Як працювали шахраї на концерті Depeсhe Mode

12605
24 липня 2017

Минулої середи ми з дружиною, старшим сином і його товаришем вперше за багато років пішли на рок-концерт на стадіон "Олімпійський", та ще й на легенду світового року – Depeсhe Mode.

Цю чудову розвагу я поєднував із роботою: наша компанія Hillmont Partners виступила юридичним радником компанії "Аншлаг" – організатора концерту – у питаннях організації юридичних консультацій для відвідувачів концерту, які не змогли скористатися своїми квитками з тих чи інших причин.

Здебільшого це сталося через підробку квитків, масштаби якої вразили.

Ще не маємо повної статистики стосовно кількості спроб пройти з підробленими квитками і кількості технічних збоїв у системі перевірки квитків – але вже можемо говорити про майже 2000 осіб, які намагалися пройти на концерт по неіснуючих або недійсних квитках.

Це свідчить про серйозну, системну проблему. І з нею потрібно знайти ефективні методи боротьби.

Частково через цю проблему й утворилися довжелезні черги на вході на НСК "Олімпійський", багато людей запізнилися на початок концерту, у ЗМІ вже навіть пролунали вимоги покарати винних.

А хто ж винний? Спробуємо розібратися.

Шахрайство, головним чином, виражалося або в підробці квитків, або в крадіжці унікального штрих-коду квитка на концерт Depeсhe Mode.

У першому випадку шахраї виготовляли в різний спосіб сфальсифікований квиток, повторюючи елементи захисту квитка, як-от: серію та номер квитка, штрих-код, перфорацію, голограму. А потім продавали такі пропускні документи охочим втрапити на концерт задешево, мотивуючи низьку ціну тим, що "подружка/друг/брат не прийшли".

Зрозуміло, що такий квиток відсутній у базі проданих квитків, що є неодмінною умовою дійсності документа.

Причому деякі підроблені квитки, як виявили наші фахівці, містили усі елементи захисту справжнього квитка – серія та номер квитка, штрих-код, перфорація, голограма тощо – але все одно були відсутні в офіційній електронній базі проданих квитків, що є обов'язковою умовою для дійсності документа.

Тож "щасливих" власників дешевого, але недійсного квитка зупиняли і відправляли до квиткових кас за новою покупкою – з рекомендаціями звернутися після концерту (чи вже одразу) до правоохоронців і детально розповісти, у кого і де вони купили таку "липу".

Адже частково ці дії підпадають під кваліфікацію злочину, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу – підроблення документів, збут чи використання підроблених документів, штампів бланків…

Другий тип випадків дещо складніший, і, відповідно, цікавіший – це людський фактор.

Найголовнішою ознакою кожного квитка є штрих-код та його унікальний номер. Заволодіння лише вказаними елементами надає можливість шахраю скористатись квитком та відвідати захід у той час, як сумлінного власника документа, звісно, зупинять на вході.

Особливістю усіх квитків на концерти рівня Depeсhe Mode є те, що кожен штрих-код має одноразову дію – це зазначено на самому квитку.

Таким чином, якщо винна особа активувала "викрадений" штрих-код раніше за справжнього власника, останній втрачає можливість потрапити на концерт улюбленої групи.

Тобто, наївному фанату "депешів" можуть продати якісну копію, зроблену зі справді оригінального квитка, а потім, випередивши його чи її на вході до стадіону, зайти на концерт – і з квитком, і з непоганими "кишеньковими" на пиво.

Зробити це може будь-хто – і перекупники, і шахраї, і касири, що продають квитки, і навіть кур'єри, що їх доставляють.

Мій улюблений приклад, про який розповів представник оператора, стосується "добрих" дітей: підлітки купили квитки мамі, вірній фанатці "депешів", і її подрузі – на мамині, звичайно ж, гроші, – а потім бігом помчали на концерт поперед мами з копіями тих самих квитків... Вони, звісно, пройшли, а потім ще й пробували допомогти пройти мамі. Напевне, совість таки мучила – тож так і попалися.

Інший мій улюблений приклад – славнозвісна всесвітня традиція селфі, як у мене тут на фото. Сучасна техніка дозволяє легко скопіювати квиток і штрих код з такої фотографії – і, знову ж таки, бігом з ним на концерт попереду власника.

 Сучасна техніка дозволяє легко скопіювати квиток і штрих код з такої фотографії – і, знову ж таки, бігом з ним на концерт попереду власника

Я в захваті від виступу улюбленої групи, і думаю, що всі, хто був на концерті, теж – їхня музика заряджає енергією і позитивом як "дорослих" фанів на кшталт мене (а таких було ну дуже багато), так і підлітків, як мій син.

Натомість прикро, що для багатьох радість спілкування з кумирами затьмарили організаційні проблеми, про які йшла мова.

Утім, насправді як фахівець я усвідомлюю, що далеко не в кожному випадку можна розібратися, з яких причин та чи інша людина не змогла потрапити на НСК "Олімпійський" – чи це справді шахрайство, чи таки неуважність та необережність конкретного покупця квитка.

Попри проблеми в роботі різних команд організаторів концерту, які зараз є предметом детального внутрішнього розслідування, – на моє переконання, не варто в усьому звинувачувати організаторів, які старалися зробити так, аби доброчесні відвідувачі змогли без проблем насолодитися шоу.

Адже слухачі та неофіційні продавці квитків, котрі через власну чи то необачність, чи то жадібність, а подекуди й відверте шахрайство, створювали голосні розборки і заважали одним працювати, а іншим відпочивати – можуть виявитися винними неменше, якщо не більше.

Тож будьте пильні. І в подальшому не дозволяйте "квитковим" шахраям вас ошукати, and be cool!

Вадим Галайчук, партнер компанії Hillmont Partners, спеціально для УП

powered by lun.ua