Дитина капризує за столом? Виннa може бути генетика – вчені

3888
8 жовтня 2017

Перебірливість дитини в їжі цілком може бути не лише результатом батьківського потурання, а й зумовленою генетично. Науковці виявили два гени, що можуть бути з цим пов'язані.

 Фото photographee.eu/Depositphotos

Обидва ці гени мають відношення до підвищеної чутливості до гіркоти. "Завдяки" одному людині можуть не смакувати різні продукти, а інший пов'язаний із нервозністю, якою супроводжується процес прийому їжі – іншими словами, дитячим ниттям чи істериками над тарілкою.

Про це пише The Daily Mail.

Розібратися з тим, як розвиваються дитячі смаки, щоби помогти батькам привчати малюків до здорового харчування, взялися вчені з Університету Іллінойса в рамках Трансдисциплінарної програми з попередження ожиріння.

Об'єктом спостереження науковців стали дітки 2-4 років – саме в цьому віці більшість малюків капризує щодо їжі, проте в деяких із них перебірливість так і не минає, через що батькам складно забезпечувати їм здоровий і збалансований раціон.

Піддослідних поділили на три групи залежно від їхніх харчових звичок, зокрема готовності куштувати нові продукти. Учені взяли в малюків зразки слини, щоби проаналізувати й порівняти їхні генетичні характеристики.

Виявилося, що дітей, котрих цікавить лише обмежений перелік продуктів, об’єднує варіація гену TAS2R38. А тих, хто старається здійснювати контроль над тим, що їсть (шляхом капризів та перебірливості) – ген CA6. Обидва гени відповідають за чутливість до гіркоти.

Утім керівник дослідження, Наташа Чонг Коул не вважає, що розгадка настільки проста. На її думку, перебірливість дитини в їжі – результати поєднання її природи та виховання, і наразі їм із колегами вдалося розібратися лише з першою половиною.

 Фото demiurg_100/Depositphotos

"Навіть коли ви маєте дитину, в котрої є схильність до перебірливості через її гени або темперамент, то де буде рівновага в намаганні розвити в неї (правильнішу) харчову поведінку?", - так формулює Чанг Коул питання, над яким ученим ще доведеться попрацювати.

Зокрема подальші дослідження мають з'ясувати, наскільки впливають на вподобання дітей вигляд і запах їжі. Також Чанг Коул цікавить період переходу малюка з грудного молока на "дорослий" стіл: чи залежить від того, як хлопчика чи дівчинку знайомили з новими продуктами, те, наскільки відкритим він чи вона буде до них потім.

"Іноді просто потрібне терпіння. Останнє, чого вам захочеться, так це перетворитися на персонального кухаря перебірливого їдця", - радить дослідниця, котра воліє дотримуватися правила "одна родина – одна страва".

Зі слів Чанг Коул, деяким діткам треба 15 разів пропонувати щось нове, перш ніж вони згодяться скуштувати. Проте в жодному разі їх не треба до цього змушувати.

Нагадаємо, експерти вважають, що дуже важливим є приклад батьків: те, чи їдять самі тато й мама корисне, чи хороший у них настрій, коли вони за столом, впливає на фермування ставлення до їжі в малечі.

powered by lun.ua