Ваша думка має бути у фокусі медреформи
Суспільство звикло думати, що реформи не йдуть, бо поганий президент, прем’єр чи міністр охорони здоров’я.
Ми звикли, що нашої думки не питають, що наша участь непотрібна – громадяни як декорації до вистави під назвою "реформи".
Ми не ставили запитань, не висловлювали нашу думку, але тепер це змінюється.
"БАРОМЕТР" РЕФОРМИ
Щоб запроваджувати зміни в будь-якій галузі, необхідно спиратися на думку її кінцевих споживачів.
Саме таким шляхом йдуть, наприклад, 36 країн ЄС, щороку проводячи масштабне опитування людей щодо якості та доступності медичної допомоги Euro Health Consumer Index (EHCI).
Це дослідження дає змогу побачити реальну оцінку громадян своїх національних систем охорони здоров’я.
Перегляд цієї оцінки в динаміці та порівняння її в різних країнах дає змогу обрати та поширити досвід з держав із найкращими показниками EHCI (наприклад, Нідерландів, Фінляндії чи Норвегії).
У 2016 році вперше в Україні було проведено аналогічне дослідження "Індекс Здоров’я. Україна", що має на меті вивчити рівень задоволеності громадян медичною допомогою, а також їхню поведінку в ситуаціях, пов’язаних із здоров’ям.
Так як українську систему охорони здоров’я поки що фактично неможливо порівнювати з європейськими, завдання "Індексу Здоров’я" інакше: не порівняння з іншими, а створення своєрідного "внутрішнього барометра", який дозволить побачити вплив медичних реформ на звичайного громадянина всередині країни.
Звісно, задоволеність медичною допомогою – це суб’єктивна оцінка, але вона вкрай цінна для зворотного зв’язку з людьми при проведенні реформ.
Фокус на регіональному рівні в цьому дослідженні дозволяє прийти до розуміння потреби поширення успішних практик (пілотних проектів) з реформування галузі між областями.
Крім задоволеності медичною допомогою, "Індекс Здоров’я" торкається важливих аспектів громадського здоров'я, щодо яких подібні дослідження раніше не проводилися: профілактики (вакцинація), поінформованості (знання про основні симптоми найбільш розповсюджених неінфекційних захворювань, які є причиною смертності №1), поведінки (дії людини у разі хвороби).
Чесна оцінка по цих критеріях надзвичайно важлива для розуміння, які конкретні кроки потрібні у реформуванні, адже громадське здоров’я є пріоритетом медичної реформи у боротьбі з неінфекційними захворюваннями.
ПЕРШІ ДАНІ, "НУЛЬОВИЙ" ЗАМІР
Ми побачили ситуацію очима громадян на місцях, і залежність їхніх оцінок від того, що реально робиться або не робиться в регіоні.
Реформа справді проводиться з фокусом на людині, яка отримує або буде отримувати медичну допомогу. Це підтверджує суттєва різниця в отриманих показниках у різних областях.
Наприклад, ми побачили, що в деяких з них – найвищі по країні показники задоволеності медичною допомогою. В Тернопільській та Миколаївській областях – 83-84% задоволених дільничними терапевтами/сімейними лікарями та 76% задоволених отриманою допомогою в стаціонарі. В той же час у Кіровоградській області – 47% і 29% відповідно.
Чому така різниця? Які практики успішніших областей можна використати? Це питання, які спонукатимуть регіональну владу втілювати зміни в інтересах споживачів медичної допомоги.
У Рівненській області середні витрати на ліки протягом останніх 30 днів складають понад 1000 грн. Чому в Житомирській області на ліки витрачають в чотири рази менше – лише 238 грн.? Напевно, це пов'язано з роботою лікарняних кас і локальними реформами на Житомирщині.
Ці дані спонукають нас спитати – а чому так? Чому я плачу в чотири рази більше? Спитати у своєї місцевої влади, якій децентралізація дала в руки усю повноту можливостей для здійснення реальних реформ.
Цьогорічні показники – стартові, саме їх можна розглядати як "нульовий замір". Надалі ж, отримавши показники у динаміці років, ми побачимо наслідки управлінських рішень на національному рівні, а також керівників галузі охорони здоров’я на місцях.
Після затвердження Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2021 років з’явилася потреба відслідковувати, як впроваджується реформа, яким є її вплив на людей.
Без розуміння цих речей ми і далі будемо рухатися хаотично, не доводячи нічого з розпочатого до кінця. Ми хотіли отримати такі дані, яким можна довіряти і на які можна спиратися у здійсненні реформ.
Це дослідження, вперше проведене в 2016-му році, буде продовжено в наступні роки і дозволить відстежити, як впроваджуються реформи, яким є їхній вплив на людей.
ЯК МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ?
Керівникам і на рівні Міністерства охорони здоров’я, і на рівні обласних управлінь охорони здоров’я, а також менеджменту медичних закладів варто використовувати дані дослідження для обґрунтування прийняття тих чи інших рішень.
Спиратися лише на медичну статистику чи власний досвід для цього на сьогоднішній день недостатньо – ми знаємо, що дуже часто статистику підганяють під очікувані норми, потрібні для звітів.
Ці рішення важливі і стосуються кожного з нас, звичайних громадян – бо вони визначатимуть, як зміниться якість медичних послуг (покращиться чи, може, стане ще гірше?), скільки ми будемо платити за ліки, як далеко треба буде їхати, щоб отримати спеціалізовану допомогу тощо.
З іншого боку, важливо підштовхувати управлінців до правильних рішень, які будуть на користь громади. А для цього треба розуміти, яким є місцевий бюджет охорони здоров’я, на що він іде, і пропонувати, як його можна використати більш раціонально – спираючись на досвід областей з вищими показниками "Індексу Здоров'я". Тоді громада дійсно відчує, що реформа впливає на якість і доступність медичної допомоги, на витрати на лікарські засоби тощо.
"Індекс Здоров’я" дає зовсім інший кут зору – це оцінка стану охорони здоров’я самим громадянином. Це те, до чого наша медична галузь, здається, не прислухалася ще ніколи.
Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи "Громадське Здоров’я" Міжнародного фонду "Відродження"
"Індекс здоров’я. Україна" започатковано Міжнародним фондом "Відродження", Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету "Києво-Могилянська академія" для щорічного визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою.
Дослідження проведене з серпня 2015 року по серпень 2016 року. Польовий етап дослідження тривав з 16 травня по 30 червня 2016 року.
Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого населення (18 років та старше) України в цілому та кожної з 24 областей України та міста Києва.
У Донецькій та Луганській областях дослідженням охоплені лише території, підконтрольні Уряду України. В результаті польового етапу було зібрано 10224 опитувальники.