Не хлібом та молоком єдиним. Чому деякі діти позбавлені харчування у садках і школах

3401
14 вересня 2017

Iсторично так склалося, що хліб та молоко – традиційні для України продукти, якими харчувалися і завдяки яким виживало не одне покоління наших пращурів в українських селах.

Хліб та молоко для багатьох є базою у раціоні, адже ці продукти містять багато "живих", корисних речовин.

Та чи знаєте ви, що для деяких людей саме така їжа може стати згубною?

НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ ГЛЮТЕНУ ТА ЛАКТОЗИ

На целіакію – непереносимість глютену, або білку, який містять злакові продукти, хворіють близько 1% населення планети, йдеться у матеріалах Асоціації дієтологів України.

Це захворювання – спадкове, а отже, передається через відповідний набір генів від батьків до дітей.

Гіполактозія – подібне захворювання, при якому людина не переносить лактозу, тобто, основу всіх молочних продуктів.

Целіакія – спадкове захворювання, яке передається через відповідний набір генів від батьків до дітей. Фото belchonock/Depositphotos

Хворі з одним або іншим діагнозом зазвичай страждають на діарею, здуття живота, порушення роботи шлунку у випадку, якщо все ж таки з’їли щось із переліку заборонених продуктів.

А перелік цей – чималий. Людям із целіакією не бажано вживати хлібобулочні вироби та макарони, також – вироби із вмістом крохмалю, як от бобові, квас та пиво, мариновані продукти – через укус, який теж містить глютен, а також напівфабрикати на зразок супів швидкого приготування, консерви, кетчупи та соуси тощо.

Тим, чий організм не сприймає молочний цукор – лактозу – потрібно виключити зі свого раціону молоко та згущене молоко, плавлені сири, сметану та йогурти.

Слід зазначити, що нездорові реакції організму на продукти із вмістом лактози або глютену можуть бути також банальною алергією.

Різниця у тому, що алергія з часом минає самостійно: часто – у дітей віком після семи років, або ж у підлітковому віці.

Целіакія – недуг набагато складніший та серйозніший.

Завдяки інтернету, а також чималій кількості спеціальних магазинів та точок продажу українці з непереносимістю мають змогу придбати безглютенові та безлактозні продукти, або ж, за допомогою дієтолога, скласти персональне меню.

Таким чином, готуючи вдома, можна замінювати протипоказані продукти іншими, аби у щоденному раціоні було вдосталь корисних і поживних речовин.

Але це – лише якщо ви готуєте вдома. Як же бути у громадських місцях?

Наше суспільство, хоча уже і звикло до вегетаріанців та веганів, ще не зовсім розуміє тих, кому не можна вживати продукти, "базові" навіть для веганів та сироїдів.

Людям із целіакією не бажано вживати хлібобулочні вироби та макарони, також – вироби із вмістом крохмалю. Фото Artverau/Depositphotos

ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ

Якщо дорослі можуть постояти за себе та пояснити іншим, в чому суть їхнього захворювання, то з дітьми усе зовсім інакше.

Через необачливість малюк запросто може з’їсти щось, через що почуватиметься гірше протягом усього дня.

Відправляючи дитину до дитсадка або школи, батьки не можуть проконтролювати, чим харчується малюк. Як виявилося, не можуть цього робити і працівники закладів освіти.

На початку червня цього року цю проблему підняв на своїй сторінці Facebook Сергій Мариничев, депутат Покровської районної ради у місті Кривий Ріг.

Він написав, що до нього звернулися люди, які страждають на цей недуг, та поскаржилися на відсутність спеціального харчування для дітей із непереносимістю лактози і глютену в школах і дитсадках.

"Є таке поняття як спецхарчування, але воно видається тільки тим дітям, які хворіють на серйозні недуги і у яких має бути спеціальна дієта", – зазначив Мариничев.

Він також додав, що, якщо раніше дітям у дитсадках давали молоко двічі на тиждень, то зараз – чотири. Малюк змушений пропускати ці прийоми їжі, хоча його батьки платять за харчування.

Депутат зазначає, що законодавчо цю проблему вирішити неможливо.

Меню та об’єми продуктів для харчування дітей у ДНЗ прописані в нормативному документі МОЗ – "Орієнтовний об’єм готових страв та окремих продуктів для дітей різних вікових груп (у грамах)". Проте цей перелік є лише рекомендацією, адже за харчування на місцях несуть відповідальність місцеві органи влади.

Тобто, на рівні кожної територіальної одиниці можуть бути свої правила та стандарти харчування, сформовані на основі рекомендацій МОЗу.

Таких прикладів, як у Кривому Розі – безліч по всій Україні. Батьки змушені звертатися у всі інстанції – від директора школи до Міністерства охорони здоров’я, аби вибити право на обід для своєї дитини. Зазвичай, ці спроби не є успішними.

"Моя донька навчається у другому класі. У неї непереносимість лактози та глютену. З харчуванням проблеми – його просто нема.

Керівництво школи запропонувало мені носити їжу з дому, а на кухні в школі моїй дитині допомагатимуть її розігріти. Але на сніданок дітям дається 15 хвилин, і за цей час неможливо встигнути проробити всі ці маніпуляції", – розповіла киянка Катерина Піньковська.

Жінка каже, що вихід поки знайшли лише один – дитина бере з собою бутерброди, які не потребують розігріву. Але через відсутність харчування в школі не відвідує групи продовженого дня.

Киянка Катерина Піньковська знайшла лише один вихід для своєї доньки: дитина бере з собою бутерброди без глютену, які не потребують розігріву. Фото zimmytws/Depositphotos

З тієї ж причини дівчинка не відвідувала дитячий садок – тоді їм запропонували лише групу неповного дня, з 9:00 до 12:00, без харчування.

Донька Піньковської має інвалідність, а отже, за законодавством, і право на безкоштовне харчування. Яке саме – ніде не прописано, скаржиться жінка.

"Я намагалася шукати вихід, але не знайшла. У школі є харчування для тих, у кого дієта. Наприклад, всі їдять смажені котлети, а стіл №5 – з дієтичним харчуванням, тому там такі ж котлети, тільки парові.

У нашому ж випадку – все дуже складно та дорого", – пояснює Піньковська.

Батьки таких малюків по всій Україні об’єднуються у громадські організації, створюють спеціальні групи у соцмережах та чати у Viber, де обговорюють свої проблеми, дають одне одному поради і скаржаться на супротив системи.

У відповідь на запит "Української правди. Життя" про пошук героїв для матеріалу, учасниці одного з таких чатів погоджуються поділитися своїми історіями.

Одна з них – Ольга Терещенко з Одеси, мати двох дітей 3 та 5 років. Обидва хлопчика страждають на непереносимість глютену.

"На даний момент мої діти знаходяться у соціальній ізоляції, що негативно відбивається на рівні їхнього розвитку та соціальній адаптації у суспільстві.

У них немає можливості відвідувати дитячі дошкільні заклади", – йдеться у листі, який Терещенко написала до МОЗу, на ім’я в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

Вона також посилається на правила, прописані у Державній службі з питань безпечності продуктів харчування та прав споживачів: працівники дитячих дошкільних закладів не можуть годувати дітей продуктами, які принесені з дому. А дієтичний безглютеновий стіл просто не розроблений на державному рівні.

Дієтичний безглютеновий стіл для шкіл та дитсадків не розроблений на державному рівні. Фото senkaya/Depositphotos

Тому, навіть якщо діти матимуть на руках довідки від лікаря, необхідне харчування у дитсадку просто не отримають.

Як і попередня героїня, Терещенко зазначає, що у дитсадку їй запропонували лише неповні групи з 9:00 до 12:00.

За цієї ж причини діти, що страждають на целіакцію або гіполактозію, позбавлені можливості відвідувати літні дитячі табори.

Крім того, у разі госпіталізації в лікарнях їм також не зможуть забезпечити потрібне харчування.

Проте справа – не лише у закладах для дітей. Такі само проблеми мають і підлітки та молодь з непереносимістю лактози чи глютену.

"Мій син вже дорослий. Йому 21 рік. Він не потребує ані дитячого садочку, ані школи. Але мій син навчається і він не може відвідати ні студентську їдальню, ні кафе, ні ресторан.

Я розумію, що моя дитина не може служити в армії. Як поїхати у відрядження? Як взагалі дорослій людині забезпечити безглютенове харчування в нашій країні, якщо п’ять крихт хліба уже є критичною дозою?"– пише у своєму зверненні до Супрун ще одна одеситка, Тетяна Макарова.

ЩО РАДЯТЬ ЕКСПЕРТИ

В законодавстві України дійсно немає чинного положення, яке би враховувало інтереси дітей з непереносимістю лактози та глютену.

Справжнім кроком уперед можна було би назвати хіба що проект наказу МОЗ "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здорового харчування дітей у навчальних закладах".

У цих рекомендаціях йдеться, зокрема, й про оновлені вимоги до продуктів, які продаються у навчальних закладах.

Пропонується продавати бутерброди "на основі житнього хліба або цільнозернового хліба з житнього, пшеничного та змішаного борошна, або безглютенового хліба", а також напої, що замінюють молоко, на основі рису, сої, вівса, кукурудзи, гречки або мигдалю.

У проекті наказу МОЗ рекомендує у навчальних закладах продавати бутерброди з безглютенового хліба. Фото photographee.eu/Depositphotos

Такі ж напої пропонують у якості альтернативи під час обідів у школах та садках.

Проте цей документ так і лишається всього лиш проектом – він так і не набув чинності.

Замість цього є купа бюрократії – це і дозволяє садкам та школам розмахувати переліком затверджених продуктів та відмовляти батькам, коментує Ірина Федорович, керівниця ГО Центр "Соціальна дія".

"Відповідно до Закону "Про освіту", харчування у закладах освіти має надаватися усім дітям, а відповідальність за нього несуть органи місцевої влади.

Тобто, на рівні кожної територіальної одиниці можуть бути свої правила та свої стандарти харчування", – пояснює Федорович.

У реальності ж це означає, що у деяких дитсадках у меню можуть бути і зовсім відсутні продукти з рекомендованого переліку.

Скажімо, у розслідуванні ІА "Рівненське агентство журналістських розслідувань" йдеться про те, що у деяких луцьких дитсадках взагалі відсутні сирні страви, які мали би готуватися 2-3 рази на тиждень, протягом тижня не готувалися і страви з риби.

Федорович також звертає увагу на ст. 22 діючого закону "Про освіту", де написано, що контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів покладається на органи охорони здоров’я.

З цього можна зробити висновок, що у кожному садочку питання про безглютенове та безлактозне харчування можне вирішити керівник закладу за запитом батьків.

Фактично, цей вихід знайшли у Кривому Розі депутат Мариничев та люди, які до нього зверталися. Завдяки співпраці батьків та завідуючої кухарка в дитсадку готує їжу на 70-х дітей, а в окремій каструлі – для одного малюка.

На думку ще однієї співрозмовниці "Української правди. Життя", пані Ірини, яка працює у сфері охорони здоров'я, наразі легше домовитися про зміну раціону з приватними дитсадками. З ними ж можна домовитися і про те, щоб дитина могла брати їжу з дому.

Через це Ірина віддала свою дитину, яка має алергію на лактозу, глютен та деякі інші продукти, до приватного садка.

Батьки вимушено віддають дітей з алергіями на лактозу, глютен та деякі інші продукти, до приватного садка. Фото monkeybusiness/Depositphotos

Федорович, натомість, згадує про те, що у нормативних документах є чимало колізій.

Наприклад, Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних закладах, де, здавалося би, усе розписано дуже детально: не лише які продукти є в програмах, а і яким чином діти мають сидіти за столами.

Є положення про дієтичне харчування, однак там нічого не сказано про виключення з харчування або заміну продуктів залежно від стану здоров’я дитини.

Там йдеться, зокрема, і про те, що лікарі та медсестри повинні проводити з батьками роз'яснювальні роботи, аби визначити характер дієти, та надавати свої рекомендації.

"Так, ніби люди, які це писали, не чули про те, що з кожного правила можуть бути виключення, а лікарі, які мали це перевірити, не знають про алергії", – коментує експертка.

Насправді ж, ситуацію докорінно можна змінити, замінивши лише кілька формулювань на трохи простіші. Все, що треба – це рекомендований перелік продуктів, а також стаття у законі про те, що, зважаючи на стан здоров’я дитини, за рекомендацією лікаря та проханням батьків можна змінювати меню в кожному конкретному закладі, а також, вилучаючи один продукт, замінювати його іншим.

"Нинішній стан речей як на мене, є непрямою дискримінацією, коли правило, нейтральне для дітей з відмінним станом здоров'я, погіршує становище інших – у даному випадку, тих, хто не сприймає глютен і лактозу.

Адже якщо меню не змінити, діти будуть отримувати харчування гіршої якості, ніж інші, адже змушені не їсти значну частину свого обіду в навчальному закладі", – пояснює Федорович.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ?

Наша співрозмовниця, пані Ірина, вважає, що шанси змінити щось у цій площині – надто мізерні, й причина цьому – відсутність бюджетних коштів.

"Зважаючи на те, скільки коштують безглютенові та безлактозні продукти, я гадаю, що організувати таке харчування у школах практично неможливо, адже ми маємо дефіцит фінансування.

До прикладу, 200 грам хліба, що не містить глютен, коштує від 40 до 60 грн", –- говорить жінка.

Багато хто вважає, що організувати таке харчування у школах практично неможливо, адже ми маємо дефіцит фінансування. Фото senkaya/Depositphotos

Натомість, Федорович має іншу думку. Вона каже: на сьогодні існує два можливих варіанти вирішення проблеми.

Перший – домовлятися у кожному конкретному випадку, про що вже йшлося вище, або ж "дістати" МОЗ та Міносвіти та змінити загальні правила.

Проте, який би з цих варіантів не обирали батьки, головна проблема у тому, що державна система – не надто гнучка в принципі, вважає експертка.

В Міністерстві освіти ж на запит "Української правди. Життя" відповіли, що Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена спільно МОЗ та МОН у 2006 році, все ж таки передбачає дієтичне харчування.

Воно полягає у заміні технології приготування страв: наприклад, подаються тушковані, варені, протерті страви.

"Для дітей диспансерної групи найбільш прийнятною є дієта №5, що також може бути використана як основа для дієт №7 з обмеженням солі та №8", – йдеться у відповіді на запит.

Дієтичне харчування, повідомляють у МОН, призначається дитині лікарем освітнього закладу або закладу охорони здоров'я за відповідним профілем спеціалізації.

Проте ми бачимо, що тут йдеться саме про заміну технології приготування їжі, але не про заміну інгредієнтів.

"Зважаючи на технічні можливості харчоблоків та велику чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах, забезпечити у таких закладах харчування для дітей за іншими дієтами, що не передбачені Інструкцією, не вбачається можливим", – зазначають в Міносвіти.

Та рекомендують таким малюкам короткотривале перебування у дитсадках із можливістю пообідати вдома – тобто, те ж саме, що пропонували мамам, чиї історії ми згадували в цьому матеріалі вище.

Апелюють до того, що основною функцією навчального закладу є освітня діяльність, а не харчування.

Федорович же вважає, що кожен заклад має вносити зміни до свого переліку продуктів самостійно. І це – можливо.

"Тобто, якщо є потреба у спеціальному харчуванні для таких дітей, її мають вирішити на місці. Або ж заклади будуть футболити батьків та дітей, прикриваючись формальними  вимогами законодавства, та посилати їх у МОЗ та МОН змінювати інструкції, – каже Федорович.

На жаль, українське законодавство часто написано настільки безглуздо, що змінити його не простіше, ніж полетіти на Марс".

У процесі підготовки матеріалу "Українська правда. Життя" звернулося до Міністерства охорони здоров'я з проханням прокоментувати можливість впровадження спеціального харчування для дітей із непереносимістю глютену та лактози.

Відповідь досі не надійшла. Також вдалося дізнатися, що дане питання перебуває на контролі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Олександра Горчинська, спеціально для УП.Життя в рамках Кампанії проти дискримінації

powered by lun.ua

Головне на сайті