Незрячий харків’янин судиться з банком через кредит

Незрячий пенсіонер із Харкова подав до суду на банк, який відмовився надати кредит лише через те, що клієнт мав інвалідність. Правозахисники стверджують: це прецедентний для України судовий спір щодо дискримінації в банках людей з інвалідністю.

У банківських установах нерідко є писані і неписані застереження до кредитування людей з інвалідністю. Часто доводиться засвідчувати свою платоспроможність додатковими документами чи запрошувати поручителів. А іноді людині з інвалідністю кредит "не світить" взагалі.

Йдучи до суду, пенсіонер Юрій Череда не прагнув "війни" із банком. Каже, що головне його бажання – відчувати себе таким само клієнтом, як і інші.

Споживчий кредит – через суд

У перших двох інстанціях незрячий харків’янин переміг. 29 жовтня Апеляційний суд Харківської області підтвердив рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року, визнавши дискримінацією відмову у наданні кредиту через інвалідність.

Також суд постановив, що моральна шкода за дискримінацію та приниження людської гідності внаслідок незаконної відмови у банківському обслуговуванні "коштує" 1000 гривень.

Юрій Череда чекав на це рішення майже рік. Усе почалося з того, що він разом із дочкою вирішив купити телевізор у розстрочку. Супермаркет побутової техніки "Ельдорадо" обрали навмання.

Консультант магазину розповів про існуючі "найвигідніші пропозиції", допоміг вибрати телевізор, виписав рахунок фактуру на товар вартістю 3 333 грн й направив покупця до місця, де працівники банку оформлюють споживчі кредити.

"Одразу купити телевізор за три тисячі гривень – дорого. Мені було зручно придбати товар у кредит, щоб за нього щомісяця сплачувати 100-120 грн", - каже Череда.

Умови кредитування банку влаштували чоловіка, і він почав оформлювати кредит. Коли виявилося, що клієнт є інвалідом першої групи за зором, запал працівниці банку враз поменшав. Жінка запитала, хто може стати поручителем – член сім’ї, який не має інвалідності.

"Після того, як я сказав, що таких поручителів не маю, і запитав, чому мені відмовляють надавати кредит на загальних умовах, працівниця банку відповіла: "Вибачте, але я мушу виконувати внутрішнє розпорядження", – пригадує Юрій Череда.

При цьому вона не змогла відповісти, який закон забороняє надавати людині з інвалідністю споживчий кредит.

На сайті банку вдалося розшукати Правила банківського обслуговування фізичних осіб. У цих правилах – жодного слова про те, що людям з інвалідністю потрібен поручитель для придбання споживчого кредиту, чи інші додаткові умови кредитування людей з інвалідністю.

Однак там зазначено, що банк має право "відмовитись від надання кредиту клієнту частково або в повному обсязі за наявності будь-яких підстав, які визначаються банком на власний розсуд та явно свідчать про те, що наданий клієнту кредит своєчасно не буде повернений, звільняючись при цьому від відповідальності за таку відмову".

Історію в супермаркеті зафіксували на відео, і з цими доказами чоловік вирушив до Дзержинського районного суду м. Харкова. Його інтереси захищав адвокат Олег Лепетюк, голова Харківської громадської організації незрячих юристів у рамках Фонду "Стратегічні судові справи з протидії дискримінації" Коаліції з протидії дискримінації.

Дискримінаційна відмова

Олег Лепетюк розповів, що його організація з 2003 року консультує людей з інвалідністю щодо захисту їхніх прав. І найчастіше до них звертаються з питанням дискримінації в обслуговуванні в транспортній та банківській сферах, а також у відмові в доступі до інформації.

Справа Юрія Череди стала ключовою, оскільки на руках були відеодокази, які підтверджували факт дискримінації.

"Наша позовна заява кілька місяців лежала в суді – все переносилася дата її розгляду, оскільки питання споживчих кредитів не є таким пріоритетним. Відповідача – представників банку – неодноразово просили з’явитися в суді, що було проігноровано. Врешті рішення було прийнято заочно на нашу користь. Однак уже після цього банк подав апелюцію", – каже Лепетюк.

Зокрема, апелянт зазначив, що позивач Юрій Череда офіційно із пропозицією отримати кредит до банку не звертався. Крім того, на думку представників банку, відеозапис розмови недопустимо використовувати як доказ по справі, оскільки він був здійснений без дозволу особи, яку знімали.

Утім, ці аргументи суд відкинув і вирішив, що ненадання людині з інвалідністю кредиту на загальних умовах є дискримінацією, а відеозапис якраз є зафіксованим доказом відмови.

Тексти двох рішень суду містять покроковий опис справи з використанням норм діючого законодавства, зокрема статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів", статтю 633 Цивільного кодексу України про банківське обслуговування, статті 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності України", а також Конвеції ООН "Про права інвалідів" (від 13 грудня 2006 року).

Досить детально в рішеннях суду описано, що є дискримінацією, звертаючись до Закон України "Про запобігання та протидії дискримінації в Україні".

Втім, Вищий спеціалізований суд по цивільних та кримінальних справах відправив справу на перегляд. Підстава - відео, яке було доказом, порахували неякісним доказом, що стало підставою для винесення "неправильного рішення".

Незрячий харків’янин та його адвокат готуються до нового витка судових перипетій.

Людям з інвалідністю потрібно бути більш активними – експерт

Останнім часом люди з інвалідністю стали активніше звертатися до суду за захистом своїх прав. Так, адвокат-візочник з Дніпропетровська Дмитро Жарий виграв справу проти мережі аптек.

Перемогою в суді закінчилася і справа донеччанки Тетяни Гречишнікової, яку не пустили в нічний клуб на інвалідному візку.

Незрячий юрист зі Львова Андрій Стегніцький через суд зобов’язав "Укрзалізницю" переробити сайт під потреби людей із порушенням зору.

"Уже давно велась мова про те, що людям з інвалідністю дуже складно отримати кредит. Проблема є. У нашому суспільстві мало хто розуміє, що люди з інвалідністю можуть бути платоспроможними. Стигматизація людей з інвалідністю є одним із факторів, що може надалі призвести до дискримінації", – коментує ситуацію Марія Ясеновська, президент Харківської обласної фундації "Громадська Альтернатива", експерт Коаліції з протидії дискримінації.

Експертка зауважує: щоб в цілому змінити ситуацію, люди з інвалідністю мають бути видимі у суспільстві. Для цього передбачено багато дій з боку суспільства та держави – зокрема інклюзивна освіта. Якщо в дитячому садку і в школі діти, які мають інвалідність, і які її не мають, навчатимуться разом, вони сприйматимуть таку ситуацію як норму. І вже до людей з інвалідністю не ставитимуться упереджено.

"Щоб позбутися стереотипів, потрібно із ними зіштовхнутися. Присутність "таких" людей допомагатиме змінювати ставлення до інвалідності: від проблеми – до особливості людини. Однак і самі люди з інвалідністю повинні вести активний спосіб життя", – наголошує Ясеновська.

Крапку поставить Вищий спеціалізований суд

А поки Юрій Череда чекає на судову крапку своїй справі, за таким само алгоритмом готовий судитися Денис Петров із Києва, якому відмовили у наданні кредиту на телефон, придбаний в онлайн-магазині.

Денис Петров та голова Харківської громадської організації незрячих юристів Олег Лепетюк

"Я маю дохід у 7 тисяч гривень на місяць, але через свою інвалідність не можу оформити кредит - на відміну від інших покупців, дохід яких складає 800 грн", – зауважує він.

У "Дельта-банку" Денис Петров має депозитний рахунок, і через цей банк йому також нараховують пенсію. "Цікава ситуація: коли моїми грошими розпоряджаються, то мій підпис "валідний", коли ж я хочу скористатися послугами банку, то враз мій підпис стає не "таким", – каже чоловік.

Банк відмовився пояснювати свою відмову в кредитуванні.

"…Згідно з нормами та положеннями діючого законодавства, а саме відповідно до глави 10 Закону України "Про банки та банківську діяльність", банк залишає за собою право не розголошувати причину відмови в наданні кредиту", - йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Ірина Виртосу, Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини