Медреформу в дії першими можуть побачити пацієнти на гемодіалізі

2030
15 червня 2017

Ми скептично ставимося до речей, яких не розуміємо.

Складно позитивно ставитися до реформи охорони здоров’я, якщо не розумієш, що саме вона змінить.

Давайте подивимося, що принесе реформа пацієнтам із хронічною хворобою нирок, які лікуються методом гемодіалізу.

В Україні на гемодіалізі живуть 5609 пацієнтів.

Тричі на тиждень вони змушені приїжджати в лікарню, де спеціальне обладнання протягом 4 годин очищує їхню кров від токсичних речовин та продуктів метаболізму.

Тричі на тиждень пацієнти на гемодіалізі змушені приїжджати в лікарню, де спеціальне обладнання протягом 4 годин очищує їхню кров від токсичних речовин та продуктів метаболізму. Фото crystaleyemedia/Depositphotos

Без вчасного гемодіалізу людина помре протягом кількох тижнів чи навіть днів.

При цьому лише один з чотирьох українських пацієнтів із хронічною хворобою нирок V стадії, котрим потрібен гемодіаліз, його отримує.

Один з чотирьох!

Такі дані наводив Микола Колесник, директор Інституту нефрології АМН України, головний нефролог МОЗ України, у своїй доповіді на конференції "Діалізна ниркова замісна терапія в Україні: здобутки, проблеми та шляхи їх вирішення".

Це означає, що за кожним, хто живе на гемодіалізі в Україні – ще троє тих, кого можна було би врятувати. Діти, підлітки, люди середнього чи літнього віку, в яких відмовили нирки – вони могли б повноцінно прожити ще багато років, як це відбувається в розвинених країнах.

Порівняйте: 125 – це число пацієнтів в Україні, які лікуються методом гемодіалізу, на 1 млн населення.

Натомість у Німеччині отримують гемодіаліз 950 пацієнтів на 1 млн населення, у сусідній Польщі – 456 й навіть у Білорусі – 285.

Ці числа доводять факт: в Україні лікування методом гемодіалізу – недоступне.

Можливості державних медичних закладів обмежені, вони не мають достатньо місць і ресурсів для лікування всіх, хто потребує гемодіалізу.

Більше того, відсутність альтернативи державним лікарням знижує якість та ефективність лікування.

Чи можна це змінити?

Можна, причому вже зараз. Для цього є умови.

В Україні є кілька приватних діалізних центрів з найсучаснішим обладнанням – такі ж, як у країнах Європи. Але вони стоять напівпорожні.

Чому?

Тому що немає правового механізму "гроші йдуть за пацієнтом". І поки він не з’явиться – монополія державних лікарень не зникне.

Тому і маємо: гроші в Україні, як і в усьому світі, за лікування методом гемодіалізу платить держава. А якщо хочеш гемодіаліз у приватній клініці за відкритим чесним прайсом, згідно з міжнародними протоколами і стандартами якості, – маєш платити повну вартість із власної кишені.

Ті, кому не пощастило прорватись крізь чергу й заступити на гемодіаліз в Україні, вже не можуть вимагати медичну реформу. За них маємо вимагати і реформувати ми.

Чим допоможе реформа?

Вона дасть можливість пацієнту обирати, де лікуватися – у державному чи приватному закладі. За лікування в будь-якому разі заплатить держава.

Де є вибір – там є боротьба за якість, боротьба за пацієнта та його інтереси.

Поки що – без реформи – боротися за пацієнтів нікому не потрібно. Навпаки – пацієнти борються за гемодіаліз. І виживає лише один із чотирьох.

Володимир Подворний, директор "Фрезеніус Медикал Кер Україна"

powered by lun.ua