Українська правда. Життя

Було в аварійному стані: у Києві суд зобовʼязав медзаклад відремонтувати укриття

Mon, 15 Jun 2026 19:50:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 19:50:00 +0300 У Києві суд зобов'язав медичний заклад відремонтувати укриття площею понад 530 квадратних метрів. Приміщення вже привели до належного стану, повідомили у Київській міській прокуратурі. Загальний стан захисної споруди КНП "Медичний центр міста Києва" оцінювали як аварійний, а санітарний стан – як незадовільний. Приміщення були брудні та захаращені будівельним сміттям. Споруда, яка мала б слугувати укриттям для 100 людей, була не готова до використання, наголосили в прокуратурі. Частина захисно-герметичних дверей була демонтована, а наявні не зачинялись. Встановлена система вентиляції була непридатна для сховищ, а санвузли – зачинені. Крім того, приміщення мало проблеми з водопостачанням та циркуляцією повітря. РЕКЛАМА: "Це лише частина недоліків, що становили загрозу життю та здоров'ю людей, які мали там перебувати. Все це унеможливлювало використання приміщення за призначенням", – повідомили у прокуратурі. Суд задовольнив позов прокуратури з вимогою зобов'язати балансоутримувача привести укриття до належного стану. Після ремонту сховище визнали придатним для експлуатації – тепер воно може слугувати укриттям для людей. Нагадаємо, цьогоріч у Києві планують відновити будинок родини авіаконструктора Ігоря Сікорського та створити там музей. Читайте також : Через рік після руйнування КМДА взялася за відновлення садиби Зеленських

"Абсурд": МЗС відреагувало на заяву ЮНЕСКО щодо удару РФ по Києво-Печерській лаврі

Mon, 15 Jun 2026 18:58:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 18:58:00 +0300 Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) щодо атаки на Києво-Печерську лавру. У відомстві розкритикували ЮНЕСКО, бо там не зазначили, що удару завдала Росія. Речник міністра закордонних справ Георгій Тихий назвав офіційну заяву організації "абсурдною". "Організація, якій доручено захищати культурну спадщину, навіть не знає, від кого її захищає. Чому так важко просто сказати "російський удар"? На жаль, за керівництва генерального директора ЮНЕСКО, організація продовжує демонструвати відсутність лідерства, слабкість і нездатність виконувати свій мандат", – заявив Тихий. Раніше Національна комісія України у справах ЮНЕСКО закликала міжнародну спільноту не допускати Росію до участі в ключових органах організації. РЕКЛАМА: "Закликаємо міжнародну спільноту припинити толерувати ці злочини, посилити політичний, економічний та правовий тиск на державу-агресора та вжити рішучих заходів для якнайшвидшого припинення російської агресії", – йдеться у заяві. Крім того, Комісія звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО з вимогою "жорсткої та чіткої реакції". Згодом ЮНЕСКО опублікувало офіційну заяву, в якій засудило удар по Києво-Печерській лаврі. "У контексті ескалації війни в Україні після вторгнення Російської Федерації ЮНЕСКО засуджує удар, який, за повідомленнями, був завданий 15 червня по Києво-Печерській лаврі, що входить до об'єкта Світової спадщини "Київ: собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра" – однієї з найважливіших духовних і культурних пам'яток України", – заявили в ЮНЕСКО. Крім того, в організації зазначили, що "готові надати підтримку відповідним органам влади в оцінці пошкоджень культурних та освітніх установ, а також у визначенні невідкладних заходів у межах свого мандата". Нагадаємо, прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд виділить кошти з резервного фонду бюджету на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври. Читайте також : Нацкомісія у справах ЮНЕСКО закликала керівництво відреагувати на удари РФ по культурних закладах

Страви з "Рататуя" чи "Гаррі Поттера": фудблогерка підкорила TikTok рецептами з кіно

Mon, 15 Jun 2026 18:12:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 18:12:00 +0300 Ви коли-небудь мріяли спробувати суп, який готувало щуреня Ремі у мільтфільмі "Рататуй", або пудинг тітки Петунії з фільму "Гаррі Поттер і Таємна кімната"? Страви на екрані виглядають надзвичайно апетитно. Здається, що ще трохи і можна відчути їхній аромат через екран. Усе тому, що над візуалізацією їжі у кадрі працюють цілі команди аніматорів та справжніх кухарів, які й роблять її такою "смачною". Не повірите, але цю кулінарну магію можна відтворити вдома. Блогерка Мері Кастро змогла поєднати свою любов до кухні з кінематографом. Вона розгадує і повторює відомі страви з фільмів і мультиків. @maryc.129 FILM TO TABLE SERIES EP 14: Aunt Petunias Pudding from Harry Potter and the Chamber Of Secrets Ingredients Meringue •10 large egg whites, room temp •2 ½ cups (500 g) sugar •1 Tbsp + 1 tsp cornstarch •¾ tsp cream of tartar •2 ½ tsp vanilla extract Purple Vanilla Pudding Filling •2 boxes Jell-O instant vanilla pudding mix (3.4 oz each) •4 cups cold milk (or 3 ½ cups for firmer texture) •Purple gel food coloring Stabilized Mascarpone Whipped Cream •4 cups (960 ml) heavy cream, very cold •2 cups (450 g) mascarpone cheese, cold •1 cup (120 g) powdered sugar •2 tsp powdered gelatin •2 Tbsp cold water •2 tsp vanilla extract •Green & purple gel food coloring Decorations •Maraschino cherries •Royal icing flowers Method Make the Meringue Discs: 1.Preheat oven to 250°F / 120°C. Line 2 baking sheets with parchment. Trace one 9-inch circle and one 6inch circle on one sheet a two 6-inch circles on another; flip parchment. 2.Whip egg whites until foamy, add cream of tartar, beat to soft peaks. 3.Gradually add sugar until stiff glossy peaks. 4.Sift in cornstarch, add vanilla, fold gently. 5.Transfer to a piping bag with a star tip. Pipe as follows: •9-inch disc: Spiral to fill the circle. •Two 6-inch discs: Pipe a raised border around the edge to form a shallow “bowl.” •One 6-inch disc: Pipe a flat spiral (this will be the “lid”). 6.Bake for 1 hr 15 min, then let cool in oven with door cracked. Make the Purple Pudding: 1.Whisk pudding mix with milk 2.Tint with purple gel. 3.Chill until assembly. Make the Stabilized Mascarpone Cream: 1.Bloom gelatin in cold water (5 min). Heat gently until dissolved, let cool until just warm. 2.Whip cream and sugar to soft peaks. 3.Add mascarpone and vanilla, whip to medium peaks. 4.Stream in gelatin on low speed, then whip to stiff peaks. 5.Divide into 2 bowls, color one green and one purple. Transfer to piping bags fitted with star tips Assemble the Pudding: 1.Place 9-inch disc on serving platter. Pipe a layer of cream for the next disk to sit on. 2.Add a 6-inch disc with a raised border. Fill center with pudding. Pipe alternating purple and green swirls around the border before placing the next disc. 3.Repeat with the second 6-inch disc: pudding + alternating swirls. 4.Place the final flat 6-inch disc on top 5.Decorate the outside with piped swirls and rosettes in green and purple, then add maraschino cherries and royal icing flowers #harrypotter #windtorte #pudding #foodfrommovies #fyp ♬ original sound - Mary Про несподіване кулінарне захоплення дівчини розповіло видання People. РЕКЛАМА: Усе почалося з дитячої мрії Мері Кастро з дитинства любила готувати. Вона з захопленням дивилася передачі та шоу про кухню на каналі Food Network. Удома дівчинка намагалася повторювати страви, які готували її екранні наставники. Крім справжньої кухні, Мері цікавилась "кухнею кіно". Їй подобалося дивитися про те, як створюють фільми – від кастингу акторів до костюмів, освітлення, звуку і, звісно, стилізації їжі. "Багато страв здавалися мені дуже смачними. Моментами хотілося перестрибнути через екран, щоб щось скуштувати", – розповіла Мері Кастро. @maryc.129 FILM TO TABLES SERIES EP 21: Minny’s chocolate pie from The Help 🍫🥧with my version of her “special ingredient” aka a piped chocolate ganache lol This is food stylist Lee Ann Flemming’s recipe from the movie: INGREDIENTS • 1 store-bought or homemade pie dough • 1 ½ cups sugar • 3 tbsp unsweetened cocoa powder • 4 tbsp unsalted butter, melted • 2 large eggs, beaten • ¾ cup evaporated milk • 1 tsp vanilla extract • ¼ tsp salt • Whipped cream, to serve INSTRUCTIONS 1.Blind bake crust at 375°F: 15 min with parchment + pie weights, then 5 min without. 2.Lower oven temp to 350°F. 3.In a bowl, whisk sugar, cocoa, and salt. 4.Add melted butter, eggs, evaporated milk, and vanilla; whisk until smooth. 5.Pour filling into the warm crust. 6.Bake 40–45 min, until the top is set with a slight jiggle. 7.If the crust edges brown too quickly, cover them loosely with foil. 8.Cool completely (2–3 hours) before slicing. 9.Serve with fresh whipped cream *note if you want the chocolate ganache “special ingredient” you can mix 1/4 cup of chocolate chips with 1 to 1.5 tablespoons of evaporated milk and melt together. Let the mixture chill until firmed enough to pipe through a piping bag to form your shape - if you’re mixing it with the batter you should melt it slightly in the microwave about 10 seconds so it’s soft enough to blend into the batter (I think I dropped like a tablespoon of melted ganache into the batter in the video) also I would add 1-2tsp of flour to the dry ingredients if you’re adding the ganache #thehelp #minnyschocolatepie #recioe #foodfromfilms #fyp ♬ original sound - Mary За словами дівчини, аніматори вміють так спокусливо показати їжу, що глядачі майже відчувають її аромат через екран. "Для мене це завжди було чимось чарівним", – каже Кастро. Через багато років вона вирішила здійснити свою давню мрію і створила серію коротких роликів "Film to Table". У своєму TikTok-каналі блогерка відтворює відомі страви, як-от шоколадний пиріг із фільму "Прислуга", турецькі смаколики з "Хронік Нарнії", персиковий сорбет із "Щоденників принцеси" та знаменитий суп з "Рататуя". @maryc.129 FILM TO TABLE EP 32: Remy’s Soup from Ratatouille 🐭👨‍🍳✨ Serves 4–6 Ingredients * 2 tbsp unsalted butter * 1-2 tbsp olive oil * 2 garlic cloves minced * 2 tbsp sliced scallions (white and light green parts) * 2 large leeks, white parts only, thinly sliced * 1/4 cup of really good white wine (I used @Sophie James Wine * 2-3 large Yukon Gold potatoes, peeled & diced * 4 cups light chicken or vegetable stock * 3/4–1 cup heavy cream * 1 bay leaf * 1 bunch of thyme * 1-2 tbsp of minced parsley * Salt and pepper, to taste Method 1. Melt butter and olive oil in a pot over low to medium-low heat. 2. Add leeks, scallion and garlic with a pinch of salt and pepper. Sweat gently 10–12 minutes until very soft and translucent — no browning. 3. Add white wine and let it cook until evaporated 4. Add potatoes, stock, bay leaf, and thyme. 5. Bring to a gentle simmer and cover and cook until potatoes are fully tender (about 20 minutes). 6. Remove bay leaf and thyme and reserve some of the leeks and potatoes 7. Using an immersion blender blend until smooth 8. Add cream and mix then add the reserved potatoes and leeks back into the soup 9. Mix in chopped parsley 10. Season with salt and pepper to taste #foodfromfilms #ratatouille #potatoandleeksoup #recipe #pixar ♬ original sound - Mary За освітою Мері Кастро – стоматологиня. Але коли її відео почали збирати мільйони переглядів, вона перейшла на неповний робочий день, щоб мати більше часу для створення контенту. Творчий процес Визначившись зі стравою, блогерка розпочинає ретельне дослідження. Наприклад, коли вона намагалася відтворити зелений сорбет із "Щоденника принцеси", то спершу подивилася інтерв'ю фуд-стиліста фільму. Він розповів, як складно знімати заморожені продукти. "Часто їжа у фільмах може бути фальшивою, але це так само міг бути і справжній сорбет. У такому випадку вони мали б приготувати його дуже багато", – каже блогерка. @maryc.129 FILM TO TABLE SERIES EP 39: Pear & Mint Sorbet from The Princess Diaries. Ingredients (Makes about 1 quart) • 4 ripe pears, peeled, cored, and diced (about 650–700 g) • 1 tbsp lemon juice plus more for diced pears to prevent browning • 3/4 cup water (180 ml) • 3/4 cup sugar (150 g) • 1 -2 strips lemon peel/zest  • 5–6 fresh mint leaves • pinch of salt Instructions 1. In a small saucepan combine the water, sugar, and lemon peel. Warm over medium heat until the sugar dissolves. Remove from heat, add the mint leaves, and steep for 10 minutes. Strain and cool completely. 2. Peel and dice pears and mix with a little lemon juice to prevent it from browning like mine did (lol) it’ll still turn out great if you forget to do this step. 3. Blend the pears until completely smooth. Pass the purée through a fine mesh sieve to remove the natural pear fibers for a smoother texture. 4. Stir together the strained pear purée, mint–lemon syrup, 1tbsp lemon juice and a pinch of salt. Taste the mixture — it should taste slightly sweeter than you want, since freezing dulls sweetness. 5. Chill the mixture for about 2 hours until very cold. 6. Churn in an ice cream maker according to manufacturer instructions until thick and smooth. Freeze for 2–3 hours to firm. 7. Serve fresh mint. #foodfromfilms #pearsorbet #princessdiaries #filmtotable ♬ original sound - Mary Опісля вона намагалася визначити, на що десерт схожий найбільше. "Те, що я бачила в інтернеті, вказувало на те, що це найбільше схоже на грушевий сорбет. Мені здавалося, що там м'ята, але це справді груші. Я ретельно досліджую все, що готую", – ділиться Мері. За словами блогерки, не всі страви вдаються одразу. Іноді вона може кілька днів тестувати рецепт, перш ніж опублікувати відео на каналі. Нині вона має вже понад 100 тисяч підписників. Блогерці подобається, що люди дивляться її рецепти. "Я думаю, що ми маємо емоційний зв'язок з фільмами. Це пояснює, чому мої відео так резонують з людьми. Вони повертають у часи, коли ми дивилися "Матильду" або "Таємний сад". Це сприймалося так по-особливому", – каже Кастро. Дівчина обіцяє, що продовжуватиме готувати страви з відео, поки людям буде цікаво дивитися її рецепти. Нагадаємо, раніше ми радили, як приготувати ефектну закуску з фініків. Читайте також : Гастротренд fricy підкорив соцмережі: навіщо люди посипають фрукти перцем

У Дніпрі на місці обстрілу знайшли дві сім'ї їжаків: мами дитинчат загинули

Mon, 15 Jun 2026 18:03:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 18:03:00 +0300 У Дніпрі внаслідок російського обстрілу постраждали дві сім'ї їжаків. В обох загинули мами-їжачихи. З першої сім'ї вдалося врятувати п'ятьох тварин – двох хлопчиків і трьох дівчат, повідомила начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Надія Лиштва. "Вже їдять розведений котячий паштет і намагаються набрасувати піну (так їжаки знайомляться з новими смаками). Такі малі, а вже їжаки. Сьогодні їх маму було вбито касетою з російської балістики. Завдяки випадковості, ці сирітки були знайдені серед всього того місива, що лишається на місцях обстрілів", – розповідає Лиштва. В іншій родині їжаків загинуло п'ятеро дитинчат. Їх знайшли комунальники на уламках трамвайної колії. Шоста тварина врятувалася – нею опікуватиметься працівниця електротранспорту, яка вже має досвід поводження з їжаками. Раніше у Центрі порятунку диких тварин на Київщині через масований російський обстріл померло лосеня, яке раніше врятували волонтери. Читайте також : "Не витримала обстрілу": в притулку на Київщині від стресу померла собака Голді

Директорка харківського "Єрмілов Центру" Наталія Іванова стала лавреаткою премії Ігоря Забеля

Mon, 15 Jun 2026 18:02:00 +0300

КУЛЬТУРАMon, 15 Jun 2026 18:02:00 +0300 Директорка харківського артпростору "ЄрміловЦентр" Наталія Іванова стала першою українською лавреаткою міжнародної премії Ігоря Забеля з культури і теорії 2026 року. Церемонія вручення премії відбудеться 27 листопада в Музеї сучасного мистецтва в Любляні. Про це повідомили на сайті премії. Журі присудило премію Наталії Івановій за її досягнення як кураторки, викладачки та директорки-засновниці "ЄрміловЦентру". Судді додали, що її робота зміцнює візуальне мистецтво та культуру в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі, поєднуючи регіональну авангардну спадщину із сучасними практиками та сприяючи глобальному діалогу. "Її робота демонструє необхідність культурної практики в складних умовах. Функціонування закладу поблизу прифронтової зони вимагає підтримки творчого виробництва в умовах небезпеки. Під її керівництвом "ЄрміловЦентр" посилив свою роль як культурної установи та простору турботи і став чудовим прикладом того, як мистецькі інституції можуть виконувати свою соціальну місію. Центр функціонує і як бомбосховище, і як активна галерея, забезпечуючи фізичний захист, а також інтелектуальну, емоційну та стійку підтримку місцевої громади", – йдеться у повідомленні. Наталія Іванова – співкураторка та керівниця понад 60 виставок. Зокрема, виставки "Парне катання" засновника Харківської школи фотографії Бориса Михайлова та його німецького колеги Вольфґанґа Тільманса. Іванова координувала великий міжнародний мистецький проєкт "Відчуття безпеки" (2024), який об'єднав "ЄрміловЦентр" із більш ніж 20 партнерськими установами у 12 країнах. РЕКЛАМА: Також вона викладає артменеджмент і кураторські практики в Харківській академії дизайну та мистецтв та входить до Експертної ради з питань сучасного мистецтва при Міністерстві культури. У 2021 році Наталія створила художню резиденцію ART KUZEMYN у селі Куземин, неподалік від Харкова. "Робота Наталії Іванової демонструє безкомпромісну відданість критичному культурному дискурсу, художньому виробництву та міжнародній солідарності в умовах активного конфлікту", – зазначило журі. Премію Ігоря Забеля присуджують кожні два роки з 2008 року спільно з Товариством культури та теорії Ігоря Забеля. Її вручають історикам мистецтв, теоретикам культури та арткритикам, які розвивають та досліджують візуальне мистецтво Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Міжнародне журі обирає одного лавреата, який отримує 40 тисяч євро та трьох стипендіатів, які отримують по 15 тисяч євро. Першою українською степендіанткою стала Оксана Брюховецька у 2022 році. Цьогоріч гранти отримали українська кураторка Альона Каравай, білоруська дослідниця та мистецтвознавиця Таня Арцімович та історик мистецтв і куратор Октавіан Есану.

Матеріал має значення: як вибрати кухонну дошку

Mon, 15 Jun 2026 17:33:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 17:33:00 +0300 Скільки у вас кухонних дощок і з якого вони матеріалу? Якщо вдома є лише одна пластикова, хай навіть дуже зручна, варто знати, що вона може становити приховану загрозу. Чи справді пластикові дошки небезпечні? Скільки дощок потрібно мати на кухні і як обрати найкращу? Дізнавалася "УП. Життя". У чому небезпека пластикових дощок? Пластикові обробні дошки зазвичай виготовляються з поліпропілену або поліетилену. І на перший погляд, вони мають багато переваг. Такі дошки легкі, доступні та добре миються у посудомийній машині. Однак на цьому їхні плюси закінчуються. Науковці дослідили, що під час використання пластикових дощок маленькі часточки пластику потрапляють у їжу, створюючи загрозу для організму. Ще одна причина, чому пластикова дошка – не найкращий вибір, полягає у тому, що вона накопичує шкідливі мікроорганізми. Вчені довели, що бактерії на пластику продовжують розмножуватися у мікротріщинах. РЕКЛАМА: Натомість деревина, як свідчить це саме дослідження, краще поглинає мікроби, значно зменшуючи їхню кількість на поверхні. Дерев'яні дошки добре підходять для хліба та м'яса, а найголовніше – не містять мікропластику. І хоч вони швидше поглинають запахи, ніж пластикові, це – чи не єдиний мінус. Читайте також : Хвостик має значення: як вибрати стиглу та свіжу полуницю Як вибрати дерев'яну дошку? Найкраще обирати дошки, виготовлені з твердої деревини, як-от тикове дерево. Вони вбирають менше запахів, радить видання BBC Good Food. Альтернативою тиковій може бути дубова дошка або кленова. Вони обидві досить міцні, а дуб ще й має природні антибактеріальні властивості. Натомість дошки виготовлені з черешні та вишні, менше пошкоджують краї ножів. Тип дошки також має значення: суцільний шматок дерева прослужить довше, ніж дошка, яку склеїли з кількох шарів або планок. На кухні потрібно мати щонайменше дві кухонні дошки (одну для сирого м'яса і риби, іншу – для решти продуктів). Якщо ж місця достатньо, то краще придбати чотири: для риби і морепродуктів;для сирого м'яса;для фруктів і овочів;для хліба і готових страв. Читайте також : Як приготувати часникові стрілки? 3 універсальні рецепти Як доглядати за дерев'яною дошкою? Дерев'яні обробні дошки хоч і безпечніші, але й вони з часом накопичують мікроби. Втім є простий спосіб, який допоможе їх позбутися. Усе, що вам потрібно, – це половина лимона та трохи солі. Просто посипте поверхню обробної дошки сіллю, візьміть половинку лимона та ретельно протріть нею дошку. Лимонний сік перетворить сіль на густу абразивну масу. Разом вони не лише знищать бактерії, а й бонусом приберуть усі неприємні запахи. Обробіть поверхню з обох боків і обов'язково – з країв. Залиште на кілька хвилин, а тоді ретельно змийте сіль і м'якоть лимона гарячою водою. Після повного висихання при кімнатній температурі змастіть дошку невеликою кількістю рослинної олії. Слід пам'ятати, що дерев'яну дошку не можна надовго залишати у воді – через постійне замочування з часом вона може потріскати. Тому її не варто мити у посудомийній машині. Нагадаємо, ми писали про те, як правильно налаштувати температуру в холодильнику та зберігати продукти влітку. Читайте також : Споживаємо їх щодня: 5 неочевидних продуктів харчування, які містять мікропластик

Одна ін'єкція замість років прийому статинів: вчені знайшли спосіб вимкнути ген "поганого" холестерину

Mon, 15 Jun 2026 17:19:00 +0300

Здоров'яMon, 15 Jun 2026 17:19:00 +0300 Науковці розробили препарат, який може сприяти зниженню рівня холестерину лише після одного введення у кров. Метод може стати одноразовим способом профілактики серцево-судинних захворювань, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі The New England Journal of Medicine, пише The New York Times. Науковці наголошують, що препарат потребує подальших більш масштабних досліджень. Згодом вони планують випробувати препарат на 200 людях. Дослідження очолив кардіолог Секар Катіресан, генеральний директор компанії Verve Therapeutics. У ньому взяли участь 35 людей, які мають генетично зумовлений високий рівень "поганого" холестерину (ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) або серцево-судинні захворювання. Учасникам ввели у кров рідину, що містила своєрідну "машину" для редагування генів – крихітну "молекулярну фабрику", вкриту жировою оболонкою. Через кровоносну систему частинки потрапляли до печінки. Там клітини поглинали їх, сприяючи руйнуванню жирової оболонки. РЕКЛАМА: Після цього "машина" для редагування рухалася вздовж ДНК клітини печінки, поки не знаходила ген PCSK9. Там вона замінювала одну літеру генетичного коду на іншу. Цієї незначної зміни достатньо, щоб вимкнути ген PCSK9 і зупинити вироблення відповідного білка. Без нього печінка ефективніше виводить "поганий" холестерин із крові, що допомагає підтримувати його низький рівень. У 35 пацієнтів одноразове введення найвищої дози препарату знизило рівень ЛПНЩ на 62%. У підгрупи учасників, які отримали лікування 18 місяців тому, ефект зберігається й досі. Головний редактор журналу The New England Journal of Medicine Ерік Рубін вважає, що "метод працює досить добре". За його словами, дослідження є амбітною спробою застосувати передову генну терапію до боротьби з головною причиною смертності у США. Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) вимагає спостерігати за всіма учасниками досліджень генної терапії протягом 15 років. Головний науковий співробітник Eli Lilly Деніел Сковронскі заявив, що препарат (якщо його затвердять) не буде коштувати мільйони доларів. "Ми прагнемо створити ліки, які одного дня можуть стати частиною первинної медичної допомоги", – заявив Сковронскі. Високий рівень ЛПНЩ добре лікується різними препаратами, зокрема традиційними статинами, які потрібно приймати щодня. Окрім того, останніми досягнення науковців є ін'єкційні препарати, що блокують білок, який виробляє ген PCSK9. Вони забезпечують такий самий ефект, що і редагування генів, проте багато людей не можуть або не хочуть приймати ліки регулярно. Протягом року після початку лікування від них відмовляються від третини до половини пацієнтів. Раніше в США змінили рекомендації щодо контролю за рівнем холестерину. Читайте також : Вчені відредагували гени людських ембріонів із вражаючою точністю: це викликало захоплення і занепокоєння

У Сумах росіяни пошкодили пам'ятку архітектури

Mon, 15 Jun 2026 16:57:00 +0300

КУЛЬТУРАMon, 15 Jun 2026 16:57:00 +0300 Росіяни пошкодили пам'ятку архітектури – Палац дітей та юнацтва у центрі Сум. У будівлі пошкоджено вікна. На момент удару там був охоронець – він не постраждав. Про це повідомили у сумському виданні "Цукр". Унаслідок цієї атаки пошкоджено будівлю, вибито щонайменше 17 вікон. Кордон.Медіа Кордон.Медіа Кордон.Медіа Кордон.Медіа Як зазначила директорка закладу Лариса Ніколаєнко у коментарі "Суспільне Суми", росіяни пошкодили недобудовану частину закладу, а також приміщення на першому поверсі, де для дітей проводили заняття з карате та східних єдиноборств. РЕКЛАМА: Росіяни вже втретє завдають ударів по будівлі з початку повномасштабного вторгнення. Будівлю збудували наприкінці ХІХ століття для некомерційного банку. Найбільшими акціонерами цієї фінансової установи були цукрозаводчики та меценати Харитоненки. На сайті Сумської міської ради зазначають, що, за деякими даними, на початку ХХ століття напередодні Першої світової війни в цьому приміщенні розташовувався і казначейський банк, який, імовірно, орендував частину приміщення в Олександрівському. Будівля має елементи класики, готики, навіть українського бароко. Після революції це приміщення використовували різні установи. З 1934 року – це Сумський міський палац дітей та юнацтва. Також Сумська міська рада доповнила, що до банку на цьому місці розташовувався цегельний завод сумського купця й мецената Дмитра Суханова. Саме цей завод забезпечував цеглою будівництво дзвіниці й реставрацію Спасо-Преображенського собору.

"Кинув запальничкою в голову": на Львівщині розслідують травмування підлітка, він звинувачує блогера

Mon, 15 Jun 2026 16:56:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 16:56:00 +0300 На Львівщині правоохоронці розслідують випадок травмування підлітка в одному із закладів харчування. 13-річний хлопець отримав тілесні ушкодження у ході конфлікту з 22-річним львів'янином. Розпочато кримінальне провадження, повідомили у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області. За даними слідства, інцидент трапився в одному із селищ Львівського району. 14 червня до поліції звернулася 40-річна місцева мешканка, яка заявила, що її неповнолітнього сина травмували в місцевому кафе. "Як попередньо встановили правоохоронці, 22-річний львів'янин під час раптово виниклого словесного конфлікту жбурнув у голову дитини запальничку, спричинивши тілесні ушкодження", – зазначають в управлінні. За цим фактом дізнавачі поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження). РЕКЛАМА: Тепер чоловікові загрожує покарання у вигляді: штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень); громадських робіт на строк до 200 годин; виправних робіт на строк до одного року. Наразі триває досудове розслідування. Потерпілому підлітку призначили судово-медичну експертизу, а слідчі встановлюють усі обставини інциденту. Правоохоронці імені фігуранта злочину не називають, утім у Telegram-каналах шириться інформація про те, що до інциденту може бути причетним скандальний львівський блогер Андрій Гаврилів. У коментарі для LVIV.MEDIA Гаврилів розповів, що приїхав разом із дівчиною поїсти чебуреки у Брюховичах. За його словами, група хлопців почала вигукувати його прізвище та ображати. Блогер стверджує, що не жбурляв запальничку в голову хлопця, а кинув її у стіл. "Це пластикова запальничка, нереально щось комусь нашкодити. І, може, не знаю, той хлопчик дьоргнувся, коли я кидав запальничку в стіл, вдарився до альтанки, бо він стояв біля стовпа", – сказав Гаврилів. Після інциденту Андрій Гаврилів пішов купити медикаменти, щоб надати хлопцю першу допомогу. Також він вважає, що самі підлітки могли подати поліції іншу версію подій — хлопці нібито розповіли, що хотіли з ним сфотографуватися, а він "накинувся" на них. Нагадаємо, Андрій Гаврилів вже не вперше потрапляє у скандали. У травні польські правоохоронці оштрафували його за те, що він заїхав на своєму спорткарі у заповідну зону поблизу гірського озера Морське Око. Тоді блогер нібито не побачив заборонного знаку. Через це йому заборонили в'їзд до країни на 5 років. Читайте також : У школі Кропивницького підліток вдарив однокласника ножем – обставини з’ясовують

Зняв спіднє перед дітьми: на Хмельниччині чоловікові вручили підозру за розбещення малолітніх

Mon, 15 Jun 2026 16:29:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 16:29:00 +0300 На Хмельниччині повідомили про підозру 46-річному чоловікові, який вчинив розпусні дії щодо п'яти дітей віком від 7 до 9 років. Йому загрожує ув'язнення, повідомили у Хмельницькій обласній прокуратурі. За даними слідства, в липні 2025 року фігурант зняв спідню білизну у присутності п'ятьох дітей, які гралися на вулиці. На той час двом дівчаткам було по 9 років, іншим двом – 7 та 8, а одному хлопчику – 8 років. У прокуратурі наголошують: чоловік усвідомлював, що діти є малолітніми і його дії можуть завдати їм психологічної шкоди. РЕКЛАМА: Фігуранта затримали. Він отримав підозру за частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України – розбещення неповнолітніх. Її санкція передбачає до восьми років ув'язнення. Наразі чоловіка тримають під вартою. Триває досудове розслідування. Раніше на Харківщині затримали 23-річного чоловіка, який розбещував дітей, виготовляв порноконтент за їхньою участю та розповсюджував його. Читайте також : Розбещував власних доньок: Верховний Суд поставив крапку у справі екссвященника УПЦ МП

"Штучний інтелект уже виграв": співачка ONUKA про культуру ШІ та 3D-друк, Чернігів і новий альбом

Mon, 15 Jun 2026 16:00:00 +0300

КУЛЬТУРАMon, 15 Jun 2026 16:00:00 +0300Ната Жижченко – солістка гурту ONUKA і авторка електронної музики, яку поєднує зі звучанням українських народних інструментів й популяризує у світі. Останні роки вона активно пов'язала своє життя з Черніговом, де влаштувала у садибі своїх дідуся й бабусі простір "Фабрична, 12". Тут проходять заняття співочої майстерні, зйомки лайвів із музикантами та експерименти з виготовлення музичних інструментів за допомогою 3D-друку. У розмові з УП.Культура співачка розповіла, як змінилася локальна культура Чернігова після повномасштабного вторгнення і як їй вдається утримувати баланс між приватним домом і відкритим культурним простором. А також поділилася думками про використання штучного інтелекту в музиці, про 3D-друк як спосіб зберегти традиційні інструменти та про те, якою вона бачить свою музику в новому альбомі. "Жити одним Києвом – безглуздо" Я б хотіла почати нашу розмову з Чернігова і з простору "Фабрична, 12". Бо майже кожен, хто приїжджає в Чернігів і хоче досліджувати культуру, в першу чергу чує саме про нього. Як він зараз функціонує? Чернігів для мене – це місце опори. У дитинстві місто було таким романтизованим, а після початку повномасштабного вторгнення стало дуже конкретною опорою, за яку треба боротися. Київ і Київську область, де ми зараз живемо, я не сприймаю як дім. А там – дім. Мені приємно, що про Чернігів почали більше говорити. Бо довгий час він був занедбаним: сателіт столиці, відтік молоді, відсутність можливостей. Адже у 90-х це було дуже "важке" місто, а зараз воно виглядає краще і, головне, наповнюється змістом. Після деблокади на початку повномасштабного вторгнення місто дуже змінилося. З'явилася українська мова, якої раніше майже не було чути на вулицях і в магазинах. РЕКЛАМА: Простір "Фабрична, 12" заснований у садибі 1904 року моїх дідуся й бабусі – Олександра Микитовича Шльончика і Валентини Степанівни Шльончик. Тепер мої діти – п'яте покоління на цій землі. Зараз цей простір функціонує у кількох напрямах. Перший – співоча майстерня під керівництвом етномузикантки Віри Ібрямової-Сиворакші. Там можуть займатися всі охочі, навіть без музичної освіти, двічі на тиждень вони вивчають автентичні чернігівські пісні. Фабрична, 12 Фото надані командою ONUKA Фабрична, 12 Фото надані командою ONUKA Фабрична, 12 Фото надані командою ONUKA Фабрична, 12 Фото надані командою ONUKA На базі цієї майстерні виник колектив "Хуста" – перший професійний колектив, який співає ці пісні. Дівчата їздять в експедиції, записують співи у старших людей, переосмислюють матеріал і фактично відновлюють лінію дослідження. Чернігівщина етнокультурологічно дуже погано вивчена, тому вони працюють з живою пам'яттю, поки ще є кому співати. Я тут радше надаю простір. Вони займаються безкоштовно, взимку грілися біля печей, при свічках. Вони роблять і відкриті події. Наприклад, 8 червня проводили "Проводи русалок": вивчали русальні пісні, плели вінки і йшли ходою з "Фабричної, 12" на Болдину гору. Другий напрям – зйомки лайвів разом із "Суспільне Чернігів". Уже були Марина Круть, DakhaBrakha, Джамала, alyona alyona, Юля Юріна, KHAYAT, Otoy, Пиріг і Батіг, Latexfauna. Наразі це закриті події, бо простір маленький, немає укриття, тривоги постійні. Але для міста це дуже важливо. Люди бачать артистів зі своїх плейлістів поруч, інколи соромляться підійти за автографом, і в цьому є щось дуже справжнє. Ми також залучаємо місцевих музикантів зіграти акомпанемент артистам, а для них це шанс вийти за власні межі. Третій напрям – найскладніший. Це виготовлення музичних інструментів за дідусевими кресленнями. Я хочу відновити цю традицію, але не в промисловому масштабі. Ми експериментуємо разом із мейкерським простором Peremoha Lab при Чернігівській політехніці, зараз працюємо над створенням сопілок та окарин, зокрема з використанням 3D-друку. Це виявилося набагато складніше, ніж здається. Дідусева експертиза налічує десятки років досвіду, які не заміниш сучасним верстатом. Деяких інструментів і свердел просто не існує на ринку, а він замовляв їх безпосередньо у токарів під себе. Я багато чого відкриваю наново і ще раз переконуюся, наскільки він був крутим майстром. Цей напрям зараз у процесі, і загалом я стараюся не поспішати, тому що "Фабрична, 12" – це проєкт без дедлайнів, а непоспіх у наш час – велика розкіш. Багато медіа писали, що ви безпосередньо живете з родиною на "Фабричній, 12". Чи справді ви зараз там живете і де виникає межа між приватним і публічним у цьому просторі? Так, ми живемо і на Фабричній, 12, і під Києвом, у Київській області. Була чітка мета переїхати в Чернігів повністю, але діти ходять у садочок. А тривоги там часом тривалі, і вони весь цей час сидять в укритті. Коли це був уже третій тиждень безвилазного сидіння в підвалі, вони почали хворіти. Я їх обіймаю, а вони повністю пахнуть цим підвалом, гумою, сирістю. І хоча укриття хороше, але це все ще підвал. Потім почалися відключення світла. Вони сиділи там у темряві з ліхтариком від виховательки, а ми поруч у саду, бо все одно треба працювати. В якийсь момент ми зрозуміли, що садочок на певний час ставимо на паузу і переїжджаємо в Київську область. Але на вихідні й на зйомки їздимо в Чернігів. А зараз, на літо, знову приїжджаємо туди. Я дуже сумую за містом і завжди дуже туди хочу. Особливо навесні, коли все розквітає. Втретє пропустити бузок чи яблуневий цвіт – я вже собі не можу пробачити. Фото надані командою ONUKA Фото надані командою ONUKA Фото надані командою ONUKA Як це – жити в місті, яке одночасно є твоїм домом і публічним простором, відкритим для культурних проєктів? Мені це подобається. Віра (Ібрямова-Сиворакша – прим. ред.) часто наштовхує мене на думки, які я сама, можливо, не сформулювала б: наша родинна історія може співіснувати з відкритим простором, не закриваючись у собі, як музей чи архів, а лишатися живим місцем. Там діти прокидаються, йдуть у садочок, граються в саду, і паралельно відбуваються творчі заняття, проєкти. У мене з дитинства спогад, що наш будинок ніколи не зачинявся. Телефон не замовкав, у двері постійно хтось стукав, хтось приходив. Дідусь уже був на пенсії, працював у майстерні вдома, а гості, музиканти, замовники йшли нескінченним потоком. Не було жодного дня, щоб ніхто не зайшов. Бабуся постійно всіх чимось пригощала. Коли дідусь помер, а бабуся вже була дуже старенька (це якраз початок пандемії), будинок буквально "згорнувся". Він став схожим на горіх: зовні лишається оболонка-будинок, а всередині тільки маленький вогник, що ледь жевріє. Зараз він знову розгортається, я справді відчула, що будинки – живі. Коли будинок пережив блокаду Чернігова, ми не знали, що там відбувається: чи є будинок, чи немає. З ним, на щастя, все було більш-менш нормально, тільки повибивало вікна від ударних хвиль артилерії, яка працювала поряд. Але уявити, що цими тихими вуличками їздили БТРи і розстрілювали будинки – це просто не вкладається в голову. А так воно і було. Ми заїхали туди, і буквально з того ж дня почалося життя: тут інтерв'ю, там зйомки. Хоча у мене там практично не було знайомих. Я знала бабусю, якихось родичів, сусідів. Друзів не було, бо я ніколи по-справжньому не жила в Чернігові, хіба в дитинстві, дуже давно. І життя почало підкидати якихось дуже класних, свідомих людей. Чернігів – місто маленьке, і виходить, що всі такі люди одне одного знають. І воно якось понеслося. Я ловила себе на думці, що будинок реально почав прокидатися. Мені здається, він зараз навіть більше розгорнувся, ніж у ті часи, коли дідусь був у розквіті разом із бабусею. Двері знову не зачиняються. Якщо порівнювати це з життям у Києві – це просто різні виміри. Коли ми зробили кілька відкритих подій і в будинку було до ста людей, плюс діти, мені стало важко. Мої ресурсні затрати були більші, ніж те, що я від цього отримувала. Я на певний час закрила саме такі публічні події з виступами гуртів. Для Чернігова сто людей – це мало, але для простору це дуже багато. Ми вирішили, що відкриті події робитимуть дівчата зі "Співочою майстернею" – стільки, скільки може вмістити будинок. А "Фабрична, 12" робитиме події і у великих просторах як партнер. Двері будинку не відкриваємо масово, але заняття, зйомки, робота тривають. Якщо хтось дуже хоче, то завжди може прийти на точкову екскурсію, скоро до нас прийде Чернігівська жіноча спілка, їх я особисто проведу цим шляхом нашого дому. "Проводи русалок", 29 червня 2024 року Фото надані командою ONUKA Я часто думаю: якби я побачила такий будинок і простір у когось іншого, я б страшенно хотіла собі таке саме. А воно в мене є. І воно не з'явилося одразу з чітким планом, бо це довгий шлях спроб, помилок, несподіваних рішень. Щось не спрацювало, щось – раптом спрацювало. Так воно й вималювалося в концепт. Мені важливо, що в Чернігові з'явився простір, який відповідає на запит про самоідентифікацію. До 2022 року відповідей на це майже не було. А зараз є де поспівати, є де повчитися, є з ким об'єднатися. Якщо є ідеї – з "Фабричною" їх можна реалізувати разом. Ви часто говорите, що "Фабрична, 12" існує без дедлайнів і чіткого плану. Чи можливі сьогодні в Україні подібні довготривалі культурні проєкти, якщо за ними не стоїть великий бюджет чи інституція? Однозначно – через контакт зі свідомими людьми, діячами, тими, хто вже в цій темі. Треба максимально з ними взаємодіяти, підживлювати свої ресурси. Якщо є активні люди в облраді чи міськраді – а їх, як виявилося, багато, – це дуже допомагає. От, наприклад, "Спас Чернігівський". Ним зараз опікується Наталія Реброва, яка раніше була директоркою заповідника в Батурині, а нині є головою "Чернігова стародавнього". Це людина, яка реально багато чого змінила. І прикольно, що ці люди формально на державних посадах, але вони відкриті до взаємодії. Так само історичний музей Тарновського в Чернігові. Вони зробили виставку про мене і мого дідуся. Мені, якщо чесно, трохи ніяково, що ніби "виставка про мене", але я розумію, що це не про мене особисто, а про тяглість. Там мої костюми з "Євробачення", синтезатори і поруч дідусеві інструменти. Ми співпрацюємо з Peremoha Lab – вони багато працюють із сучасними технологіями: 3D-друк, оцифрування. Зараз ми разом експериментуємо з виготовленням дерев'яних сопілок. Ми друкуємо також інструменти на 3D-принтерах. Для дітей це вже готовий інструмент, на якому можна грати. Але ми хочемо зробити сопілку концертного рівня, таку, на якій я сама могла б виступати. Всі ці свідомі ініціативи між собою пов'язані. Те саме "Дерев'яне мереживо Чернігова" – це взагалі світовий кейс. Волонтери безкоштовно відновлюють його в будинках. Найболючіше, що часто самі господарі не хочуть цього і просто зашивають вагонкою. Тоді хлопці знімають сандрики, різьблення, все оцифровують і роблять віртуальний каталог. Так зберігається історія, яка інакше просто зникла б. Будинок на Фабричній, 12 теж відновлювали частково разом із ними. У нас бракувало одного великого фрагмента мережива – його ніколи не було. Хлопці все відсканували, вирізали, і тепер в нашому домі теж є частинка їхнього проєкту. Тому, якщо говорити про модель для тих, хто хоче робити щось подібне без великих ресурсів – найперше це контакт із живими людьми. З тими, хто вже щось робить. Так, мені особисто допомагає публічність. Без неї, можливо, не було б зйомок "Суспільного Чернігів" і приїздів артистів. Але навіть без цього були б співи, майстерня, і це теж розвиток. Тому моя порада проста: якщо є сили і бажання – шукайте діючі ініціативи. Якщо немає – шукайте активістів. Вони є всюди. Це, як правило, молоді люди, ще не оброслі скепсисом і позицією "і так зійде". Зараз – момент розквіту локальних історій. І це дуже важливо, бо жити одним Києвом – безглуздо. "Проводи русалок" у Чернігові у 2026 році Фото надані командою ONUKA "Приймаєш ШІ – працюєш із цим. Не приймаєш – залишаєшся десь на узбіччі" Зараз все більш популярною для масової аудиторії стала патріотична музика, створена за допомогою штучного інтелекту. ШІ дедалі активніше втручається в сферу творчості – від написання текстів до створення музики. Наскільки це доцільно, на вашу думку, і якою мірою його варто використовувати? Я дуже довгий час була противницею штучного інтелекту. І, якщо чесно, навіть зараз, якщо мене спитати, хто виграє в битві штучного інтелекту і людини, то, мені здається, штучний інтелект уже виграв. Я нещодавно прочитала цікаву думку: якби ми жили в ідеальному світі, то перед тим, як впроваджувати штучний інтелект, люди мали б створити кілька моделей, запустити їх для аналізу й подивитися, до чого це призведе. Звісно, у нас усе не так – ми постійно поспішаємо, і в результаті все вже впроваджено. Для музикантів це непроста тема. Ми з Євгеном [чоловік Нати, фронтмен гурту "The Maneken", – прим. ред.] багато про це говорили. Якщо брати той продукт, про який ви згадали, – створену штучним інтелектом патріотичну музику, яка потрапляє на радіо, – то це, звісно, жахливо. Передусім через те, наскільки це може псувати музичний смак людей. Але відмежовуватися від реальності, яка вже настала, теж нерозумно. Приймаєш – працюєш із цим. Не приймаєш – залишаєшся десь на узбіччі. Принаймні мені так здається. І, звісно, штучний інтелект має величезні переваги. Євген користується деякими інструментами, які дозволяють виконати завдання за 2 години замість 40 годин. Тому не користуватися такими можливостями лише для того, щоб зберегти якусь принципову "чистоту", теж не дуже розумно, тому що хтось інший усе одно це зробить. Щодо написання музики чи створення партій, то стримінгові платформи вже досить чітко з цим розібралися. Великі лейбли запровадили правила, за якими треки, створені штучним інтелектом, не монетизуються. Наскільки я розумію, система розпізнає відповідний цифровий відбиток. Тому певні обмеження вже існують і досить жорстко впроваджуються. Це реальність. Вона мені не подобається, але від неї нікуди не подінешся. Водночас я впевнена, що живе виконання стане ще ціннішим. Так само, як сьогодні особливо цінним стає офлайн-спілкування, час без телефону чи індивідуальні заняття з педагогом. Так само буде й із живою музикою, особливо коли йдеться про справжні акустичні інструменти. Проводи русалок, 2026. Фото надані командою ONUKA Проводи русалок, 2026. Фото надані командою ONUKA Проводи русалок, 2026. Фото надані командою ONUKA Проводи русалок, 2026. Фото надані командою ONUKA Того світу, який ми пам'ятаємо з дитинства, вже немає. І гнатися за ним немає сенсу, треба адаптуватися до сучасності. Але я сподіваюся, що людство зробить певні висновки й навчиться використовувати штучний інтелект там, де це справді потрібно. А там, де він починає витісняти людину, мають існувати певні обмеження. Бо це вже зараз дуже сильно змінює середовище. Залишається адаптуватися до цих часів і використовувати технології екологічно та усвідомлено. Бо хочемо ми цього чи ні, розвиток уже відбувся. Хоча, чесно кажучи, я вже нічому не здивуюся (сміється). Якщо у випадку зі штучним інтелектом технології часто сприймаються як загроза творчості, то у вашій роботі є й інший приклад – 3D-друк. Тут технологія, навпаки, допомагає переосмислювати й популяризувати традиційні інструменти. Як ви бачите цей баланс між інновацією та спадщиною? У цьому випадку, мені здається, що це дуже корисна історія. За допомогою 3D-друку можна надрукувати гіпс для людини, штучний клапан для серця, а можна – музичні інструменти для громад десь у Чернігівській області, собівартість яких буде мінімальною. Наприклад, Peremoha Lab самі сортують сміття. Із відсортованого пластику вони виготовляють матеріал, з якого потім друкують інструменти. Я люблю завершувати свої виступи меседжем про те, що поки наші сусіди закидають нас радянськими ракетами, які летять бозна-куди, ми з переробленого пластику друкуємо українські архаїчні інструменти. Між нами справді видно цю культурну і ціннісну прірву. І ці інструменти виглядають неймовірно яскраво: з блискітками, рожеві, неонові. Для дітей вони майже як артефакти чи іграшки. І грати на такому інструменті дуже цікаво. Звісно, майстрові або фабричні інструменти – це зовсім інша історія. Але й інша ціна. А надрукованих можна зробити п'ятдесят чи сто, потрібен лише час. Тому мені здається, що з технологій потрібно брати те, що допомагає пришвидшувати або здешевлювати процеси, але не заміщувати ними саму суть. Треба екологічно ставитися і до технологій теж. Хоча ми бачимо, наскільки непередбачуваним став світ, і я б не дуже покладалася на здоровий глузд людства загалом. Можна відповідати лише за себе і за свою бульбашку. "В альбомі міфічні істоти взяли українські народні інструменти й влаштували в лісі музичний сет" Звісно, ми не можемо оминути питання того, як трансформувалася ваша творчість під час повномасштабного вторгнення. У своїх інтерв'ю до 2022 року ви часто зверталися до теми перфекціонізму у власній роботі. Як змінився ваш підхід зараз? Якщо говорити про 2022 рік, то ви правильно зауважили: для проєкту війна не почалася раптом у лютому. Воєнна тематика була присутня ще з 2014 року. Це теми, які ми порушували, меседжі, які озвучували зі сцени за кордоном, це відеоарт, у якому все це також існувало. Тобто ця тяглість була завжди. Просто після повномасштабного вторгнення вона значно посилилася. Щодо самої творчої механіки – було дуже цікаво переживати цей досвід. Коли почався наступ, коли зник зв'язок, ти розумієш, що можеш втратити не музику чи сцену, а просто життя. У нас є робочий чат із музикантами. І певний час кожен день починався з повідомлень: "живий", "плюс", "на зв'язку". Якщо хтось не відповідав, усі починали хвилюватися. Потім людина виходила на зв'язок і всі нарешті заспокоювалися. Коли всі більш-менш оговталися й стало зрозуміло, що це надовго, нас запросили в благодійний тур до США. І це був дуже дивний контраст: усвідомити, що ти можеш втратити все, а потім одразу збиратися в тур. Ми швидко все організували, змінили склад гурту, і, наприклад, Євген Філатов став нашим барабанщиком з того часу. Сам процес репетицій в Україні після 2022 року був дуже показовим. Це прекрасна ілюстрація роздвоєної реальності, у якій ми тоді жили, постійно чогось бракувало: то зв'язку, то бензину, то ще чогось. Ми орендували будинок у селі неподалік, усі музиканти збиралися там, і ми в хаті репетирували всю концертну програму з повним підключенням. Юлія Юріна, запис лайву для "Суспільне Чернігів" Фото надані командою ONUKA Відрепетирували, зібрали все, сіли на потяг і поїхали. Перший концерт був у Каннах, а вже потім – Штати. І ось ми приїжджаємо в Канни у перші місяці війни, виходимо з аеропорту і бачимо абсолютне свято життя: пальми, люди, сцена, банери про допомогу Україні та заклики донатити. І нас просто накрило. Навіть тих, хто зазвичай не дуже схильний до рефлексії. Було відчуття, ніби ми вибралися з іншої планети. Особливо якщо згадати, як усе це готувалося, яких зусиль це коштувало, через що ми пройшли перед тим, як опинитися там. Але на сцені було відчуття, ніби нам усім повернули життя. Не сцену, не професію, а саме життя. І я ніколи не відчувала такої синергії. Ми віддавалися повністю, ніби востаннє. І, якщо чесно, це відчуття "як востаннє" залишилося зі мною досі. Бо коли ти хоча б гіпотетично переживаєш можливість втрати всього, це дуже змінює погляд на речі. Мені здається, ми всі не просто змінили думку про свою роботу – ми значно глибше зрозуміли її цінність. Кожна нота, кожен звук, кожне слово набули іншої ваги. Не кожному митцю випадає такий досвід і таке підґрунтя для творчості. Я не романтизую війну, але розумію, що оминути цей досвід неможливо. Про нього потрібно говорити. Так, світ уже багато разів змінював своє ставлення до України. Десь ми його втомили, десь справді сталося певне перенасичення. Але в такі часи ніхто не може нам дати інструкцій, ми просто робимо максимум того, що можемо. Водночас, коли війна дедалі більше наближається до тієї спокійної й комфортної картини світу, в якій звикла жити Європа, то Україна зі своїми попередженнями знову стає зрозумілішою. Виявляється, ми недарма говорили про це всі ці роки і загрозу не вийде просто ігнорувати. І я вірю, що саме такі тяглі речі, як театр, література, мода, спорт, мистецтво – не поверхневе, не шароварне, а справжнє – продовжують цей діалог зі світом. У 2023 році я видала альбом "Room", який став своєрідним музичним військовим щоденником. Він починався й завершувався моїми думками, зібраними з постів та записів, які я робила від початку вторгнення. Це рефлексія всіх тих подій. Альбом був записаний у Чернігові, на Фабричній, 12, у майстерні дідуся. Писати там було одночасно легко й складно. Ми постійно чули тривоги, зупинялися, переписували щось заново. І все це залишилося всередині цього альбома. Latexfauna на лайві в просторі Фабричної, 12 Фото надані командою ONUKA Після всіх змін, які ми сьогодні обговорили, якою ви бачите наступну творчу главу ONUKA? Зараз музика буде іншою. Найімовірніше, восени вийде повноформатний альбом. Він буде більш електронним, більш схожим на те, яким я уявляла цей проєкт ще у 2013 році. Тому що, як на мене, коли війна завершиться – якщо завершиться, – рейвова культура в будь-якому разі стане дуже актуальною. Так завжди відбувається на зламах епох і великих історичних подій. Це певна форма протесту, певна форма звільнення. І мені ця музика та це явище завжди були дуже близькі. Це точно буде менш пісенна форма. Якщо спробувати описати цю музику образно, то мені вона зараз уявляється так: ніби якісь духи лісу, звірі чи інші міфічні істоти взяли українські народні інструменти й уночі влаштували в лісі музичний сет. Саме так це звучить у мене в голові. Для нас також важливо, що ми не працюємо з уже готовими українськими народними піснями, у нас авторська музика. Так, вона побудована на звучанні українських народних інструментів, але це все одно електроніка. Можливо, вона менш автентична в класичному розумінні, але саме це і є концепцією ONUKA. Мені здається, цим проєкт і відрізняється від багатьох інших. OTOY на Фабричній, 12 Фото надані командою ONUKA Від самого початку я хотіла показати через електронну музику, яку дуже люблю, наскільки несподівано можуть звучати українські народні інструменти. І мені здається, що певною мірою це вдалося. Зараз ми знову повертаємося саме до цього підходу. Це вже менше схоже на пісенно-естрадну форму і більше на чисту електронну енергію. Коли ти ніби опиняєшся десь на межі дев'яностих, але водночас усвідомлюєш, що всі ці звуки народжуються завдяки бандурі, сопілці чи іншому українському інструменту. Тому зараз для мене головне – бути чесною із собою і робити те, що справді резонує. Думаю, це і є рецепт усіх майбутніх релізів. І я дуже рада, що сьогодні маю достатньо довіри до себе, щоб слухати власну інтуїцію й розуміти, куди рухатися далі. Уже зараз довкола Чернігова формується середовище людей, які працюють із культурою, спадщиною та локальною історією. Як ви уявляєте розвиток цього середовища після війни? Чого, на вашу думку, сьогодні найбільше бракує місту? Якщо чесно, я думаю, що тут буде справжній культурний вибух. Усе, що зараз поставлене на паузу, рано чи пізно відбудеться. Мені дуже хочеться створити великий фестиваль, який стане постійним, і для цього в Чернігові є абсолютно все необхідне. Хотілося б бачити там і барахолку, і локальних майстрів, і бренди. Тим більше що в Чернігові їх виявилося набагато більше, ніж багато хто думає. І всі вони по-своєму переосмислюють не просто автентику, а саме давню історію цього регіону. Той самий Мезин із його мамонтами, археологією, міфологією. Чернігову є про що розповідати. Якщо вже говорити відверто, то моя амбіція – зробити Чернігів культурною столицею України, для цього є всі передумови. Він казковий, він закохує в себе з першого візиту, він дуже близько до Києва. І мені здається, що він буквально створений для цього. Звісно, попереду величезна кількість роботи. Це прифронтове місто, і ми не можемо про це забувати. Усі ці розмови про ризик перетворення Чернігова на сіру зону нікуди не зникли. І коли місто знову опиняється під обстрілами, я дуже болісно це переживаю. Є ще одна цікава проблема. За радянських часів транспортна система будувалася радіально – навколо центру. Через це багато маршрутів досі проходять через Київ. Між деякими сусідніми регіонами немає нормального прямого сполучення. Через це виникає відчуття, ніби Чернігів знаходиться в глухому куті. А транспортна доступність – це теж частина культурного розвитку. Тому я прекрасно розумію, що не можна просто провести фестиваль і назвати місто культурною столицею. Це роки системної роботи, причому не лише волонтерів чи окремих ініціатив, а й держави. Можливо, я зараз дивлюся дуже далеко вперед. Поки що нам усім потрібно дожити до часу, коли можна буде прокидатися вранці й не думати про те, чи буде цей день безпечним. Але все одно про це треба думати вже зараз. Головне, щоб була можливість це робити. І щоб було для кого. Я дуже сподіваюся, що така можливість буде. Бо якщо не думати про майбутнє, то тоді взагалі важко знаходити сенс рухатися далі. Читайте також : "Довести проєкт такого масштабу до постановки – вже великий прецедент для нашої музики". Продюсерки української прем'єри опери "Матері Херсона" про співпрацю з Мет

Успенський собор відновлять за кошти з резервного фонду бюджету – Свириденко

Mon, 15 Jun 2026 15:57:00 +0300

КУЛЬТУРАMon, 15 Jun 2026 15:57:00 +0300Оновлено 15 червня о 17:00 Уряд виділить кошти з резервного фонду бюджету на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Вона зазначила, що уряд забезпечить фінансування відновлювальних робіт. "Відновлення Успенського собору та необхідне для цього фінансування сьогодні обговорили з президентом. Уряд забезпечить необхідне фінансування відновлювальних робіт. Уже сьогодні буде ухвалено рішення про невідкладне виділення коштів із резервного фонду для консервації пошкодженого даху та його подальшого відновлення", – сказала Свириденко. РЕКЛАМА: Також вона додала, що доручила віцепрем'єр-міністерці з гуманітарної політики Тетяні Бережній активізувати роботу з міжнародними партнерами щодо реагування на атаку по лаврі. У ніч на 15 червня, внаслідок якої Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" зазнав суттєвих пошкоджень, територію Києво-Печерської лаври тимчасово зачинено для відвідувачів. Внаслідок повторної спроби удару пошкоджено Башту Іоанна Кушника – оборонну споруду XVII–XVIII століття, що є частиною фортифікаційного комплексу Верхньої Лаври. У коментарі УП намісник Києво-Печерської лаври, єпископ Бориспільський, вікарій Київської єпархії, Авраамій пояснює, що у соборі потрапило багато води. "Можемо тільки уявити ці сухі перемички і все інше, покрівлю. Зрозуміло, це все підхопило. Палаючий вогонь, наскільки розгорталася, що не вірилося, що вдасться це зупинити", – сказав намісник. За його словами, щойно вдалося пробратися всередину, з храму почали виносити цінності, зокрема, вдалося врятувати виставку з Різниці Успех собору, яка була посвячена Воскресінню Христовому, де є унікальні ікони і церковні речі XV–XVII століть. Гендиректор заповідника Максим Остапенко у коментарі hromadske розповів, що з собору врятували найцінніші експонати від пожежі, зокрема, Раку Святого Стефана – пам'ятку XVIII століття. За його словами, пожежа охопила близько 800 квадратних метрів. "Ті експонати та святині, які були всередині, вдалося оперативно евакуювати. Я був на місці через 10 хвилин після прильоту. І ми з працівниками, з поліцією, з ДСНС-никами разом долучилися, буквально виносили експонати. Завдяки цьому врятовано найцінніші експонати, включно з Ракою Святого Стефана – пам'яткою 18 століття, яка є однією з святинь православ'я", – сказав Остапенко. Рятувальники загасили пожежу, наразі там проводять оцінку пошкоджень на території Києво-Печерської лаври. За словами Остапенка, пошкодження є не тільки в Успенському соборі. Додали коментар намісника Києво-Печерської лаври, єпископа Бориспільського, вікарія Київської єпархії, Авраамія. Читайте також : Нацкомісія у справах ЮНЕСКО закликала керівництво відреагувати на удари РФ по культурних закладах

Пошкоджені пам'ятки культури, ринок і школа: все, що відомо про наслідки нічної атаки РФ на Київ

Mon, 15 Jun 2026 15:30:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 15:30:00 +0300 У ніч на 15 червня росіяни здійснили масовану комбіновану атаку на Київ та інші українські міста. У столиці лунали вибухи, у місцях влучання зайнялися пожежі. Станом на зараз відомо про чотирьох загиблих і 30 потерпілих, серед яких двоє дітей віком 5 і 6 років. Під ударом опинилася Києво-Печерська лавра – туди влучив російський "Шахед". Виникла пожежа даху Успенського Собору на площі близько 800 квадратних метрів ДСНС Києва "Це не просто національна святиня. Це духовний і культурний скарб людства, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам'ятка, внесена до списку об'єктів під найвищим рівнем захисту відповідно до Гаазької конвенції (Enhanced Protection). РЕКЛАМА: Атака на такі об'єкти є одним із найважчих злочинів проти світової культурної спадщини", – зазначили у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті. Російський удар пошкодив Успенський собор. Загиблих і постраждалих немає. Сакральні твори, зокрема ікони, антимінси, богослужбові предмети, евакуювали. Експерти проводять оцінку пошкоджень. Російський удар пошкодив Успенський собор ДСНС України Також постраждала й кіностудія імені Олександра Довженка. У результаті російської атаки знищена найбільша і найстаріша колекція костюмів. За словами віцепрем'єр-міністерки з гуманітарної політики Тетяни Бережної, у студії було близько 100 тисяч костюмів і 3 мільйони одиниць різноманітного одягу. Пошкоджень зазнали й інші корпуси та будівлі кіностудії. У результаті російської атаки знищена найбільша і найстаріша колекція костюмів Кіностудія Довженка Через російську атаку сталася пожежа в Мистецькому арсеналі – вогонь охопив близько 1000 квадратних метрів будівлі. За словами директроки закладу Олесі Островської-Лютої, велика частина покрівлі лівого крила Старого Арсеналу серйозно постраждала. "Детальніша оцінка шкоди займе кілька днів. Але це точно будуть суттєві гроші на відновлення. Цікаво, що російський дрон поцілив точно в те саме місце, що й німецька бомба під час Другої світової війни. Це якийсь містичний збіг, єдність душ агресорів?", – йдеться у дописі. Від вибухової хвилі зазнав пошкоджень Музей книги і друкарства України – там вибиті вікна. Постраждалих немає, колекція музею також неушкоджена. "Тимчасово припиняємо приймати відвідувачів. Ми обовʼязково продовжимо нашу роботу і будемо мати щастя збагачувати нашу культуру та дбати про нашу спадщину", – зазначили на сторінці закладу. Після низки ударів по культурних спорудах Національна комісія України у справах ЮНЕСКО закликала міжнародну спільноту не допускати Росію до участі в ключових органах організації. Унаслідок вибуху постраждала будівля одного з закладів освіти Освітнього холдингу А+ – Академія сучасної освіти, розташована в ЖК "Комфорт Таун". Академія розташована в ЖК "Комфорт Таун" Тетяна Шаповалова "Ми вдячні всім за підтримку, нашим колегам, батькам, друзям, які від ранку прибирають наслідки, ми вдячні рятувальникам, які з ночі гасили пожежу. Найголовніше це люди, які живі, і що ми обов'язково відновимо нашу будівлю. Дитячий садок "Академікс" працює і зранку приймає дітей. Початкова школа сьогодні працює в режимі онлайн, а завтра чекає своїх учнів. Віримо в найкраще. А+ працює далі", – написала у Facebook директорка закладу Тетяна Шаповалова. Окрім того, вночі російські окупанти знищили найбільший інноваційний сортувальний термінал "Нової пошти". "Це особливий сортувальний центр. Перший в Україні термінал, оснащений найсучаснішим у світі обладнанням для сортування посилок від компанії Vanderlande. Символ нашого розвитку, сміливих інвестицій у майбутнє, інноваційності, Lean-культури та щоденного прагнення ставати кращими", – написав генеральний директор компанії Євген Тафійчук. За його словами, співробітники не постраждали. Підприємець також запевнив, що зруйнований термінал відновлять. Через атаку зркйнований найбільший інноваційний сортувальний термінал "Нової пошти" Нова пошта Також російські загарбники пошкодили бізнес-центр і зруйнували відділення Rozetka. Постраждалих немає. Унаслідок обстрілу значно постраждав й один з найвідоміших ринків Києва біля станції метро "Почайна", раніше відомий як "Петрівка". Унаслідок атаки було знищено павільйони та вигоріли цілі торгові ряди. Загалом внаслідок масованої атаки ворога на Київ зафіксовані пошкодження та пожежі майже в усіх районах міста. Аварійно-рятувальні служби працюють на близько 50 локаціях. Окрім того, через російську атаку в Дніпрі пошкоджено Будинок органної та камерної музики та унікальний орган у ній. Внаслідок обстрілу одна людина дістала поранення, також зруйноване приміщення коледжу. Пошкоджене підприємство – там виникла пожежа. Окрім того, троє людей травмовані внаслідок нічної атаки російських безпілотників на Суми. Пошкоджені багатоповерхові житлові будинки й Палац дітей та юнацтва. Читайте також : Внаслідок масованої атаки на Київ зазнав руйнувань колишній "Жовтневий палац"

Під контролем з повітря: як БПЛА працюють по логістиці противника

Mon, 15 Jun 2026 15:14:00 +0300

СуспільствоMon, 15 Jun 2026 15:14:00 +0300 Що означає фраза "контролювати логістику противника"? На практиці 1-го корпусу НГУ "Азов" — це коли військова техніка, забезпечення чи переміщення особового складу вже не можуть почуватися в безпеці навіть за десятки кілометрів від передової. Сьогодні пілоти ударних БПЛА 1-го корпусу НГУ "Азов" працюють по логістичних маршрутах навколо Донецька. Зугрес, Андріївка, Старобешеве, Горлівка, Лисичанськ, Донецька кільцева — напрямки, де дрони не просто спостерігають, а змінюють сам підхід до пересування противника. Там, де ще недавно можна було розраховувати на відносний тил, тепер доводиться рахуватися з небом. Що означає контроль логістики? Будь-який підрозділ залежить від постачання: людей, техніки, пального, боєприпасів. Коли логістика працює безперервно — підрозділ продовжує вести бойові дії. Коли вона починає руйнуватися — змінюється вся ситуація. Тому екіпажі ударних БПЛА працюють не лише по окремих цілях, а й по маршрутах переміщення. Сьогодні пілоти 1-го корпусу НГУ "Азов" ведуть роботу в дальній операційній зоні та контролюють логістичні шляхи навколо Донецька. Серед напрямків, де фіксується активна робота безпілотних систем: Зугрес; Андріївка; Старобешеве; Горлівка; Лисичанськ; Донецька кільцева. Ще не так давно ці маршрути використовували для переміщення особового складу, техніки та забезпечення майже без постійного ризику бути виявленими. Зараз ситуація змінюється: що більше логістика потрапляє в поле роботи безпілотних систем, то складніше противнику зберігати темп переміщень і відчуття контрольованого тилу. Чому саме БПЛА стали одним із головних інструментів? Безпілотні системи дозволяють працювати швидко та без втрати часу на зайві переміщення. У практичній роботі це означає: Виявлення маршрутів руху; контроль логістичних коридорів; супровід цілей; передачу координат; ураження техніки та інших військових об'єктів. Це вже давно не про окремий виліт дрона — це системна робота екіпажів. Чому напрям безпілотних систем масштабується? Разом зі зміною ролі змінюється і структура. На базі батальйону безпілотних систем формується 41-й полк безпілотних систем у складі 1-го корпусу НГУ "Азов". Його завдання — розвивати сучасні технології, підтримувати підрозділи корпусу та працювати по силах і засобах противника, зокрема в тилових районах. Це означає більше екіпажів, більше технічних можливостей і більше людей, які хочуть працювати саме в цьому напрямі. Хто стати оператором БПЛА? Робота з безпілотними системами підійде для досвідчених і тих, хто хоче здобути досвід з нуля. Перевагою стануть: Технічне мислення; швидке навчання; уважність; дисципліна; готовність працювати в команді. На azov.army відкриті вакансії в напрямі безпілотних систем для тих, хто хоче долучитися до сучасного технологічного напряму у війську і бути пліч-о-пліч з "Азов".