Дві незвичні комедії: Ґібсон у Мексиці та Кроненберґ у Відні

Від 22 березня на українських екранах демонструються: комедійний бойовик "Веселі канікули" Едріана Ґрюнберґа, психологічна драма "Небезпечний метод" Девіда Кроненберґа, фантастичний бойовик "Голодні ігри" Ґарі Росса, пригодницький анімаційний фільм "Джок" Дункана МакНіллі та 3D варіант класичного анімаційного фільму "Красуня та чудовисько" Ґарі Труздейла та Кірка Вайза.

Мексиканські канікули Мела Гібсона

Після хворобливо-депресивної драми "Бобер" Мел Ґібсон повернувся у жанр комедійного бойовика, який прославив його ще у вісімдесяті. У молодості актор був зіркою голлівудської франшизи "Смертельна зброя", яка пародіювала поліцейські фільми, а на схилі літ несподівано звернувся до популярного піджанру картин "категорії В", яку називають "мексплуатейшн".

У стрічці "Веселі канікули" (в оригіналі – "Get the Gringo") Ґібсон не лише актор, але один із продюсерів та сценаристів, тож її цілком можна назвати його авторським проектом.

Ціла низка сучасних американських режисерів вже віддала шану дешевим бойовикам про мексиканських злочинців, які були популярними серед молоді у 1980-х роках.

Цілком природно, що стилістику "мексплуатейшенів" свого часу використали Тарантіно та Родріґез, які виросли на цих фільмах, проте невротичного католика Гібсона у любові до подібного жанру було важко запідозрити. Тим паче, що герой, якого актор втілив у своєму фільмі, живе аж ніяк не за християнськими законами.

Персонаж Мела Ґібсона – немолодий американський бандит, який обікрав у США якогось мафіозі та намагається заховатися у сусідній Мексиці. Йому не щастить, він втрачає гроші та потрапляє до мексиканської в’язниці, де панує хаос, насилля та наркотики.

Це радше не виправний заклад, а справжнє місто у місті: в’язні живуть у маленьких будиночках або ж нетрях, вільно ширяються у героїновому кіоску і можуть замовити собі хот-дог або ж повію прямо на вулиці.

Герою доводиться пристосовуватися, аби вижити у цьому світі. Він приховує своє ім’я, через що мешканці в’язниці називають його зневажливою кличкою Ґрінґо. Єдиним його другом стає десятирічний хлопчик, який живе у тюрмі разом з мамою.

Ґрінґо дізнається, що хлопця призначено донором печінки для мексиканського мафіозі і намагається врятувати йому життя. Водночас Ґрінґо повинен знайти вкрадені в нього гроші та якимось чином розправитися із їхнім розлюченим власником.

Ґібсон старанно та натхненно включає у свій фільм усі необхідні для жанру елементи: його персонаж - брутальний і безжальний мачо із незміною цигаркою в зубах, мексиканські бандити - жорстокі мерзотники і вбивці, в’язниця більше схожа на брудну, смердючу помийну яму, а її мешканці – усі без винятку покидьки суспільства. Крові та стрілянини у "Веселих канікулах" теж достатньо.

Стрічка практично до останніх кадрів тримає у напруженні, проте її фінал несподівано "голлівудський" та ідилічний.

Варто зауважити, що у Ґібсона чудове почуття гумору, завдяки якому ця кривава картина водночас стає і комедією, щоправда, "лише для дорослих". Гібсон із любов’ю прописав сцени, де Ґрінґо удає Клінта Іствуда, а згодом невимушено, мов справжній джентльмен, розправляється зі своїми ворогами. Схоже, що його персонаж прийшов у наш час із бойовиків кінця 1970-х, коли на екрані панували самотні й благородні месники.

Втім, католик Ґібсон не зміг не вказати, що кожній дитині потрібен батько, а кожній самотній матусі – мужній та привабливий татусь. Роль юного друга Ґрінґо зіграв Кевін Ернандез, який втілив того собі мексиканського Гавроша. Його персонаж неабияк пожвавив картину, до того ж, страждання безневинної дитини традиційно піднімають градус емоцій у глядачів.

Як не дивно, режисером фільму був не Мел Ґібсон, який сам поставив чотири повнометражних картини, а його асистент Едріан Ґрюнберґ, для якого "Веселі канікули" стали дебютною роботою. Іще одним сценаристом та продюсером фільму виступила Стейсі Перскі, яка була другою асистенткою Ґібсона на його проекті "Апокаліпто".

Тож "Веселі канікули" нагадують душевну сімейну виставу, в якій були задіяні "всі свої". Та й розрахована вона насамперед на "своїх" - відданих шанувальників Мела Ґібсона.

Оцінка фільму 4 з 5

Між Юнґом та Фрейдом, між Еросом і Танатосом

Нову стрічку канадського режисера Девіда Кроненберґа "Небезпечний метод" ("A Dangerous Method") безкінечно цікаво дивитися. Це не лише блискуча історична довідка з історії психоаналізу, але ще й глибока психологічна драма, кожна хвилина якої викликає невимовне захоплення. Цей фільм, немов головоломка, яка вимагає ерудиції, спостережливості та знання теми.

Попри все вище сказане, "Небезпечний метод" також можна назвати комедією. В картині знайшлося місце іронії, сарказму і навіть буфонаді, проте її герої ні на секунду не втрачають своєї старосвітської поважності. Правдивою зіркою картини виявився скромний і геніально виразний Віґґо Мортінсен, який втілив Зіґмунда Фрейда.

На рівні із ним виступив і Майкл Фассбендер у ролі Карла Ґустава Юнґа. Їх дует доповнила Кайра Найтлі (Сабіна Шпільрейн), яка в цьому фільмі продемонструвала увесь діапазон своєї акторської майстерності.

Стрічка розпочинається 1904 року, коли юна російська студентка Сабіна Шпільрейн приїздить до швейцарської психіатричної клініки Бурґольцль, і розпочинає лікування у психіатра і психоаналітика-початківця Карла Ґустава Юнґа. Сабіна була першою пацієнткою, до якої він вирішив застосувати нещодавно винайдений віденським лікарем Зіґмундом Фрейдом метод talking cure – лікування бесідою.

Юнґ надсилає йому листа, в якому просить консультації щодо випадку Шпільрейн. Цей лист стає початком довгої дружби двох знаменитих психоаналітиків, яка через десятиліття закінчиться гучною сваркою. Між самим Юнґом, одруженим поважним лікарем, та його російською пацієнткою виникає кохання. Згодом Сабіна сама стане психоаналітиком і напише статтю про потяг до саморуйнування, яка надихне Фрейда на теорію "Еросу і Танатосу".

На що конкретно хворіла Сабіна Шпільрейн – достеменно не знає ніхто, та у результаті ця дівчина стала посередником між Фрейдом та Юнґом, а також неабияк вплинула на історію та становлення психоаналізу.

Кроненберґ багато знімав про тілесні трансформації людини під впливом сучасних технологій – машин, телебачення, віртуальної реальності, медичний операцій і навіть телепортації (хоча його фільм "Муха", який експлуатував цю тему, є рімейком голлівудського трилеру 1950-х років).

Проте у часи Юнґа та Фрейда техніка тільки починала свою переможну ходу (до речі, Сабіна Шпільрейн написала статтю, де порівнювала автомобіль із фалосом). Це були часи "прекрасної" довоєнної Європи, коли люди безперешкодно мандрували, писали листи і мали час на довгі розмови та рефлексії.

Тож головні трансформації героїв фільму Кроненберґа відбуваються всередині них самих. Фільм закінчується якраз напередодні Першої світової війни, після якої світ остаточно втратив спокій.

Сценарій "Небезпечного методу" написав Крістофер Гемптон. Він переробив власну п’єсу "Лікування бесідою", яку створив за мотивами книжки "Найнебезпечніший метод" Джона Керра.

Назва фільму одразу ж викликає запитання, про який саме "небезпечний метод" йдеться. Найочевидніша відповідь – це talking cure, який вивільняє прихованих демонів з глибин людської душі. Складність його ще й у тому, що пацієнт повинен був пережити кохання до свого лікаря, так званий "перенос", який на думку Фрейда позначав шлях до зцілення.

Та у випадку зі Шпільрейн, Карл Ґустав Юнґ не зміг втримати дистанцію і закохався сам, оголюючи власний невроз та власні страхи. Можливо, його біда була в тому, що він перед початком лікарської практики не пройшов сеансів психоаналізу, як інші його колеги, а може "метод" і справді виявився занадто небезпечним для цієї чутливої людини.

Зрештою, фільм демонструє, що однозначного погляду на життєписи Шпільрейн, Юнґа та Фрейда бути не може

"Небезпечний метод" торкається багатьох болючих тем: в ньому можна знайти і феміністичну критику, і протистояння заможних та бідних, і передчуття майбутніх соціальних катастроф, які назавжди розведуть євреїв Шпільрейн та Фрейда із чистокровним "арійцем" Юнгом по різні боки барикад.

Сабіна мріяла народити від нього сина Зіґфріда, щоби поєднати у ньому єврейський та арійський геній, але була розстріляна німцями 1941 у рідному Ростові разом із іншими євреями.

Зрештою, Сабіна Шпільрейн – ця буремна російська душа, - привнесла розбрат у впорядкований світ двох німецьких психоаналітиків. Проте саме завдяки ній з’явилися нові прекрасні ідеї, які справді змінили світ, хоча сама Сабіна заледве хотіла цього.

Оцінка фільму 5 з 5

Голодні ігри/ The Hunger Games

Режисер: Ґарі Росс

У ролях: Дженніфер Лоуренс, Джош Гатчерсон, Елізабет Бенкс, Стенлі Туччі, Вуді Гарельсон

Стрічка базується на романі "Голодні ігри" Сьюзан Коллінз. Дія фільму відбувається у недалекому майбутньому. Сполучені Штати припинили своє існування і перетворилися на дванадцять дистриктів, керованих столицею краю – Капітолієм. Колись дистрикти марно намагалися позбавитися його тиранії, за що Капітолій жорстоко їх покарав.

Щороку кожен регіон повинен прислати дівчину та хлопця для участі в Голодних іграх, у яких бій ведеться не на життя, а на смерть, і переможець може бути лише один. Якось дванадцятий дистрикт відправляє на гру двох однокласників, які вирішують об’єднатися і кинути виклик кровожерній системі Голодних ігор.

Джок 3D/ Jock

Режисер: Дункан МакНіллі

Історія про цуценя на ім’я Джок спільного виробництва США та Південно-Африканської Республіки. Джок народився найслабшим серед своїх братів та сестер, але зміг стати відданим другом для свого хазяїна та пережити чимало пригод.

Красуня та чудовисько 3D/Beauty and the Beast 3D

Режисери: Ґарі Труздейл, Кірк Вайз

3D версія знаменитого Дизнеївського мультика 1991 року "Красуня і чудовисько". Екранізація знаменитої однойменної казки Жанни-Марі Лепренс де Бомон, стрічка "Красуня і чудовисько" здобула два "Оскари", заробила 146 мільйонів доларів і потрапила у Національний кінорегістр Бібліотеки Конгресу США.

У фільмі йдеться про молоду і свободолюбну дівчину Белль, яка живе у маленькому французькому селищі. Якось її батько-винахідник, вертаючись із ярмарку, втрачає стежку в лісі й потрапляє до замку, де живе Чудовисько.

Колись воно було Прекрасним Принцом, але чарівниця надала йому звірячу подобу через пиху та зверхність. Прокляття розвіє лише щире кохання, проте це має статися до того, як опаде остання пелюстка на чарівній троянді.

Белль дізнається про те, що її батько став заручником Чудовиська. Вона вирушає до замку і переконує його заточити її замість батька. Чудовисько погоджується, бо сподівається, що дівчина полюбить його і зруйнує закляття. Та на шляху їхнього щастя встає закоханий у Белль сільський здоровило Ґастон.

Фото kinopoisk.ru