Поради, як змусити стрес працювати на себе

2126
7 травня 2017

Учені кажуть, що стрес – це важливий психобіологічний механізм, без якого людство просто не вижило б. Він допомагає нам у небезпечних ситуаціях, і саме він стоїть за прекрасними героїчними вчинками, коли хтось ризикує собою, щоби врятувати інших.

"Ми відчуваємо стрес, коли вважаємо, що вимоги до нас перевищують нашу здатність їм відповісти. Це призводить до відчуття тривоги та загрози, стаючи тригером реакції "бийся або біжи", - каже один із провідних світових дослідників-нейропсихологів, співкерівник Global Brain Health Institute дублінського Трініті коледжа, професор Йєн Робертсон.

"Це активація периферичної автономної нервової системи, що вивільняє гормони на кшталт кортизолу та адреналіну, прискорює серцебиття та надсилає більше кисню до м'язів, щоби ми, в буквальному сенсі, змогли битися або тікати", - пояснює він.

Про це пише The Telegraph.

Стрес ми також часто відчуваємо "в животі". Зі слів професора, це тому, що перед лицем небезпеки процес травлення – не пріоритетний. А пітніємо ми тому, що тіло наперед намагається охолодитися, бо в разі активних дій на нього чекає перегрів.

Стрес у нашому житті частіше пов'язаний зі складною робочою зустріччю, відповідальною презентацією або злим начальником, аніж із нападом тигра-людожера. І як змусити його працювати не проти нас, а нам на користь, на цю тему професор Робертсон має кілька порад.

1

Навчіться "перемикатися" з режиму загрози в режим виклику

Швидке серцебиття, сухість у роті та бурчання в животі – такі симптоми не лише в стресу, а й у позитивного хвилювання. Вся справа в контексті, каже Робертсон, і можна самостійно його змінювати. Замість "я стривожений" скажіть "я схвильований", а непросту ситуацію розглядайте як виклик собі та нагоду попрактикуватися в здатності не засмучуватися, не сердитися, не плакати.

2

Видихайте з себе неспокій

Зі слів науковця, контролюючи своє дихання, можна контролювати й "хімію" мозку.

"Важлива частина вашої стресової реакції, яка вмикається, коли ви налякані або зацікавлені, або здивовані – це норадреналін. Він продукується глибоко в мозку, і його рівні контролюються рівнем діоксиду вуглецю в нашому диханні", - говорить Робертсон.

3

Ставте перед собою маленькі цілі

Іноді ми почуваємося недостимульованими та недомотивованими, іншими словами, недостатньо стресованими, щоби викластися на повну. Професор Робертсон радить навчитися це виправляти, умовно розбивши завдання на кілька невеликих та простих – і тоді на виконання кожного з них мозок реагуватиме викидом допаміну.

4

"Удобрюйте" мозок фізичними вправами

Результатом простої 10-хвилинної прогулянки в швидкому темпі буде вивільнення протеїну BDNF, найротрофічного фактору мозку. Як висловлюється науковець, цей протеїн для мозку наче "добриво", і він активніше вивільнятиме норадреналін.

5

Облиште багатозадачність

Щоби мозок працював оптимально, приберіть зайві подразники – телефон, сповіщення про надходження листів тощо.

6

Сядьте рівно

Від вашої постави залежить те, як надходитиме кров до фронтальної долі мозку. Розрівняйтеся – і будете більш пильними.

7

Постискайте праву руку

Якщо попереду у вас важлива презентація чи непроста телефонна розмова, постискайте кулак правої руки впродовж 45 секунд. Або тримайте напоготові для стресових ситуацій маленький м’ячик і стискайте-розтискайте його. Завдяки цьому нейрони в лівій півкулі головного мозку активізуються, і ваша "система челленджу" отримає невеличкий поштовх.

8

Медитуйте в проміжку між виконанням завдань

Це допоможе контролювати дихання, увагу та, знов-таки, хімію мозку.

Фото Depositphotos

powered by lun.ua