Чому сновидіння важливі для нашого здоров’я, пояснюють науковці

4907
18 листопада 2017

Недосипання – річ звична для багатьох із нас. Студенти не сплять на сесії, молоді батьки постійно прокидаються, коли плаче малюк, або просто потрібно доробити робочий проект, на який банально не вистачає часу.

І цей час ми компенсуємо відсутністю сну.

Недосипання веде до різних негативних наслідків для здоров'я: від водіння у сонному стані до дратівливості, підвищення ризику деменції, серцевих захворювань і навіть ранньої смерті.

 Фото: minervastock/Depositphotos

Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Neuroscience, припускає, що один тип сну може бути надзвичайно важливим.

Коли людям, які більше часу проводять у "швидкому сні" – фазі, коли ми бачимо сновидіння – давали слабкий електричний шок наступного дня, у них була нижча мозкова активність, пов'язана зі страхом.

Дослідження припускає, що достатня кількість сну зі сновидіннями може зробити людину менш схильною до розвитку посттравматичного стресового розладу після якоїсь жахливої події.

Це дослідження – не перше, яке припускає унікальну користь "швидкого сну", пише TIME.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС СНОВИДІНЬ

Сон має 5 чітких фаз. Впродовж перших чотирьох фаз ми поступово занурюємось у глибокий сон, а у п'ятій фазі – "короткому сні" – активність мозку підвищується і ми бачимо яскраві сни.

Стадії "швидкого сну", як правило, відносно короткі і відбуваються впродовж останніх годин сну.

У більшості людей – рано-вранці.

Тому якщо сон неповноцінний і ми не спимо 7-8 годин, ми втрачаємо цю важливу фазу мрійливого сну, каже психолог Рубін Найман, спеціаліст зі сну і сновидінь Центру інтегративної медицини Університету Арізони.

 Фото: tab62/Depositphotos

Його огляд опублікований в Annals of the New York Academy of Sciences.

Впродовж "короткого сну" спостерігається більша активність у зорових, моторних, емоційних та автобіографічних областях пам'яті головного мозку, каже професор психології Університету Каліфорнії Меттью Волкер.

При цьому в інших регіонах мозку активність знижується: у зоні раціональних думок, наприклад.

Це є причиною дуже яскравих, але часто зовсім безглуздих, мрій.

Сни, які ми пам'ятаємо після того, коли прокинулись – лише частина "швидкого сну", каже професор.

Думки вчених розходяться у тому, чи сни є продуктом випадкового імпульсу нейронів, чи чимось більшим.

Наприклад, очисткою даних, яка допомагає мозку відділяти важливі погляди від неважливих.

А, можливо, це спосіб людям підготуватися до майбутніх викликів і програти різні сценарії розвитку подій у голові.

Найман описує мозок під час мрійливого сну як щось на кшталт "другої кишки", яка переробляє всю зібрану за день інформацію.

"Все, що ми бачимо, усі наші розмови, пережовується, ковтається і фільтрується під час того, як нам сняться сни. Частина засвоюється, частина викидається", – пояснює він.

 Фото: Depositphotos

ЯКА КОРИСТЬ ВІД СНОВИДІНЬ

Ряд досліджень впродовж останніх років припускає, що "швидкий сон" може впливати на те, наскільки точно люди можуть "читати" емоції і обробляти інформацію про зовнішні подразники.

Наприклад, дослідження Волкера показує, що люди після сну зі сновидіннями краще аналізували вирази облич. ніж ті, кому нічого не снилося.

Люди, які  переглядали емоційні зображення перед міцним нічним сном, були менш схильні до сильних реакцій на ті ж зображення наступного дня у порівнянні з тими, хто погано спав.

"Я думаю про сновидіння як про нічну терапію. Вони забезпечують заспокійливий бальзам, який забирає короткі відрізки нашого емоційного досвіду, тож ми краще почуваємось наступного дня", – додає експерт.

Найновіше дослідження з Університету Ратгерс припускає, що якість людського сну перед травматичною подією відіграє роль у тому, як мозок реагує на жахливу ситуацію.

Вчені не мають абсолютної впевненості, чому так відбувається.

Але частина мозку, яка виділяє норадреналін впродовж прокидання і перших чотирьох фазах сну, під час "швидкого сну" робить перерву.

"Норадреналін пов'язаний зі стресом, і впливає на мигдалину – центр мозку, який відповідає за емоції, зокрема, страх – яка чутлива до подразників", – каже співавтор дослідження Ітамар Лернер.

 Фото: Kannaa/Depositphotos

Одна теорія твердить, що норадреналін накопичується впродовж дня і знижується до нормального рівня саме під час сновидінь.

Інше дослідження припускає, що сновидіння можуть впливати на пам'ять і настрій, пише Найман.

ЯК МАТИ БІЛЬШЕ СНОВИДІНЬ

Якщо ви щоранку прокидаєтесь зі спогадами про те, що снилось вночі, скоріш за все, ви уже маєте пристойну кількість "швидкого сну".

Але домашнього способу перевіряти рівні "швидкого сну" немає.

"Для більшості людей сновидіння забирають 20-25% сну. Тому найкраща порада, яку ми можемо дати: варто більше виділяти часу на сон загалом", – каже співавторка дослідження Шіра Люпкін.

Алкоголь, наркотики, нікотин, використання штучного світла вночі і залежність від будильників також заважають хорошому "швидкому сну".

Уявіть, що вас раптово висмикнули з кінотеатру, коли фільм наближався до завершення, пише Найман. Такий же ефект на наші сновидіння має будильник.

Щоб краще спати, експерти рекомендують спати у прохолодній, темній кімнаті і вкладатись у ліжко в один і той же час.

Відкладання гаджетів також може покращити сон, і, можливо, навіть наші сновидіння.

powered by lun.ua