5 міфів про донорство крові

4651
14 червня 2017

14 червня – Всесвітній день донора крові. Це міжнародний день, заснований у травні 2005 року.

Певно чи не кожен із нас інколи задумувався над тим, щоб стати донором, але не завжди знаходив на це час чи мотивацію.

Одна донація крові – в середньому 450 мл – може врятувати до 3 життів.

Наприклад, у дитячій лікарні "ОХМАТДИТ" щодня від 10 до 20 пацієнтів потребують трансфузій різних компонентів донорської крові (тромбоконцентрат, еритроцити та плазма).

Для підтримання необхідного запасу компонентів крові у цій лікарні необхідно проводити 20-25 донацій щодня.

До Всесвітнього дня донора крові завідувач відділення комплектування донорських кадрів  Центру служби крові НДСЛ "ОХМАТДИТ" Оксана Шнайдер розвінчує найпопулярніші міфи про донорство.

1. "У МЕНЕ ПОШИРЕНА ГРУПА КРОВІ,

ТОМУ НЕ ВАРТО ЇЇ ЗДАВАТИ"

Якщо група крові поширена серед донорів, то вона поширена й серед реципієнтів, донорська кров потрібна завжди.

Лікар уточнює, що динаміка здачі крові донорами залежить від багатьох факторів.

"Від погоди (чим гірша погода – тим менше донорів), від свят (перед- та післясвяткові дні супроводжуються зменшеною кількістю донорів, пов'язано це з від'їздами людей за межі міста і країни, із затяжними святкуваннями), зменшення кількості донорів спостерігається влітку, в сезон відпусток", – пояснює Оксана Шнайдер.  

Кров потрібна завжди, бути донором – почесно

Варто розуміти також, що донорська кров має свої терміни зберігання.

Тромбоконцентрат зберігається 5 діб при температурі 20-24°C, в умовах постійного помішування; еритроцити – 35 чи 42 дні, при температурі 2-6°C, в залежності від консервуючого розчину, а плазма заморожується і зберігається 3 роки при температурі -30°C і нижче.

Якщо ви таки вирішили стати донором, то знайте, що ним може стати громадянин України, який досягнув 18 річного віку.

В законодавстві України не прописано максимально допустимого віку для донорства, тому лікар, керуючись оглядом кандидата, показниками його аналізів, додатковими методами інструментальних обстежень (напр.. ЕКГ), вирішує питання допуску донора до донації.

"Хтось і в 20 років уже не може бути донором, а хтось в 60 років регулярно здає кров", – зазначає представниця "ОХМАТДИТу".

2. "ПІД ЧАС ЗДАЧІ КРОВІ МОЖНА ЗАРАЗИТИСЯ

ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ"

Заклади служби крові забезпечені одноразовим, стерильним обладнанням та індивідуальними системами.

Шприци та голки одноразового користування розкривають тільки в присутності донора. Після використання вони знищуються.

 Потенційний донор може перевірити стан свого здоров'я та наявність інфекційних хвороб

Навпаки потенційний донор може перевірити стан свого здоров'я та наявність інфекційних хвороб.

За бажанням йому видадуть такі результат аналізів: групу крові, резус фактор, келл фактор, загальний аналіз крові, рівень білірубіну, рівень АЛТ, а також аналіз на маркери ВІЛ-інфекції, гепатиту В, гепатиту С, сифілісу.

3. "ДОНОРСТВО – ЦЕ БОЛЯЧЕ І ДОВГО"

Донація – це дуже проста процедура. Тисячі донорів здають кров по 40 і більше разів.

"Для того, щоб дізнатися свої відчуття від уколу голки, досить вщипнути шкіру на внутрішній поверхні ліктьової області", – пояснює Оксана Шнайдер.

Це не дуже тривала процедура. Після реєстрації донора, заповнення анкети, здачі переддонаційних лабораторних тестів та огляду лікаря, сама процедура здачі крові триває в нормі до 12 хв. Довше триває здача тромбоконцентрату – від 1 до 1,5 год.

Перед забором крові донору дається декілька хвилин для підготовки (випити чаю, з*їсти печиво), а після здачі – він, при гарному самопочутті, залишається в закладі на 10 хв та отримує пайок на суму 40 грн (в лікарні "ОХМАТДИТ" це сік, 2 шоколадних батончика, печиво).

 Перед забором крові донору дається декілька хвилин для підготовки (випити чаю, з*їсти печиво), а після здачі – він отримує пайок 

Також донор отримує довідку форми № 435/о "Довідка щодо надання донорам пільг", яка надає два вихідних дні.

Якщо з якоїсь причини (наявність абсолютних або відносних протипоказань, або ж просто відмова від донації) потенційний донор не стає донором, йому видається довідка форми №436/о щодо обстеження донора, яка надає право на один вихідний день.

4. "ДОНОРСТВО ШКІДЛИВЕ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я

І ВИКЛИКАЄ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД КРОВОПОЖЕРТВ"

Оксана Шнайдер пояснює, що донорство не шкодить здоров‘ю, а навпаки покращує стан організму.

Завдяки йому нормалізується кровообіг, відбувається профілактика серцево-судинних захворювань, покращується робота імунної системи та відбувається загальне омолодження організму.

 Донорство не шкодить здоров‘ю, а навпаки покращує стан організму

Відповідно до українського законодавства донори, які здають кров регулярно, протягом року мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров'я, що перебувають у державній власності.

5. "МЕНЕ ЦЕ НЕ СТОСУЄТЬСЯ"

Будь-якій людині може в якийсь момент знадобитися донорська кров.

Оксана Шнайдер зазначає, що недостатня кількість донорів у закладах служби крові пов'язана з неосвіченістю людей у питаннях донорства.

"Ніхто ніколи не задумується про те, що можливо йому колись потрібна буде трансфузія компоненту донорської крові. В школах дітям не розповідають про донорство", – уточнює вона.

 Недостатня кількість донорів пов'язана з неосвіченістю людей у питаннях донорства

За статистикою, кожна третя людина протягом свого життя потребує переливання крові. І сьогодні ви можете стати донором і допомогти.

Більше інформації про донорство можна дізнатися на сайті donor.ua.

Олександра Кравченко, журналіст

Олена Балбек, куратор волонтерської ініціативи "Среди в ОХМАТДЕТе"

Женя Олійник, художниця

powered by lun.ua

Головне на сайті