Прем’єри тижня: кіно на всі смаки
Цього тижня на українські кіноекрани вийшли фільми на всі смаки: фантастичний блокбастер "Елізіум"/"Elysium" Ніла Бломкампа, фільм жахів "Закляття"/"The Conjuring" Джеймса Вана, вишуканий трилер Джузеппе Тарнаторе "Найкраща пропозиціям /"La migliore offerta", дві французькі невимушені комедії - " (Не)очікуваний принц"/ "Un prince (presque) charmant" Філліпа Леллуша та "Коханець напрокат"/ "20 ans d'écart" Давіда Моро, а також американська підліткова комедія "З ким переспати? "/ "The To Do List".
Сумне майбутнє від Бломкампа
В "Елізіумі" йдеться про ймовірне майбутнє, яке наступить на Землі приблизно за сто п’ятдесят років. Планета тоді перетвориться на напівпустелю, яку населятимуть бідняки, водночас багатії житимуть на штучному супутнику Землі - Елізіумі.
Фільм розповідає про пару з Лос-Анджелеса – хлопчика Макса та його подругу Фрей. Хлопчик обіцяє дівчинці одного дня відвести її на Елізіум, але довго не може виконати своєї обіцянки. Діти виростають, Макс стає крадієм автомобілів, рецидивістом, а дівчинка – звичайною медсестрою у бюджетній лікарні.
Знову вони зустрічаються за доволі драматичних обставин. Макс на своєму заводі, куди влаштувався після в’язниці, отримує велику дозу опромінення, тому йому вкрай потрібно на Елізіум, де дивовижні медичні бокси лікують усі хвороби миттєво; туди ж треба і Фрей, донька якої хвора на лейкемію.
А на Елізіумі свої проблеми. Владна міністр оборони прагне більших повноважень і шукає способу, аби їх добути. Обидві сюжетні лінії перетинаються майже випадково, проте розв’язують проблеми всіх учасників цієї драми.
Чи вдався Бломкампу його другий фільм? Я би сказав, що тільки частково. Найбільша проблема стрічки, власне, у її драматургії. Важко сказати, яким був первинний задум, проте розвиток подій надто вже хаотичний і розривається між Землею та Елізіумом, а також між кількома важливими персонажами, яким приділяється мало часу, тому вони подаються надто поверхово.
Щодо самої проблематики, то фільм, звісно, є коментарем до сьогоднішніх справ у світі. Розділяючи перший та третій світи, Бломкамп найбільшу проблему бачить в економічній нерівності, яка істотно впливає на якість життя, що вимірюється якістю медичних послуг, які дуже скромні на Землі та істотно просунутіші на Елізіумі.
Водночас сценарист та режисер не висуває версії, чому стався такий поділ і як його, зрештою, подолати. Тому головна увага у фільмі зосереджена на візуальних ефектах та безперервній дії, яка традиційно зводиться до низки актів насильства, які начебто мають розв’язати усі суперечності між людьми.
Резюме: "Елізіум" – крок назад у порівнянні з "Районом №9". Трохи незвичний, проте цілком передбачуваний літній блокбастер. Оцінка фільму: 3,5 з 5.
Кіноманська пропозиція від Джузеппе Тарнаторе
У трилері "Найкраща пропозиція" йдеться про літнього експерта з оцінювання творів мистецтва Верджіла Олдмена. Цей оцінювач веде доволі замкнений спосіб життя та колекціонує жіночі портрети. У нього немає родини, він виріс у монастирі і ніколи не знав жінки.
Одного дня до нього звертається така собі Клер, яка пропонує Верджілу оцінити отримане нею у спадок майно. Їхнє спілкування відбувається спочатку телефоном, а згодом через зачинені двері, бо Клер страждає на агорафобію і боїться виходити на люди.
Олдмен береться за оцінювання і повільно зближується з Клер, яка виявляється симпатичною молодою жінкою. Одночасно він приносить своєму помічникові деталі якогось старовинного автомата. І як притираються деталі автомата одне до одного, так притираються одне до одного герої. І ось незабаром для анахорета Верджіла розпочинається нове життя.
Джузеппе Тарнаторе з тих європейських кінематографістів, які полюбляють універсальні сюжети. Його прославила ностальгійна стрічка "Кінотеатр "Парадізо", знята ще 1989 року. Сучасному глядачеві він може бути відомий також своєю притчею "Легенда про піаніста" (1998) та еротичною драмою "Малена" (2000).
"Найкраща пропозиція" багато що скаже у першу чергу любителям кіно, бо викликає асоціації водночас з класичним італійським кінематографом, наприклад, з картинами Вісконті, та з відомими голлівудськими стрічками. Власне, ця картина є варіацією фільму "Запаморочення" (1956) Альфреда Гічкока, яка сьогодні проголошена чи не найбільшим шедевром цього кінематографіста.
Проблема подібних історій криється у головному герої, який виглядає надто химерним для пересічного глядача. В рафінованого оцінювача Верджіла важко повірити. Надто вже він декадентський, як для афериста, яким, по-суті, і є. Такого героя може порятувати тільки хороший актор.
На щастя, Джефрі Раш, який зіграв у картині головну роль, саме з таких. Верджіл Олдмен йому пасує ідеально.
Резюме: фільм для кіноманів у широкому сенсі цього слова. Оцінка фільму: 4 з 5
Страшне кіно Джеймса Вана
"Закляття" розповідає історію, яка начебто відбулася колись в Америці. Принаймні кілька героїв цієї картини мають своїх прототипів та оповідають про події, які сталися з ними особисто.
Дія стрічки розвивається на початку 1970 років та обертається довкола сімейної пари, Еда та Лоррейн Воренів, відомих дослідників паранормальних явищ, яких свого часу прославила історія, сьогодні відома як "Жах Амітівіля".
Цього разу Воррени рятують багатодітну родину Перонів, яка вселися у напіврозвалений дім колишньої відьми Вірсавії.
"Закляття" зафільмував кінорежисер Джеймс Ван, відомий насамперед "Пилкою", яку придумав ще австралійським студентом. "Пилка" стала щасливим квитком Вана до Голівуду, де він зняв загалом чотири повнометражних картини, три із яких – фільми жахів.
Назвати творчість Вана оригінальною дуже важко, бо всі його картини (за винятком "Пилки") тільки розвивають класичні теми американського горору, причому не дуже винахідливо. Дві його стрічки, "Мертва тиша" та "Астрал", по-суті, розповідають одну і ту саму історію про родинне прокляття, якого важко позбутися.
Проте у "Заклятті" Ван відходить від схеми. Він робить ставку на реалізм та намагається максимально наблизитися до натуралізму в побутових подробицях, грі акторів та загальній атмосфері дії.
Для цього Ван запрошує першокласних акторів, серед яких варто назвати Віру Фарміґу, Лілі Тейлор та Патріка Вілсона, а також чимало уваги приділяє спеціальним візуальним та звуковим ефектам.
Як на мене, це найкраща картина Джеймса Вана після "Пилки".
Резюме: для шанувальників фільмів жахів, класичних і сучасних. Оцінка фільму: 4,5 з 5.
Комедії
Французька стрічка "Коханець напрокат" є цікавим поєднанням американської романтичної комедії та французької легковажності. У фільмі йдеться про майже сорокалітню розлучену редакторку модного журналу Алісу, надто вимогливу та зациклену на своїй роботі, якій випала нагода змінити своє життя.
По дорозі з Бразилії до Франції вона опиняється поряд із дев’ятнадцятилітнім студентом Бальтазаром, який одразу у неї закохується. Звісно, Аліса не звертає уваги на юнака, проте забуває у літаку флешку, яку Більтазар щасливо підбирає.
Згодом вони зустрічаються, але без очікуваних наслідків. Аліса відповідає Бальтазару взаємністю тільки після того, як у редакції їй порадили змінити консервативний імідж на дещо розкутіший.
Загалом сюжет цієї стрічки передбачуваний та доволі традиційний, проте він наділений французькою пікантністю. Наприклад, у фільмі різниця у віці між кількома партнерами дуже істотна, проте вона жодним чином не заважає стосунками.
Головні ролі у фільмі зіграли Вірджинія Ефіра та П’єр Ніньє.
Резюме: на любителя поєднувати американське з французьким. Оцінка фільму: 3 з 5.
Ще одна французька комедія "(Не)очікуваний принц" також використовує американізовану модель. У фільмі йдеться про безжального бізнесмена середніх років Жана-Марка, який настільки зачерствів, що готовий відступитися від французьких ідей солідарності та традиційного способу життя. Він цинічний та дуже брутальний, позбавлений співчуття до близьких. Він укладає дуже непатріотичні угоди та порушує обіцянки. І ось зараз Жанові-Марку слід видати заміж доньку, прагнень якої він не розуміє.
Дія картини відбувається під час всезагального страйку транспортників, тому героєві, аби встигнути на весілля доньки, доводиться докласти чималих зусиль. Звісно, мандрівка через усю країну виявиться не тільки непростою, але також і з мораллю, засвоїти яку Жану-Марку допоможе чарівна реставрувальниця Марі.
У ролі Жана-Марка – Венсан Перес, у ролі Марі - Ваіна Джоканте. Продюсер фільму – Люк Бессон.
Резюме: Фільм можна дивитися, а можна і сміливо пропустити.
Оцінка фільму: 2 з 5.
На екрани вийшла іще одна комедія, цього разу американська, під назвою "З ким переспати? ". Втаємничені люди кажуть, що це дівочий варіант "Американського пирога".
Головна героїня, школярка, складає список справ, які треба завершити до коледжу. Серед іншого, дівчина прагне втратити цноту.
Серед акторів звертає на себе увагу участь у картині ветерана жанру Крістофера Мінца-Плассе.
Фото Кinopoisk.ru