Шкільна освіта в українських селах: чого чекати від реформи

4162
12 лютого 2018

"Застаріла, складна програма" і "відсутність матеріально-технічної бази" – слова, які зараз можна почути на адресу більшості українських шкіл.

Ще складнішою ситуація виявляється в районних та сільських школах, де до зазначеного додаються "брак кадрового забезпечення" та "малокомплектні класи".

Реформа освіти, тісно переплітаючись із територіально-адміністративною реформою та децентралізацією, покликана вирішити основну проблему – низьку якість освітніх послуг у сільській місцевості.

Сьогодні спостерігається суттєвий дисбаланс у якості середньої освіти в містах та селах.

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, у 2017 році випускники міських шкіл продемонстрували кращі результати ЗНО, ніж випускники сільських.

Загальна кількість випускників міських ЗНЗ, які отримали високий бал з української мови, склав 28,4%, у сільській місцевості лише 8,3% випускників показали високий результат.

Ситуація з ЗНО з математики схожа – високу оцінку отримали 24,6% випускників міських шкіл, а випускники сільських шкіл – 5,6% відповідно.

Реформу освіти планується провести за кількома напрямками:

Дунаєвецька об’єднана територіальна громада Хмельницької області одна з перших в Україні розпочала реформування власної освітньої сфери.

Як достовірно оцінити якість шкільних програм, рівень їх засвоєння учнями?

Звідки школі взяти гроші на оновлення навчально-методичної бази? Як безболісно пройти процес оптимізації освітньої мережі?

На ці та багато інших запитань уже знайшли відповідь у Дунаєвецькій ОТГ.

Уже понад рік у громаді триває реформа системи освіти, і представники управління освіти та спорту міської ради діляться першими успішними кроками та порадами.

Болісним питанням для ОТГ було питання оптимізації навчальної мережі.

Найважче було пояснити важливість цього процесу батькам учнів, які боялися закриття школи у власному місті, селі, селищі та протестували проти оптимізації.

Однак розпочинати обговорення необхідно саме зі школярів.

З ними варто провести відверту розмову щодо обрання майбутньої професії, планів на вступ до ВНЗ.

Можна запропонувати дітям об’єктивно порівняти свої оцінки з кількістю балів, яку необхідно отримати на ЗНО для вступу в обраний ВНЗ.

Дітям, які бажають отримати вищу освіту, простіше пояснити, що в новій опорній школі їм допоможуть здобути необхідний для вступу в ВНЗ рівень знань. Діти, у свою чергу, продовжать цю розмову з батьками.

Батьків у Дунаєвецькій ОТГ привозили на екскурсію до опорної школи, демонстрували технічне оснащення класів та інші переваги оновленого навчального закладу.

З ними проводили неодноразові зустрічі, на яких батьки могли отримати відповіді на питання, зокрема, щодо підвезення дітей до школи, забезпечення харчування, змісту навчальних програм.

Наступним кроком мають стати переговори з вчителями. Їм варто пояснити, що без роботи вони не залишаться.

Проблему з працевлаштуванням вчителів в ОТГ вирішили через переведення до інших навчальних закладів. Однак вимоги до якості їх роботи значно зросли.

У контексті покращення методичного супроводження освітніх закладів методичний кабінет перевели в підпорядкування з району в міськраду ОТГ.

Таким чином, ОТГ самостійно контролюють якість та ефективність роботи методистів.

Вартий уваги і той факт, що методисти Дунаєвецької громади надають свої послуги іншим ОТГ. У такий спосіб громада знайшла для себе джерело додаткових надходжень.

Отримані гроші направляють на розвиток освітньої сфери.

"Ми надаємо послуги методичного забезпечення школам майже всього району, і ми на цьому заробляємо кошти", – чуємо від Володимира Колісника, начальника управління освіти Дунаєвецької міської ради.

Така тактика дала позитивні результати. Минулого року громада безконфліктно оптимізувала школу І-ІІІ ступенів. Цього не можливо було б досягти без широкого діалогу влади з учнями, батьками та вчителями.

У громаді продовжуються роботи над створенням інклюзивного освітнього центру – шукають фахівців, звертаючись до Чернівецького, Кам’янець-Подільського та Полтавського університетів.

І, нарешті, звідки взяти кошти на реформу та підтримку освітніх послуг?

Цього року громада використовувала кошти, що залишилися з минулорічної субвенції. Однак на цьому не зупинилися – ОТГ звернулася до донорських організацій, активно пише проекти.

"Головне в реформі – її розпочати, а, подивившись на перший позитивний досвід, батьки починають навіть самостійно переводити дітей до більш крупних шкіл", – стверджує Володимир Колісник.

Олександра Калашнікова, аналітик ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення", спеціально для УП.Життя

Матеріал підготовлено за результатами візиту представників Ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії в Дунаєвецьку ОТГ Хмельницької області за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" та SKL International

powered by lun.ua