<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"><channel><image><url>https://life.pravda.com.ua/life/img/life-logo2-ukr.gif</url><title>Українська правда. Життя</title><link>https://life.pravda.com.ua</link></image><title>Українська правда. Життя</title><link>https://life.pravda.com.ua</link><description/><atom:link href="https://life.pravda.com.ua/rss/" type="application/rss+xml" rel="self"/><item><title>Документальний фільм про ветеранів забрав гран-прі Одеського кінофестивалю</title><link>https://life.pravda.com.ua/culture/stali-vidomi-peremozhci-odeskogo-kinofestivalyu-perelik-317470/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/culture/stali-vidomi-peremozhci-odeskogo-kinofestivalyu-perelik-317470/</guid><description/><category>КУЛЬТУРА</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 17:30:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
У Києві оголосили переможців 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Основну нагороду конкурсу здобула стрічка To Die To Live ( з англійської – померти, щоб жити) режисерки Юлії Гончарук.


Про підсумки цьогорічного заходу повідомили організатори фестивалю.


Фільм, який здобув гран-прі, статуетку "Золотий Дюк" і 75 тисяч гривень для режисерки, розповідає про трьох українських добровольців.



    

                
            
            
                            
            
        
    




Воїни захищали державу на передовій ще у 2014 році, але після повернення в цивільне життя не знають, як відшукати нових себе. Щойно життя починає налагоджуватися, РФ розпочинає повномасштабне вторгнення.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


To Die To Live також стала першою у категорії "Найкращий український документальний повнометражний фільм".


Нагороду "Найкращий міжнародний повнометражний фільм" отримав фільм "Розкажіть усім" (Kerro kaikille/Tell Everyone) фінської режисерки Аллі Хаапасало.



    

                
            
            
                            
            
        
    




За сюжетом, у Фінляндії XIX століття авантюристка Аманда потрапляє на острів-санаторій для "незручних" жінок, де змушена пристосуватися до життя в ув'язненні.


Статуетку "Золотий Дюк" від імені творчині фільму отримав Перший секретар Посольства Фінляндії в Україні Томмі Ямся.


Журі віддали спеціальну відзнаку категорії стрічці "Брат" (Brat/Brother) польского режисера Мацея Собєщанського. Це історія про жінку та її родину, які проходять випробування у світі насильства, нездійсненних амбіцій і зростаючого хаосу.



    

                
            
            
                            
            
        
    




"Я справді зворушений! Особливо зважаючи на те, що цьогорічна програма фільмів була присвячена історіям жінок із різних епох і світів. Ця особлива відзнака для Аґнєшки Ґроховської (акторки фільму – ред.)", – відреагував на нагороду Мацей.


Найкращим українським ігровим повнометражним фільмом обрали "За Перемогу!" авторства Валентина Васяновича. Метр – антиутопія про важке повоєнне життя майбутньої України, де режисер намагається віднайти себе в умовах, коли не може займатися професією і роз'єднаний з родиною.



    

                
            
            
                            
            
        
    




Фільм також отримав спеціальну відзнаку від MEGOGO, а також нагороду від Журі Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI.


Спеціальний диплом кінофестивалю віддали стрічці "Гірник" режисера Миколи Бута. Документальний фільм показує болючі дилеми мирних мешканців Донеччини, а також мужність волонтерів, які евакуюють людей і рятують їхніх тварин.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Тиша після фанфар. На Одеському кінофестивалі відбулася прем&amp;#039;єра нового фільму Валентина Васяновича &amp;quot;За перемогу!&amp;quot;
                            
                        
                    
                
            
            



Переможцем пітчингу Development став проєкт "Вечірня школа" режисера Пилипа Доценка та продюсерів Надії Парфан і Діани Анікєєвої.


Спеціальну відзнаку від BRIGHT POINT Skalyha Foundation присудили проєкту "Ной" – режисерка Марися Нікітюк, продюсери Ігор Савиченко, Соломія Ільницька, Хрвоє Освадіч, Себастьян Делоє, Лабіна Мітевська, Гарі Краннер.


Нагороди пітчингу Work in Progress стали проєкти:


"ДНК Нації" – режисер Іван Сауткін, продюсери Іванна Хіцінська, Рінгайле Лещінскене;

"Дружби народів" – режисерка Марія Шевченко, продюсери Артем Рижиков і Марія Шевченко.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Кіно нової реальності: що подивитися на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/5/a/141526/5ac4808bd8031df794ba1f480c6336e4.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Субантарктичні пінгвіни передчасно повертаються до "Вернадського": полярники пояснили, чому так рано</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/do-vernadskogo-povernulisya-tisyachi-pingviniv-foto-317469/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/do-vernadskogo-povernulisya-tisyachi-pingviniv-foto-317469/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 16:11:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
Українські полярники з антарктичної станції "Академік Вернадський" помітили рекордно раннє повернення пінгвінів. На острові Галіндез вчені нарахували вже принаймні 3,5 тисячі птахів.


У Національному антарктичному науковому центрі поділилися знімками птахів, які позують посеред снігових кучугур, групуються в компанії "за інтересами" і плескаються у крижаній воді.

&#13;
&#13;
        &#13;
&#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: Олег Горяінов, Владислав Хрещенюк/НАНЦ/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: Олег Горяінов, Владислав Хрещенюк/НАНЦ/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: Олег Горяінов, Владислав Хрещенюк/НАНЦ/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: Олег Горяінов, Владислав Хрещенюк/НАНЦ/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: Олег Горяінов, Владислав Хрещенюк/НАНЦ/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: Олег Горяінов, Владислав Хрещенюк/НАНЦ/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
            &#13;
        &#13;
&#13;
        &#13;
        &#13;
        &#13;
    
&#13;
&#13;
    &#13;


Полярники розповіли, що цьогоріч субантарктичні пінгвіни рекордно пізно залишили острів. Якщо раніше тварини відпливали приблизно в травні, то тепер затрималися аж до другої половини липня, коли в Антарктиді вже панує зима.


Повернення пернатих також відбулося не за графіком – околиці станції вже заполонили тисячі птахів, які почали з'являтися вже наприкінці серпня. Зазвичай вони масово припливають уже навесні – із середини вересня до середини жовтня.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


"Що цікаво, в червні-липні ми здебільшого спостерігали їх в одній локації – на мисі Пінгвін-пойнт. Він розташований на острові з іншого боку від станції і має зручний пологий берег для спуску до води.


Зараз же, після повернення, птахи вже розосередилися вздовж берега аж до будівлі станції. Ми бачимо їх з вікон!" – розповів біолог 31-ї експедиції Олег Горяінов.


Фахівці припускають, що раннє повернення пов'язано не з тим, що птахи встигли "засумувати" за полярниками – їхня незвичайна поведінка може бути наслідком зміни льодової ситуації та зростання температури океану.


Коли пінгвіни пішли з околиць "Вернадського", навколо Галіндеза саме утворилася крига, а температура води опускалася нижче межі замерзання. А коли лід почав поступово відступати, біологи почали фіксувати масове повернення пернатих "друзів" по острову.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                Фото






                                Біля &amp;quot;Вернадського&amp;quot; помітили ще одного рідкісного гостя – королівського пінгвіна
                            
                        
                    
                
            
            



"Тож цілком можливо, що найближчими роками зміна клімату та потепління приведуть до того, що субантарктичні пінгвіни загалом не залишатимуть Галіндез. І стануть не тільки наймасовішими, а й найпостійнішими сусідами українських полярників", – додали в НАНЦ.


Раніше науковці припустили, що приблизно 55 мільйонів років тому клімат в Антарктиді був теплішим, ніж зараз.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Українські полярники домоглися створення біля &amp;quot;Вернадського&amp;quot; нового природоохоронного району
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/6/1/141515/612c22f4b4606e717eda911477415bdb.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Сало з часником у розсолі: проста домашня заготовка для тривалого зберігання</title><link>https://life.pravda.com.ua/food/salo-v-rozsoli-dlya-trivalogo-zberigannya-yak-yogo-prigotuvati-317304/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/food/salo-v-rozsoli-dlya-trivalogo-zberigannya-yak-yogo-prigotuvati-317304/</guid><description/><category>Їжа</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 16:00:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
Найпростіший спосіб зберегти сало – це поставити його у морозильну камеру. Коли потрібно, розморозив шматочок – і не відрізниш від свіжого! Але сподіватися на те, що взимку не буде відключень світла, надто оптимістично.


У разі тривалих знеструмлень сире сало може пожовкнути навіть у холодильнику. Щоб цього не сталося, його можна засолити або законсервувати в розсолі. Така заготовка не лише допоможе зберегти продукт, але й стане в пригоді, якщо не буде можливості купити свіже сало.


Рецептом заготовки поділилися на кулінарному YouTube-каналі "Карпатські шкварки".


&#13;
&#13;
    

        
            
                
                                            
                            
                        
                                        
                        Що приготувати з перцю чилі: три пікантні заготовки на зиму
                        Перейти до рецепту
                    
                
            

            


Як приготувати консервоване сало у розсолі?

    Інгредієнти:
    
                    3 кг. сала з м&amp;#039;ясним прошарком;
                    1,5 л. води;
                    240 г. солі;
                    12 зубчиків часнику;
                    12 горошин духмяного перцю;
                    24 горошини чорного перцю;
                    4 лаврові листки.
            

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


    Харчова цiннiсть на 100г:
    
        
            Енергетична цiннiсть:
            520 ккал
        
        
            Білки:
            9 г
        
        
            Жири:
            55 г
        
        
            Вуглеводи
            0 г
        
    





    

                
            
            
                            
            
        
    



Як готувати?

    Крок  1
    Наріжте сало на невеликі шматки, які зручно помістити в банку.


    Крок  2
    Приготуйте розсіл. Сіль пересипте у каструлю, залийте водою та поставте на вогонь. Доведіть до кипіння та проваріть три хвилини.


    Крок  3
    На дно чистих літрових банок покладіть по три зубчики часнику, нарізаного на пластинки. Всипте по три горошини духмяного перцю, шість горошин чорного та покладіть по одному лавровому листку.


    Крок  4
    Заповніть банки салом, залишивши трохи простору для розсолу, щоби шматки гарно промаринувалися.


    Крок  5
    Велику каструлю застеліть тканиною та поставте на неї банки. Налийте в каструлю гарячої води, щоб банки не лопнули, коли ви залиєте їх гарячим маринадом.


    Крок  6
    Залийте банки розсолом по вінця. За допомогою дерев&amp;#039;яної палички допоможіть розсолу потрапити на дно банок, щоб він повністю покрив сало. Долийте ще трохи розсолу, якщо потрібно.


    Крок  7
    Накрийте банки металевими кришками та поставте каструлю на середній вогонь. Стерилізуйте дві години після закипання води.


    Крок  8
    Закрутіть кришки за допомогою ключа, переверніть їх догори дном та накрийте рушником на декілька хвилин, щоб верх банки та сама кришка добре простерилізувалися.


    Крок  9
    Через 10 хвилин поставте банки у правильне положення, накрийте рушником та залиште до повного охолодження. З часом жир підніметься догори та застигне.


&#13;
&#13;
    

        
            
                
                                            
                            
                        
                                        
                        Баклажанна ікра по-одеськи: рецепт літньої закуски від шеф-кухаря
                        Перейти до рецепту
                    
                
            

            


Поради та лайфхаки

Для цього рецепту можна використовувати будь-яке сало, але з м'ясним прошарком буде смачніше.


Не переварюйте сало, щоб воно не стало надто м'яким. Слідкуйте за тим, щоб вода у каструлі сильно не кипіла.


Жир, який утворюється в банці, можна використовувати для приготування засмажки.


Нагадаємо, раніше ми розповідали, як приготувати підчеревину в банці.


&#13;
&#13;
    

        
            
                
                                            
                            
                        
                                        
                        Квашені помідори за добу й на зиму: два рецепти без оцту та цукру
                        Перейти до рецепту
                    
                
            

            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/4/1/140848/41dbf601d9602f8f112575d768703c92.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Посеред ночі вбив матір і зняв це на відео: на Закарпатті відправили під варту 18-річного хлопця</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/na-zakarpatti-18-richnogo-hlopcya-pidozryuyut-u-vbivstvi-materi-317460/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/na-zakarpatti-18-richnogo-hlopcya-pidozryuyut-u-vbivstvi-materi-317460/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 14:44:00 +0300</pubDate><content:encoded>Оновлено 05.09.2026 о 14:45
 
На Закарпатті під варту відправили 18-річного хлопця, якого його підозрюють у вбивстві матері – злочин він зняв на відео.


Суд призначив юнаку безальтернативний запобіжний захід – він не зможе вийти на волю під заставу, повідомили в Закарпатській обласній прокуратурі.


Про інцидент правоохоронцям розповів його брат-близнюк. За словами хлопця, підозрюваний зізнався йому у скоєному вранці після вбивства.


Слідчі попередньо встановили, що трагедія сталася близько третьої години ночі. Жінці завдали ножових поранень, коли вона спала.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


Прокинувшись, матір спробувала чинити опір, однак у нападника зламалося руків'я ножа. Щоб завершити розпочате, він приніс із кухні інший ніж і завдав жінці ще кілька ударів. Від отриманих травм вона померла на місці.


Поліціянти виявили відео вбивства на телефоні підозрюваного. Вони вилучили ножі, мобільні пристрої обох братів та інші речові докази.


Кривднику планують повідомити про підозру за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство.


Правоохоронці призначили комплекс експертиз, які допоможуть дізнатися точні обставини подій. Розглядають різні версії мотиву – стосунки у родині та можливу причетність інших людей.


Раніше на Київщині правоохоронці повідомили про підозру начальниці міської служби у справах дітей і директорці центру соціальних служб. Їм інкримінують службову недбалість, що спричинила загибель 17-річної дівчини.

Примітка: текст змінено. Додано інформацію про обрання хлопцю запобіжного заходу.

&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                На Одещині розслідують смерть 5-річного хлопчика: мати приховала від поліції обставини загибелі сина
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/2/e/141469/2e15f89d067a3e5e195eba611acb1d4f.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>На Філіппінах пара одружилася в частково затопленій церкві: відео церемонії завірусилося у соцмережах</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/na-filippinah-para-odruzhilasya-v-zapovneniy-vodoyu-cerkvi-video-317468/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/na-filippinah-para-odruzhilasya-v-zapovneniy-vodoyu-cerkvi-video-317468/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 14:19:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
На Філіппінах пара одружилася в частково затопленій церкві, яка впродовж місяця стоїть у воді після масштабних злив і повені. Закохані вирішили не чекати кращого моменту для того, щоб узяти шлюб.


Щоб опинитися біля вівтаря, нареченій і нареченому довелося йти майже по пояс по каламутній воді. Відео церемонії стало "вірусним" у соцмережах, повідомляють The Telegraph і People.



    

                
            
            
                            
            
        
    




Ліан Ліза та Гілберт Чіко одружилися на початку вересня в церкві Святого Івана Хрестителя в Гагоної. Парафія радила парі відкласти весілля через підйом рівня паводкової води вище за течією – напередодні регіон сколихнули сильніші, ніж зазвичай, мусонні дощі. Через це церква впродовж місяця була частково затопленою.


Однак закохані вирішили не відмовлятися від задуманого – церемонія їхнього одруження пройшла посеред води. Для цього нареченій навіть довелося вкорочувати шлейф весільної сукні.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


"Ми настільки довго чекали цього дня, що не хотіли, аби дощ і повінь завадили нам одружитися. Можливо, це було не те весілля, яке ми собі уявляли, але воно точно стало днем, який ми ніколи не забудемо.


Ми були ошатно вбрані, і нас не хвилювало, що сукня і костюм змокли", – розповіли Ліан і Гілберт.

&#13;
&#13;
        &#13;
&#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: церква Святого Івана Хрестителя/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: церква Святого Івана Хрестителя/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
                                            &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                            &#13;
                        &#13;
                    &#13;
                    &#13;
                        &#13;
                        Фото: церква Святого Івана Хрестителя/Facebook&#13;
                    &#13;
                &#13;
            &#13;
        &#13;
&#13;
        &#13;
        &#13;
        &#13;
    
&#13;
&#13;
    &#13;


Зі слів фотографа Мікко Рей Альфонсо, представники духовенства не лише погодилися провести церемонію, а й "зробили все можливе, щоб зробити цей день для них особливим".


На церемонії були присутніми менше 15 людей.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Наказав негайно бігти: у Непалі директор врятував 900 учнів, перш ніж школу повністю зруйнувала повінь
                            
                        
                    
                
            
            



"Вони кохають одне одного. Ніщо не може зупинити їхнє єднання", – сказав фотограф.


Весілля посеред води – не унікальна подія для Філіппін. У липні 2025 року пара Джейда Ріка Верділло та Джамайки Агуілар одружилася за схожих умов під час тайфуну.


Раніше ми розповідали історію 24-річної американки Бруклін Дотсон, яка виходить заміж за брата хлопчика, який 23 роки тому врятував її життя, став посмертним донором.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                В Індії подружжя врятувало 97-річну матір від повені завдяки плоту з бананових стовбурів
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/3/1/141505/318a2dc3d4e7dd688e39445f7dde92fe.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Ціна дитячої цікавості: чому підлітки обирають смертельний ризик і як це змінює їхнє життя</title><link>https://life.pravda.com.ua/columns/cina-dityachoji-cikavosti-chomu-pidlitki-obirayut-smertelniy-rizik-i-yak-ce-zminyuye-jihnye-zhittya-317466/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/columns/cina-dityachoji-cikavosti-chomu-pidlitki-obirayut-smertelniy-rizik-i-yak-ce-zminyuye-jihnye-zhittya-317466/</guid><description/><category>Колонки</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 13:30:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
 Найстрашніше, що забирає в нас війна, – не лише відчуття безпеки. Вона забирає здоров'я наших дітей і право на безтурботну цікавість. Іноді – внаслідок обстрілів. Іноді – через уламки, міни, розтяжки чи невідомі предмети, які дитина може знайти у дворі біля дому, на майданчику або дорогою зі школи.




 А є небезпеки, не пов'язані безпосередньо з війною, але здатні так само за кілька секунд розділити дитяче життя на "до" і "після". Я бачу наслідки такої дитячої цікавості не з новин. Я бачу їх у лікарнях – у розмовах із лікарями, батьками та самими дітьми.




 Один із таких випадків – історія нашого підопічного Артема. Разом із братом він поїхав кататися на велосипедах. Біля лісу діти знайшли невідомий предмет і підняли його. Пролунав вибух. Артем зазнав важкого ураження кисті. Попри всі зусилля лікарів, врятувати її не вдалося. Дитина перенесла ампутацію і нині проходить лікування та реабілітацію в одній із київських дитячих лікарень.




 Попереду – тривалий шлях відновлення та адаптації, робота з тілом і психікою. Потрібно заново вчитися робити те, про що раніше навіть не замислювався: тримати предмети, самостійно одягатися, писати, гратися.




 Такі історії особливо болючі, бо в них немає злого наміру чи свідомого бажання заподіяти собі шкоду. Є дитяча цікавість, незнання – і кілька секунд, достатніх, щоб життя змінилося назавжди.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;




 За даними ЮНІСЕФ, 80% підлітків вміють розпізнавати ризики, пов'язані з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Та знання не завжди означає безпечну поведінку.




 З лютого 2022 року до березня 2025-го через міни та інші вибухонебезпечні предмети загинули або були поранені 110 дітей в Україні. Майже 80% із них – хлопці віком від 14 до 17 років.




 Сьогодні близько 23% території України потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Це означає, що з такими наслідками війни ми стикатимемося ще довго.




 Але небезпека приходить до наших дітей не лише із землі, забрудненої війною. Вона приходить і з екранів смартфонів – у вигляді відео, челенджів та закритих спільнот, де смертельний ризик може подаватися як сміливість, крутість і спосіб отримати визнання.




 Одна з прикладів – зачепінг, коли діти катаються на зовнішніх частинах поїздів, трамваїв чи іншого транспорту, часто знімаючи це для соціальних мереж.




 Найстрашніше, що ціна таких відео – падіння, ураження струмом, важкі опіки, каліцтва або навіть смерть.




 За даними Міністерства освіти і науки України, лише від початку 2026 року внаслідок зачепінгу загинули троє дітей, ще дев'ятеро отримали важкі травми. У багатьох постраждалих – опіки понад 50% поверхні тіла.




 Понад пів року наша організація системно підтримує дітей опікового відділення однієї з київських лікарень. Тому за цими цифрами я бачу конкретних дітей. Бачу численні операції, пересадки шкіри, болісні перев'язки, місяці реабілітації.




 Щоб зробити лікування ефективнішим і менш травматичним, наша команда забезпечує дітей сучасними витратними матеріалами для операцій, лікування та відновлення. Але спілкуючись із родинами, ми бачимо: такі травми залишають слід не лише на тілі. Вони змінюють відчуття безпеки, ставлення до себе і життя всієї сім'ї. Тому психологічне відновлення іноді потребує не менше часу, ніж фізичне.




 Ще одна смертельно небезпечна практика – руферство або лазіння по високовольтним конструкціях заради селфі та гострих відчуттів.




 Напруга на таких об'єктах може сягати 330 тисяч вольт, а висота вишок електропередач – десятків метрів. Навіть якщо після електричного розряду чи падіння дитина виживає, наслідками можуть стати тяжкі опіки, переломи й ампутації.




 Один з наших підопічних – підліток, який вижив після падіння з високовольтної вишки.




 Вже в лікарні він розповів про закриті Telegram-канали та Instagram-спільноти, де такий екстрим культивують і заохочують. Діти публікують фото та відео, обговорюють, хто де катався на поїздах, залазив на вишки і що планує спробувати наступного разу.




 Для дорослого тут очевидна смертельна небезпека. Для підлітка – це може бути спосіб відчути себе частиною спільноти, отримати увагу й визнання.




 І саме тому проблему не можна пояснювати лише "безвідповідальністю" дітей.




 Якщо ми бачимо небезпечну поведінку, але не намагаємося зрозуміти потребу, яка за нею стоїть, – ми боремося лише з наслідками.




 Так, небезпечний контент необхідно блокувати. Але на місці одного закритого каналу швидко може виникнути інший. Заборона сама по собі не пояснює дитині, чому ризик не робить її сміливішою, і не дає альтернативи тому відчуттю адреналіну та приналежності, яке вона шукає.




 З цією проблемою стикаються й інші країни. Наприклад, у Нью-Йорку останніми роками через соціальні мережі знову набуло популярності катання на зовнішніх частинах вагонів метро. Там із підлітками працюють через інформаційні кампанії, школи та самі цифрові платформи, зокрема видаляючи контент, який романтизує смертельний ризик.




 Для України важливий не конкретний закордонний формат, а сам принцип: профілактика має починатися не після чергової трагедії.




 Дорослим важливо знати, чим живе дитина: який контент дивиться, у яких спільнотах перебуває, що для неї сьогодні означає бути "крутим" і чию поведінку вона прагне повторювати.




 А школам, державі, громадам, поліції, залізниці, енергетичним компаніям, медикам і громадським організаціям важливо не діяти окремо. Має бути постійна розмова про ризики, фізичний захист небезпечних об'єктів, оперативна реакція на небезпечний контент і робота з дітьми, які вже потрапляють у групу ризику.




 Але не менш важливо дати дітям альтернативу.




 Ми не можемо забрати з підліткового віку цікавість, бажання випробувати себе, потребу в адреналіні, спільноті та визнанні. Та можемо допомогти знайти для цього безпечне середовище – спорт, туризм, скелелазіння, волонтерство, технічні гуртки, молодіжні простори.




 Місце, де дитина може бути сміливою, сильною, помітною – і не платити за це власним здоров'ям.




 За роки роботи я бачила надто багато дітей, чиї життя змінили кілька секунд. Один знайдений предмет. Одне відео. Одне бажання повторити за іншими.




 Ми не зможемо бути поруч із дитиною щосекунди. Не зможемо прибрати з її життя всі ризики. Але можемо зробити так, щоб перед небезпечним кроком у неї було більше знань, більше довіри до дорослих і більше безпечних способів проявити себе.




 Жоден лайк не вартий життя. Жодне селфі не варте здоров'я. А дитяча цікавість не повинна мати ціну, яку дитині доведеться сплачувати все життя.




Алла Мельничук, співзасновниця та керівниця Благодійної організації "Мама і немовля", заслужена працівниця соціальної сфери, спеціально для УП.Життя.



Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/e/c/141497/ec8f0935d83972cd782826db9ed4fddc.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>У Києві понад 380 кажанів оселилися в квартирі, власниці якої тиждень не було вдома</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/u-kiyevi-vryatuvali-381-kazhana-yaki-zaletili-u-kvartiru-video-317467/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/u-kiyevi-vryatuvali-381-kazhana-yaki-zaletili-u-kvartiru-video-317467/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 13:30:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
В одній із столичних квартир за тиждень відсутності власниці оселилася ціла міграційна колонія кажанів. Сотні тварин потрапили до житла через відчинені вікна.


Неочікуваних гостей врятували волонтери Українського центру реабілітації рукокрилих.



    

                
            
            
                            
            
        
    




На опублікованому відео видно, як кажани обліпили тюль і штори у квартирі, а також із характерним писком літали по приміщенню.


Фахівці пояснили, що тварини вирішили поселитися в людському житлі в міграційний період, коли шукають місця для зимівлі. Активне переселення триває до середини вересня – в цей час нові помешкання розшукують руда вечірниця та нетопир лісовий.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


Міста для кажанів стають випробуванням, адже тварини помилково можуть залітати у відкриті вікна, балкони чи кватирки. Так пошук безпечного місця для денного відпочинку може стати пасткою, адже не всім вдається знайти спосіб самостійно вибратися.


"Без доступу до води та їжі кажан швидко слабшає. Крім того, тварина, що опинилася в пастці, може видавати соціальні звуки, які приваблюють інших кажанів. Саме тому іноді в одній квартирі опиняються не один, а десятки або навіть сотні рукокрилих", – додали в Центрі реабілітації рукокрилих.


У цей час людям варто бути обачними і не залишати вікна відчиненими, особливо якщо покидаєте домівку на тривалий час. Уберегтися від неочікуваного візиту рукокрилих також можуть москітні сітки.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                У Харкові врятували 900 червонокнижних кажанів, які зимували в обшивці балкону
                            
                        
                    
                
            
            



Якщо кажан все ж потрапив до оселі, то одного можна безпечно випустити надвір самостійно.


Кажанів не варто брати голіруч, адже через страх ті можуть боляче вкусити. Щоб вберегти кінцівки, слід скористатися цупкими рукавицями. Тварину необхідно брати так, щоб крила прилягали до тіла.


Якщо в приміщення потрапили багато рукокрилих, не варто намагатися випустити їх без допомоги фахівців.


Допомогу спеціалістів можна отримати за номером +380663059895 (телефонний дзвінок, Telegram або Viber).


Раніше у Тернополі небайдужі врятували червонокнижних кажанів, які проживали в дереві. Рослину зрубали в "сезон тиші", а разом із нею постраждали рукокрилі.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Не щури і не вампіри. Що треба знати про кажанів і їхню любов до людських домівок
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/e/6/141500/e6cf93b2f9947d0dfd5a5b7c4ebf3b92.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Київський університет інтелектуальної власності та права: від юридичного інституту до топ-20 вишів України</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/kijivskiy-universitet-intelektualnoji-vlasnosti-ta-prava-vid-yuridichnogo-institutu-do-top-20-vishiv-ukrajini-317333/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/kijivskiy-universitet-intelektualnoji-vlasnosti-ta-prava-vid-yuridichnogo-institutu-do-top-20-vishiv-ukrajini-317333/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 13:00:00 +0300</pubDate><content:encoded>
 У рейтингу Forbes Ukraine за підсумками вступної кампанії 2026 року Київський університет інтелектуальної власності та права опинився серед двадцяти найпопулярніших закладів вищої освіти країни. За рік кількість заяв до КУІВтП зросла приблизно у дев'ять разів і сягнула близько 15 тисяч.

 Для університету це значно більше, ніж результат однієї вдалої вступної кампанії. За останні роки КУІВтП помітно змінив масштаб своєї роботи: сьогодні тут діють понад 40 освітніх програм, а поряд із традиційними правничими спеціальностями розвиваються IT, фінанси, менеджмент, психологія, журналістика, політологія, соціологія та інші напрями.

 За низкою спеціальностей університет уже входить до числа лідерів за кількістю заяв вступників. Високі позиції КУІВтП має у сфері права, міжнародного права, правоохоронної діяльності, обліку й оподаткування, фінансів, соціології, політології та менеджменту.
Раніше КУІВтП часто називали "університетом можливостей". Сьогодні ця характеристика отримала цілком конкретне наповнення: нові спеціальності, сучасна навчальна база, розширення студентської спільноти та один із найвищих темпів зростання кількості заяв серед українських ЗВО.
 Проте нинішні результати університету мають передісторію. Сучасний КУІВтП формувався на базі київського правничого інституту, який працював у структурі Одеської юридичної академії, а один із ключових етапів його розвитку був безпосередньо пов'язаний зі зміною законодавства про вищу освіту.
&#13;
        &#13;
&#13;
                    Випуск бакалаврів у Київському університеті інтелектуальної власності та права&#13;
        &#13;
        &#13;
    &#13;

 У чому секрет такого стрімкого зростання? Як підкреслює президент Університету, академік Сергій Ківалов, нинішні результати не з'явилися за один чи два роки.

 "Те, що ми маємо сьогодні, створювалося десятиліттями. За сучасними корпусами, новими спеціальностями, тисячами студентів і високими показниками вступної кампанії стоять роки системної роботи, сильна наукова школа, викладацький колектив і традиції, які ми зберегли та продовжили розвивати. Університет не виник на порожньому місці. Він пройшов складний шлях становлення, трансформацій і розвитку, і саме цей фундамент сьогодні дозволяє нам рухатися вперед такими темпами", – зазначає президент Університету.
З чого все починалося

 Сучасна історія КУІВтП бере початок у 2010 році, коли у Києві у структурі Одеської юридичної академії почав працювати спеціалізований інститут, орієнтований передусім на підготовку фахівців у сфері права та інтелектуальної власності.

 Для того часу такий напрям був особливо актуальним. В Україні розвивалася система правової охорони інтелектуальної власності, технологічний сектор, підприємництво, а разом із ними зростав попит на юристів зі спеціалізованими знаннями.

 За наступні роки київський інститут суттєво розширився. Було сформовано власний професорсько-викладацький колектив, кафедри, студентську спільноту та навчальну базу. Заклад продовжував традиції Одеської школи права, водночас формуючи власне академічне середовище у столиці.

 До кінця 2010-х років у Києві вже працював повноцінний освітній осередок із сотнями студентів, викладачами та сформованою матеріально-технічною інфраструктурою.

 А далі настав момент, який фактично визначив подальшу долю київського інституту. Наприкінці 2019 року законодавство у сфері вищої освіти змінилося так, що продовжувати роботу у попередньому статусі заклад уже не міг.
Реформа 2019 року і нова модель роботи

 18 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон №392-IX, який змінив порядок функціонування територіально відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти.

 Нові норми фактично не дозволяли територіальним підрозділам вишів, зокрема інститутам, надалі працювати у попередньому форматі в Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі. Для київського інституту НУ "Одеська юридична академія" це означало необхідність змінити організаційний і правовий статус.

 На той момент питання стосувалося вже не тільки організаційної структури. В інституті навчалися тисяча студентів, які мали здобути освіту та отримати дипломи. Тут працювали понад сто викладачів і співробітників, діяли кафедри та була сформована власна навчальна база.

 Тому під час реалізації нових законодавчих вимог одним із головних завдань стало зберегти безперервність освітнього процесу та не створити додаткових проблем для студентів і працівників.

 Потрібно було забезпечити можливість студентам продовжити навчання у звичному середовищі, викладачам – професійну діяльність, а сформованій академічній школі – подальшу роботу.
&#13;
        &#13;
&#13;
                    День знань у Київському університеті інтелектуальної власності та права&#13;
        &#13;
        &#13;
    &#13;

 Рішення напрацьовувалося у взаємодії з Міністерством освіти і науки України та Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, який очолював Сергій Бабак.

 На базі київського інституту було створено самостійний заклад вищої освіти, який продовжив освітню діяльність уже в новому організаційному статусі.

 Для студентів цей перехід насамперед означав можливість продовжити навчання та отримати дипломи без необхідності переходити до іншого університету. Викладацький і адміністративний колектив також зміг продовжити роботу, а створені за попередні роки кафедри та освітні напрацювання були збережені. Спільними зусиллями вдалося зняти суттєву соціальну напругу.

 Окремо було вирішено питання матеріальної бази.

 За погодженням Міністерства освіти і науки новостворений заклад продовжив на умовах оренди використовувати навчальні корпуси на Харківському шосе, 210.

 Для університету це мало принципове практичне значення. Навчальний процес продовжився у тих самих корпусах, із сформованою матеріальною базою та викладацьким складом.

 Фактично погодження подальшого використання приміщень з боку МОН стало практичним підтвердженням обраної моделі вирішення питання: нові законодавчі норми були виконані, водночас студенти й колектив отримали можливість продовжити навчання та роботу.

 При цьому новий статус не означав відмови від попередньої академічної історії. КУІВтП зберіг кадрову та освітню спадкоємність і продовжив традиції Одеської школи права, на основі якої формувався київський інститут.
&#13;
        &#13;
&#13;
                    Рекреаційна зона для студентів КУІВтП&#13;
        &#13;
        &#13;
    &#13;
Що змінилося після отримання самостійності

 Самостійний статус дав університету більше можливостей для розширення освітньої пропозиції.

 Якщо спочатку заклад був орієнтований переважно на право та інтелектуальну власність, то сьогодні КУІВтП здійснює підготовку вже за 29 освітніми програмами.

 До правничого напряму додалися комп'ютерні науки та IT, фінанси, банківська справа, облік і оподаткування, менеджмент, психологія, журналістика, політологія, соціологія та інші спеціальності.

 Разом із програмами розвивалася й інфраструктура.

 Університет створив кіберполігон, криміналістичні лабораторії, віртуальний полігон, навчальну телестудію, залу судових засідань, інтерактивний тир, сучасні комп'ютерні класи та інші спеціалізовані навчальні простори.

 Акцент зроблено на практичній підготовці студентів. До освітнього процесу залучають представників юридичної практики, державних органів, правоохоронної системи та бізнесу.

 Розширення університету відобразилося і на результатах вступу. У 2026 році КУІВтП увійшов до ТОП-20 найпопулярніших університетів України, а кількість заяв, за даними Forbes Ukraine, зросла приблизно у дев'ять разів.

 За окремими спеціальностями університет сьогодні займає лідерські позиції в Україні та Києві. Йдеться, зокрема, про правоохоронну діяльність, право та міжнародне право, фінанси, облік і оподаткування, соціологію, політологію та інші напрями.
Самодіяльність та соціальна місія

 Є ще один аспект нинішньої моделі КУІВтП.

 Університет працює на принципах самозабезпечення і не потребує бюджетного фінансування своєї поточної діяльності. Водночас він створює робочі місця, сплачує мільйони гривень податків до державного та місцевих бюджетів, а використання навчальних корпусів на умовах оренди забезпечує додаткові надходження від державного майна.

 Щороку університет випускає сотні фахівців, які працюють у правничій сфері, державних інституціях, правоохоронній системі, економіці, фінансах, бізнесі та інших галузях.

 Таким чином, модель, яка була сформована після законодавчих змін, сьогодні має цілком вимірюваний результат: університет самостійно забезпечує свою роботу, готує необхідних ринку праці фахівців, створює робочі місця та генерує податкові й орендні надходження.

 За кілька років КУІВтП суттєво змінився і за масштабом, і за переліком спеціальностей. При цьому в основі університету залишилися правнича школа, сформований викладацький колектив та академічна спадкоємність, які були закладені ще на попередніх етапах його розвитку.

 ТОП-20 найпопулярніших ЗВО України, близько 15 тисяч заяв вступників і 29 освітніх програм – це вже показники університету сьогодні. Наступним етапом у КУІВтП називають подальше розширення освітніх напрямів, розвиток інфраструктури та зміцнення позицій серед провідних університетів країни.
&#13;
        &#13;
&#13;
                    Національний рекорд України "Найбільша мапа України з маскувальної сітки"&#13;
        &#13;
        &#13;
    &#13;
</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/8/1/141112/8130b69d795d14582f559832a7e6c39c.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>"Запах старої людини": чи правда, що з віком тіло починає пахнути інакше?</title><link>https://life.pravda.com.ua/health/chi-spravdi-z-vikom-tilo-pochinaye-pahnuti-po-inshomu-317465/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/health/chi-spravdi-z-vikom-tilo-pochinaye-pahnuti-po-inshomu-317465/</guid><description/><category>Здоров'я</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 12:30:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
Фахівці зазначають, що запах тіла може змінюватися з віком. Це один із природних процесів старіння, так само як поява сивини чи інші зміни в організмі. Причиною цього є природні зміни в шкірі та її жировому складі.


Специфічний запах, який іноді називають "запахом літніх людей", пов'язують із хімічною сполукою 2-ноненал. Вона утворюється, коли певні жири на поверхні шкіри окислюються та розщеплюються, пише The Guardian.


"Це нормальний і неминучий процес", – пояснює дерматологиня Рої Джавід.


Шкіра вкрита тонким шаром природних жирів – ліпідів, які допомагають підтримувати її м'якість, захищають від втрати вологи та зовнішніх впливів. До складу цих ліпідів входять жирні кислоти, і з віком їхній склад змінюється.


Водночас шкіра поступово гірше справляється з повсякденними пошкодженнями та впливом зовнішнього середовища. Через це шкірні жири більше піддаються окисленню. У процесі їхнього розщеплення й утворюється 2-ноненал.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


"Це просто природний побічний продукт старіння шкіри – не бруд і не наслідок поганої гігієни", – пояснює Джавід.


Рівень 2-ноненалу у різних людей може відрізнятися. Науковці поки точно не знають, чому в одних людей цей запах виражений сильніше, ніж в інших. На це можуть впливати склад шкірного сала, генетика, мікробіом шкіри, гігієна, одяг, стан здоров'я та навколишнє середовище.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Не лише за запахом: вчені з&amp;#039;ясували, як комарі відстежують людей
                            
                        
                    
                
            
            


Коли з'являється цей запах?

Як зазначають експерти, характерний віковий запах може з'явитися значно раніше, ніж багато хто очікує.


Японське дослідження 2001 року, під час якого вивчали шкіру людей віком від 26 до 75 років, виявило 2-ноненал у людей, починаючи приблизно з 40-річного віку.


Втім, це не означає, що після 40 років людина раптово починає мати новий помітний запах. За словами геріатра Аршада Ратера, рівень 2-ноненалу поступово зростає з віком, особливо після середнього віку.


Експерти також наголошують, що свій характерний запах має кожен етап життя. Немовлята можуть мати солодкуватий, "молочний" запах, оскільки їхні потові залози ще не працюють так активно. Під час статевого дозрівання гормони посилюють запах тіла, а в дорослому віці він стає більш стабільним і залежить, зокрема, від поту та способу життя.


У старшому віці на запах впливають зміни у складі природних жирів шкіри.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Приємний запах та мігрень у подарунок: чому від парфумів болить голова?
                            
                        
                    
                
            
            



Чи справді "запах літніх людей" є неприємним?


Негативне ставлення до такого запаху більше пов'язане зі стереотипами, ніж із його реальним сприйняттям, зазначають експерти.


В дослідженні 2012 року 41 молодому учаснику запропонували оцінити запах футболок, які носили люди трьох вікових груп:


від 20 до 30 років; від 45 до 55 років; від 75 до 95 років.


Виявилося, що запах літніх людей учасники оцінювали як менш інтенсивний і менш неприємний, ніж запах представників інших вікових груп.


Дослідники зазначили, що запах тіла літніх людей має виразні особливості, однак сам по собі не сприймається настільки негативно, як це часто уявляють.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Шлях до минулого лежить через ніс, або як запахи викликають спогади та емоції
                            
                        
                    
                
            
            



Чи можна позбутися цього запаху?


Експерти кажуть, що повністю зупинити утворення 2-ноненалу неможливо. Однак запах можна певною мірою контролювати.


Регулярне миття допомагає змити частину речовини зі шкіри, хоча вода та мило не можуть повністю усунути 2-ноненал, оскільки він постійно утворюється внаслідок процесів, що відбуваються у шкірі.


Дезодоранти можуть тимчасово маскувати запах, але не усувають саму причину утворення 2-ноненалу.


Також зменшити запах у приміщенні можуть регулярне прання одягу та постільної білизни, а також провітрювання кімнат. Водночас речовина може затримуватися на тканинах і зберігатися навіть після ретельного очищення.


Деякі засоби для догляду за тілом рекламують як такі, що нейтралізують 2-ноненал, зокрема мило з хурмою. Однак переконливих наукових доказів їхньої ефективності наразі бракує.


Фахівці також припускають, що на утворення 2-ноненалу можуть впливати спосіб життя та харчування, хоча для підтвердження цього потрібні додаткові дослідження.


Оскільки речовина утворюється внаслідок окислення, експерти радять дотримуватися звичок, які допомагають зменшувати окислювальний стрес: вживати більше продуктів, багатих на антиоксиданти, зокрема різнокольорових овочів і фруктів, отримувати достатньо вітамінів С та Е, не курити та захищати шкіру від надмірного впливу сонця.


Зрештою, зміна запаху тіла з віком є природним процесом і не має бути приводом для сорому. Експерти радять не витрачати значні кошти на спеціальні засоби, а зосередитися на загальному догляді за шкірою, достатньому зволоженні та здоровому способі життя.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Не лише собаки: вчені кажуть, що коні здатні відчувати людський страх за запахом
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/4/f/141492/4f4926731e9b71ecaf9352e2d479f663.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Дев’ять років служила Україні: на Харківщині загинула прикордонниця Наталія Рябіченко</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/na-harkivshchini-zaginula-zahisnicya-nataliya-ryabichenko-317464/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/na-harkivshchini-zaginula-zahisnicya-nataliya-ryabichenko-317464/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 12:02:00 +0300</pubDate><content:encoded>Доповнено 05.09.2026 о 16:05

 На фронті загинула 50-річна прикордонниця Наталія Рябіченко. У 2014 році жінці разом із родиною довелося покинути рідний Донецьк, а через кілька років вона стала на захист держави.


Захисниця полягла в бою на Харківщині 1 вересня, повідомили в Луцькій та Тячівській міських радах.


Наталія народилася в Донецьку, де і пройшли роки її дитинства та юності. Жінка здобула освіту в Донецькому інституті Міжрегіональної академії управління персоналом. Згодом працювала на заводі "Точмаш", який виготовляє приводне обладнання.


Через початок російської війни на Сході України жінка разом із сім'єю була змушена змінити місце проживання. Спершу родина оселилася в Маріуполі, згодом мешкала в Білицькому та Добропіллі на Донеччині. Пізніше сім'я знайшла нову домівку в Яворові на Львівщині.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


У 2017 році Наталія стала на захист держави – служила головним сержантом 6-го прикордонного Волинського загону. Через дев'ять років жінка загинула під час виконання бойового завдання.


У захисниці залишилася донька, чоловік і мама. 


Кращої людини для мене не було. Вона була дуже порядна та відповідальна, добра, щира, турботлива та любляча. Завжди переживала за рідних, намагалася допомогти, підтримати.


Для мене вона була не просто дружиною – вона була моєю найближчою людиною, моєю опорою. Важко усвідомити, що її більше немає", – поділився чоловік Наталії Володимир.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                На Сумщині загинув 19-річний воїн Артьом Сіневич: повертався з першого бойового виходу
                            
                        
                    
                
            
            



Військовослужбовицю поховають на Закарпатті, де проживає її мама. Траурний кортеж прибуде до Тячева 5 вересня приблизно о 17 годині.


Колона буде рухатися від Буштина до Тячева, а далі в напрямку стадіону, вулиць Армійської, Незалежності, районного відділу поліції, вулиці Нересенської та завершиться в районній лікарні.


Нагадаємо, нещодавно підтвердили загибель бійця і пластуна Владислава Ільїна, якого понад рік вважали зниклим безвісти.

Примітка: додано інформацію про службу Наталії та прибуття траурного кортежу.

&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Був шахтарем, режисером монтажу, а потім воїном: на фронті загинув медійник Володимир Тиртичний
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/8/4/141489/8412f85bda34651149140b3f011cf512.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>На Харківщині 25-річна дівчина заявила про сексуальне насильство, яке в дитинстві щодо неї чинив родич</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/pensionera-suditimut-za-bagatorichne-nasilstvo-nad-ditinoyu-317463/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/pensionera-suditimut-za-bagatorichne-nasilstvo-nad-ditinoyu-317463/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 11:40:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
Поліція Харківщини повідомила про підозру 78-річному чоловікові через багаторічне сексуальне насильство над дитиною. Все почалося, коли потерпілій було лише 9 років.


Вже у дорослому віці потерпіла сама звернулася до правоохоронців, розповіли у поліції області.


"Правоохоронці встановили, що фігурант тривалий час вчиняв протиправні дії сексуального характеру щодо малолітньої родички. Насильником виявився вітчим батька дівчинки. Знущання розпочалися, коли дитині було лише 9 років. Правоохоронці задокументували серію цих злочинів", – зазначили у поліції.


Слідчі встановили особу кривдника – ним виявився 78-річний мешканець одного з сіл Берестинського району. Він користувався довірою родини та безпорадним станом малолітньої дитини і впродовж 2009-2015 років неодноразово чинив щодо дівчинки дії сексуального характеру.


"Злочини, кваліфіковані слідчими як розбещення, сексуальне насильство та зґвалтування, вчинялися "дідом" у власному будинку, коли поруч не було інших членів родини або за обставин, які дозволяли залишитись непоміченим: у його автомобілі по дорозі зі школи та поза межами населених пунктів, коли "дід" віз дівчинку до бабусі.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


Щоб приховати свої дії, чоловік залякував дитину, вдаючись до психологічного та фізичного насильства", – розповіли правоохоронці.


Слідчі повідомили зловмиснику про підозру у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України:
частинами 3, 4 статті 152 (зґвалтування);частиною 3 статті 153 (сексуальне насильство);частиною 2 статті 156 (розбещення неповнолітніх).

Йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Наразі триває досудове розслідування.

Раніше на Харківщині апеляційний суд підтвердив довічне ув'язнення для 31-річного чоловіка, який ґвалтував падчерку і залякував її.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Хотів зґвалтувати: на Вінниччині чоловіка підозрюють у нападі на 7-річну дівчинку
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/6/1/141485/61f04957a91f46fa6213846785d9312e.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Без права застави: на Закарпатті під варту відправили джипера, який у горах побив туриста</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/na-zakarpatti-vidpravili-pid-vartu-dzhipera-yakiy-napav-na-turista-317462/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/na-zakarpatti-vidpravili-pid-vartu-dzhipera-yakiy-napav-na-turista-317462/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 10:55:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
На Закарпатті суд відправив під варту 47-річного місцевого мешканця, який наприкінці серпня напав на туриста в Карпатах після зауваження за проїзд у заказник на машині.


Чоловікові не залишили можливості вийти під заставу, повідомили в Закарпатській обласній прокуратурі.


"У судовому засіданні старший групи прокурорів у провадженні наголошував, що підозрюваний продемонстрував зухвалу та агресивну поведінку.


Застосування ним сили та пошкодження майна туристів свідчать про особливу зухвалість вчиненого, тому прокурор наполягав на триманні підозрюваного під вартою без можливості внесення застави", – додали правоохоронці.


Нагадаємо, нещодавно у соцмережах з'явилася інформація про кілька нападів на туристів іншими відпочивальниками поблизу високогірного озера Апшинець.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


Один із випадків трапився 23 серпня, коли до заказника на позашляховику приїхали четверо чоловіків. Водій автівки проїхався по альпійських соснах, джерелу, а потім, ігноруючи охоронний статус місця, зайшов скупатися в озері.


Почувши зауваження інших відпочивальників, чоловік кинувся на них із кулаками. При цьому він використав великий камінь, який підняв неподалік, а також трекінгові палиці.


"Я тут хазяїн, а ти чм* йоб*не", – було чути слова водія на опублікованому відео.


У спільноті "Вартові Карпат" стверджують, що інші з компанії чоловіка пропонували постраждалому мандрівнику ніж, щоб "розібратися по-гірському", а сам нападник грозився розстріляти і зарізати його.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Бійки і розтрощені намети: у Карпатах джипери атакували інших туристів через зауваження
                            
                        
                    
                
            
            



Потерпілий мандрівник зафіксував забої у медичному закладі, однак після спілкування з адвокатом і поліціянтами вирішив не звертатися із заявою про побиття.


"На місці йому неофіційно натякнули, що справу можуть звести максимум до статті 125 ККУ (легкі тілесні ушкодження), аргументуючи тим, що гори "не громадське місце", тому застосувати статтю 296 (хуліганство) буцімто неможливо.


Зважаючи на зухвалість поведінки нападника, потерпілий вирішив не подавати офіційну заяву, щоб уникнути переслідування від фігурантів і звернувся до нас", – розповіли у "Вартових Карпат".


Спершу в місцевій поліції повідомили "УП. Життя", що заяв про напад не отримували, але після появи інформації про це в соцмережах почали перевірку. Правоохоронці припустили, що випадок можуть кваліфікувати як адміністративне правопорушення.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Побачили джипінг у Карпатах? Інструкція, як повідомити про порушників
                            
                        
                    
                
            
            



Після суспільного розголосу Закарпатська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за хуліганство – частина 4 статті 296 ККУ. Санкція передбачає до семи років ув'язнення.


Згодом правоохоронці затримали одного з учасників нападу – 47-річного мешканця села Грушово. Пізніше йому вручили підозру.


У поліції стверджували, що перевірять, як компанія потрапила на територію заказника і чи не завдала шкоди довкіллю.


Справу на особистий контроль узяв очільник обласної прокуратури Мирослав Пацкан.


Крім того, правоохоронці розпочали кримінальне провадження щодо другого випадку, коли туристи на джипах накинулися на інших відпочивальників після зауваження.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Один заїзд – 300 тис. грн збитків довкіллю: в Яремчі протестували через посилення контролю за джипінгом
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/5/a/141482/5a36688e6e8484dc309802210c22066a.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Від їжі бідняків до хитрої PR-кампанії: 12 фактів про бекон, які вас здивують</title><link>https://life.pravda.com.ua/food/12-cikavih-faktiv-pro-bekon-vid-pershoji-skibki-do-kulinarnogo-rekordu-317452/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/food/12-cikavih-faktiv-pro-bekon-vid-pershoji-skibki-do-kulinarnogo-rekordu-317452/</guid><description/><category>Їжа</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 10:00:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
Міжнародний день бекону – перехідне свято, яке відзначають у першу суботу вересня. В цей день поціновувачі цього смаколика готують із нього улюблені страви та експериментують із новими рецептами.


Але як жирний шматок свинини перетворився на справжній культурний феномен і став одним із символів сніданку? Історію бекону можна простежити з XV століття до нашої ери – саме тоді, як вважають історики, у Стародавньому Китаї почали засолювати свинячу грудинку. Вона й стала праобразом сучасного бекону.


Нині бекон їдять у США, Канаді, Австралії, Китаї, Британії, Ірландії та інших країнах Європи. Зазвичай його подають на сніданок разом із яйцями та тостами. Бекон також додають до пасти, бургерів або загортають у нього гриби та курятину, щоб зробити їх більш соковитими й надати копченого аромату.


"УП. Життя" зібрала цікаві факти про цей популярний шматок свинини. Деякі з них можуть вас по-справжньому здивувати.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Секрети приготування соковитого стейка: поради від шеф-кухарів
                            
                        
                    
                
            
            
&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;



Забаганка Елвіса Преслі та історія однієї PR-кампанії

До початку XX століття бекон асоціювався з їжею селян і робітників. Він був дешевим, ситним, продавався невеликими порціями і його можна було швидко приготувати.


У часи індустріалізації люди перебралися до міст і стиль життя почав змінюватися. На зміну ситним і жирним сніданкам прийшли пластівці, тости, кава та апельсиновий сік, тож бекон поступово втратив популярність, пише The Washington Post.


Бекон реабілітували у 20-х роках минулого століття завдяки хитрому піар-ходу. Власники компанії Beech-Nut Packing Company хотіли продати більше продукції й звернулися до тодішнього піарника Едварда Бернейса, племінника Зигмунда Фрейда, пише Eater. На той час американці встигли звикнути до легших і "більш корисних" пластівців на сніданок, а бекон вважався надто важким.


Що зробив Бернейс? Він провів майже "наукове" опитування: піарник розіслав листи 5000 лікарям, запитавши їх, чи може ситніша їжа бути кориснішою для сніданку. Близько 4500 медиків відповіли, що так. Опитування подали в газетах, як серйозне дослідження, а яйця й бекон – як ситний і корисний сніданок. Один вдалий PR-хід – і бекон знову в грі!


Під час Другої світової війни американців закликали збирати та здавати використаний кухонний жир, зокрема той, що залишався після смаження бекону. Його переробляли на нітрогліцерин, який використовували для військових потреб. В одній з тодішніх реклам проголошували, що 1 столової ложки відпрацьованих жирів у день вистачить для заряджання 1542 куль для кулемета.


У 1976 році король рок-н-ролу Елвіс Преслі перелетів пів країни посеред ночі, щоб купити знаменитий сендвіч "Золото дурнів" із 500 г бекону та арахісовим маслом, який готували в одному з ресторанів Денвера. Видання Epicurious порахувало, що в сучасному еквіваленті ця подорож обійшлася співакові у 16 тисяч доларів.


У 1980-х і 1990-х роках, коли в моду увійшли жорсткі дієти, бекон нещадно демонізували. Він навіть потрапив на обкладинку журналу Time у 1984 році, символізуючи проблеми з холестерином в Америці.


На початку XXI століття сталося нове тріумфальне повернення бекону. Він перестав бути просто частиною сніданку та начинкою для бургера. Його почали додавати до морозива, майонезу, коктейлів і навіть горілки.



    

                
            
            
                              @maxwelllington Maple Bacon Pecan Protein ice cream!  250 calories  27g protein  Recipe: Base  - 400ml Fairlife fat free milk - 25g sugar alternative  - 20g brown sugar alternative  - 1&amp;#47;2 tsp vanilla - 1&amp;#47;2 tsp maple extract  - 1&amp;#47;8 tsp salt Toppings&amp;#47; mix ins  - 1 tsp sugar free syrup - 10g pecans  - 1 slice center cut bacon #highprotein #ninjacreami #fallrecipes #sweettreat #healthydessert ♬ Fall October Halloween horror classic(177261) - rareNote   
            
        
    



А цей факт демонструє, наскільки американці люблять бекон: у 2007 році американська мережа ресторанів Wendy's представила бургер Baconator із шістьма скибочками бекону і за перші 8 тижнів його замовили 25 мільйонів разів.

&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Щоб відбивні зі свинини не перетворилися на &amp;quot;підошву&amp;quot;: 5 правил приготування
                            
                        
                    
                
            
            


Символ достатку й канадський улюбленець

Британський бекон відрізняється від американського – він пісніший і нарізається з верхньої частини туші. На відміну від копченого американського бекону, британський переважно засолюють.


Торонто має власний вид бекону peameal bacon. У 2016 році мер Торонто офіційно оголосив сендвіч із беконом візитною карткою міста.


Бекон потрапив у список кулінарних висловів. Англійський вислів bring home the bacon, що означає заробляти на життя (приносити гроші додому), дослівно перекладається як "принести додому бекон".


У 2023 році бекон опинився у Книзі рекордів Гіннеса – одна з американських компаній виготовила найдовший у світі шматок індичого бекону (так, такий теж існує, він менш калорійний, ніж звичайний) – 5,2 метра завдовжки та вагою понад 52 кг.


Бекон – калорійний продукт. За даними USDA (Міністерство сільського господарства США), сирий бекон містить близько 393 ккал на 100 г, а приготовлений – близько 541-548 ккал на 100 г.


Нагадаємо, раніше ми розповідали, як з'явилося італійське джелато.


&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                Як приготувати ніжні та соковиті котлети? Шеф-кухарі поділилися секретами
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/8/3/141421/839301e958c12ec04728476efc2c8524.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item><item><title>Телескоп "Хаббл" показав гігантську "супербульбашку", в якій народжуються нові зірки</title><link>https://life.pravda.com.ua/society/habbl-pokazav-veliku-tumannist-u-velikiy-magellanoviy-hmari-317458/</link><guid>https://life.pravda.com.ua/society/habbl-pokazav-veliku-tumannist-u-velikiy-magellanoviy-hmari-317458/</guid><description/><category>Суспільство</category><pubDate>Sat, 05 Sep 2026 09:00:00 +0300</pubDate><content:encoded> 
 Космічний телескоп "Хаббл" зафіксував масштабну область активного зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі – найбільшій із малих галактик-супутників Чумацького Шляху.


 У центрі туманності N44 астрономи виявили величезну порожнину, відому як "супербульбашка", навколо якої продовжують формуватися нові зірки, пишуть у NASA.


 Велика Магелланова Хмара розташована приблизно за 160 тисяч світлових років від Землі, що дає астрономам змогу детально досліджувати активні регіони народження зірок. Туманність LHA 120-N44, або просто N44, розташована в сузір'ї Золотої Риби.


 Найпомітнішими особливостями N44 є велика центральна порожнина та оболонка зі щільного пилу й газу, що її оточує. Розміри цієї "супербульбашки" сягають приблизно 210 на 140 світлових років.


 Її сформували зорі, що розташовані в центрі. Потужні зоряні вітри та вибухи наднових виштовхнули значну частину газу, з якого свого часу утворилися ці світила.

&#13;
    РЕКЛАМА:&#13;
    &#13;


 Витіснений газ стиснувся та сформував щільну оболонку навколо "супербульбашки". Саме в цій оболонці нині народжуються нові зірки. Астрономи досліджують N44, щоб краще зрозуміти процес зореутворення та визначити, скільки часу минає від стискання холодних газових хмар до моменту, коли в ядрі новонародженої зорі запускається термоядерний синтез.


 Дані для нового зображення отримали під час спеціальної програми спостережень телескопа "Хаббл". Астрономи склали каталог майже пів мільйона зірок у цьому регіоні, зокрема виявили близько 30 тисяч зірок, які ще не розпочали перетворювати водень на гелій у своїх ядрах. Такі об'єкти називають зорями передголовної послідовності – фактично це "молоді" зорі на ранніх етапах свого розвитку.


 Виявити таку кількість слабких об'єктів у щільному зоряному скупченні вдалося завдяки високій чутливості та роздільній здатності інструментів "Хаббл".


 Газова оболонка навколо "супербульбашки" світиться під впливом ультрафіолетового випромінювання масивних зір. У складі великого комплексу N44 також можна побачити меншу міжзоряну бульбашку N44F. Її сформували потужні зоряні вітри однієї гарячої та масивної зорі, які разом із випромінюванням "вирізьбили" навколишню газопилову структуру та утворили своєрідні пилові стовпи.


 Спостереження "Хаббл" за найменш масивними зорями цього регіону дають ученим можливість краще дослідити формування зірок у середовищах, бідних на хімічні елементи, важчі за гелій. Подібні умови існують не лише у Великій Магеллановій Хмарі, а й могли бути характерними для галактик у ранньому Всесвіті.


Раніше телескоп "Хаббл" показав спіральну галактику з тисячами зоряних скупчень.

&#13;
&#13;
    

                    
                

                                        
                        
               
                    
                    
                    
                        Читайте також :
                        
                            
                                                                &amp;quot;Невдала галактика&amp;quot;: телескоп &amp;quot;Хаббл&amp;quot; виявив у Всесвіті астрономічний об&amp;#039;єкт нового типу
                            
                        
                    
                
            
            


</content:encoded><media:content url="https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/4/c/141462/4cbb900dd0717e505f09e494eab72b2b.jpeg?w=390&amp;q=90&amp;f=jpeg" type="image/jpeg" expression="full" width="390" height="350"/></item></channel></rss>
