10 найкращих серіалів про політику

10 найкращих серіалів про політику

Напередодні президентських виборів в Україні ця добірка може стати розрадою, або навіть підказкою за кого голосувати або кого не обирати.

Щоб домогтися універсальності ми публікуємо десятку кращих "політичних" серіалів.

Тут і відомі, вже культові зразки, й менш знані, але більш в’їдливі та критичні.

Дія в них може стосуватися сучасності чи глибокого минулого, імперій або окремих міст, а жанр варіюється між історичною драмою чи комедійною фантастикою.

Насолоджуйтесь!

Картковий будинок (House of cards)

2013, США

Глядацький попит не зважає на часовий вимір, коли йдеться про емоційне враження. Тому лише 6 сезонів серіалу каналу Netflix перетворили його на класику.

Шлях від конгресу до посади президента США, який пройшов Френсіс Андервуд (Кевін Спейсі) у своїй жадобі влади, став найбільш показовим щодо політичної казуїстики Білого Дому (попри жартівливо-замріяну фразу колишнього, справжнього президента Барака Обами: "Якби в мене так працював Конгрес...").

Картковий будинок (House of cards)

Дуже ретельно виписані образи президента та його дружини, Клер (Робін Райт), з деталізованим і втіленим їхнім спільним диявольським планом захоплення правління країною, перетворили серіал у справжнє шоу ледь не для кожної домогосподарки, всупереч його витонченості та інтелектуальності.

Шекспірівські пристрасті "... будинку" унікальні, і не тільки тому, що були уподобанні Обамою, а й тому, що заходили в реальність, аналізуючи ситуацію у світі, або, навіть, пророкуючи, як це трапилося із Сирією, і неназваною, втім, зрозумілою контекстуально Україною.

[BANNER1]

Безмозкий (BrainDead)

2016, США

Політичне шоу з науковою фантастикою в комічному ключі поєднував ще Тім Бартон у своєму фільмі "Марс атакує!", але у формі серіалу в новітній час це зробили вперше.

Причому за очевидну аналогію виступають "Викрадачі тіл", з тою локаційною поправкою, що події відбуваються у Вашингтоні і стосуються Конгресу Сполучених Штатів.

Саме в голови представників конгресу проникають інопланетяни, а дівчина режисер-документаліст, і за сумісництвом помічник свого брата сенатора, веде гру аби розсекретити план інопланетного вторгнення...

Безмозкий (BrainDead)

Не зважаючи на те, що серіал закрили після 13 серій першого сезону, наполегливо рекомендую його любителям одночасно трьох жанрів – фантастики, комедії та політичних детективів.

Ці три жанри тут так майстерно і розумно змішані, так образно і дотепно втілюють актуальні проблеми, скандали й різноманітні теорії заколотів, що задоволення забезпечене глядачам не пустоголового кіно (як антитеза до назви).

Не виключено, що серіал і закрили через викриття якихось прихованих груп...

Окуповані (Okkupert)

2015, Норвегія – Швеція

Цей серіал показує збоку, опосередковано і з кінематографічно розкутою фантазією, що буде, якщо вести з Росією слабку гру, без адекватної реакції – тобто без протидії, сили, маніпуляцій, шантажу і дезінформації.

Задумані ще до анексії Криму та вторгнення РФ на сході України, "Окуповані" дають неочікуваний, гіпотетичний приклад вторгнення Росії в Норвегію, яке стає можливим винятково через використання проти грубої сили безкультурного ворога розмовного методу культурної Європи.

Окуповані (Okkupert)

Більше того: в серіалі показане падіння не тільки однієї конкретної країни, а й крах політики всієї Європи, її пасування перед шантажем відключити газ, ввести війська чи ймовірності використання ядерної зброї.

Причому, клас "Окупованих" проявляється в показі європейської слабкості на всіх рівнях: від прем’єр-міністра і парламенту до звичайних людей, правоохоронців та рестораторів.

Якщо журналіста можна вбити, охоронця підкупити дешевими промовами, а голову країни викрасти... куди вже далі?

Приклад, який шокує!

[BANNER2]

Джон Адамс (John Adams)

2008, США

7-сірійний міні-серіал від каналу НВО – це ідеалістичне чудо, яка стає реальністю.

Про політика, подібного до Джона Адамса, 2-го Президента США, можна лише мріяти, принаймні, тут він виглядає генієм юриспруденції, майстром промов, честю і совістю нації, а до того ще й відданим і люблячим чоловіком (у виконані так само неперевершеного Пола Джіаматті).

Історія його становлення від адвоката до президента охоплює 50 років, і це історія боротьби і слави, шляху через війну, зради та компроміси.

Джон Адамс (John Adams)

І що важливо – знятий серіал дуже натуралістично, з постійною багнюкою кінця XVIII сторіччя, неймовірною прискіпливістю до відтворення матеріального світу і самобутності мовлення того часу.

А які діалоги, які акторські роботи, яка зйомка, що в одному кадрі змальовує жах з красою побуту, а в іншому – підкреслює людські переживання крупними планами обличь, достойними "оскарівської" відзнаки!..

В переддень виборів корисно буде подивитися – якими мають бути президенти і кінематографічні твори про них.

Корона (Crown)

2016, Велика Британія

Ставлення монарха до прем’єр-міністра, до парламенту, до народу, і методи керівництва та стосунків з оточуючим світом – предмет детального розбору цього серіалу, в якому центральною темою є відповідальність (як і в серіалі "Вікторія").

В Британії народження дитини в королівській сім’ї – за сучасними тенденціями, покладеними в основу монархізму з часів вікторіанства, – накладає зобов’язання не стільки правити, скільки мудро правити, будучи в ситуації обмежених можливостей, чітко прописаних в актах британського парламенту.

Недарма кажуть: королева мало що вирішує, але багато що важить.

Корона (Crown)

Найдорожчий на свій час серіал ($150 млн), "Корона" максимально пишно, достовірно і детально розказує і показує, як починалося і тривало правління королеви Єлизавети II, починаючи від її сходження на престол 1952 року.

Особливо в "Короні" підкреслюється роль прав, які не може порушити ні парламент, ні сама королева. І унікальність конституції Великої Британії педалюється тут навмисно: як приклад для наслідування.

[BANNER3]

Вікторія (Victoria)

2016, Велика Британія

Якщо "Корона" розповідала про нині правлячу королеву Єлизавету II, то "Вікторія" – про її матір, якій ми завдячуємо і назві цілої епохи – "вікторіанству".

І попри варварство і нелюдську жорстокість британців в колоніях і загибель сотень тисяч, якщо не мільйонів туземців в Африці та Індії, та епоха розцінюється як культурний, технічний і дипломатичний злет людства, і Британія в цьому займала може й перші позиції в світі.

У повній відповідності до цього кожній серії передує титр "masterpice". І хоч це назва компанії, що представляє серіал, суть у значенні – шедевр!

Вікторія (Victoria)

Всі 30 серій 3-х сезонів – це справжня досконалість. І досконалість в усьому.

Зокрема, і в історичному, та драматичному виявах: як ця маленька жінка вела своє правління, будучи змушеною вийти заміж за того, за кого їй сказали, коли не можна мати флірт з тим, кого вона потай любила (прем’єр-міністра), і що робити, коли за вікнами розлючений і голодний народ з бажанням повторити "французький варіант" і вигнати свого монарха не тільки з палацу, а й з країни.

Рим (Rome)

2005, Велика Британія – США

Одна з найбільших зірок телевізійної революції початку XXI сторіччя: ним канал НВО сміливо поклав початок пеплумам та телеекрані, натуралізму в зображенні сексу з фронтальним оголенням і статевими актами, жорстокими вбивствами і різноманітними збоченнями, від гомосексуалізму та інцесту до оргій і тортур.

Та й в серіалах про політику він завиграшки кинув на попа всіх попередників, демонструючи зв'язок війни і влади, вплив сенатських "говорунів", як-то Катона і Ціцерона, на розуми мас і власне збагачення, а тому – на розквіт корупції.

І разом з цим – як можна підміняти поняття і маніпулювати народом, використовуючи тепер крилатий вираз Vox populi vox Dei.

Рим (Rome)

Два політики, Цезар і Помпей, вступають в бій, підкуповують або вбивають сенаторів, вмирають, впускаючи на сцену інших політиків, Марка Антонія й Октавіана, і так далі.

До речі, щоб ви й не сумнівалися: бійки в римському сенаті були ще за дві тисячі рокі до українського парламенту…

Словом, "Рим" – це криваве і сексуальне розвінчання романтики минулого!

[BANNER4]

Бос (Boss)

2011, США

Як часто буває в самій політиці, початок цього серіалу надав неймовірно добрі перспективи, та на жаль другий сезон дивовижно знеохочує подальший перегляд, що й призвело до закриття всього шоу.

Втім, "Боса" необхідно приводити як приклад функціонування міської влади, де мер є деміургом і справжнім "інженером людських душ".

Фархад Сафінія, співсценарст Мела Гібсона у геніальному "Апокаліпсисі", виводить в "Босі" мера розумним, хитрим, принадним, всезнаючим і всіх знаючим, сильним і далекоглядним, і абсолютно безсовісним, а тому смертельно небезпечним.

Бос (Boss)

Він іде по головах, продає землю і людей, і тільки для того, щоб досягти своїх інтересів.

Ніби все звично, як у світі безпринципної влади, але "Бос" дозволяє зазирнути спочатку за лаштунки цієї влади, а потім і за край, якого у сильних світу цього не існує.

Захопливий, хоч і страшний у своїй безкомпромісності, цей серіал був передмовою "Карткового будинку", з якого, мов з джерела зла, живилися сценаристи, які створили свого президента-чудовиська.

Віце-президент (Veep)

2012, США

Англійський режисер італійського походження, Фернандо Іннаучі, відомий нам за чорною комедією "Смерть Сталіна", увійшов у вищий світ серіальних богів своїм "Віце-президентом", який вже 7 сезонів поспіль не сходить з екранів каналу НВО.

Чим же він так взяв публіку?

Спайкою перепитій роботи віце-президента Сполучених Штатів і в’їдливим сарказмом цієї роботи.

Віце-президент (Veep)

Це комедійний "Картковий будинок", але без реготу-підказки сіткомів. Тут політичні підкилимні ігри витягнуті назовні, як і гумор, здавалося б, із туалету – він часто грубий і безсоромний.

Але при цьому все дуже реалістично, в межах Білого дому, з кортежами, поліцією і всіма можливими прес-службами, службами безпеки і супроводом.

Іронія, з якою підходять до вищої влади США, навіть шокує – чого лише варті гази віце-президентші після куштування йогурту чи її радість з приводу можливої смерті президента від серцевого нападу.

Володар купи призів та низки схвальних рецензій, "Віце..." входить до переліку серіалів про політику на законних підставах.

[BANNER5]

Чорне дзеркало (Black mirror)

2011, Велика Британія

Промовиста і шокуюча зворотна сторона політики. Ніхто до цього не ставив такі питання і так не відповідав на них.

Незмінний шоураннер серіалу Чарлі Брукер уже в пілотній серії максимально проявив жах сучасності, коли поставив прем’єр-міністра Британії в таке політично-суперечливе положення, що він не міг відмовитися, і, заради спасіння викраденої улюбленої в народі принцеси, під тиском того самого народу, мусив злягатися зі свинею, чого вимагав збочений викрадач!

І кожна наступна серія з 5 сезонів змальовує приблизно схожі виклики суспільства чи окремої людини, часом доводячи до абсурду проблематику, але при цьому стверджує: це – не абсурд, це – наше сьогодення.

Чорне дзеркало (Black mirror)

Політика, як мистецтво управління, тут постає і як інструмент насильства, і як жертва обставин.

І пропозиція чогось кращого не робиться – іншого нема, позаяк ми всі закриті на одній планеті, в одному людстві, з одним набором генів…

"Чорне дзеркало" віддзеркалює нашу чорноту. Можна і не заглядати. Але я – рекомендую, це варте того!

Ярослав Підгора-Гвяздовський, журналіст, кінокритик, редактор, спеціально для УП.Життя

Автор колажів Андрій Калістратенко

Вас також може зацікавити:

Що подивитися у березні: Kingdom, Russian Doll, "Чисто", "Перевал" та ще три серіали

Шесть фильмов марта: "Свингеры-2", "Давай танцуй!", новая работа Мэла Гибсона и Dakh Daughters в кино

25 найкращих серіалів і фільмів 2018 року: СПИСОК

Переможці Оскар 2019: "Зелена книга", "Богемна рапсодія" і "Рома". Повний список лауреатів

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді спілкуватися з вами у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні