Мотошвидка: чи готові ми до змін на краще?

Декілька тижнів тому я проглядала стрічку у Facebook та натрапила на цікаве відео.

Його розробили для запуску нового проекту "Мотошвидка".

Ініціатива зібрала багато позитивних відгуків. Проект інноваційний та "прокачаний" у багатьох країнах світу.

[L]Того ж дня я сіла за кермо та усвідомила його нагальну необхідність у нашій столиці. Стоячи у вічному заторі на проспекті Лобановського, я почула позаду себе сирену "Швидкої допомоги". Побачити карету мені довелося через кілька хвилин, адже прорватися крізь затори не легко навіть для спеціалізованого транспорту.

Зліва рухався нескінченний потік зустрічних автівок, права смуга, що призначена для громадського транспорту, також була забита приватними автомобілями. Неспішно притискаючись одне до одного, машини звільняли дорогу кареті, яка повільно просувалася вперед.

Я подумала: якби людина знаходилася у критичному стані, чи встигла б швидка вчасно врятувати її життя?..

У розвинених країнах світу лікарі на мотоциклах швидко добираються до місця події. Виявляється, не завжди існує необхідність у великій машині з лікарями та медсестрами. В екстрених випадках, як-от стенози у дітей, серцево-легенева реанімація, кровотеча від травм, обструкція дихальних шляхів – достатньо одного лікаря з малогабаритним обладнанням.

Для першої медичної допомоги лікарю можуть знадобитися лише вісім позицій:
1. Дефібрилятор
2. Апарат штучної вентиляції легень
3. Ручний відсмоктувач
4. Шийний комір
5. Набір медикаментів
6. Джгути, бинти
7. Засоби внутрішньовенного та внутрішнього кісткового доступу
8. Засоби для прохідності дихальних шляхів.

Уся ця апаратура є малогабаритною та заразом важить лише близько 10 кілограмів.

Крім того, лікар на мотоциклі може виступати "розвідником" при надзвичайній ситуації – виїжджати на ДТП, оцінювати стан здоров'я постраждалих та викликати необхідну кількість бригад.

Нещодавно у мережах піднімалося питання, яка кількість населення реально проживає в Україні.

Статистика вражає: на сьогодні в Україні числиться близько 42 мільйонів, з яких п'ять знаходиться на постійному проживанні за кордоном, 7,515 емігрувало в цьому році, смертність перевищує народжуваність на 39,324 на рік.

За один день населення скорочується на 243 людини. Чисельність падає на 31,808 осіб на рік.

При цьому серед лікарів робота в екстреній швидкій допомозі вважається не престижною, а адміністрація не зацікавлена у реформах медичної сфери. Основна кількість лікарів "швидкої" – пенсіонери.

Ініціатива впровадження Мотошвидкої служби в Україні належить молодим лікарям – Ярославу Вусу та його команді з п'ятнадцяти активістів, що входять до ГО "Всеукраїнський союз парамедиків".

Ярослав протягом року стажувався у мотошвидкій допомозі в Угорщині та готовий впровадити цей досвід на Батьківщині. Він виношував ідею протягом п'яти років і намагається втілити проект у життя.

Але, чомусь в нашій країні у такого немає достатньої підтримки від органів влади. Проект, який покликаний бути благодійним та впровадженим у систему екстреної медичної допомоги, оцінюється як необхідний лише на словах.

На сьогодні вже сформована команда волонтерів, що включає в себе лікарів, юристів та консультантів, які готові боротися за його втілення. Процес ліцензування розпочато.

Для пілотного проекту Мотошвидкої потрібно купити один мотоцикл та прикріпити його до Першої підстанції швидкої допомоги.

Статистика покаже, скільки життів буде врятовано за перший місяць роботи.

Волонтери не просять кошти у держави. Єдине їх прохання – не заважати та посприяти втіленню.

Тоді буде зрозуміло, чи перемога поборола зраду. Адже життя людини є основною цінністю для суспільства.

Сподіваюсь, для України, це не лише декларація.

Марина Лук'янова, спеціально для УП.Життя

Реклама:

Головне сьогодні