Бібліотека як серце громади: як у Британії осучаснили бібліотеки

1515
9 жовтня 2017

Під час кризи британці вийшли на мітинг, а потім зрозуміли, що варто самим змінювати ситуацію. Так розпочалась історія про те, як британські бібліотеки пристосувались до нових умов і досягли успіху.

Про це, а також про роль бібліотек у житті спільноти розповіли Зорина О'Доннелл (експертка з питань місцевого самоврядування, розвитку громадянського суспільства) та Астрід Девіс (членкиня професійної асоціації бібліотекарів Великобританії).

Британська система

За створення якісної бібліотечної служби у Великобританії відповідальні місцеві ради.

Рада, котра дбає за розвиток бібліотек, підпорядковується державному секретарю з культури, ЗМІ і спорту. Він наглядає за якістю бібліотечної служби по всій країні та сприяє її розвитку.

Для практичної допомоги створено Раду мистецтв – окрему для кожного регіону: Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.

Держава надає їм кошти та визначає основні напрямки розвитку. Тому Ради оголошують конкурси на отримання грантів. Відповідно, бібліотеки отримують кошти на конкурсних засадах для реалізації певного проекту.

"Бібліотеки звикли до такої програми і дуже активно нею користуються", – розповідає Зорина О'Доннелл.

 Фото: Підтримка реформи децентралізації в Україні

Бібліотечна реформа

У 1997 році, коли почався активний розвиток технологій, держава запросила організацію "The People¢s Network" (Народна мережа) для аналізу стану бібліотек та розробки нової стратегії. Тоді ж організація оприлюднила нове бачення розвитку в звіті "Народна бібліотека".

Завдяки цьому до початку ХХІ століття майже всі бібліотеки обладнали комп’ютерами та доступом до Інтернету. Також почався процес сканування книг та створення Національної цифрової бібліотеки.

У 2011 році держава прийняла закон про локалізм. Завдяки якому місцеві громади змогли надавати бібліотечні послуги та створювати громадські бібліотеки.

Однак, коли почалась криза, фінансування зменшилось подекуди до 60 %. Та люди не були готові відмовлятись від бібліотек. Вони вийшли на вулиці з гаслом: "Врятуйте нашу бібліотеку". Утім, швидко зрозуміли, що треба самим докладати зусиль. Це сприяло збільшенню кількості волонтерів.

Громадські бібліотеки

Тоді держава дозволила створити кілька пілотних проектів громадської бібліотеки.

Після їх успішного розвитку дослідники навіть сформували рекомендовані шляхи для отримання додаткових прибутків: контракти з державними та приватними організаціями (консультації, прийом заявок, допомога людям); торгівля непотрібними книгами та сувенірами; платні послуги (дослідницькі роботи, оренда приміщень, використання принтерів та сканерів).

Зараз така модель взаємодії чітко розмежовує права і можливості обох сторін.

Так, громада орендує і використовує приміщення, сплачує рахунки, організовує роботу бібліотеки, замовляє книги та підтримує національну кампанію підвищення грамотності.

Натомість держава зберігає у своїй власності книжковий фонд; купує книжки, матеріали, диски; навчає волонтерів та підтримує розвиток бібліотек.

Астрід Девіс (кваліфікована бібліотекарка з 20-річним досвідом) зазначає, що волонтерство дозволяє людині досягти максимальної реалізації потенціалу. Окрім того, проект громадської бібліотеки сприяє культурному збагаченню населення, покращується рівень грамотності.

Це створює сильніші та стійкіші громади, що сприяє економічному процвітанню. І в результаті є надія на здоровіше і щасливіше життя.

 Центр культури та дозвілля с. Довге. Фото: Підтримка реформи децентралізації в Україні
 Центр культури та дозвілля с. Лошнів. Фото: Підтримка реформи децентралізації в Україні

Зміни в Україні

Цікаво,  що подібний досвід  зараз впроваджують на Тернопільщині. Посольство Великої Британії в Україні допомагає Благодійному фонду "Бібліотечна країна" реалізувати проект "Трансформація бібліотек в сучасні центри розвитку громад".

"Зараз проект реалізований десь на 50 %. В результаті колективної праці учасники вже створили модель ідеальної бібліотеки майбутнього. Окрім того спланували конкретні заходи, які бібліотекарі можуть організовувати: проводити безкоштовні консультації різних спеціалістів, влаштовувати кінопокази, організувати курси іноземних мов та занять з йоги, проводити вуличні книжкові акції, створювати дитячі ігрові зони", – розповіла Люсьєна Шум, голова Благодійного Фонду "Бібліотечна країна".

Підготувала Діана Квасневська, спеціально для УП.Культура

powered by lun.ua