Каратист. Хлопчик з синдромом Дауна тренується нарівні з іншими. Відео

Всього дітей із особливими потребами у секції однієї з київських шкіл п’ятеро: Денис у старшій групі та ще троє – у молодшій. Три роки тому тренер Наталія Мілько запросила на тренування таких "сонячних дітей" і всі запропонувала залишитись.

Перші два роки група працювала окремо, нині ж особливі діти тренуються з усіма, йдеться у сюжеті "Громадського телебачення".

"Поки що вони не беруть участі у спарингах, вони беруть участь у фантомах: ставиться така груша для карате і дитина показує на ній свої навички, вміння, прийоми, які він вміє робити, удари, комбінації. Почали з цього", — зазначає тренер.

Завоювати довіру такої дитини складно. Вони мають так званий "феномен ототожнення": коли бачать людину — вже заздалегідь знають, — будуть вони з ним контактувати чи ні. Це не означає, що людина хороша чи погана. Вони просто знають — підходить вона їм чи ні.

"Вони приглядаються спочатку, випробовують тебе в різних ситуаціях, при чому абсолютно несподіваних. Але, якщо ти з цих ситуацій виходиш, якщо ти не боїшся з ними навіть вступити у певний конфлікт і наполягати на своєму, і перетягнути на свій бік і змусити їх робити те, що тобі треба, — вони починають тобі довіряти. Тому що вони людину випробовують жорстко", — пояснює тренер Наталія Мілько.

Серед випробувань — ігнорування тренера, провокування інших дітей.

Але батьки Дениса повністю підтримують тренера — тому хлопцю залишилося тільки підкоритися і почати тренуватися.

"Я думаю, Денис буде хорошим спортсменом. Я думаю, що національний рівень — ще пару років будемо виступати, і я думаю, що на міжнародному також. Поки що йому 10, якщо все буде складатися добре, то до 16 років, я думаю, на міжнародний рівень він вийде", — переконана тренер.

Денис і його друг Матвій, з яким вони працюють в парі

…"Матвія хочу перемогти! Матвія!", — повторює Денис за декілька хвилин до початку показового виступу на змаганнях з карате. Цього дня десятирічний Денис — єдиний, хто виступає в категорії "спеціальний спорт", Матвій — його друг та напарник.

"Вони один одному допомагають вдягати інвентар, вони разом стоять в парі… Буває ж, що діти з одним дружать, а з іншим не дружать. От Матвій з ним дружить", — розповідає тренер.