Форуму видавців погрожують

5978
11 вересня 2017

Лист із погрозами Форуму видавців надіслали, поставивши в копію начальника СБУ у Львівській області. Раніше такі листи в СБУ пересилали адресати агресії. Тепер – адресанти. Вони не бояться.

Форуму видавців погрожують. Учасникам кількох подій у програмі Форуму видавців погрожують. Авторам кількох книжок, які представлено в програмі Форуму видавців погрожують.

Не можу сказати, що це стало несподіванкою. Заняття темами, дотичними до правозахисту і/або сучасної культури, ангажованої в соціальну проблематику, завжди було пов’язане з отримуванням образ – в усній та письмовій формі, де слово "тварь" ще є порівняно ввічливим.

Проведення подій в рамках "Фестивалю рівності" чи "Київ Прайду" завжди супроводжувалося ризиком не потрапити в будівлю, бо хтось її заблокував. Вихід на Марш рівності переважно означає певну імовірність фізичної агресії з боку тих, хто не боїться статей Кримінального кодексу України.

Так само ще дуже недавно з Майдану до кінця лютого 2014 року краще було повертатися в супроводі знайомих людей, краще з навичками самооборони. Вечірня самотність була ризикованою ідеєю, незалежно від освітленості вулиць. Тоді ж друзі та подруги, котрі жили за містом, почали пропонувати свої подвір’я та гаражі як місце, де можна сховати авто.

Цієї осені, вже 2017 року, хтось хоче, аби нам знову було страшно. Мої колеги один за одним пишуть про отримані особисті погрози. Це перші настільки адресні обіцянки фізичного насильства.

Наприклад, напередодні Дня незалежності Facebook-користувач "Шльома Гомельський", який є фейковою сторінкою одного депутата Київради VII скликання, писав про бажання одягнути "пояс шахіда" та прийти на подію, котру я маю модерувати під час Форуму видавців 2017 року.

 
 Скріншоти посту із погрозам в Facebook

Подібні погрози від інших осіб отримали й учасники інших події. Таке у Львові відбувається не вперше. Тут можна згадати і про зірвані в попередні роки презентації. В рамках Форуму видавців, і про Фестиваль рівності 2015 року, і про інші випадки, коли якісь гопніки за чиєюсь командою приходили кого-небудь бити чи бризкати перцевим газом.

Далі стає цікавіше – з’являється лист із мокрими печатками та підписами під обіцянкою "самотужки вжити всіх можливих заходів з метою недопущення проведення відверто провокаційної презентації у Львові".

Згаданий вище лист із погрозами надіслали на адресу начальника СБУ у Львівській області, міського голови Львова Андрія Садового та голови Львівської обласної адміністрації Олега Синютки, а також із копією на ГО "Форум видавців" днями надійшов лист із погрозами. Його підписала жменя громадських організацій і один "волонтер-психолог".

Для тих, хто читав неуважно: лист із погрозами Форуму видавців надіслали, поставивши в копію начальника СБУ у Львівській області. Раніше такі листи в СБУ пересилали адресати агресії. Тепер – адресанти. Вони не бояться.          

Вони не бояться, бо не покарано тих, хто чинив подібні "всі можливі заходи з метою недопущення" тих подій у місті, які їм не сподобалися. Жменя гопніків підійшла зі своїм ідеологічним гоп-стопом, і їм за це нічого не було. Звичайно, інші тітушки в таких умовах не відчувають страху за свою шкуру.

Сьогодні для гопніків, які хочуть безкарно нападати на людей, придумали чудову відмазку – тези про "традиційне суспільство" чи "християнське суспільство". Під цим соусом, як виглядає, намагаються просунути ідею про дієвість охлократії. Мовляв, група в спортивних костюмах (а чи й у камуфляжі) може прийти та простою присутністю, минаючи законні процедури, вплинути на щось. На судові рішення, на культурну політику держави, можливо, навіть на погоду.

Цього разу ці тітушки хочуть скасування події з нагоди виходу книжки "Майя та її мами" Лариси Денисенко. Ця книжка містить пару десятків розворотів, кожен із яких присвячений одній дитячій долі. Батьки на заробітках, зведені брати та сестри, близнята, діти розлучених батьків, однокласники з родини переселенців, кримські татари та роми – книжка описує різноманіття, що є навколо. І світ, у якому є любов до кожної дитини, без тавра "не така".

Виходить, що  від гопніків, які говорять про "традиційні християнські цінності", хтось приховав, що Бог є любов. Так пишуть у Біблії.

З огляду на наявні тенденції, така теза може видаватися дещо авангардною. Але хтось пам’ятає першоджерела. Можливо, саме на текст Біблії спиралися в УПЦ КП, коли влітку 2016 року закликали своїх вірян не застосовувати насильство проти Маршу рівності в Києві.

Те, як відбудуться події Форуму видавців 2017 року, покаже, чи дійшов лист до львівського СБУ, Садового та Синютки. Безпека на літературних подіях свідчитиме про те, хто насправді керує містом Львовом. Можливо, ним уже керують гопніки, а ми просто не помітили зміни влади.

Ірина Славінська, спеціально для УП.Культура

powered by lun.ua