Як здатність співпереживати пов'язана із генетикою – дослідження

Деякі люди розуміють нас досконало. Інші ж, хоча і мають хороші наміри, не можуть емоційно підтримати. Чому так відбувається?

Співпереживання або емпатію часто порівнюють зі здатністю відчувати біль інших, бути добрим або самовідданим, що залежить від самоконтролю та сили волі.

Однак це глибоко гуманне почуття має безліч неврологічних і генетичних підстав, пише Medical News Today.

Фото: Психологос

Останні дослідження доводять, що низький рівень окситоцину – гормону любові – або пошкоджені певні ділянки мозку можуть бути причиною того, що люди менше співпереживають або взагалі не мають такої здатності.

Учений із Кембриджського університету Варун Варієр дослідив слину 46 тисяч людей.

Кожен із них пройшов онлайн-тест, який визначає рівень емпатії.

Виявилося, що деякі люди співпереживають більше за інших. І, як показали результати дослідження Варієра, значну роль у цьому відіграє саме генетика.

Також вдалося з'ясувати, що жінки, як правило, більше співчувають, ніж чоловіки, але це не пов'язано з генами.

Дослідники не могли знайти генетичні статеві відмінності, пов'язані з емпатією.

Це доказ того, що розбіжності в емпатії між статями можуть бути пов'язані з негенетичними культурними чинниками, такими як соціалізація та освіта. Чи з негенетичними біологічними чинниками, такими як гормональні впливи.

[L]Встановлено також, що генетичні варіації, пов'язані з нездатністю проявляти емпатію, можуть співвідноситися із аутизмом.

"Розуміння того, що здатність співпереживати залежить від генетичних факторів, допомагає нам зрозуміти людей з аутизмом, які треба робити зусилля, щоб уявити, що інші думають або відчувають", – коментує результати дослідження відомий своїми дослідженнями розладу аутистичного спектру та емпатії професор Барон-Коен.

Дослідники переконані, що такі відкриття є важливим кроком до розуміння ролі, яку генетика відіграє в емпатії. Але важливо розуміти також і негенетичні чинники.

Тож наступним, додають учені, має бути вивчення біологічних чинників, пов'язаних з індивідуальними розбіжностями у здатності проявляти емпатію.