Українці витрачають в аптеках мільярди, купуючи сумнівні ліки – МОЗ

Українці витрачають в аптеках мільярди гривень, купуючи ліки з недоведеною ефективністю. При цьому кожен 2 пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів.

Про це під час прес-конференції розповів заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

Фото: cybernesco/Depositphotos

За його словами, найвиразнішим показником впливу реклами ліків на українців є те, що понад 50% ліків на ринку – це ліки, які не мають доведеної клінічної ефективності.

З топ-10 препаратів, які найбільше купували українці, лише три препарати є в категорії основних лікарських засобів.

Інші ліки або симптоматичні, або не відносяться до групи основних лікарських засобів, які не мають доказової бази ефективності.

"Найбільша проблема реклами ліків – це свідоме маніпулювання інформацією про препарат та його властивості. Це спонукає українців до самолікування та так званої "гугл-терапії".

15 травня ми 4 години моніторили різні центральні канали. За цей час рекламували 45 лікарських засобів, 2 з них незареєстровані як лікарські засоби, це не ліки, а БАДи, ще 6 – заборонені до реклами в Україні", – додав Ілик.

За даними Нацради, від 30 до 50% від усієї реклами на українському телебаченні – це реклама ліків та медичних виробів.

На окремих регіональних каналах такої реклами може бути 70%.

При цьому статистика показує, що 69% хворих в Україні займаються самолікуванням.

Ілик розповів, що це призводить до багатьох ускладнень, особливо у хронічно хворих пацієнтів, це впливає на високі показники інвалідності та скорочення тривалості життя.

У 2017 році українці спожили понад 1,2 млрд упаковок. Ринок ліків загалом оцінюють у 70 мільярдів гривень.

Лише 9% цих ліків, які спожили українці, спожиті в умовах стаціонару в лікарні. Це близько 9 мільярдів гривень (12,6% від 70 млрд).

Близько 90% усіх реально спожитих ліків українці приймали вдома, купуючи медпрепарати в аптеках і часто не консультуючись з лікарем.

В європейських країнах та країнах, що розвиваються, в стаціонарі хворі приймають від 40% до 70% від усіх ліків. У нас цей показник у 7 разів нижчий.

МОЗ прагне, щоб показник споживання ліків на рівні стаціонару постійно зростав.

Нині в Україні ринок реклами регулюють майже 10 законів та підзаконних актів, але на практиці вони працюють неефективно, заявив Ілик.

В країнах ЄС заборонена реклама незареєстрованих ліків, рецептурних та психотропних і наркотичних, від хронічного безсоння, ліки для лікування туберкульозу, онкології, венеричних захворювань.

"В Україні усі ці заборони діють. Більше того, у нас жорсткіші вимоги до реклами. У нас ще заборонені ліки для лікування ожиріння, імпотенції, інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІД, для лікування дітей до 14 років, вагітних жінок, і ліків, які викликають звикання, – додав заступник міністра. – Чомусь європейське законодавство виявляється дієвішим.

Ілик вважає, що це насамеред через неефективний механізм контролю, бо функції виявлення порушень на штрафування розпорошені між різними органами держвлади, і додає, що МОЗ є фактично поза цим процесом моніторингом.

Тому Міністерство охорони розробило законопроект, який має врегулювати рекламу ліків в Україні.

Основні пункти законопроекту перерахувала очільниця МОЗ Уляна Супрун:

Обмеження змісту реклами відповідно до директив ЄС:

• заборона реклами цілительства та нетрадиційної медицини

• заборона залучення до реклами конкретного препарату відомих людей, акторів, що зображають медпрацівників

• заборона інформації, що ліки призначені виключно для лікування дітей

• зміст реклами має відповідати інструкції про застосування лікарського засобу.

МОЗ пропонує штрафувати радіо- та телекомпанії у розмірі 5% від ліцензійного платежу, який вони платять при отриманні своєї професійної ліцензії, якщо вони будуть рекламувати:

• ліки, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря

• ліки, внесені до Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта

• допінгові речовини та/або методи для їх використання у спорті

• проведення цілительства на масову аудиторію

• нові методи профілактики, діагностики, реабілітації

• ліки, які є на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування

• послуги народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають

• або коли врем порушують умови ліцензії, визначених ліцензією на мовлення та додатками до неї, та/або ліцензійних умов (крім вимог до організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов’язань ліцензіата) у частині програмної концепції

Штрафувати має Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.

Законопроект також передбачає чітке визначення фахових медичних видань, де дозволена реклама ліків, непередбачених законом, а також розробка та затвердження Урядом окремого Порядку реклами лікарських засобів спрямована на медичних та фармацевтичних працівників.