7 знакових книжок української малої прози

Як не крути, романи завжди привертають більшу увагу в читачів, ніж будь-яка інша форма: повісті, оповідання, п’єси та вірші залишаються обділеними увагою.

[L]Переглядаючи книжкові новинки, ми часто відмовляємось від збірок і навіть не розглядаємо їх як цікаве чтиво.

Але ж Антон Павлович Чехов не дарма говорив: "Стислість сестра таланту"!

То може спробувати взяти до рук хорошу книгу малої прози?

Щоб довго не копирсатися у пошуках саме Тої, ми підготували добірку кращих книг малої прози від сучасних українських авторів.

"Земля загублених"

Катерина Калитко

"Земля загублених" – це 9 оповідань, які, на перший погляд, не поєднані між собою нічим.

Деякі жорстокі, деякі надміру еротичні – вони настільки різні, що саме їхня інакшість стає точкою дотику.

"Земля загублених", Катерина Калитко

Катерина Калитко майстерно відтворює історії, які неможливо сюжетно переказати. Кожне оповідання – це драма особистості. Проблема прийняття себе у всій своїй інакшості і знаходження своєї землі, де можливо існувати за своїми правилами, є основою усіх текстів.

"Земля заглубених" визнана Книгою року BBC-2017.

"І тим, що в гробах"

Андрій Бондар

Суб'єктивне бачення світу від Андрія Бондара. Ось так найпростіше можна описати цю книгу.

У неї входять не тільки оповідання, а й есе, літературознавчі статті та навіть анекдоти.

"І тим, що в гробах", Андрій Бондар

Перше, що чіпляє, – це гумор. Книга наповнена ним і самі сюжети вже викликають сміх. Наприклад, папа Римський на Святошині.

Тут також треба зазначити: головними темами більшості текстів є смерть і релігійність. Їх аж ніяк не оминула іронія.

"Я давно маю враження, що українці перебільшують значення смерті. Сказати, що це головна тема для них – це нічого не сказати. Це не добре, не погано, просто так є", – каже Андрій Бондар.

"THE UKRAINE"

Артем Чапай

Цьогоріч книга стала сенсацією Форуму видавців у Львові. Про неї говорили багато не тільки через непорозуміння (лише на перший погляд) з назвою, а й через її наповнення.

Подорожуючи Україною, Артем Чапай ставав свідком ситуацій, які потім описав у книзі.

"THE UKRAINE", Артем Чапай

Комусь ці історії можуть здатися абсолютно буденними, комусь – надуманими. Але все це, дійсно, – справжня Ukraine.

Автор з легкістю малює картини нашої навколишньої дійсності, хоч інколи абсурдної, але справжньої. Герої живі та переконливі, а всі їхні діалоги є такими, як у житті – це суржик, закарпатський діалект або ж гарна літературна мова.

В ситуативних деталях постає наша країна – різноманітна, суперечлива і навіть трохи недолуга – як і назва самої книжки.

"Кімната для печалі"

Андрій Любка

Ця збірка оповідань могла і не з'явитися. Видавець переконував автора, що збірка не користуватиметься популярністю – люди читають романи.

Тому Андрій Любка вирішив створити такий собі роман в оповіданнях. Він об’єднав свої тексти не героями, місцем дії або часом.

"Кімната для печалі", Андрій Любка

Як і Катерина Калитко він знаходить щось спільне в емоції: у Андрія це самотність. Самотність різна, але кожен раз гірка: що в короля, що у старенького дідуся-вдівця.

Шукаючи звільнення від цього почуття, герої повертаються у спогади. Кімната для печалі – це саме те місце, де зберігаються спогади, куди на межі відчаю люди повертаються і де плекають свою тугу.

"Чормет"

Маркіян Камиш

"Чормет" – це хардкорна повість про мешканців Зони відчуження.

Уже давно Чорнобиль став не тільки місцем катастрофи, а й джерелом цікавих ідей. Це було тільки питанням часу, коли ж з’явиться справді крутий постапокаліптичний текст.

"Чормет", Маркіян Камиш

І ось Маркіян Камиш написав цікаву історію про людей, які ладні на все заради чормету – твердої валюти Зони. Вони збирають метал і здають у "брухт-прийомки", напиваються і знову все по колу.

Це химерний новий світ, де іржавий механізм, що перемелює душі та врешті-решт таки дає збій та призводить до змін і переоцінки системи цінностей, де життя героїв має не більшу цінність, ніж чормет.

"Точка нуль"

Артем Чех

На початку всіх трагічних подій на Сході почали з’являтися тексти про війну. Чи то вони були штучними чи були ще не на часі, але все ж не змогли знайти свого читача.

Після 10 місяців на війні Артем Чех написав близько 60 замальовок молодого столичного письменника в армії і на передовій. І якраз ці тексти зачепили.

"Точка нуль", Артем Чех

Без пафосу й надмірного надриву автор описує все, з чим стикається: роботу волонтерів, умови існування, втрати і надбання, свої думки. Він ділиться своїми почуттями відчаю та страху, роздумами про "визрівання особистості в умовах "обнуління".

"І знов я влізаю в танк"

Оксана Забужко

Ця книга – путівник до всіх важливих подій в Україні останніх років. Це часи президентства Віктора Януковича, драматичних подій Майдану, початку та розгортання війни на сході України.

У виданні вміщуються статті, есеї, інтерв’ю та спогади Оксани Забужко. Більшість текстів про інформаційну та гібридну війни, що затуманюють свідомість і деструктивно впливають на особистість.

"І знов я влізаю в танк", Оксана Забужко

Авторка палко закликає боротися проти маніпуляцій та дегуманізації.

І, звичайно, у збірці актуальної публіцистики, чи не найбільше приваблює авторський стиль: то жартівливо-іронічний, то саркастичний, то трагічний та уривчастий.

Світлана Карпета, інтернет-книгарня Yakaboo.ua, спеціально для УП.Життя

Реклама:

Головне сьогодні