"Господарі війни". Переклад кількох пісень Боба Ділана

— 13 жовтня 2016, 18:03

Саме за створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції, Боб Ділан і отримав 13 жовтня Нобелівську премію з літератури.

Про що саме і як писав Ділан? "Громадське" пропонує 4 яскравих поетичних текстів цього американського лірика. Вірші перекладені Миколою Байдюком.

Тексти публікуються з дозволу перекладача, українського радіожурналіста, який щойно демобілізувався з АТО.

BREAKING 2016 #NobelPrize in Literature to Bob Dylan “for having created new poetic expressions within the great American song tradition” pic.twitter.com/XYkeJKRfhv
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 13 жовтня 2016 р.

Господарі війни (с) - Masters of War – 1963

Гей, панове війни!

Ви, творці усіх мін,

Ви, творці усіх бомб,

Смертоносних машин;

Ви сховались між стін,

За письмові столи,

Я вас бачу наскрізь,

Де б ви всі не були.

Ви, що вмієте сіять

Лиш попіл-золу,

Ви зламали мій світ,

Наче ляльку малу;

Ви дали автомат

І послали вбивать,

А самі потікали,

Бо кулі свистять.

Ви навчились у Юди

Мистецтва брехні:

"Можна виграть війну!" —

Клянетесь ви мені.

Та я бачу наскрізь

Ваші очі й уми,

Немов бачу крізь воду,

Що стікає в ями.

І ви квапите інших —

Хай під кулі ідуть,

А ви дивитесь, як

Цифри смерті ростуть.

Ви сховались в маєтках,

А кров юнаків

Витікає в грязюку

Тисячами струмків.

Найжахливіший страх

Ви жбурнули усім —

Страх народжувать діток

В світі страшнім.

За загрозу дитині,

Яка ще й не жила,

Ви не варті, щоб кров

В ваших жилах текла.

Що я знаю насправді,

Щоб так говорить?

Ви скажете: молодий!

Ви скажете: вчися жить!

Та я знаю одно,

Хоч молодший за вас,

Сам Ісус би ніколи

Не пробачив би вас.

Є одне запитання,

Гроші можуть усе,

Чи вам куплять прощення?

О, ви вірите в це!

Та на смертному ложі

Не спасуть бариші,

Бо ніякі вам гроші

Не відкуплять душі.

І я вірю, що ви

Скоро всі помрете.

Я піду за труною

В це полудне бліде;

Я копатиму яму,

Я гукну: "Опускай!"

І нарешті я впевнюсь,

Що ви мертві. І край.

Часи, вони міняються (The Times They Are A-Changin' ) - 1964

Йдіть письменники, йдіть
Ясновидці пера.
І розплющуйте очі —
Це ваша пора!

І не кваптесь на висновки —
Все ж бо кипить;
Тут не важно, хто перший,
Хто дляється.

Переможений вчора
Переможе за мить,
Бо часи, вони міняються.

Йдіть сенатори, йдіть,
Відгукніться в одвіт.
Лиш не стійте у дверях,
Не блокуйте нам вхід.

Хто утратить розгін,
Той загрузне і квит;
А на вулиці бій
Розгоряється.

Він струсне ваші стіни,
Розтопить, як лід,
Бо часи, вони міняються.

Бог — за нас! (With God On Our Side) - 1964 рік

Але є росіяни —
ворог номер один.
Це якщо воювати,
то із ворогом цим.

Щоб і страх, і погорда,
і ненависті сказ...
І триматися гордо,
адже сам Бог за нас.

Правда, є тепер зброя —
понад зброї усі.
І якщо нас примусять,
застосуєм її.

Натискаєш на кнопку —
і світ вибухне враз.
І ніколи не взнаєм,
чи Бог справді за нас.

Лиш вітер тобі відповість (Blowin' in the wind) - 1963

Скільки років потрібно горі –
зрости і розпастись на пил?
І скільки деяким людям рости,
щоб волі сягнуть, мов крил?

І скільки можна оббріхувать світ,
вдаючи, що усе як слід?
Лиш вітер тобі на це відповість.
Лиш вітер тобі відповість.

Скільки треба вдивлятись увись,
щоб небо сяйнуло в очу?
І скільки людині потрібно вух,
щоб в світі весь плач почуть?

І скільки смертей пережити вщерть,
щоб змірять людськую смерть?
Лиш вітер тобі на це відповість.
Лиш вітер тобі відповість.

Головне сьогодні