Технологічна реформа навчання проти "трикутника смерті" української освіти

Викладання в школах програмування, критичного мислення і підприємництва, навчання кожного студента у найкращих викладачів країни, розвиток вміння вчитися замість одноманітного зубріння: все це реально втілити в Україні вже за декілька років.

Ключ до фундаментальних змін в освіті – реформа на базі новітніх технологій, масових безкоштовних онлайн-курсів та змішаного навчання.

Гранично спрощуючи, проблеми української освіти можна звести до тотальної нестачі трьох ресурсів: достатньої кількості висококваліфікованих викладачів, відсутності грошей і часу на зміни.

Ці три ключові проблеми утворюють "трикутник смерті" української освіти.

Мета будь-якої серйозної реформи повинна полягати в тому, щоб вирватися з цього "трикутника" на оперативний простір вільного розвитку.

Без цього українська освіта продовжить бути імітаційною системою, в якій одні роблять вигляд, що чомусь навчають, інші – що чомусь навчаються, а громадяни вдають, що вірять у все це, і фінансують процес зі своєї кишені.

Безумовно, в Україні є вчителі та викладачі світового рівня, але їх критично не вистачає. Вони радше виключення з правил, в хорошому сенсі цього слова, фанатики своєї справи.

Щоб системно винаймати висококласних фахівців або навчити їх з нуля не вистачає грошей: на зарплати порівняні з тими, що платять в приватному секторі, на радикальне реформування педагогічних вишів, на необхідне обладнання та матеріальні умови в навчальних закладах.

Нарешті, як показує вся сучасна історія України, у нас може просто не бути десятиліть на проведення повільних консервативних змін в освіті, а саме стільки тривала, наприклад, знаменита освітня реформа в Фінляндії. Серйозні успіхи в цій сфері життєво необхідні нашій країні вже в найближчі 5 років.

Поки ми не виробимо стратегію виходу з "трикутника смерті" вся решта спроб реформування освіти буде малоефективна або не принесе користі взагалі.

Навіть найбільш правильні ініціативи, як-от ідеї запровадити у всіх школах навчання програмуванню чи підприємництву, приречені ще до початку їх реалізації.

Де ми візьмемо тисячі вчителів, які могли б якісно навчати школярів цим новим навичкам?

За які гроші залучимо людей з бізнес-сфери або перепідготуємо наявних педагогів для повноцінного викладання програмування чи підприємництва?

Скільки років (десятиліть?) знадобиться на те, щоб запустити цей проект по всій країні?

На перший погляд, проблему виходу з "трикутника смерті" вже вирішують масові безкоштовні онлайн-курси від найкращих викладачів України та світу, що стали надзвичайно популярними в останні декілька років. Лише на українському Prometheus вже зареєстровано 300 000 слухачів, а ще ж існують міжнародні Coursera, edX та низка інших платформ вільного навчання.

І справді, масові онлайн-курси є антидотом від трьох головних проблем української освіти: тепер ми можемо "масштабувати" найкращих викладачів на всю країну і зробити навчання в них доступним кожному, виробництво таких курсів в розрахунку на одного слухача вартує символічних грошей і займає лічені місяці.

Крім того, формат масових онлайн-курсів може бути надзвичайно ефективно використаний не лише для саморозвитку зацікавлених в цьому громадян, але й для підвищення кваліфікації державних службовців та співробітників приватних компаній, навчанню безробітних новим професіям та поширенню в суспільстві навичок, необхідних для ефективного протистояння інформаційним війнам.

Втім, при всіх перевагах такого підходу, лише десять відсотків людей наважуються самостійно навчатися онлайн та мають достатню самодисципліну, щоб успішно завершувати такі курси.

Масові онлайн-курси хоч і є надзвичайно потужним інструментом поширення знань для мотивованої та самодисциплінованої меншості, але самі по собі в найближчій перспективі не здатні здійснити повноцінну реформу освіти.

Якщо порівняти українську систему освіти зі старою будівлею радянських часів, то масові онлайн-курси в такому випадку будуть схожі на надбудований пентхаус для десяти відсотків мешканців будинку, а не на так потрібний йому капітальний ремонт.

Тож чи існує вихід з надзвичайно серйозної ситуації, що склалася?

Так. І ім'я йому "змішане навчання": запровадження безкоштовних масових онлайн-курсів в навчальний процес університетів і шкіл.

У цьому форматі лекції повністю чи частково замінюються на відео-лекції найкращих викладачів країни і світу, поточні завдання виконуються студентами онлайн, а рутинні питання вирішуються на форумі онлайн-курсу.

В офлайні залишаються ті форми роботи, які недоцільно переносити онлайн (семінари, фізичні лабораторні тощо), індивідуальне спілкування викладача зі студентами, на яке тепер можна виділяти значно більше часу, і фінальний контроль: самостійні роботи, модулі, іспити.

Такий формат вже довів свою надзвичайну ефективність на Заході. Наприклад, в найкращому політехнічному університеті світу MIT запровадження створених викладачами цього вишу онлайн-курсів в навчальний процес збільшило навчальні результати майже на 35%.

В Україні, де між найкращими та посередніми навчальними закладами існує справжня прірва, запровадження масових онлайн-курсів від найкращих національних та світових викладачів в форматі змішаного навчання стане проривом.

Розгортання реформи "змішаного навчання" відбуватиметься в мережі вже існуючих університетів і шкіл, а тому стане органічним доповненням і радикальним оздоровленням існуючої системи.

Несподівано, навіть ідеї, що здавалися абсолютно фантастичними, стають цілком реальними.

Згадані вище ініціативи із запровадження викладання програмування та підприємництва для всіх школярів можуть бути швидко втілені за допомогою змішаного навчання на базі створених найкращими вчителями країни безкоштовних онлайн-курсів.

А ще ми можемо викладати українську літературу на базі онлайн-лекцій провідних українських письменників і літературознавців, а англійську – на базі курсів від носіїв мови.

Завдяки можливостям швидко створювати і оновлювати вже існуючі онлайн-курси ми назавжди забудемо про проблему застарілості знань, які викладають в школах і вишах: відтепер, школярі та студенти завжди матимуть доступ до найновішої інформації, яка буде передаватися завдяки найсучаснішим педагогічним методикам. Можливості, що відкриваються завдяки змішаному навчанню, справді безмежні.

Але і змішане навчання на базі безкоштовних онлайн-курсів не є кінцевою метою, а лише важливим проміжним етапом для технологічної реформи освіти. Для того, щоб зробити якісне навчання доступним будь-де і будь-коли, ми можемо створити мобільні застосунки, які дозволять завантажувати матеріали курсів при наявності доступу до швидкісного інтернету, а потім навчатися в метро чи віддалених районах без доступу до мережі.

Завдяки величезним статистичним даним, що генеруються в рамках масових онлайн-курсів, ми зможемо стрімко вдосконалювати навчальні матеріали, виходячи не з суб’єктивних припущень викладачів, а покладаючись на об’єктивну статистику.

Нарешті, спираючись на дані індивідуальної поведінки слухачів, ми будемо здатні створювати онлайн-курси, що будуть в режимі реального часу адаптуватися під поточний рівень знань, потреби та вподобання кожного конкретного учня.

Звичайно, все це зовсім не означає, що здійснювати класичні реформи в українській освіті не потрібно: вони надзвичайно важливі у середньо та довгостроковій перспективах. Але саме технологічна реформа навчання здатна знайти вихід з лабіринту фундаментальних проблем нашої освіти та забезпечити такі потрібні українському суспільству швидкі позитивні зміни.

Довгий час ми намагалися наздогнати і відтворити західні успіхи. Цього разу, якщо будемо діяти рішуче, маємо шанс опинитися в авангарді світових освітніх реформ.

Наскільки реальна перспектива здійснити описане вище в найближчі роки?

Зусиллями українського суспільства ця реформа вже почала втілюватися в життя "знизу".

Цієї осені Prometheus і 4 провідних українських ВНЗ запустили пілотний проект змішаного навчання. В лютому кількість вишів-учасників пілотного проекту зросте втричі, а до кінця 2017 року перевалить за 25 університетів.

Немає сумнівів, що, як і на Заході, пілот виявиться успішним: перші результати, що надходять з вишів, лише підтверджують це.

Вже взимку Prometheus отримає власні мобільні застосунки Android та iOS з можливістю перегляду відео офлайн: і найкраще навчання стане можливим будь-де і будь-коли.

Наступного року змішане навчання повномасштабно прийде в школи: завдяки новим курсам Prometheus навчатися новітнім навичкам у найкращих українських вчителів зможуть учні всіх 17 000 шкіл країни.

Коли можна очікувати на перетворення цих пілотних проектів у повноцінну національну реформу освіти?

Як завжди, це залежить від кожного з нас. Провідну роль в цьому процесі мають відіграти всі, хто безпосередньо зацікавлений в справжніх змінах в системі освіти: ініціативні батьки та вчителі, прогресивні директори та керівники вишів, школярі та студенти.

Вже на початку 2017 року ми анонсуємо механізм, що дозволить всім охочим взяти участь у розгортанні цієї реформи освіти на місцевому рівні. Будуємо майбутнє української освіти разом!

Іван Примаченко, засновник онлайн університету Prometheus, спеціально для УП.Життя