Врятуватись від потопу: якою буде опера-балет ARK/Ковчег – головна прем’єра Гогольфесту

844
4 вересня 2017

Опера-балет ARK/Ковчег – новий проект режисера Влада Троїцького. Він твориться у співпраці з колумбійським хореографом Оскаром Шаконом та музичною формацією NOVA OPERA.

В останній тиждень роботи над постановкою, УП.Культура зазирнула на репетицію, щоб дізнатися, якою буде вистава. Адже саме вона стане головною премєрою цьогорічного ювілейного фестивалю Гогольфест.

 Фоторепортаж Анастасія Мантач/Гогольфест

У просторій танцювальній залі танцівниці студії Totem dance готуються до репетиції. Навколо купа різнокольорових коробок, кожна – позначена іменем.

До зали заходить хореограф – Оскар Шакон. Він – справжня зірка в світі балету. Працює в English National Ballet, а до цього декілька років танцював в легендарній балетній трупі Моріса Бежара.

Прима цього ж балету – його дружина, українка Катерина Шалкіна. До Києва балерина приїхала допомагати чоловіку. Саме через неї Влад Троїцький зв'язався з Оскаром і запропонував втілити в життя свою нову ідею.

 Оскар Шакон
 Влад Троїцький та учасниці балету

Опера-балет ARK/Ковчег – ще одна частина оперної трилогії режисера (після опери-реквієму "IYOV" та опери-цирку "BABYLON"). Музику для цієї постановки, як і для двох попередніх, створили композитори формації NOVA OPERA – Роман Григорів та Ілля Разумейко.

Основною лібрето став текст Старого заповіту – Пісня пісень Царя Соломона. "Ковчег" – балет про те, як врятуватися від потопу, того інформаційного хаосу, який панує в сучасному світі.

Героїні постановки – представниці різних поколінь, які перебувають на порозі переходу у новий світ.  Серед танцівниць – дорослі жінки і дівчатка років 7-10. Головну роль виконує заслужена артистка України, акторка театру на Подолі – Тамара Плашенко.

 
 
 

Під звуки колискової вона виходить з правого кутка залу і тягне за собою цілу гору коробок. Обережно й дбайливо розкладає їх довкола, перевіряє вміст. До неї приєднуються інші танцівниці, кожна зі своєю коробкою.

Подивитися на репетицію прийшов ідеолог постановки Влад Троїцький, а з ним і керівниця студії Totem dance Христина Шишкарьова. Оскар пильно стежить за кожним рухом дівчат і робить замітки на папері.

Музика раптово вщухає. Усі зупиняються в центрі залу, оточивши головну героїню різнокольоровими коробками. Спокійну мелодію змінює гнітюча музика. Танцівниці ходять по колу й заглядають всередину коробок. Потім одна витягає з коробки сорочку і похапцем її вдягає. Те саме роблять інші, витягаючи з коробок різноманітний одяг.

 
 
 
 

Сукні, капелюхи, спідниці, взуття виникають хаотично, так само безладно надягають їх танцівниці. Сорочку недбало накидають поверх сукні, а спідницю поверх брюк. Усе це швидко, похапцем. Щось просто кидають на підлогу: тієї ж миті цю річ підхоплює хтось інший.

Тим часом музика немов божеволіє: прискорюється, стає гучнішою. Усе це схоже на якийсь шалений розпродаж, де кожен хапає усе підряд і бореться за свою річ. Коробки і ціла купа речей розкидані по підлозі. Танцівниці жадібно переодягаються, немов цей одяг – усе, що вони мають. Уже за мить, дівчата так само хутко, навіть з певним роздратуванням, знімають усе, що вдягнули.

Усе це ще треба обговорити, – звертається до танцівниць Троїцький після репетиції. –  Адже ми мусимо щось сказати!

Кинувши цю загадкову фразу, він йде, а Оскар збирає навколо себе увесь колектив. Цікавиться, відчуттями в танці.

– Речі в коробках – це наше минуле, – пояснює Оскар. – Цінні, памятні речі й усілякий хлам, яким ми щоденно бездумно купуємо.

Серед усього, що є в коробках, героїні мають знайти щось особливе, те, що візьмуть із собою до рятівного ковчегу.

 
 
 

У перші дні репетицій колектив узявся імпровізувати, вигадувати танцювальні комбінації й модерні па. Утім, Троїцький наголосив: "Найперше – думка і сенс". Він часто відвідує репетиції, пояснює задум постановки, цікавиться тим, що вкладають дівчата у кожен свій окремий рух.

Наприкінці репетиції цікавлюсь в учасниць балету, що вони відчувають, коли танцюють ARK/Ковчег.

– Для мене це щоразу щось нове, – каже Аліна. – Інколи переживаю прощання з минулим, інколи танцюю вдячність або перебуваю у стані ностальгії.

Її колега Христина асоціює Ковчег з найбільшим вибором у житті: "Це перехід у новий світ, як найбільша життєва зміна. І ти маєш вирішити, що візьмеш з собою, що зміниш навколо себе і в самому собі".

 
 
 
 

У день прем’єри у коробках будуть особисті речі танцівниць. Що покласти у власний іменний ящик і найголовніше, що узяти з собою на Ковчег, кожна обиратиме сама.

У межах Гогольфесту постановку покажуть двічі: 10 та 17 вересня на ВДНГ. А після фестивалю колектив вирушить на гастролі до Швейцарії.

Юлія Лисенко, спеціально для УП.Культура

powered by lun.ua

Головне на сайті