Нова львівська хвиля: як двоє юристок організували фестиваль сучасного мистецтва

3072
7 червня 2017

Біля Порохової вежі дівчина з коротким волоссям у довгій лляній сукні притуляється спиною до кам’яної стіни і починає плавно рухатися вздовж неї. За хвилину з’являється ще одна і робить схожий рух.

"Завтра в нас тут буде перфоманс з елементами контактної імпровізації", розповідає одна з танцівниць присадкуватій бабусі у помаранчевому пальто. "А що таке перфоманс?" перепитує бабця.

Танцівниця поглиблюється у термінологічні пояснення: так, перфоманс це така особлива вистава, так, приходьте, дивіться, так, тут буде фестиваль сучасного мистецтва.

Лише в перший день фестиваль відвідало близько тисячі чоловік. Усі фото: Ірина Роговик

New wave exhibition відбувся у Львові вже вдруге. Минулого року фестиваль обмежився шестигодинною виставкою робіт молодих українських митців. Цього ж організатори вирішили розширити програму й зробити триденний фестиваль.

Близько трьохсот учасників, кінопокази, музична та освітня програми, театр, і це все не враховуючи основної візуальної частини. Організаторка Олена Роюк каже досвід минулого року показав, що одного вечора для такої події замало.

Для фестивалю насамперед обрали дві локації відкрита в центрі міста біля Порохової вежі, і закрита в просторі Fest Republic у досить віддаленому районі Підзамче.

Для фестивалю обрали дві локації – відкрита в центрі міста біля Порохової вежі, і закрита в просторі Fest Republic (Підзамче)

Однак львівська погода вирішила інакше через дощ і багно на відкритій сцені провели тільки відкриття з оркестром Collegium Musicum, а решту програми перенесли у Fest. "У Львові не можна вірити прогнозам погоди", сміється Олена.

Непередбачуваним виявилось не лише небо за кілька днів до фестивалю гараж із апаратурою, що мала б підсвічувати роботи митців, обікрали і винесли всю техніку, відтак програма фестивалю опинилась у Fest Republic, де були і простір і технічні можливості для розміщення експозиції.

Тому постпанкові скульптури проекту "Лагідна окупація" івано-франківського художника Сергія Григоряна гордо, ніби роботи АТ-АТ з "Зоряних воєн", крокували за ґратами вхідного тунелю, серед руїн колишнього заводу "Галичскло". З іншого боку, серед яскравих і подекуди надто нав’язливих робіт прилаштувалися чисті мінімалістичні фотографії учасниці Odessa//Batumi Photo days Ольги Кукуш.  

У день відкриття дах Fest Republic з фестивалю візуальної культури перетворився на рейв-вечірку

Інша частина робіт була представлена в більш звичній для глядача світлій залі. Серед них візуально легкі роботи Віолетти Нагорної "ТІЛО", присвячені різноманіттю людської тілесності.

Окрім цього ще до початку фестивалю всіх відвідувачів у соцмережах попросили завантажити собі на смартфони програми для зчитування QR-кодів і одразу ж біля входу стає зрозуміло навіщо гігантські QR-коди розташували посеред зали прямісінько на підлозі. Це мультимедійний проект доповненої реальності з використанням 3D-сканування "SINGUL.AR" Дмитра Докунова та Андрія Утенкова. Зісканувавши QR-коди, глядачі на екранах смартфонів могли побачити те, чого насправді в залі немає, наприклад, оголених чоловіків.

Одразу привертали увагу й колажі лауреатки фестивалю молодіжних проектів "Non Stop Media-2016" харківської мисткині Ольги Федорової під назвою "Будь-які збіги з реальністю випадкові". Для своїх робіт вона використовує реальні історичні знімки та поєднує їх з ядучо-зеленим хромакеєм, який фактично "ламає" простір і буквально змушує затримати погляд.

Організаторка Олена Роюк каже – досвід минулого року показав, що одного вечора для такої події замало.

Усього під час фестивалю організатори представили роботи понад 80 авторів.

"Насправді ми додали локацію біля Порохової вежі, бо думали, що вся програма не вміститься на Fest, продовжує Олена. До New wave я не організовувала жодного концерту чи фестивалю в своєму житті. Ми підрахували кількість артистів і вийшло, що лише музичних гуртів в нас чотирнадцять, плюс театри, кінопокази, перфоманси".

Ми це сама Олена та її одногрупниця та співорганізаторка фестивалю Аліна Куць-Карпенко. До початку спільної роботи дівчата разом вчилися на юридичному факультеті. Аліна не приховує, що допомагає втілити чужу мрію Олена займається малюванням, однак не вступала до жодного спеціалізованого закладу, бо, на її думку, митці в Україні не мають жодних гарантій у майбутньому.

Саме Олена давно хотіла, щоб у Львові з’явився майданчик для показу робіт молодих митців. Найкращим, однак не найлегшим, варіантом було створити його самотужки.

Мультимедійний проект доповненої реальності з використанням 3D-сканування "SINGUL.AR" Дмитра Докунова та Андрія Утенкова

"Коли дійшла справа до спільної ідеї, виявилось, що ми з Оленою мислимо в одному напрямку, каже Аліна. Разом ми працюємо над усіма справами, які потрібно вирішувати терміново".

Організаторки зізнаються, що їм хотілося б набрати команду з людей, для яких організація подібних закладів це справжня робота. Однак бюджет фестивалю трохи більший трьохсот тисяч гривень, з яких частину покривають спонсори, тому дівчата долучають усіх, хто може допомогти без додаткової фінансової мотивації друзів, знайомих та просто людей, що поділяють їхні ідеї. Для того, щоб такий фестиваль окупився, його мають відвідати хоча б дві тисячі чоловік.

У подібній організації є один великий мінус організатори не застраховані від того, що хтось з учасників відмовиться брати участь в останню мить. Так само як і нікуди не втекти подітися від хаотичної організації черг на вході, двогодинного зміщення програми та невчасної комунікації з відвідувачами.

Співорганізаторка фестивалю Аліна Куць-Карпенко: "Ми беремо до уваги всі помилки і намагаємося зробити так, щоб ніхто їх не помітив"

Однак такі проблеми трапляються й у більш "досвідчених" та іменитих фестивалів. Тим паче, що людей це зовсім не відлякує лише в перший день фестиваль відвідало близько тисячі чоловік, а дах Fest Republic з фестивалю візуальної культури перетворився на рейв-вечірку.

"Я свідомо пішла на цей крок, говорить Олена. Концерти - це приманка для відвідувачів. Що більш ми будемо розвиватися, то менше ми залучатимемо інтерактивну частину". "Ми беремо до уваги всі помилки і намагаємося зробити так, щоб ніхто їх не помітив", додає Аліна.

Цьогоріч в межах музичної програми на New wave відіграли Brunettes Shoot Blondes, Secret Avenue, The Cancel, ZAPASKA та інші. Не менш гучною стала й освітня програма: з денними лекціями виступили фотограф Юрій Поліщук з фонду IZOLYATSIA, художник та співробітник  PinchukArtCentre Юрій Весельський, менеджерка культурних проектів Катерина Тейлор.

Олена давно хотіла, щоб у Львові з’явився майданчик для показу робіт молодих митців

"Наша мета довести, що на мистецтво варто витрачати гроші, – продовжує Олена. – Якщо зупинити пересічного львів’янина і запитати, скільки разів він або вона були в кіно, а скільки на виставці різниця буде очевидною. Я вважаю, що в Україні є достатньо талановитих митців і моє завдання посприяти тому, щоб про них дізналося якомога більше людей".

Аліна Куць-Карпенко розповідає, що New wave exhibition це довгострокова, найбільша в Західній Україні, платформа для реалізації молодих талановитих художників.

Вона вважає, що коли художник має можливість показати свої твори, то і його життя може змінитися на краще.

"Хоча ми ще молодий фестиваль і не всі спонсори до кінця розуміють, що ми робимо, а держава взагалі майже не фінансує подібні заходи, ми вже плануємо окремі спецпроекти на майбутній рік, - ділиться планами Аліна. А в 2018 році спробуємо організувати цілий Lviv Art Week".

"Наша мета – довести, що на мистецтво варто витрачати гроші", – каже Олена

Олена резюмує дуже добре, що в Києві стільки мистецьких платформ, заходів, ініціатив. Однак їй хотілося би, щоб так було і в регіонах, зокрема у Львові, а New wave exibition це лише початок.

Анастасія Іванців, спеціально для УП.Культура

powered by lun.ua

Головне на сайті