Комп’ютер для лікаря. Як медиків готують до переходу на електронні системи

1443
13 березня 2017

Вже три місяці, з грудня 2016 року, лікарів у Києві безкоштовно вчать основам комп’ютерної грамотності.

За цей час 277 медиків закінчили навчання. Курси були запущені у Подільському районі, на черзі – Оболонський, у перспективі – Солом’янський.

У столиці вже є заклади, які перейшли на електронні черги. Зокрема, ми писали про Київський міський дитячий діагностичний центр на Позняках – пілотний заклад проекту "Поліклініка без черг".

Незабаром паперова система карток пацієнтів та запис до лікаря стануть електронними скрізь. Тож медикам вже зараз треба готуватись до цього,саме так мету запровадження курсів пояснюють координатори проекту.

Як же вчать медиків, які потім обстежуватимуть та лікуватимуть нас, дізнавалася "Українська правда. Життя".

На початку грудня 2016 року комп’ютерні класи для лікарів були відкриті у 10 медичних закладах на Подолі.

Так вдалося охопити всю районну медичну інфраструктуру, бо якщо, наприклад, декілька поліклінік знаходяться поряд, то курси можуть проходити в одній із них, більшій.

Групи лікарів навчаються раз або двічі на тиждень, в залежності від рівня підготовки. Заняття триває 1,5 години.

Групи лікарів навчаються раз або двічі на тиждень, в залежності від рівня підготовки

За цей час 531 лікар пройшов тестування та був відправлений на навчання. 277 медиків завершили курси.

Займається проектом компанія Helsi. Вона є розробником програмного забезпечення, яке потім впроваджують у приватні медичні заклади. У минулому році компанія почала створювати електронні сервіси для комунальних медзакладів на безкоштовній основі.

"Коли ми погодились на пропозицію КМДА взяти участь у пілотних проектах, то виникли питання: у поліклініках немає комп’ютерної мережі, недостатньо комп’ютерів, не підведений інтернет.

Окрім цього, лікарі у переважній більшості не мають базових вмінь роботи із комп’ютером. Ми зрозуміли, що проект не піде, якщо ми їх не навчимо", розповідає директор компанії Helsi Артем Михайлюк.

Спочатку організатори проекту розробили по пунктах, що ж будуть вивчати на комп’ютерних курсах.

Потім серед всіх співробітників медичних закладів Подільського району рівня лікарів, медсестер та реєстраторів провели анкетування, з якого побачили, що третина взагалі не користується комп’ютерами. Третина володіє ними на достатньому рівні. Третина щось вміє, але вважає, що треба ще вчитись.

"Потім виявилось, що були ті, хто себе переоцінив, та ті, хто недооцінив. Зараз ми запускаємось у Оболонському районі. Замість анкет робимо тестування. Воно триває приблизно 20 хвилин. Ми просимо прийти всіх, навіть тих, хто вважає, що має навички на достатньому рівні. Для тих, кому не треба вчитись, ми потім проводимо атестацію. Вона триває до 40 хвилин. Наприкінці видаємо свідоцтво", каже Михайлюк.

Всіх інших формують у групи початкового, середнього та високого рівня. Початківці проходять курс за два місяці, високий рівень можуть випустити через чотири заняття.

Початківці проходять курс за два місяці, високий рівень можуть випустити через чотири заняття

На курсах медиків вчать у тому числі: вмінню ввімкнути і вимкнути комп’ютер; приєднатися до мережі інтернет; працювати з мишею і клавіатурою; вмінню скопіювати файл з флешки в папку; роботі з текстовим редактором; швидкості друку більше 60 символів за хвилину; вмінню увійти на конкретний сайт; шукати інформацію у браузері; безпеці в інтернеті.

За словами Артема Михайлюка, є медики, яких треба вчити не два місяці, а рік, але таких дуже мало. Були випадки, що лікарі не вміли навіть відкривати та закривати ноутбук:

"На початковому рівні медики вивчають, як відкрити ноутбук, як підключити його до живлення. Як підключитись до wi-fi, або локальної мережі. Навіть просто вставити дріт.

Один із моментів – вміння набирати текст. Коли ми стали запроваджувати систему, в лікарів було декілька прохань, у тому числі невміння набирати. Є медики, які набирають зі швидкістю 6-7 символів за хвилину. Є і такі, які набирають в сліпу десятьма пальцями. Ми сперечались, скільки символів вважати нормою для проходження атестації. Зупинились на 60 символах на хвилину. Це повільно, але це той мінімум, без якого буде складно працювати".

Комп’ютери для навчання на курсах шукають у благодійників. Наприклад, для Консультативно-діагностичного центру у Подільському районі один медзаклад дав три ноутбуки, інший – два комп’ютери, три дала компанія Helsi.

Щодо лекторів, то поки немає універсального механізму пошуку. У більшості беруть викладачів із університетів, бо в них є досвід навчання дорослих людей. Вони отримують середню зарплатню по Києву, бо працюють практично постійно. Викладач навчає групи п’ять днів на тиждень.

Курси ведуть викладачі із університетів, бо в них є досвід навчання дорослих людей

"Навчання фактично ми проводимо за свої гроші. Ми найняли вчителів, розробили програму. Перші заняття проводили самі. Подивились, як реагують лікарі. Виявилось, що краще на дорослих людей, а не на студентів.

У навчанні медиків є особливість: це переважно інтелігенція та люди, які вміють вчитися. Їх вчити трошки простіше. В одному із медзакладів ми зробили день, коли лікарі можуть приходити та тренуватись на комп’ютерах. Думали, нікого не зацікавить, але вони дійсно стали приходити", розповідає директор компанії Helsi.

В одному з класів у Консультативно-діагностичному центрі, де вдалось побувати "УП. Життя", навчається близько 10 медиків. Всі – жінки віком від 40 років. Декілька працюють на стаціонарних комп’ютерах, інші – на ноутбуках.

"Це в нас друге заняття, у нас початковий рівень. Ми вже набираємо текст, вчимося виділяти та зберігати текст, вирізати, копіювати. Сьогодні нам показували, як змінювати шрифти. Раніше я пробувала вчитись сама, але це набагато складніше. Ми задоволені.

Коли ми дізнались про курси, то у моєму відділені всі пішли. Це зручно, бо вже є електронний запис пацієнтів. Потім історія кожного пацієнта буде в електронному вигляді", розповідає старша медсестра травмпункту Світлана Голота.

у Консультативно-діагностичному центрі навчається близько 10 медиків. Всі – жінки віком від 40 років

У свою чергу викладач Олександр Бирса каже, що навчати медиків нескладно:

"Нульова група – це ті, хто навіть мишку не може тримати. Вчимо правильно тримати мишку, набирати текст, змінювати текст на панелі задач. Робити правильне зберігання. Навчати нескладно. Запам’ятають інформацію відносно швидко".

Якщо у Подільскому районі курси для всіх вже майже закінчились, то в Оболонському набрали п’ять класів. Навчання у всіх запустять одночасно, а викладачів з Подолу переведуть сюди. За словами координаторів, вони вже зрозуміли потрібний алгоритм, тож тепер все піде швидше.

У Солом’янському районі ситуація трохи інша: тут є відремонтована поліклініка. В ній швидко навчили реєстраторів, але комп’ютерний клас не відкривали.

Незабаром у Подільському районі почнуть вводити електронні картки пацієнтів. Саме для цього лікарів вчать базовим навичкам роботи на комп’ютерах.

Зараз вже працює сайт Helsi.me. Для пацієнтів він безкоштовний. Тут всі медзаклади Подолу об’єднані в одну систему. Зайшовши на ресурс, можна знайти, наприклад, всіх педіатрів району. Біля кожного лікаря є його фото та зазначено, де саме він працює, години прийому.

Вже зараз всі медзаклади Подолу об’єднані в одну систему. Зайшовши на ресурс, можна знайти, наприклад, всіх педіатрів району

На сайті можна подивитись, хто є сімейним лікарем в залежності від прописки, лише ввівши адресу.

Поки через Helsi.me можна записатись на прийом до лікаря, але незабаром на платформі почнуть створювати картки пацієнтів.

"Зараз в електронному кабінеті пацієнта показані лише його записи до лікаря. Медичних даних ще нема, але скоро їх почнуть вводити. Тож це буде картка в електронному вигляді, до якої матимуть доступ і пацієнт, і лікар.

Запис даних буде онлайн, а не на комп’ютері. Все буде зберігатись на сервері. Система дозволяє декількома кнопками знайти те, що потрібно лікарю. Наприклад, він обирає конкретно свої записи. Чи всі записи ЛОРів. Ми об’єднали в один інформаційний простір весь район", каже Артем Михайлюк.

Аби перехід для лікарів та пацієнтів не був дуже складним, його роблять поступово. Наприклад, на електронний запис пацієнтів поки виділили одну годину. Інший час – жива черга. Зараз приблизно 40% "електронних" годин заповнені. Коли проект стартував 5 грудня 2016 року, то спочатку це було 5%.

Записатись на прийом можна через сайт, телефоном чи у реєстратурі. На дверях кожного лікаря висить паперовий листок із годинами роботи, де зазначено, що перша із них – це електронний запис.

На дверях кожного лікаря висить паперовий листок із годинами роботи, де зазначено, що перша із них – це електронний запис

Коли запрацюють електронні карти, то пацієнт зможе сам зареєструватись на Helsi.me. Інший шлях – створення власного кабінету на сайті через реєстратуру. Та й сам лікар зможе зареєструвати пацієнта.

Якщо людина переїжджає в інший район, чи в інше місто, де поки немає системи, пацієнт просто скопіює свої дані на флешку. Або ж покаже лікарю на планшеті чи телефоні, увійшовши в особистий кабінет.

"Через декілька років, коли електронна медицина буде по всій країні, я думаю, з’являться фірми, які будуть за гроші переводити дані із паперових карток. В електронній карті є частина, куди вносяться важливі дані – щеплення, операції, група крові, непереносимості. Мені здається, є сенс переносити лише ці данні", каже Михайлюк щодо копіювання інформації із паперових карток в електронні.

Він сподівається, що до кінця цього року сервіс запрацює у повному обсязі. Будуть охоплені медзаклади первинної та вторинної ланки у Подільському районі, окрім стаціонарів. Плани на майбутнє електронне направлення, електронний рецепт до аптек.

Зараз лише у Подольському районі до системи внесені 8 тисяч пацієнтів та 900 медичних працівників.

Helsi.me взаємодіє із КМДА. Вже ведуться переговори із Солом’янським, Дарницьким та Деснянським районами щодо впровадження систем. Міській владі подобається ідея, але поки що, окрім політичної волі та адмінпідтримки, іншої допомоги вона не дає.

"Ми обіцяємо, що два роки будемо робити це для лікарень безкоштовно.

Ми цю систему встановлюємо в приватні комерційні заклади. Це – наш бізнес. Вони платять нам гроші за ліцензію за кожне робоче місце чи співробітника. Але ми хочемо, щоб медицина розвивалась не тільки в приватних закладах, а і в державних.

Приватні заклади – це лише 5% від загальної кількості. Ми розуміємо, якщо буде розвиток, то виникне попит, тож це дасть результат приблизно через 2 роки. Та головне – це наша соціальна відповідальність", розповідає Артем Михайлюк.

Вікторія Іщенко, спеціально для "УП. Життя"

powered by lun.ua

Головне на сайті