Законодавчий лузер
Верховної Ради:
«робота» у Комітеті з охорони здоров'я
Згідно з даними на офіційному сайті Верховної Ради, Комітет з охорони здоров'я має одні з найгірших показників по законодавчій активності.

За два з половиною роки роботи до підписання тут змогли довести лише три законопроекти, з яких два це зміни до 2 статей чинних законів, де один був поданий ще у 2013 році.

Комітет також має проблеми з кворумом і проведенням засідань.

Громадський рух ЧЕСНО вирішив дізнатися, що відбувається за лаштунками Медичного комітету і як там працюють нардепи.

Відвідуваність
7

прогульників у Медичному комітеті
Прогульниками ЧЕСНО вважає всіх, хто пропустив 25% і більше засідань
Найгірше відвідує секретар комітету Олена Колганова.

Також у список прогульників потрапили - Олександр Біловол, Костянтин Яриніч, Тетяна Бахтєєва, Андрій Шипко, Тетяна Донець, Сергій Березенко.
Коментуючи прогули своїх колег і відсутність кворуму, заступниця голови Комітету, депутат від
«Самопомічі» Ірина Сисоєнко висловила припущення, що в такий спосіб депутати свідомо блокують законотворчу роботу.

Отримати коментарів від Олени Колганової не вдалося.

У коментарі Громадському руху ЧЕСНО Тетяна Донець відповіла щодо відвідуваності:

Тетяна Донець
членкиня Медичного комітету,
депутатка від "Народного фронту"
"Державні органи в Україні працюють відповідно до робочого графіку, а час нарад і зустрічей не завжди визначає народний депутат. Я, напевно, єдиний депутат, який уже чотири роки має електронний кабінет (про який всі давно говорять): у ньому в режимі он-лайн чітко видно всі напрями моєї роботи, можна побачити кількість звернень, які я отримую і які, відповідно, зумовлюють кількість необхідних зустрічей"
Сергій Березенко, БПП, у коментарі ЧЕСНО відповів, що часто засідання Комітету з охорони здоров'я раптово переносяться:

Сергій Березенко
член Медичного комітету,
депутат від БПП
"Бачте, у нас достатньо важкий комітет. У нас є проблема з організацією проведення. Дуже багато є засідань, які не відбуваються … Інколи засідання переносять на інший день. І умовно проводяться у вівторок в перерві між ранковим і вечірнім засіданням"
Також пан Березенко наголосив, що крім обов'язків по Комітету з охорони здоров'я у нього ще є обов'язки заступника фракції БПП, які теж забирають час.


"Оскільки я заступник голови фракції, то у мене ще є деякі обов'язки"

Сергій Березенко
член Медичного комітету,
депутат від БПП
Ще однією причиною проблем роботи Комітету депутат назвав проблеми з кворумом, що можна прийти на засідання, а через відсутність кворуму його розпускають. Окремо Березенко зауважив, що у Комітеті є багато представників опозиції, що ускладнює проведення конструктивної роботи.

Насамкінець представник БПП додав, що виправдовувати свою низьку відвідуваність не хоче, але пообіцяв змінити ситуацію.
Депутат Андрій Шипко з партії «Відродження» у коментарі Громадському руху ЧЕСНО теж акцентував на проблемі організації засідань і їх перенесень, а також уточнив, що деякі засідання ним були пропущені через хворобу.

Андрій Шипко
член Медичного комітету,
депутат від "Партія "Відродження"
"Собирается Комитет...Ну от ни с того, ни с сего надо собрать Комитет. Ну, у людей, особенно мажоритарщиков… Мы говорим: не собирайте Комитет — кворума не будет. Но от собрался Комитет: и кворум с натяжкой, или вообще нет. И половины Комитета нет….И только из-за этого… А так мне нравится работать в Комитете"
Разом з тим, пан Шипко зауважує, що в Комітеті йому комфортно працювати з кожним нардепом, хоча у роботі іноді й виникають труднощі.
"В прошлом созыве Комитет работал очень быстро. От что мне не нравится в этом - организационная часть, балаган, каждый хочет попиариться на законопроектах, которые мы рассматриваем. И вместо конкретики — каждый высказывает свою точку зрения, и Комитет может растянуться… Если Комитет идет с 3 до 8 вечера, то это нонсенс"

Андрій Шипко
член Медичного комітету,
депутат від "Партія "Відродження"
Наостанок Андрій Шипко також додав, що працювати доводиться в приміщенні, де спекотно і немає чим дихати.
Організація роботи в Комітеті і законопроект
№2309а-д про автономізацію медичних закладів
Заступнця голови Комітету Ірина Сисоєнко у коментарі ЧЕСНО повідомила, що, на її думку, проблема з організацією і кворумом зумовлена цілеспрямованим блокуванням законодавчої активності, зокрема законопроекту №2309а-д про автономізацію медзакладів, який готується до другого читання.

Ірина Сисоєнко
заступниця голови Комітету,
депутатка від ВО "Самопоміч"

"Є проблема в тому, що Комітет ніяк не може погодити законопроект №2309а-д, який змінить систему фінансування охорони здоров'я"
На думку депутатки, саме з цієї причини — через затвердження на Комітеті цього законопроекту — траплялося, що голова Комітету не може зібрати кворум.
"І, таким чином, Комітет не збирається. Саме через цей законопроект. Він є таким, який має змінити саме фінансування та запровадити принцип оплати і якість наданої медичної допомоги у медзакладах. Принцип — кошти йдуть за пацієнтом. Він вже готовий, півроку лежить в Комітеті і чекає на друге читання. Після погодження його в Комітеті він має одразу піти на голосування в зал"

Ірина Сисоєнко
заступниця голови Комітету,
депутатка від ВО "Самопоміч"
За її словами, відбувається певний саботаж з боку народних депутатів, які не підтримують цей законопроект, у т.ч. голови Комітету Ольги Богомолець і тих нардепів, які працюють в Комітеті вже не вперше:
" Законопроект більше блокує голова Комітету, тому цей законопроект стільки часу не можемо прийняти. Було одне засідання, коли ми зібралися без голови і більшістю народних депутатів ми все ж за нього проголосували, але після того якимось дивним чином з'явився висновок Юридичного управління ВРУ, де на цей законопроект були висловлені недоліки, яких по суті немає в цьому законопроекті. Це є підставою, щоб знову збирати засідання Комітету і знову його розглядати"

Ірина Сисоєнко
заступниця голови Комітету,
депутатка від ВО "Самопоміч"
Громадських рух ЧЕСНО надіслав відповідний запит на коментар від Ольги Богомолець, голови Комітету. Зв'язатися по телефону з нардепом поки не вдалося, але ми сподіваємося на її коментар 15 березня.

Ірина Сисоєнко зауважила, що є також проблема з протидією законопроекту від представників
«Відродження» і «Опозиційного блоку», оскільки, за її словами, вони його не підтримують. Проти законопроекту тепер виступає і його співавтор, колишній міністр охорони здоров'я Олег Мусій, нині позафракційний.

Ірина Сисоєнко
заступниця голови Комітету,
депутатка від ВО "Самопоміч"
"Пан Мусій, як колишній міністр з охорони здоров'я, який нічого не зробив на своїй посаді, він також, попри те, що є співавтором, зараз він проти цього законопроекту в такому вигляді, який він зараз є"
Ми намагалися зв'язатися телефоном також і з Олегом Мусієм, але безуспішно.

На тому, що ухвалення законопроекту №2309 а-д є невідкладним кроком, наполягає Реанімаційний Пакет Реформ, підкреслюючи, що це забезпечить медичним закладам самостійність у прийнятті управлінських та фінансових рішень
Прийняті законопроекти
За весь час каденції Ради VIII скликання було прийнято всього 3 профільних законопроекти, з яких один було вперше внесено в парламент ще у 2013 році та знову повернуто після правок уже в Раді чинного скликання.

Йдеться про законопроект №0927 «Про внесення зміни до ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо акредитації аптечних закладів)», який ініціювали Тетяна Бахтєєва та Андрій Шипко. Законопроект передбачав зменшення регулюючого впливу держави на аптеки.

Андрій Шипко
член Медичного комітету,
депутат від "Партія "Відродження"

"Я люблю иметь результат. И мне бы хотелось, чтоб результатов было больше от Комитета. Если мы глянем, сколько было принято законов...их всего три, я автор одного из них"
Результат, до якого дві каденції йшов пан Шипко, — це додати до однієї зі статей закону речення про те, що аптечні заклади не підглядають обов'язковій акредитації, але можуть її проходити на добровільних засадах (дані порівняльної таблиці).
Написала Ірина Сисоєнко після успішного голосування у другому читанні щодо цього нововведення
Щодо організації роботи Комітету пан Шипко нарікає, що законопроекти ставлять у середу або п'ятницю, коли немає голосів:

Андрій Шипко
член Медичного комітету,
депутат від "Партія "Відродження"

"Фактически законопроекты не выносятся, а если выносятся, то их ставят под конец"
повідомляв у соцмережах після голосування за цей законопроект Сергій Березенко
Друга законотворча ініціатива теж стосується зміни до однієї зі статей закону, при чому ініціював цю зміну не Комітет, а Кабмін. Це проект закону про внесення змін до ст.9 ЗУ
«Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів.

Цю зміну позитивно оцінили громадські організації, зокрема БФ «Пацієнти України». Цим законопроектом було передбачено чіткі терміни по реєстрації ліків — 17 днів — для перепаратів зі США, Канади, Австралії, Швейцарії, Японії та країн ЄС з централізованою процедурою реєстрації медпрепаратів. При цьому представники фонду нарікали на спротив Комітету при прийнятті законопроекту.

За новим законом ліки будуть реєструватися один раз, тоді як раніше перереєстрацію треба було проходити раз на 5 років.
Третя успішна законодавча ініціатива Комітету — законопроект №2150 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі)». Серед ініціаторів — 5 членів чинного Комітету: Оксана Корчинська, Ольга Богомолець, Костянтин Яриніч, Олег Мусій та Ірина Сисоєнко.
790 млн грн

бюджету наразі вдалося заощадити завдяки №2150
Після реєстрації основного документа №2150 у ВРУ зареєстрували ще шість альтернативних законопроектів. Співавторами трьох з цих альтернатив (№2150-2, №2151-2, №2152-1) були Костянтин Яриніч та Ірина Сисоєнко у співпраці з іншими комітетами-ініціаторами. Іншими альтернативами були законопроекти №2150-1, 2151-1, 2152, серед співавторів яких були також Гліб Загорій і Олександр Третьяков з БПП, Ігор Алексєєв і Олександр Дроздик з «Народного фронту».

Як зазначав Центр Протидії Корупції, прийняти саме законопроект № 2150 вдалося тільки завдяки суспільному тиску.


"Ми медійною кампанією змусили їх відкликати підписи та поставити під нашим"

Олександра Устінова
активістка Центру Протидії Корупції
За інформацією ЦПК, реєстрації основного пакету також перешкоджала Олександра Павленко, колишній перший заступник міністра з охорони здоров'я Олександра Квіташвілі, звільнена у квітні 2016 року.

Олександра Устінова
активістка Центру Протидії Корупції

"Саме вона просила голову Комітету не реєструвати дану редакцію починаючи з 13 лютого і затягувала реєстрацію в часі"
Олександра Павленко раніше працювала на фармацевтичну компанію «Дарниця». Вона ж очолювала конкурс на визначення голови Держлікслужби, яку очолила Наталія Гудзь, пов'язана з
«Асоціацією фармацевтичних компаній «Партнерство і довіра», в якій почесним президентом була Тетяна Бахтєєва.

Лана Сінічкіна, партер АО «Арцінгер», співавтор законопроекту №2150 про передачу закупівель міжнародним організаціям, зауважувала, що альтернативні законопроекти були фактично технічними копіями основного законопроекту, але містили правки, які б нівелювали саму ідею передачі закупівель на міжнародні організації.

Щодо цього законопроекту Тетяна Донець прокоментувала:
"... Більшість заступників міністра відповіли, що не знають, хто — держава чи міжнародні організації — отримує з цих коштів відсоткову ставку, і що договори з міжнародними організаціями ніколи не бачили…"

Тетяна Донець
членкиня Медичного комітету,
депутатка від "Народного фронту"
5%
отримують міжнародні партнери, згідно з роз'ясненням МОЗу
Щодо договорів, то за законом, МОЗ має працювати «відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій». Відтак, внутрішні робочі документи не можуть бути оприлюднені.
У кого з нардепів найвища та найнижча законодавча активність
Загалом нардепи Комітету ініціювали від 5 до 23 профільних законопроектів
23

ініціативи зареєстрував Олег Мусій
5

ініціатив на рахунку Тетяни Донець
Найменше законодавчих пропозицій було прийнято від трьох нардепів: Тетяни Донець, Сергія Березенка та Олександра Біловола. Їхні правки і законопроекти не були прийняті жодного разу.

Сергій Березенко прокоментував Громадському руху ЧЕСНО свої результати так:
"Я співавтор майже всіх законопроектів, які розглядаються, вже пройшли перше читання і готуються до другого читання. Зокрема законопроект №2309а-д. Цей законопроект визначає автономізацію медичних закладів"

Сергій Березенко
член Медичного комітету,
депутат від БПП
«Майже всі» законопроекти, про які говорить пан Березненко, — це 2 з 5: згаданий №2309а-д про автонамізацію медзакладів і №2074 про внесення змін до ЗУ «Про лікарські засоби».
Щодо Тетяни Донець, то вона у коментарі ЧЕСНО зауважила, що ефективність членів Комітету не можна визначати за кількістю правок і схвалених законопроектів.

Тетяна Донець
членкиня Медичного комітету,
депутатка від "Народного фронту"

"Будь-який законопроект потрібно не просто впровадити: він має показати позитивний результат. До моменту отримання реального результату, це все — робочий процес"
Також пані Донець наголосила, що Комітет працює доволі інтенсивно, а також відповіла, що ефективність роботи можна поліпшити, якщо засідання зробити закритими.
"Члени Комітету працюють доволі інтенсивно, проводячи чи не найбільшу кількість профільних зустрічей, дискусій, круглих столів. Напевно, робота Комітету була б ефективнішою, якби деякі засідання були закритими. Це потрібно не для того, щоб уникнути витоку інформації, а для того, щоб зменшити кількість часу, яка постійно витрачається на тривалі вступні промови й подальші "публічні" виступи. Тобто, частина робочого процесу в Комітеті справді має нагадувати виключно робочу нараду — проходити без пафосу та прилюдій"

Тетяна Донець
членкиня Медичного комітету,
депутатка від "Народного фронту"
Насамкінець, народна депутатка повідомила ЧЕСНО, що є проблема з розглядом законопроектів у другому читанні:

Тетяна Донець
членкиня Медичного комітету,
депутатка від "Народного фронту"

"Чималою проблемою є те, що багато законопроектів, які пройшли 1-е читання, можуть роками чекати на 2-ге читання, тобто де-факто не прийматися"
Наразі на розгляд очікують сім законопроектів з поданих нардепами Комітету.

Один з них — проект закону «Про розвиток в Україні лікувально-реабілітаційної медицини на основі системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації за методом В.І. Козявкіна». Законопроект має надати держпідтримку проекту «Створення клініки відновного лікування
«Міжнародний реабілітаційний центр В.І. Козявкіна». Центр передбачає створення реабілітаційного містечка на території Арабатської стрілки на Херсонщині.
Містечко на Арабатській стрілці. Фото: sea-family.in.ua
У коментарі Громадському руху ЧЕСНО професор Володимир Козявкін розповів, що містечко на Арабатській стрілці вже частково побудоване, а географія містечка обумовлена унікальним кліматом і географічними умовами.

За словами професора, перша база медмістечка розрахована на 250 місць, а загалом — на декілька тисяч.

Володимир Козявкін
професор
"Арабатська стрілка має унікальні поклади мінеральної води… для людей потрібно створити відповідні умови. Для цього треба завезти масу обладнання, це дуже агресивна мінеральна вода, яка має багато мікроелементів… Потрібно, щоб була необхідна техніка. В Україні її не випускають. Потім треба створити умови, щоб цю техніку… посприяли ті служби, які до цього мають відношення. Розроблена методика більше 30 років тому назад, яка внесена до чотирьох найефективніших методів у світі по ініціативні німецьких професорів. Вона на сьогоднішній день вже тут дала нашим хворим... вже більше 70 тисяч пацієнтів"
Щодо методики професор наголосив, що його техніка унікальна і визнана у світі.
"Я перший у світі показав, наскільки ефективна мобілізація хребта у дітей з церебральним паралічем. Я показав і доказав, це підтверджує експертиза у багатьох країнах, що дітям, мобілізуючи хребет, можна допомогти… Йдеться про спеціальну корекцію, розроблену мною"

Володимир Козявкін
професор
Щодо результативності його роботи Володимир Козявкін зауважив, що до війни до нього приїздили з 70 країн світу, зараз менше.

Володимир Козявкін
професор
" Ці хворі приїздять за допомогою, за результатом... Важливо зараз залучити практику медичного туризму, це у всьому світі є. Це продемонстрували і в Туреччині, і в Ізраїлі, і в Європі, Чехії, Німеччині, США. У Нью-Джерсі медичний туризм по наповнюваності бюджету займає третє місце. Ми маємо унікальні технології, людей, досвід, але сьогодні треба створити умови для того, щоб це рухалося, а люди реально працювали і заробляли кошти. Такого не може бути, щоб робити все безкоштовно. За рахунок чого? Раніше обстеження коштувало копійки, а зараз - сотні тисяч"
Клініка в Трускавці. Фото: zuap.org


Володимир Козявкін також є власником
«Міжнародної клініки відновного лікування» у Трускавці. Як повідомляли «Наші Гроші», проживання в ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» обходиться
902 грн/доба, а за лікування кожної дитини його патентованим методом пан Козявкін отримує 2 500 грн роялті.
11,14 млн грн

вже отримала з бюджету на лікування дітей, за даними активістів, лікарня Володимира Козявкіна
"Одним з ТОП скандалів стало відсторонення головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності "фізіотерапія" Володимира Козявкіна, чиї клініки з реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч — широко відомі в Україні. На захист науковця стали народні депутати та екс-помічник Генерального прокурора Валерій Карпунцов. Ніхто, щоправда, не пише про те, що клініки Козявкіна є приватними структурами, під які прописана національна програма. Відправляти дітей на лікування потрібно саме до них, бо в цих клініках використовується метод Козявкіна. Все це проводилося в обхід конкурсній процедурі, пояснючись "принциповістю" Методу Козявкіна В.І". Варто відмітити, що пан Козявкін особисто підписував розрахунки до програми лікування дітей, відправляючи їх на лікування до своєї клініки. Минулого року саме в ТОВ "Міжнародна клініка відновного лікування" (належить Козявкіну та його дружині та ТОВ "Інститут проблем медичної реабілітації" (належить його донькам Наталії та Ользі)) отримала державні кошти за лікування дітей. Ця клініка отримали з бюджету у 2016 році 11 мільйонів 142 тисячі гривень. Цікавим є те, що за кожну дитину держава платить Козявкіну роялті за патент на вправи. Цей роялті прописується в кошторис державної програми і складає 2500 грн за дитину. Тобто за унікальні вправи, розроблені Козявкіним з бюджету за кожну сироту, малозабезпечену дитинку чи інваліда, окрім оплати роботи клініки держава платить 2500 грн. РОЯЛТІ!"

Олександра Устінова
активістка Центру Протидії Корупції
До другого читання в Комітеті охорони здоров'я наразі готується п'ять законопроектів: №1332, №2309а-д, №4074, №4449 та №2386а-1. Стежити за подальшою роботою Комітету можна на його офіційному сайті.

Нагадаємо, раніше рух ЧЕСНО вже проаналізував відвідуваність, законотворчу діяльність та конфлікт інтересів у нардепів, які працюють в Аграрному комітеті ВРУ.
Політична пам'ять
Матеріал входить до циклу аналітичних матеріалів Громадського руху ЧЕСНО щодо роботи нардепів у Комітетах Верховної Ради. Публікації готуються у рамках спецпроекту «Політична пам'ять» Громадського руху ЧЕСНО — онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.
Матеріал підготували:
Оксана Ставнійчук
журналістка ЧЕСНО
Павло Миронов
аналітик ЧЕСНО
Надя Кельм
інформаційна дизайнерка ЧЕСНО
Читайте також
comments powered by HyperComments

© 2017 All Right Reserved. Civic movement CHESNO
Made on
Tilda