Воїни добра. Уляна і Марко Супрун

9368
24 квітня 2015

Засновники волонтерського проекту "Захист патріотів", Уляна і Марко Супрун переїхали в Україну через тиждень після початку Революції Гідності.

Вони кажуть, що більшу частину життя провели так, немов заздалегідь готувалися жити в Україні – збираючи ті навички й знання, які так потрібні країні зараз.

Уляна – лікар, у Марко дві спеціальності – "політологія та філософія" та "сценарист".

Він народився в Канаді, вона – у США. Їхні батьки виїхали з України після Другої Світової війни. Обидва росли в традиційних українських сім'ях, відвідували українські школи, а по неділях – українські церкви.

"Україна була для нас міфічною країною. Коли ми були дітьми, то здавалося, що все, що було пов'язано з нею – найкраще", – розповідає Уляна.

Супруни – активні учасники Світового конгресу українців, міжнародної громадської організації, яка об'єднує українську діаспору в 44-х країнах.

Зараз Уляна Супрун – директор гуманітарних ініціатив цієї організації. У подружжя Супрунів зі світовим українством багаторічна історія співпраці. Ще від початку 90-х вони приїжджали в Україну з різними місіями – гуманітарними, інтелектуальними.

 Уляна і Марко продали будинок в Нью-Йорку декілька років тому, щоб переїхати в Україну

У 2004 році під час Помаранчевої революції Марко й Уляна допомогли організовувати мітинги в підтримку України у Вашингтоні та Нью-Йорку, де мешкали на той момент. Вони зустрічалися з американськими журналістами, політиками, конгресменами, щоб пояснити, що відбувається в Україні, приймали гостей з України в США.

"Ми тоді розуміли, що зміни в Україні не можуть відбутися швидко. І треба налаштовуватися на роки роботи. Тому в нас не було того розчарування, яке панувало в українському суспільстві після Помаранчевої революції", – розповідає Уляна.

Вона мислить як лікар, який не вірить у чудодійні таблетки. І Україна для неї – непростий "пацієнт".

"Зупинити кровотечу можна й простою футболкою, коли знаєш, що робиш"

Уляна і Марко продали будинок в Нью-Йорку і декілька років тому, щоб переїхати в Україну. На початку листопада 2013 року були вже в Києві. "Ми відчули, що так буде правильно", – кажуть вони.

Коли почався Майдан, Супруни опинилися у своїй стихії. Марко працював з іноземними журналістами, допомагав перекладати й поширювати новини з України для міжнародної преси. Трохи пізніше підключився до Babylon'13 – ініціативи, що об'єднала режисерів, які працювали на Майдані.

Уляна стала волонтером Медичної служби й була на Майдані в найгарячіші моменти. Там вона вперше й зіткнулася з тим, що визначило подальшу сферу її діяльності.

"Я побачила, що ми, цивільні лікарі, не навчені надавати допомогу у випадках бойових дій. У нас був один поранений на Майдані, якого ми доставили в госпіталь, але не змогли врятувати", – розповідає Уляна.

Тоді, у лікарні, вона зрозуміла, що надання допомоги у випадках специфічних бойових поранень – ціла наука, якої ще треба вчитися.

Супруни почали шукати військових медиків і збирати команду експертів із тактичної медицині. В Україні таких спеціалістів було дуже мало.

 На карті позначені точки, де працюють інструктори волонтерської організації

Всеволод Стеблюк, (екс-глава медичної служби батальйону "Миротворець", помічник міністра оборони України з медичного забезпечення, учасник проекту "Волонтерський десант" – ред.), познайомився з Уляною ще під час Майдану, він теж був волонтером медичної служби. Стеблюк потрапив у перший набір "Захисту патріотів" у травні 2014-го.Для перших слухачів курсів із тактичної медицині, Супруни привезли експертів із Каліфорнійського центру медицини катастроф, медиків-тренерів, які працювали в "гарячих точках", а також співробітників компанії ParamedCZ.

"Тоді на курсах підготовки в Нових Петрівцях я дізнався, як витягувати поранених з-під обстрілу, як правильно евакуювати. Те, що згодом допомогло мені, коли в серпні я витягав поранених бійців з Іловайська", – розповідає він.

Він каже, що, опинившись у м'ясорубці під Іловайськом, не раз подумки "передавав привіт" Супрун. У Стеблюка – великий стаж роботи в медичній сфері.

"Мені знадобилося все, чого мене навчили", – зізнається медик.

Для погано підготовленої української армії зразка весни-2014-го курси тактичної медицини, що їх засновано на стандартах НАТО, – у якийсь момент були єдиними.

"Згідно з американськими стандартами військовий має гарантію потрапити до лікаря протягом 1 години після поранення. В Україні поранений може не побачити лікаря протягом 12 годин, а то й двох днів. Тому важливо, щоб вони розуміли, як стабілізувати стан пораненого бійця", – пояснює Уляна важливість своєї роботи.

Зараз курси з тактичної підготовки "Захисту патріотів" пройшли більше 15 тисяч солдатів і понад 2 тисяч курсантів військових училищ. А ще за сприянням цієї ініціативи в армію доставлено більше 11 тисяч аптечок, зібраних за стандартами НАТО. Вартість аптечки – 100 доларів, вартість навчання одного бійця – близько 25 доларів.

 Аптечка, яку збирають волонетри "Захисту патріотів". Гроші на цей проект надсилають зі всього світу

Медиків і бійців, які проходять курси, учать користуватися аптечкою. Для Уляни це принципове питання. Вона каже, що такі препарати, як Celox, завдають більше шкоди бійцям, ніж користі.

"Якщо засипати свіжу рану Celox, то це теж саме, що заклеїти її клеєм. А якщо діяти правильно, то спочатку треба накласти джгут, а потім тампон із кровоспинним засобом", – наводить приклад Уляна.

На її думку, для порятунку життя бійця навчання та відпрацювання алгоритмів дій набагато важливіше ніж навіть найдорожчі препарати, що опинилися під рукою.

"Зупинити кровотечу можна й простою футболкою, коли знаєш, що робити", – переконана вона.

"Це найцікавіший час. Зараз можна придумати країну наново"

У минулому році зусиллями Світового конгресу українців та волонтерами "Захисту патріотів" було зібрано 1,2 мільйонів доларів на курси з тактичної підготовки й аптечки. У цьому році – ще більше. Допомога для ініціативи надходить не тільки від діаспори та міжнародних організацій, але є й українські донори.

Один з них – великий спонсор, (він не називає імені, щоб уникнути зайвої уваги і PR – ред.), сам був на фронті, а тепер перераховує щомісяця допомогу на рахунки волонтерів; каже, що впевнений в ефективному використанні засобів.

"У "Захисті патріотів" не роблять зайвих рухів. Спочатку аналізують проблему, залучають експертів, працюють системно. І це дає дуже серйозні результати. "Ними рухає не емоції, а логіка", – пояснює він.

 Склад організації ніколи не пустує

Волонтерська організація – як грибниця, у ній задіяні до сотні людей – 25 медиків-інструкторів, кілька десятків студентів Києво-Могилянки, які допомагають пакувати аптечки та іншу допомогу, і команда офісу. Також допомагають Організація Оборони Чотирьох Свобід України в Нью - Йорку, компанії - "МАУ" та юридична фірма "Дніпро".

Від початку курсів із тактичної медицини, організація поставила собі амбітне завдання – навчати й сертифікувати тренерів за єдиними стандартами. Зараз це вже реальність.

"У нас навчання з інструкторами пройшло 145 людей, але наразі працює тільки 55, – каже Уляна. – Міноборони не присилає до нас на курси мотивованих людей. Але при цьому рапортують, що 100% солдатів пройшли навчання з тактичної медицини".

Уляна вважає, що в Україні поки що недооцінюють навчання.

Вона впевнена, що принаймні 15% поранених на полі бою можна спасти завдяки тому, що вони будуть навчені алгоритмам дії – як допомогти собі й своєму побратимові.

Кілька місяців тому українські тренери брали участь на міжнародних змаганнях із тактичної медицині в Німеччині, і показали дуже хороші результати.

  Супруни - справжня команда, яка реалізує великі проекти

Фахівців, яких Уляна ще рік тому не могла знайти в Україні, тепер уже більше 50 осіб.

На початку волонтерського проекту з допомоги армії, у неї витрачалась купа часу на розмитнення гуманітарної допомоги. "Від нас вимагали масу специфічних документів", – каже Уляна. Вона наполегливо писала листи, залучала активістів діаспори. За три місяці подзвонив прем'єр Яценюк і запропонував допомогу. А ще через два дні в Мінсоцполітики виробили спрощену систему, яка дозволяє оформити документи для ввезення гуманітарного вантажу протягом одного дня.

Там, де інші бачать проблеми й перешкоди, Супруни бачать можливості.

"В Україні зараз найцікавіший час, – мрійливо каже Марко. – Інші країни вже побудовані й зацементовані у своєму устрої. А в українців така ситуація, коли ми можемо побудувати свою країну наново. І в кожного є можливість стати тією особистістю, яка змінить систему".

Марко був у Донецьку напередодні так званих "виборів ДНР". Він їздив туди, щоб самому відчути настрої донеччан і зрозуміти, що і як їм пояснювати.

"Я бачу, що частина суспільства скута страхом. Здається, що спогади про репресії, які пережив наш народ, закарбувалися на генетичному рівні. Але є й інша частина суспільства – молоді люди, які позбавлені страхів, вони відкриті до нових ідей, людей, світу. Вони хочуть і будують інше життя в Україні", – каже Уляна.

Власне, Супруни повернулися в Україну саме заради таких людей.

Марко вважає, що зараз найцікавіший час для українців, тому що вони можуть побудувати таку країну, якою вони її хочуть бачити. Він вважає, що Україну чекає бум культурних ініціатив, які нададуть нових сенсів майбутнього не тільки країни, але й світу. Він уже просуває фільми Babylon'13.

Уляна висуває перед собою завдання наступного рівня – розібратися із системою евакуації поранених із поля бою, наявністю броньованих машин і польових госпіталів. А також – із навчанням лікарів прифронтових територій.

І якщо задум із навчанням медиків удасться – продовжити справу й після війни.