До євроінтеграції доживуть не всі

2778
29 вересня 2017

Населення Вінниці становить майже 400 тисяч людей.

Приблизно стільки ж українців щороку помирає від серцево-судинних захворювань.

Попри це, люди мало обізнані з проблемою і рідко хто може розпізнати ознаки навіть її найпоширеніших проявів – інфаркту та інсульту.

Про згубні особливості українського способу життя, та те, що може викликати передчасну смерть і пропоную подумати.

ШВИДКІ ЗМІНИ НА ГІРШЕ

Чисельність українського населення поступово зменшується протягом останніх років.

У 1993 році ми досягли рекордної відмітки у 51,8 млн людей, та вже сьогодні Державна служба статистики відзначає: нас залишилося лише 42,5 млн.

Це означає, що за останні десятиліття населення України скоротилося на п’яту частину, а нині ми близькі до показників, які мали у середині минулого століття, – після Голодомору та Другої світової війни.

Попри достатньо стабільну народжуваність, прогнози міжнародних організацій свідчать – ситуація не буде змінюватися на краще.

За даними ООН, Україна входить до списку країн, чия популяція до середини цього століття скоротиться більш, ніж на 15%.

До кінця століття ця цифра продовжить скорочуватися і дійде до 26,4 млн.

Для порівняння, сусідня Польща нині має пік кількості населення, а у Франції, Данії та багатьох інших розвинутих країнах чисельність людей тільки збільшуватиметься.

Проблеми демографічної кризи вийшли далеко за межі низької народжуваності, бо, як виявилося, українці та українки занадто часто помирають.

Серед усіх держав світу Україна займає найвищі позиції у рейтингах смертності. Наприклад, у 2014 році ми були другими за кількістю смертей і посідали місце одразу за Лесото, а вже цього року ми стали п’ятими і тепер перебуваємо поруч із Гвінеєю-Бісау.

Країнам з такими показниками смертності населення зазвичай мають низький рівень життя та різні епідемії. Наша проблема номер один – серцево-судинні хвороби.

Наша проблема номер один – серцево-судинні хвороби. Фото zimmytws/Depositphotos

ШКІДЛИВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

Різні хвороби можна назвати "чумою 21-го століття" – рак, ВІЛ/СНІД, гепатит та інші.

Все залежить від тієї країни, про яку йде мова, адже проблеми Німеччини та республіки Чад будуть дуже відрізнятися.

Однак, якщо говорити про те, що вбиває більшість населення всієї планети, то це серцево-судинні захворювання. Головною причиною смертей їх визнала ВООЗ, зазначивши, що ці хвороби спричинили третину смертей у 2015 році. Головним чином – через інфаркти та інсульти.

Статистика також показує, що в країнах з середнім та низьким рівнем життя ситуація може бути гіршою і спричиняти навіть більший відсоток смертей. Це підтверджують і українські дані за 2015 рік – 404 тисячі померлих з майже 600 загинули саме від серцево-судинних хвороб.

Кількість людей, яких забрали ці захворювання лише за цей рік, більша, ніж населення цілої Вінниці, або ж дорівнює чотирьом Кам’янцям-Подільським.

Крім того, ВООЗ вказує, що до головних причин виникнення серцево-судинних хворіб належать куріння, нездорове харчування, ожиріння, низька фізична активність, а також зловживання алкоголем.

За словами доктора медичних наук Віктора Досенка, всі ці чинники є характерними особливостями українського стилю життя.

"Українці нещасні, тому вони шукають простих задоволень – передусім це неправильна їжа, рафінована та тваринна, рафіновані цукри, спиртові напої, куріння табаку.

Всі разом вони утворюють фактори ризику і для артеріальної гіпертензії, і для порушення ліпідного обміну, і для цукрового діабету", – зазначає він.

Як відмічає науковець, не менш важливим чинником є брак фізичної активності, яка має виконувати надзвичайно важливі функції для нашого здоров’я – покращувати обмін речовин та запобігати появі зайвої ваги.

Натомість, брак цієї активності стає ще одним фактором ризику для передчасних смертей.

Віктор Досенко: "Українці нещасні, тому вони шукають простих задоволень – передусім це неправильна їжа". Фото Марії Задорожної/Платформа

ДОСВІД З-ЗА КОРДОНУ

У середині 1970-х років американський медичний науковець Девід Рутштейн та його колеги розробили концепцію "смертей, яких можна уникнути".

Група вчених змогла виділили близько сотні факторів ризику для хвороб, інвалідності та передчасної смерті, яких можна уникнути, якщо діяти на випередження.

Концепт прийняли до уваги всі розвинуті держави світу, адже він пропонував не рятувати людей невідкладною медициною, а створювати такі умови, щоб ці хвороби просто не виникали.

Звісно, ефективні медичні засоби лікування цих захворювань позитивно впливають на зменшення смертності.

Наприклад, нещодавно в українських лікарнях вирішили проблему із браком обладнання для шунтуванням коронарних судин, яке застосовується за ішемічної хвороби серця.

Проте запобігати захворюванню значно легше, ніж лікувати.

Віктор Досенко зазначає: "Нам потрібно переймати західний досвід – підвищувати акцизи на шкідливі продукти, виділяти гроші на страхування і на профілактичні заходи. Необхідно підійти до питання творчо і пропагувати здоровий спосіб життя.

Наприклад, залучити популярних людей, які б могли розповісти про нього, про ризики серцево-судинних захворювань. Якщо показувати гарний приклад, то мільйони зможуть його наслідувати".

Хорошим прикладом вдалої державної політики є Фінляндія, де за півстоліття вдалося зменшити смертність від інфарктів та інсультів на 82%.

Фінський успіх пояснює Анна Бурдиляк, голова правління громадської організації "Українська Асоціація Серця": "Фіни реалізували ефективну програму: пропагували зменшення вживання солі та жирної молочної продукції через ЗМІ, транслювали соціальну рекламу перед сеансами у кіно, заохочували місцевих фермерів вирощувати ягоди замість розводити корів, агітували кидати курити. Успішна стратегія поєднує профілактику та якісну медицину".

Анна Бурдиляк (у білому): "Успішна стратегія поєднує профілактику та якісну медицину". Фото Личаківська районна організація ТЧХ м. Львова - uCoz

ПОВТОРІТЬ ЦЕ В РЕАЛЬНОМУ ЖИТТІ

Велику кількість позитивних зрушень може зробити держава, якщо розробить ефективний план на майбутнє. Але про теперішнє нам варто подбати самостійно.

Наразі культура здорового харчування та спортивної активності тільки починають з’являтися в Україні. Втім, люди все ще вживають багато жирної, солоної, смаженої та солодкої їжі, а ще занадто часто вживають м’ясо при незначній кількості овочів та фруктів у раціоні.

Анна Бурдиляк радить перш за все навчитися контролювати свої життєві показники – рівень глюкози, холестерину, норму артеріального тиску та вагу.

"Рекомендації прості. Зробіть фрукти та овочі основою раціону.

Робіть ранкову руханку 5-10 хвилин. Не можете руханку – ходіть пішки, виходьте на одну зупинку раніше.

Відмовтеся або вживайте легший алкоголь – не горілку, а хоча б червоне вино.

І, звісно, потрібно відмовитися від тютюну. Бути здоровими нескладно, це питання нашого ставлення до самих себе".

Американська кардіологічна колегія радить зменшувати кількість м’яса в раціоні, адже доведено, що воно може сприяти виникненню серцево-судинних захворювань. Необхідну кількість білку можна отримувати з рослин – бобових, зернових, а також соєвих продуктів.

Віктор Досенко радить звернути увагу на клітковину як необхідний елемент здорового харчування. Вона допомагає уникати переїдання, сприяє зниженню рівня цукру та холестерину у крові, а це добре впливає на організм в цілому.

Якщо запобігти хворобам не вдалося, врятувати може вміння надавати першу допомогу. Вчасний виклик швидкої може вберегти життя людині, у якої стався інсульт чи інфаркт.

Та при стандарті приїзду швидкої у 10 хвилин можна не встигнути. Наприклад, якщо вже зупинилося дихання. В такому разі смерть настає за 4-6 хвилин і врятувати може лише вміння зробити серцево-легеневу реанімацію. Це нескладна процедура, якої легко навчитися на курсах першої домедичної допомоги. Втім, вона може суттєво знизити смертність.

Елена Ґора, журналістка, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua