Дитина під наглядом: дитсадочок та пошук альтернатив

67
12 жовтня 2010

Влітку українські батьки пережили переполох: зміни до законів про освіту, підписані президентом 6 липня 2010 року, зробили дошкільну освіту обов'язковою. Особливий розпач від перспективи побачити своїх малюків неприйнятими до школи охопив мешканців українських сіл, у яких взагалі немає дитсадочків.

Але вже після першої хвилі паніки Міносвіти пояснило: нововведення має на меті лише створення рівних стартових умов для навчання у школі. До того ж, внесені зміни не передбачають видачі жодних документів про дошкільну освіту - і вимагати такого підтвердження школи не матимуть права.

Із роз`яснень працівників МОН виходить, що нічого суттєво не змінилося: згідно "оновленому" закону, вести до садочка чи готувати до школи самостійно батьки 5-річних дітлахів, як і раніше, можуть вирішувати на власний розсуд. Головне, щоб знання дитини відповідали державній програмі, з якою при потребі можна ознайомитись у методичних кабінетах при дошкільних закладах.

У тісноті - зате не вдома

За даними МОН, на сьогодні в Україні функціонує 15,3 тисячі дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності. У них здобувають дошкільну освіту 1137,5 тисячі дітей, тобто 56% від загальної кількості дітей від 1 до 6 років.

Де-юре віддати дитину у звичайний дитячий садочок - не проблема, але більшість батьків підтверджують протилежне. Зрозуміло, такого поняття як "черга" ви не зустрінете в жодному документі, адже доступ до освіти за Конституцією надано всім. Але за неофіційними даними, тільки у столиці черга до садочків становить понад 2 тисячі малюків.

За словами батьків, у деяких обласних центрах для того, щоб 3-річна дитина гарантовано потрапила у державний дитячий садочок, про місце потрібно домовлятись відразу після її народження. Проте навіть за гроші влаштувати усіх дітей у садочки неможливо.

Через брак місць, щоб прийняти "домашніх" дітей, у дитсадках відкриваються додаткові групи і розширюються старі.

Спеціаліст із дошкільної підготовки сімейного центру "Лелека" Тетяна Захаревич стверджує: "Звичайно, найкраще, коли педагог займається з однією дитиною, але якщо це група - то ідеальна кількість 4-6 дітей, щоб сиділи по парах. Десять - це вже забагато, викладачу не вистачає часу на всіх".

[VR]  Перед тим, як обрати формат дошкільної освіти, вирішіть для себе, які конкретні результати ви хочете від неї отримати, і що зі складеного переліку можете дати дитині самостійно.

Якщо вибір все ж таки пав на дитсадок, психологи радять віддавати туди малюка, коли він уже гарно говорить і може розповісти власні враження, а для комфортної адаптації в новому середовищі перші відвідання скоротити до декількох годин.

Обов'язково поцікавтеся, чи відповідає програма навчання вимогам МОН.  [/VR]

За законом наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах має становити: для дітей віком від одного до трьох років і різновікові - до 15 осіб; віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб.

Але за твердженнями батьків, вихователів і самих дітей, дитсадки зараз схожі на рукавичку з відомої казки, бо в багатьох групах ця кількість давно перевалила за 30 дітей.

У сільських садочках кількість дітей у групах взагалі визначається залежно від демографічної ситуації, а жителі селищ Київської та інших областей свідчать, що більшість груп у дитсадках - різновікові і нерідко нараховують до 45 дітей.

В останні роки вихованням дошкільнят зайнялися також і при багатьох ліцеях та гімназіях для початкових класів, але мінімум 2 роки такої платної підготовки аж ніяк не гарантують вам подальшого вступу у сам "елітний" заклад.

Завжди знайдуться охочі заробити на паніці. Деякі дитсадки швидко зорієнтувалися в новій ситуації і відкрили платні курси підготовки до школи. За таких умов заняття з кожної дисципліни коштує близько 100-150 гривень на місяць, дітей не годують і не вкладають спати, тільки навчають по кілька годин двічі на тиждень.

Фейс-контроль для малюків

За даними МОН, для 110 тисяч українських дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, працюють 2,5 тисячі закладів компенсуючого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти діти отримують корекційно-відновлювальну та реабілітаційну допомогу.

Якщо ваша дитина має проблеми зі здоров'ям і потребує додаткової турботи, зверніть увагу на спеціалізовані групи.

"Дитині-алергіку потрібно більше комфорту та уваги: у нас по 3-4 рази на день миються підлоги, часто провітрюються кімнати, викладачі вміють надати першу допомогу. Державна установа не може створити таких умов - тому у нас великий попит на послуги", - розповіла "Українській правді. Життя" Ніна Орловська, директор першого в Україні дитсадка для дітей-алергіків "Український сувенір".

Акцентуючи увагу на здоров`ї, деякі приватні дитсадки разом із програмою фізичного навантаження пропонують фітотерапію, а також літнє та зимове загартовування. До того ж розробляють меню п'ятиразового харчування, яке врахує потреби вашого малюка, а за вашою заявкою дитину можуть забирати і привозити додому.

Судячи з оголошень та інформації на сайтах дитсадків, у групах декотрих "елітних" закладів відбувається розподіл дітей не тільки за віком та станом здоров'я, але і за різним рівнем культури їхньої сім`ї та світоглядом. При цьому, що мається на увазі під "рівнем культури сім`ї та світоглядом" не уточнюється.

Приватні дитсадки

У середньому в обласних центрах України місяць навчання в приватних садочках коштує від 500 до 1000 гривень. При цьому більшість приватних садочків не здійснюють перерахунок коштів, якщо дитина хворіє і не відвідує заняття.

Вартість аналогічних послуг у Києві в основному коливається від 200 до 600 доларів, але, як і у випадку з "добровільними" внесками, найвищу планку ніхто не береться назвати. Навчання у київських міжнародних школах, таких як Британська міжнародна школа, де приймають дітей віком від 2,5 років, обійдеться батькам близько 4 тисяч доларів за семестр - не враховуючи вступного внеску.

Киянка Людмила Набожнік віддала доньку у державний дитсадок за місцем проживання - на Борщагівці. На заняття у вересні довелось записуватись у січні, тоді ж платили перший "благодійний" внесок у розмірі 1000 гривень.

За словами Людмили, дитсадок живе майже повністю за батьківський кошт: "Влітку батьківський комітет зробив ремонт, кожен місяць на щось ідуть внески, до того ж вихователі дають окремий список, що потрібно купити. Окрім офіційної плати, харчування обходиться у 12 гривень за день", - підраховує власні витрати киянка.

[VR]Не полінуйтеся дізнатися про репутацію директора садочка і поспостерігати за вихователями: чи влаштовує вас їхня поведінка з малюками? Поговоріть із батьками дітей, які відвідують цей заклад, і роздивіться самих вихованців, які будуть оточувати ваше чадо.

Перед тим, як оформити документи, вивчіть умови прийому, запитайте про ліцензію закладу. Якщо ви обрали приватний дитсадок, обов'язково укладіть договір з прописаною вартістю і пошукайте в ньому пункт про імовірне збільшення оплати під час навчання дитини. [/VR]

Попри все пані Людмила задоволена своїм дитячим садком, адже там у групах займаються по 15-20 дітей, у той час, як у сусідньому дитсадку - більше 30, а для відпочинку малюків потрібно приносити розкладушки.

Іншій мешканці Києва, Лілії Демченко, пощастило знайти недорогий приватний садок при ліцеї "Апогей": оплата на місяць 600 гривень за заняття і 140 гривень за харчування.

"Донька займається з 7 до 19 години, освоює розвиток мовлення, хореографію, англійську мову, роботу з комп'ютером, а викладачі звітують перед нами через регулярні збори, дошку оголошень та відкриті уроки", - не приховує своєї радості Лілія.

За словами матері, найбільшою проблемою був пошук зв`язків для того, щоб потрапити до списку вихованців-дошкільнят: "Для кожного віку у них всього 2 групи по 15 дітей, а в групи набирають, в першу чергу, за рекомендаціями батьків, які вже здавали своїх дітей на навчання у ліцей", - пояснила непросту систему набору пані Лілія.

Якщо вихователі серйозно займаються розвитком сенсорики і дрібної моторики дитини - а ще й приділяють увагу творчим здібностям і мисленню, увазі, пам'яті та логіці - ставки ростуть, і заняття у подібному закладі обійдеться близько 4500 гривень на місяць. Але при цьому нерідко самі працівники дитсадочків жаліються на непомірні вимоги до дітей і нераціональність нових програм.

За словами батьків, у середньому у столиці навчання у приватному садочку на рік обходиться більше 10 тисяч гривень, що співмірно із оплатою за навчання у вузі.

Няня на всі випадки життя

Однією із альтернатив дитсадку є виховання нянею, яке може обійтися дорожче за деякі приватні садочки. За послуги персональних нянь кияни сплачують від 20 гривень за годину, за фіксованої місячної плати - до 500 умовних одиниць на місяць. Виклик "термінової" няні підпадає під інші тарифи: 50 гривень на годину.

Зазвичай від нянь вимагають педагогічну або філологічну освіту та досвід роботи з дітьми. Але вибір няні - особлива відповідальність, адже це людина, яка матиме безпосередній вплив на формування вашої дитини.

Звичайно, вам радо допоможуть фірми з підбору персоналу, але за словами фахівців, на всю столицю існує всього декілька агенцій, які гарантують якість послуг нянь і гувернанток своєї бази даних. Але ці гарантії обійдуться батькам від 350 до 500 умовних одиниць, сплачених за посередницькі послуги.

Наскільки ви готові довірити свою дитину конкретній гувернантці? До дитсадка Лілія Демченко залишала молодшу дитину на няню. "Я була дуже задоволена нянею, тому що я 20 років її знаю - це сусідка з мого поверху, жінка мого віку. Я була впевнена в її порядності і відповідальності, і вона не вимагала конкретної суми - я платила раз на місяць, скільки в мене виходило. Але, якби не ця сусідка, я би не довірила дитину ніякій няні", - чесно говорить пані Лілія.

Є й інша сторона медалі: психологи і фахівці з дошкільної підготовки нерідко критикують виховання нянями. До їх числа належить і Тетяна Захарович.

"Свою турботу і любов не можна "спихувати" на няню. Якщо дитина вже почала ходити і говорити - треба готувати її до життя в суспільстві. Малюкам потрібне спілкування з іншими дітьми, яке би розвивало співпереживання і взаємодопомогу", - пояснює свою позицію спеціаліст із дошкільної підготовки сімейного центру "Лелека".

Дитсадок "на дому"

Ще до початку економічної кризи відкриття приватного дитячого садка стало прибутковим бізнесом. Із настанням фінансової скрути винахідливі українці покращили рентабельність такої справи: якщо дитсадок облаштувати на квартирі - не потрібна ні ліцензія від МОН, ні звітність за виконання педагогічних програм, ні підвищення кваліфікації кадрів.

Не тривожать санстанції та комісії, і батькам проблемою менше: ніхто не вимагає довідку про обов`язкові щеплення.

Як і в більшості ліцензованих приватних дитячих навчальних закладах, навчання у дитсадках на дому нерідко проводять кваліфіковані спеціалісти за авторськими програмами.

Але будьте обережні і не абсолютизуйте єдину перевагу такого вибору - маленьку групу дітей: вона не гарантує якісного догляду та виховання вашого чада. Адже часто дитсадок "на дому" - це просто квартира у спальному районі, де за кількома дітьми з різних сімей доглядають одна чи кілька жінок. І не факт, що вони - педагоги за фахом і мають необхідні навички і досвід роботи з дітьми.

Інформацію про такі садки найчастіше розміщують в інтернеті. Оплата - від 200 доларів на місяць залежно від часу перебування малюка в імпровізованому садку і особистих домовленостей, таких, як лишити дитину на ніч. Сума оплати і раціон харчування найчастіше обговорюються з батьками індивідуально.

Конфлікт поколінь

Виховання дитини бабусями та іншими родичами практикують багато батьків. На перший погляд, спокушають безперечні плюси: можна і гроші заощадити, і не переживати за раціон харчування та вплив сторонніх людей на дитину, не ламати голови і не спустошувати гаманець у випадках, коли треба затриматися на роботі чи лишити дитину з кимсь на ніч.

Але, на жаль, результати "традиційного" виховання теж можуть бути непередбачуваними.

Бабусі попри всю любов до своїх онуків - представники старшого покоління із іншим світоглядом та менталітетом, і попри свою гіпервідповідальність найчастіше схильні "гнути свою лінію" у вихованні онуків, що нерідко призводить до конфліктів у сім`ї.

Дайте чесну відповідь, чи буде ваша мама навчати онука за державною програмою, без освоєння якої малюк не матиме достойної підготовки для вступу до школи, і взагалі наскільки послідовним може бути таке навчання в домашніх умовах? Якщо у вашому випадку бабуся або "довірений" родич - професійний вчитель або вихователь - немає питань.

Як і у випадку з нянею та працівниками дитсадка, ви не знаєте достеменно, як поводяться родичі з дитиною за вашої відсутності. Окрім того, домашнє виховання ускладнює процес соціалізації дитини.

Тож у ситуації з вибором формату дошкільної освіти, як і в більшості випадків життя, ідеального рішення не існує: кожен конкретний вибір веде до наступного роздоріжжя зі своїми плюсами та мінусами. А ціну кожного плюсу і мінусу можуть визначити тільки самі батьки залежно від розставлених пріоритетів.

powered by lun.ua