Крути педалі. Велосипедне життя українських міст

37
3 листопада 2015

У масовій свідомості українців велосипеди досі залишаються дитячою розвагою, а для дорослих громадян України велосипед – це переважно теплий спогад з дитинства. Наші міста і дороги мало пристосовані для велосипедистів. 

Але знаходяться міські божевільні, які не лише катаються вдень і вночі по дорогах без жодної велоінфраструктури – але й збирають інших і намагаються створити умови, аби велосипед став повноцінним видом міського транспорту. 

Метою велоактивістів є не захоплення вуличного простору, а його розумний розподіл. 

Адже попри те, що велосипедистів все більше і більше, на українських дорогах вони досі залишаються аутсайдерами, відлученими від обох кланів – водіїв і пішоходів. Правила дорожнього руху в Україні забороняють велосипедистам рухатися по тротуарах після 14 років. При цьому кількість велодоріжок у більшості міст наближається до нуля, а узбіччя доріг окуповані припаркованими авто. 

Тому велосипедистам не залишається нічого іншого, як об'єднуватися у своє лобі.

Яким є велосипедне життя великих українських міст і чи має воно якісь відчутні наслідки для розвитку велоінфраструктури та велосипедної культури? 

Хто і для чого працює над тим, щоб якомога більше жителів українських міст пересіли на велосипед?

Київ

Кількість велодоріжок: 6 + веломаршрут "Троєщина – Європейська площа"

Кількість велосипедистів на годину на типовому перехресті (за результатами останнього підрахунку ввечері буднього дня): 220

Велоконцепція: написана, але не затверджена через брак фінансування

Велодоріжка на Троєщині 

Київ – не дуже сприятливе для велосипедної їзди місто, з огляду на його величину, горбистий рельєф та річку, яка розділяє його на два береги. 

Однак, попри це, велосипедистів у столиці щороку більшає, і не в останню чергу завдяки громадській організації "Асоціація велосипедистів Києва", що виникла більше десяти років тому з ініціативи "Зеленому місту – зелений транспорт". До лав АВК цього року вступив 450-й велосипедист, але неасоційованих членів значно більше. 

ГО не лише популяризує велосипед у столиці, але й задає тон усьому велосипедному життю країни: проводить "Велофорум" – щорічну міжнародну конференцію на актуальні велотеми, допомагає консультаціями при розробці велоконцепцій іншим містам, впроваджує в Україні європейські стандарти велоінфраструктури.

Минулого року з'явилася ГО "Новий Київський велотрек", яка свою місію вбачає у відновленні найбільшого велотреку в Європі, на віражі якого збудували житловий комплекс.

Унікальна практика: дисконтна картка члена Асоціації велосипедистів Києва, яка дає знижки в дружніх закладах

Що вдалося зробити: завершено будівництво першого повноцінного веломаршруту в Києві з Троєщини до Європейської площі

Харків

Кількість велодоріжок у місті: 0, є одна велопішохідна зона (1 км)

Кількість велосипедистів на годину на типовому перехресті (за результатами останнього підрахунку ввечері буднього дня): 177

Велоконцепція: написана, але не ухвалена (зібрано 1 тисяча підписів на її підтримку)

Місто-мільйонник поки ще не має жодної облаштованої велодоріжки

Колишня столиця України, так само як і теперішня, не дуже сприятлива для велосипедної їзди через чималі розміри і центральну частину міста на пагорбі.

Харків є моноцентричним містом. Як сказано у велоконцепції міста, більшість велосипедних поїздок здійснюється на відстань від 6 до 8 кілометрів, у цьому радіусі мешкає приблизно 40% жителів. 

Розвитком велосипедного життя в Харкові опікується ГО "Міські реформи", для якої розвиток велоруху та велоінфраструктури в місті є лише одним із напрямків діяльності. Є ще "Харківський велосипедний союз", який займається розвитком велоспорту.

Харківські активісти розробили експериментальний велосипедний маршрут "Центральний" та велоконцепцію міста, спираючись на чіткі дані щодо кількості жителів, автомобілів і навантаження доріг.

Унікальна практика: консолідація зусиль усіх груп велоактивістів.

Що вдалося зробити: привернути увагу місцевої влади до велосипедних проблем.

Полтава

Кількість велодоріжок у місті: одна велосмуга (1,2 км), і та за містом

Кількість велосипедистів на годину (за результатами останнього підрахунку ввечері буднього дня): 128
Велоконцепція: написана, але не ухвалена

Велоурок із тренером-активістом у полтавській велошколі

У Полтаві, де велосипед є доволі поширеним видом транспорту, велосипедисти об'єднали свої зусилля відносно недавно. Зокрема, у рамках проекту "Велосипедна Полтава" на базі ГО "СітіЛаб", яка виграла в конкурсі малих грантів для велосипедного розвитку. 

Велосипедисти-любителі організували школу та стали тренерами, навчивши кататися на велосипеді полтавчан, загалом учнів велошколи було 78. Для міста, в якому живе 280 тисяч людей, це може здатися незначною цифрою – але не забуваймо: зміни починаються з малого. 

Окрім велоуроків, полтавські активісти проводили заняття з ПДР для тих, хто вже вміє їздити на велосипеді, а також працювали над створенням велоконцепції міста. 

"Найголовніше, що дав цей проект, – це досвід спілкування з непересічними людьми і усвідомлення нашого спільного прагнення змінювати місто разом", – вважає координаторка "Велосипедної Полтави" Ялина Садовнікова.

Унікальна практика: велошкола.

Що вдалося зробити: зрушити справу з мертвої точки і розворушити велоспільноту.

Кривий Ріг

Кількість велодоріжок у місті: 0

Кількість велосипедистів на годину на типовому перехресті (за результатами останнього підрахунку ввечері буднього дня): 63

Велоконцепція: написана, але не ухвалена

Промисловий велотуризм у Кривому Розі: екскурсії "Криворізький Гранд-Каньйон"…
…та "Марсіанські пейзажі"

Найдовше місто Європи – 126 кілометрів з півночі на південь – має перспективні умови для розвитку велоінфраструктури: рівнинний рельєф і широчезні проспекти на 8 смуг. 

Хай вас не лякають такі розміри міста, бо, якщо вірити місцевим жителям, Кривий Ріг – поліцентричне місто, де можна місяцями не виїжджати зі свого району. Навіть підземні трамваї в місті, що виконують роль метро – до речі, офіційно так і називаються! – ходять лише в межах окремих районів та не з'єднані в одну мережу. 

Ще одним свідченням придатності Кривого Рога для велосипедистів є те, що в місті успішно працює велосипедна кур'єрська служба доставки.

Велоорганізацій у місті три. Голова однієї з них, Ukrainian Bike Family, Денис Дубов і члени клубу активного відпочинку Pedali Sandali водять велоекскурсії індустріальними об'єктами Кривого Рога. Екскурсії мають великий попит: середня кількість учасників таких велоекскурсій 45–50 осіб, а максимальна була 73 (!) людини за раз. 

Організатори розробили 14 маршрутів, назви яких говорять самі за себе: "Марсіанські пейзажі", "Таємниці підземель і залізного моря", "Привиди забутих рудників", "Криворізький Гранд-Каньйон"... 

Жителям і гостям Кривого Рога показують не лише шахти і заводи в межах міста, але й зони відчуження, кар'єри та провальні воронки на його околицях. 

Унікальна практика: розвиток промислового велотуризму.

Що вдалося зробити: масові індустріальні велоекскурсії.

Запоріжжя

Кількість велодоріжок у місті: 0 

Кількість велосипедистів на годину (за результатами останнього підрахунку в ключових точках): 34
Велоконцепція: написана, але не ухвалена (зібрано 2 тис. підписів жителів на її підтримку)

Запорізька велоспільнота "тисне" на місцеву владу

Як і в Кривому Розі, у пласкому Запоріжжі теж вистачає довжелезних промзон, але масштаб у міста значно менший. За словами місцевого велоактивіста Сергія Винника, середня відстань переміщення в Запоріжжі не перевищує 10 км.

Активісти ГО "Урбан-рух "Запоріжжя велосипедне" запустили і розвивають заходи "Критична маса" та "Урбан кіно" – показ освітніх фільмів на тему перетворення міст; вхід у кіно вільний. Крім того, завдяки тиску місцевої велоспільноти в Запоріжжі з'явилася перша велопішохідна зона завдовжки 2 кілометри. 

Унікальна практика: освітні кінопокази про перетворення міст.

Що вдалося зробити: першу велопішохідну зону, яку відкрили під тиском місцевої велоспільноти.

Одеса

Кількість велодоріжок у місті: одна велодоріжка (на трасі "Здоров'я" у парку, але не відповідає нормам), одна велосмуга

Кількість велосипедистів на годину на типовому перехресті (за результатами останнього підрахунку ввечері буднього дня): невідомо (підрахунків не проводилося)

Велоконцепція: міськрада затвердила схему веломережі навесні 2015 року

Одеський велопробіг Critical Mass, 25 квітня 2015 року

За даними одеської ГО "Інститут міста", пішохідна доступність більшості об'єктів у місті перебуває в межах 10-хвилинної ходи від дому та роботи (приблизно 500 метрів). Одеса проектувалася як пішохідне місто, де гужовий транспорт не порушував дистанції життя міщан. Тому не дивно, що теперішній автомобільний трафік "розриває" непристосовані для такої кількості машин вулиці. 

У 2011 році одеська влада ухвалила проект мережі велодоріжок. Але шаблонна концепція залишилася на папері. Першу велосмугу у місті намалювали минулої осені при реконструкції алеї в парку Шевченка. 

Одеські велоактивісти та урбаністи розробили схему кільця велодоріжок у центрі міста та поетапний план з'єднання цього кільця зі спальними районами. Цього року міськрада ухвалила проект веломережі через п'ять днів після відкриття велосезону – 25 квітня в Одесі пройшла "Критична маса", на яку з'їхалося декілька тисяч велосипедистів. 

Одеський велопробіг Critical Mass проходить вулицями міста щомісяця кожної останньої суботи в супроводі ДАІ, швидкої допомоги і маршалів. На фініші організовують культурну програму та фуд-корт. За два роки такий велопробіг пройшов у місті вже 11 разів. 

"Завдяки "Критичній масі" нам вдалося неодноразово зібрати на вулицях міста декілька тисяч велосипедистів, ми консолідували велоспільноту – і саме це дало старт реальному розвитку велоінфраструктури, створенню робочої групи при мерії та затвердженню схеми веломаршрутів", – упевнений одеський велоактивіст Олександр Прохоров. У громадську організацію "ВелоВектор" місцеві активісти об'єдналися зовсім недавно. 

Унікальна практика: Critical Mass як аргумент у переговорах з міською владою.

Що вдалося зробити: розробити та добитися ухвалення схеми веломережі в місті.

Івано-Франківськ

Кількість велодоріжок у місті: будуються 2 велодоріжки, є 2 велосмуги, 4 велопереїзди з дорожньою розміткою
Кількість велосипедистів на годину на типовому перехресті (за результатами останнього підрахунку ввечері буднього дня): 198

Велоконцепція: розроблена на 2015-2020 роки, затверджена у 2014 році

Велоактивісти "відвоювали" облаштування велодоріжки на набережній ім. Василя Стефаника

У рівнинному Івано-Франківську, де середня відстань переміщення по місту не перевищує 3 кілометри, велосипед є ідеальним видом транспорту, а велоактивісти міста створюють для нього ідеальні умови.

Затверджена рік тому місцевою владою програма розвитку велоінфраструктури передбачає облаштування 102 км велошляхів та промо-кампанію пересування на велосипеді. 

До чого тут велоактивісти? Майже всі співробітники міського Департаменту транспорту – активісти ГО "Вело-Франківськ"

У місті вже є розмітка для велосипедистів на дорогах, зокрема на деяких перехрестях і поряд з пішохідними переходами. Франківським велоактивістам вдалося також відстояти і добитися облаштування велодоріжки на набережній ім. Василя Стефаника, що з'єднує два спальні райони. Під час її капітального ремонту місцева влада порушила домовленості про будівництво там велоінфраструктури та забрукувала дорогу на всю її ширину. 

Вело-Франківці, які тепер працюють у міськраді, дали такий рецепт успіху: "Не бійтесь мріяти. Мисліть масштабно. Надайте форму своїй ідеї. Зробіть її актуальною. Знайдіть однодумців та реалізуйте ідею".

Унікальна практика: перетворення велоактивістів на чиновників 

Найбільша справа: програма розвитку велоінфраструктури на 2015-2020 рр.

Львів

Кількість велодоріжок у місті: 22 (загальна протяжність близько 46 км) 

Кількість велосипедистів на годину на типовому перехресті (за результатами останнього підрахунку ввечері буднього дня): 78

Велоконцепція: у 2011 році міськрада ухвалила програму розвитку першої стадії велосипедної мережі, яка передбачає будівництво 268 км велодоріжок і велосмуг до кінця 2019 рок

Львів – найвелосипедніше місто України

У Львові велосипедисти почуваються білими людьми більше, ніж будь-де в Україні. Хоча бруківка в центрі здатна зіпсувати приємні враження від поїздки навіть досвідченим велосипедистам. Тутешні велоактивісти оформилися в ГО щойно в 2015 році на День закоханих, взявши відповідну назву – "ЛАВ", Львівська асоціація велосипедистів

Члени організації проводили цього року велоуроки в школах спільно з ДАІ й організували купу тематичних велопробігів.

Львів став першим містом України, де запускають пілотний проект муніципального велопрокату, який взялася реалізувати німецька компанія NextBike. Уже розпочали монтаж перших 5 станцій – усього їх буде 22. 

А відкрити систему bike-sharing, таку поширену в європейських містах, у місті Лева планують навесні 2016 року. Вартість першої півгодини прокату становитиме 50 гривень, кожна наступна година коштуватиме також 50 гривень. Але передбачено місячні та сезонні абонементи, які здешевлюють вартість півгодини велопрокату усього до 4 і 2 гривень відповідно.

Унікальна практика: посібник велосипедиста.

Що вдалося зробити: спільними зусиллями велоактивістів, місцевих мешканців і влади Львів вдалося зробити найвелосипеднішим містом України.

*   *   *

Мета всіх велоспільнот в Україні, по суті, одна – це спільне прагнення міняти свої міста, створюючи умови для використання велосипеда як різновиду міського транспорту. 

Саме для цього велоактивісти взаємодіють з місцевою владою, яка часто воліє уникати цієї співпраці, вимагають розробляти велоконцепції та міські цільові програми з розвитку велоінфраструктури. 

Вони рахують велосипедистів на дорогах – якщо ви не знали, то чинні українські будівельні норми передбачають будівництво велодоріжки за умови, що по дорозі проїжджає не менше 50 велосипедистів на годину. 

Вони організовують численні акції з префіксом вело: велодні, велошколи, велоекскурсії, велоярмарки тощо. 

Іншими словами, створюють серед українців попит на велосипедну їзду, який рано чи пізно народить у нас пропозицію – повноцінні умови для руху велосипедистів.

P.S. Білоруські практики

 

"Добрий ровер" – безплатний міський велопрокат у Мінську

Хоча в Білорусі правила ПДР забороняють велосипедистам рухатися по дорозі, у Мінську велосипедне життя кипить. 

Останнім цікавим проектом Мінського велосипедного товариства став безплатний міський велопрокат "Добрий ровер", який велоактивісти реалізували спільно з екологами за підтримки приватного бізнесу. 

Зібравши близько 30 велосипедів, що вже були в користуванні, вони розфарбували їх і дали кожному ім'я – наприклад, Сонейко, Поль, Альгерд. Велосипеди залишили на велопарковках у центрі міста. Завдяки цифровим кодовим замкам, шифр від яких кожен отримував після замовлення на онлайн-сервісі, сторожів не знадобилося. Але, щоб зареєструватися на цьому сайті, треба було вислати скан-копію паспорта.

Марина Блудша, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua