та казнокрада".
Реакція самих освітян була стримана, чи, правильніше мовчазна. Як реагувала і чи реагувала дошкільна, загальна, професійно-технічна освіта на призначення Дмитра Володимировича міністром громадськості невідомо. Проте акції спротиву не призвели до звільнення Дмитра Табачника. Більше того, відразу опісля призначення Дмитра Табачника міністром було організовано схвальну підтримку.
Слід віддати належне, що Дмитро Табачник втримався на міністерській посаді завдяки підтримці саме вищої школи. Зокрема, ректори провідних українських ВУЗів звернулися із підтримкою до Віктора Януковича, Миколи Азарова, Володимира Литвина, де зазначили, що вважають його саме тим державним діячем, який може забезпечити відродження вітчизняної освіти і науки. Звернення тоді підписали ректори провідних вищих київських вузів. Окремо до Віктора Януковича, прем'єр-міністра та голови Верховної Ради з листом на підтримку чинного міністра освіти Дмитра Табачника звернулися ректори 15 вищих навчальних закладів Одеської області.
Опісля такого одобрямсу навіть Ганна Герман похитнулася у своїх судженнях, і згодом заявила, що відставляти міністра освіти Дмитра Табачника поки зарано. Таку свою позицію Ганна Миколаївна пояснила, що відставляти людину повинні за якісь дії, а Табачник, мовляв, ще нічого злого не зробив на своїй посаді. Сам Міністр освіти Дмитро Табачник вгледів у такому "полювання на відьом". Тоді направду Табачник на посаді міністра не встиг ухвалити жодного рішення, пообіцяв, що його подальші рішення не будуть суперечити Конституції і законам України.
Мусимо зазначити, що за свою тодішню урядову діяльність Дмитро Володимирович навіть відстоював українське питання. Зокрема, під час першого прем'єрства Віктора Януковича Україна вшановувала 70-річницю Голодомору, і 26 січня 2004 року в столиці Швеції розпочався Міжнародний форум "Запобігання геноциду загрози та відповідальність", організований з ініціативи шведського уряду. Делегацію України очолив Дмитро Табачник, який у своєму виступі на урочистій церемонії відкриття Форуму заявив: "Але ми й наділі домагатимемося визнання міжнародною спільнотою Голодомору як акту геноциду проти українського народу, щоб осмислення трагічного історичного досі іду України послужило пересторогою при виборі шляху іншими народами".
Перші мовні новації міністра Табачника стосувалися вступної кампанії: для осіб, які не атестовані з української мови та літератури, приймальна комісія з урахуванням наявності педагогічних і науково-педагогічних кадрів може встановлювати вступний екзамен з тієї мови, оцінки з якої виставлені в документі про освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень.
25 березня 2010 року, Дмитро Табачник підписав наказ, за яким пункт 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.06.2009 N 570 "Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2010 році", викладено в редакції: "4. Українському центру оцінювання якості освіти забезпечити укладання тестів для зовнішнього оцінювання українською мовою (за винятком тестів із англійської, німецької, іспанської та французької мов). Здійснити переклад тестових завдань кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською мовами (за винятком тестів з української мови і літератури та іноземних мов)". Змінився також і пункт 7.4 "Для абітурієнтів, які здобували повну загальну середню освіту російською, іншою мовою національних меншин, за їхнім бажанням тести перекладаються мовою навчання (за винятком тестів з української мови і літератури та іноземних мов). Мову складання тестів вибирають особи, які виявили бажання пройти зовнішнє оцінювання".
Слід зазначити, що історія із мовою незалежного зовнішнього оцінювання розпочиналася із масованої реклами. Спочатку до міністра із відкритим листом звернувся ще один українець, народний депутат Вадим Колесніченко (за сумісництвом голова Ради Всеукраїнської громадської ради "Правозахисний громадський рух "Російськомовна Україна"), відповідальний секретар Румунської спільноти України Ауріка Божеску та голова Демократичного союзу угорців України Іштван Гайдо, які просили дозволити проведення зовнішнього незалежного тестування знань мовами національних меншин.
Між іншим, 30 листопада 2009 року між кандидатом на пост Президента України Віктором Януковичем та зазначеними громадськими організаціями було підписано Угоду про співробітництво та партнерство для "здійснення спільної комплексної діяльності Сторін". Термін дії Угоди не встановлено. Сама Угода складена в одному примірнику і зберігається в Партії регіонів.
Так ось, Угодою передбачено проведення заходів по наданню російській мові статусу другої державної, а для мов національних та мовних меншин статусу регіональної офіційної у місцях їх компактного та традиційного проживання (п.1.3). Більше того, тодішній кандидат на пост Президента України, нині глава держави взяв на себе зобов'язання, що сприятиме відміні підзаконних актів органів державної влади, які обмежують права громадян за мовною ознакою (п.2.2 Угоди).
Вже будучи Президентом України за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 19-ї річниці незалежності України Віктор Федорович присвоїв почесне звання "Заслужений юрист України" народному депутату України Колесніченку Вадиму Васильовичу.
Істотна ревізія мовного питання у ввіреному міністрові державному відомстві відбулася згодом. Зокрема, 29 березня 2010 року Дмитро Табачник державний екзамен як вид контролю замінив екзамен з української мови (за професійним спрямуванням) для вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста). Більше того, з тієї є дисципліни за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра "Вид контролю: залік (3-й семестр), екзамен (4-й семестр), залік, курсова робота (5-й семестр), державний екзамен" замінено на "Вид контролю: залік (3-й семестр), залік (4-й семестр), екзамен (5-й семестр)".
Зміни були внесені і до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.07.2009 N 642 "Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента". Зокрема, пункт 1.2 наказу викладено у такій редакції: "1.2. Проводити підсумковий контроль з нормативних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки у формі екзамену".
Зазначені зміни, якщо вірити Дмитру Табачнику, появилися "враховуючи пропозиції вищих навчальних закладів та з метою оптимізації фінансових витрат вищих навчальних закладів при організації державної атестації". Правда, схвальних реакцій на міністерські нововведення Дмитро Табачник не навів. Натомість опісля свою позицію стосовно таких нововведень висловили декілька навчальних закладів.
Закономірно, що відразу ж висловилися у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Зокрема, 2 квітня 2010 року колектив філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка поширив відкрите звернення філологічного факультету Львівського університету до української громадськості щодо міністра освіти та науки Дмитра Табачника. Звернення адресовано українцям.
Підписанти (а це всього 157 підписів) відразу ж зазначають, що "після призначення Д. Табачника міністром освіти і науки України розпочалася систематична антиукраїнська кампанія, яка спрямована на нівелювання новітніх здобутків української освіти". Відреагували і в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". А ще свою позицію висловив Український католицький університет.
Також Герой України Іван Вакарчук згадав ще один урядовий акт: Постанову Кабінету Міністрів України №507 від 23 червня 2010 р., яка змінює порядок присвоєння вчених звань, якою "зруйновано мотивацію написання україномовних підручників для вищої школи". А про урядову постанову від 28 липня 2010 року висловився, що «за своїм змістом і бюрократичною риторикою нагадує сумнозвісні Валуєвський циркуляр і Емський указ.
Міністр освіти та науки України Дмитро Табачник, відповідаючи, що іспит з української мови при вступі до аспірантури і при отриманні ступеню кандидата наук є непотрібним, фактично підтвердив своє відношення і до урядової постанови. Між іншим, схвальної позиції стосовно міністрового мовного нововведення не знайшла на жодному офіційному інтернет-представництві вищого навчального закладу сфери відання Міністерства освіти і науки України. Навіть там, очільники яких підтримали Дмитра Володимировича на посаді міністра.
Але знову повернімося до мови у вищому навчальному закладі. Урядом Юлії Тимошенко було внесено зміни до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 309. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачав складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови, української мови (за професійним спрямуванням). Також передбачалося, що здобувачі прикріплюються до вищих навчальних закладів, наукових установ, що мають аспірантуру з відповідних спеціальностей, з метою підготовки і захисту кандидатської дисертації, а також для поглибленого теоретичного вивчення української мови (за професійним спрямуванням) на термін до 5 років. Більше того, для здобувачів було передбачено за місцем прикріплення складання кандидатського іспиту з української мови (за професійним спрямуванням).
Змінами Уряду Тимошенко також передбачалося, що вступники до аспірантури складають вступний іспит української мови (за професійним спрямуванням). Передбачувалося, до складу предметної комісії з української мови (за професійним спрямуванням) можуть включатися також доценти та висококваліфіковані викладачі, які не мають наукового ступеня і вченого звання. Також українська мова (за професійним спрямуванням) ставала кандидатським іспитом, себто складовою частиною атестації науково-педагогічних і наукових кадрів, і була обов'язковою для присудження їм наукового ступеня кандидата наук. Так ось, не без відання Дмитра Табачника була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. N 642 "Про внесення змін до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів".
Міністр Табачник видав ще такий наказ від 5 липня 2010 року N 666 "Про зміну назви навчального предмета", за яким змінено назву шкільного навчального предмета "Зарубіжна література" на "Світова література". Дискусії стосовно доцільності заміни навчального предмета точилися віддавна. Сам міністр на прес-конференції у Харкові ще 22 квітня заявив, що в Україні до середніх шкіл слід повернути окремий курс російської літератури. Правда, зіслався на фахівців: "Це скажуть фахівці, але я думаю, що це варто зробити" (про можливість виокремлення в навчальних програмах загальноосвітніх шкіл курсу російської літератури з курсу зарубіжної літератури). Замість того, щоб започаткувати професійну дискусію із означеної теми, вирішив одноосібно.
За наказом міністра фактично ліквідований Сектор сприяння освіті рідною мовою, що був підрозділом департаменту середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки. Була катавасія із XI Міжнародним конкурсом з української мови імені Петра Яцика конкурсом Петра Яцика, яка завершилася 1 листопада тим, що конкурс був проведений безпосередньо Лігою українських меценатів за погодження Міністерства освіти і науки України. Та новою ініціативою - Міжнародним мовно-літературним конкурсом учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у 2010 - 2011 навчальному році - базовими предметами якого стали українська мова і література, мови та літератури національних меншин.
А ще міністром освіти і науки України Дмиттром Табачником призупено дію наказів Міністерства освіти і науки України від 10.02.2010 N 99 "Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні", від 10.02.2010 N 101 "Про структуру освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки бакалаврів", від 12.02.2010 N 108 "Про затвердження Примірного положення про міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту" та від 02.03.2010 N 165 "Про затвердження Програми організації підготовки магістрів в Україні" до прийняття нової редакції Закону України "Про вищу освіту".
Зокрема, Концепцією організації підготовки магістрів в Україні передбачено, що Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління) - 72 год./2 кр. У наказі міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2010 року N 101 "Про структуру освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки бакалаврів" було визначено, що державна атестація фахівців з вищою освітою освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра передбачає, в тому числі і державний екзамен з української мови (за професійним спрямуванням).
27 грудня 2011 року на сайті появилося оголошення про те, що Міністерство и надсилає для громадського обговорення проект Концепції мовної освіти, з текстом якого можна ознайомитися у рубриці "Громадське обговорення". Пропозиції та зауваження просили надсилати до 20 січня 2011 р. за електронними адресами: [email protected] та [email protected].
Потім в міністерстві заявляли, що з серпня 2010 року до 20 січня 2011 року направду тривав прийом пропозицій та зауважень від громадськості щодо проекту Концепції мовної освіти, який було розміщено на офіційному веб-сайті у рубриці "Громадське обговорення", хоча рух "Не будь байдужим!" в такому засумнівався. За їхнім спостереженням, у ніч із 23 на 24 січня з сайту Міносвіти прибрали повідомлення про те, що обговорення проекту згаданої Концепції розпочалося 27 грудня 2010 року, а з'явилася інформація, що пропозиції та зауваження приймалися з серпня 2010 року до 20 січня 2011 року.
Більше того, у відкритому листі міністру Табачнику почесний президент Києво-Могилянської академії В'ячеслав Брюховецький, професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко, посол Юрій Щербак, професор Університету ім Карпенка-Карого Вадим Скуратівський та соціолінгвіст, доктор філологічних наук Лариса Масенко 21 січня 2011 року висловилися, що Концепція мовної освіти в Україні, запропонована Міносвіти, спрямована на русифікацію системи освіти. На їхню думку, в концепції не знайшла відображення роль української мови як головного чинника консолідації населення в межах своєї держави. В тексті Концепції відсутнє визначення державної мови як базової в системі освіти.
Варто згадати і про Концепцію літературної освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 № 58. У документі зокрема йдеться, що «особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей.
3 лютого 2011 року в ефірі Радіо "Свобода" доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу давньої української літератури Микола Сулима, який є одним із розробників концепції, заявив, що деякі тези Концепції літературної освіти, затвердженої Міністерством освіти, були внесені туди без відома розробників.
"Теза про особливу роль російської літератури в Концепції літературної освіти з'явилася, так би мовити, підпільно. Спочатку цю концепцію вивісили анонімно на сайті, потім вона з'явилася під нашими підписами, але я цієї концепції не візував", - сказав він. "Коли б мені давали на підпис цей текст, я би відмовився його підписати. Але підпис мій стоїть - і я повинен виправдовуватися, що брав участь у формуванні цієї концепції", - заявив Сулима.
Отака-то своя історія у нинішнього міністра із українською мовою. Правда, у 2010-2011 навчальному році з подачі міністра буде проведено ІІ Всеукраїнський конкурс "Кращий викладач української мови вищого навчального закладу" (наказ міністерства освіти і науки від 2 грудня 2010 року "Про проведення ІІ Всеукраїнського конкурсу "Кращий викладач української мови вищого навчального закладу"). А ще 9 листопада 2011 Табачник писав диктант з української мови з однією помилкою. Ну не українець?!