Тест

Канни 2011: журі відзначило український "Кросс" та "Дерево життя" із Бредом Піттом

"Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю одержав фільм Терренса Маліка (Terrence Malick) "The Tree of Life", повідомляє офіційний сайт кінофестивалю. Отримавши приз із рук актриси Джейн Фонда, продюсер фільму Білл Поланд (Bill Pohlad) заявив: "Я завжди хотів говорити французькою, і сьогодні у вечері - більше ніж коли-небудь. Терренс Малік - надзвичайно сором'язлива та скромна людина. Але я говорив із ним сьогодні, і я знаю, що він радий отримати цю нагороду", - сказав він.

Фільм розповідає про історію старшого сина у техаській родині, якою керує егоїстичний та авторитарний батько. Від дитячого віку до дорослого життя, коли губляться останні ілюзії і відновити стосунки між батьком та сином здається уже неможливим.

Бред Пітт, кадр із фільму

Джек відчуває себе розгубленим у сучасному світі і відчайдушно шукає відповіді на заповітні питання буття: що таке життя, у чому його сенс, чи існує віра.

Головні ролі зіграли: Бред Пітт, Шон Пенн, Джессіка Частей та Хантер Макракен.

Гран-прі цього року отримали два режисери: Нурі Більге Джелайн (Nuri Bilge Ceylan) за фільм "Once Upon a Time in Anatolia", а також Жан-Пьер та Люк Дарденн (Jean-Pierre et Luc Dardenne) за фільм Le Gamin au vélo.

Нурі Більге Джейлайн

Отримавши премію із рук Еміра Кустуріци, Нурі Більге Джейлайн заявив: "Дякую, що привезли мій фільм в Канни. Він був непростий. Його показ призначили на останній день фестивалю, я думав, що на нього ніхто не прийде".

Після цього слово взяли Жан-Люк і Пьер Дарденн: "Дякую за те, що вам сподобався наш хлопчик на велосипеді Тома Доре, він тут. Дякую тобі, Сесіль, за роль Саманти".

Фільм "Once Upon a Time in Anatolia" розповідає про життя у маленькому провінційному містечку, яке схоже на подорож степними просторами: чекаєш, що за наступним пагорбом відкриється щось нове, інше, а бачиш лише ті самі степові дороги, схожі одне на одне.

У фільмі "Le Gamin au vélo" розповідається про дванадцятирічного Сіріль, що живе однією думкою: знайти свого батька, який у дитинстві віддав його у притулок. Випадково він знайомиться з Самантою, господаркою салону зачісок, що погоджується брати його до себе на вихідні. Втім, Сіріль не помічає любові Саманти, яку він так потребує.

Приз за кращу жіночу роль отримала американська актриса Кірстен Данст (Kirsten Dunst) за участь у фільмі Ларса фон Трієра "Melancholia".

Після того, як Едгар Рамірес (Edgar Ramirez) нагородив переможницю, вона сказала: "Який тиждень! Дякую журі - це велика честь. Дякую фестивалю за те, що зберіг фільм у конкурсній програмі. Дякую Ларсу фон Трієру за те, що він дозволив мені грати настільки вільно".

Кірстен Данст

Фільм розповідає про молодят Жюстін та Майкла, які влаштовують шикарний прийом і домі сестри Жюстін для того, аби відсвяткувати своє весілля. Проте планета на ім'я Печаль уже наближається до Землі...

Нагадаємо, цього року кінорежисера Ларса фон Трієра оголошено персоною нон-грата Канського кінофестивалю. Так, на прес-конференції, що відбулася після показу конкурсного фільму "Меланхолія", фон Трієр заявив, що "розуміє Гітлера", і хоча особисто нічого не має проти євреїв, для всього світу "Ізраїль - повне лайно".

Втім, його картина не була виключена із конкурсу.

Приз за кращу чоловічу роль дістався французькому актору Жану Дюжардану (Jean Dujardin) за фільм "The Artist" Мішеля Хазанавічюса (Michel Hazavanicius).

Актор опустився на коліна перед журі, а потім отримав нагороду із рук французької актриси Катрін Деньов.

Жан Дюжардан та актриса Береніс Бежо

Переможець сказав: "Я поділяю цей приз з моєю партнеркою по фільму Береніс Бежо. Дякую за твоє доброзичливе ставлення, благородство та енергію".

Фільм "The Artist": Голівуд, 1927. Зірка німого кіно Джордж Валентин знаходиться на вершині кар'єри. Однак поява звукових фільмів змусить глядачів швидко забути про нього. Для молодої статистки Пепсі Міллер, навпаки, дорога до слави тільки розпочинається.

Приз за кращий сценарій отримав режисер Жозеф Седар (Joseph Cedar) за фільм "Shulayim".

Фільм розповідає про двох вчених батька та сина, що завжди були суперниками. Батько, мізантроп і пурист, уникає світських наукових кіл. Син, навпаки, широко визнаний та поважний. Проте одного разу все змінюється: батькові неочікувано присуджують найпрестижнішу нагороду Академії, і всі почесті переходять до нього...

Приз за найкращу режисуру отримав Ніколас Віндінг Рефн (Nicolas Winding Refn) за фільм Drive. Режисер отримав премію із рук французької актриси та режисера Ніколь Гарсія (Nicole Garcia) і заявив: "Цей приз - велика честь для мене, адже кіно - це спосіб вираження для режисера".

Фільм розповідає про сором'язливого голлівудського каскадера, що працює водієм-викрадачем на лос-анджелеську мафію. Все йде своїм шляхом, та одного разу операція проходить шкереберть і герой змушений рятуватися від переслідування. Він вирішує помститися.

"Золота пальмова гілка" за кращий короткометражний фільм дісталася українці Марині Вроді за картину Cross.

Отримуючи приз із рук голови журі конкурсу короткометражних фільмів Мішеля Гондри і актриси Людвівін Сеньє, Марина Врода сказала: "Велике дякую фестивалю, дякую журі і велике спасибі моїм колегам, дев'яти іншим режисерам, разом з якими я брала участь у конкурсі. І, нарешті, дякую тим, хто зняв фільми, представлені на фестивалі".

П'ятнадцятихвилинний фільм "Крос" - це спогади автора про заняття з фізкультури. Хоча картина не зводиться до простої пробіжки.

"Це - сучасний фільм. Діти біжать крос. Я так само його бігала в школі, потім в інституті, а зараз я розповідаю, як ми його бігли і як всі ще бігтимуть. Така якась поетична штука. Її важко перекладати. Тобто є якісь внутрішні рухи, є зовнішні. І цей стик мені дуже подобався. Було дуже цікаво, коли ти можеш, використовуючи конкретні образи, створювати абстрактний", - розповідала Марина Врода "Радіо Свобода".

Приз журі отримав фільм "Поліція" Майвенн Ле Беско (Франція). Фільм розповідає про будні поліцейської команди, що захищає права неповнолітніх.

Майвенн Ле Беско

Нагороду за найкращий сценарій отримав фільм "Примітка" режисера Йоссефа Седара (Ізраїль).

Усі фото АР.