"Тату, закривай кран, коли голишся". Як діти бережуть планету й гроші

154
18 квітня 2016

Як залишити наступним поколінням процвітаючу землю, а не лише купу сміття?

Як бути здоровим і мати хороші стосунки з оточуючими?

Як заощадити сімейний бюджет, використовуючи менше електроенергії та води?

Ці, на перший погляд, мало пов'язані питання об'єднує концепція, що у всьому світі називається "сталий розвиток".

Проект "Освіта для сталого розвитку в дії" працював в Україні за підтримки уряду Швеції більше 6 років.

За цей час він охопив понад 183 тисячі родин, близько тисячі шкіл та 450 дитсадків у 14 областях.

Були впроваджені навчальні курси за вибором для дитсадків та шкіл, підготовлено близько 5,5 тисяч педагогів. Понад 97,5 тисяч посібників для учнів та вчителів було безкоштовно передано у школи і дитсадки. Вони також розміщені у відкритому доступі на сайті проекту.

ЛЮДИ ВМІЩУЮТЬСЯ НА ОДНІЙ ПЛАНЕТІ, БО ДЕЯКІ НЕ ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ СВОЇ ПОТРЕБИ

Науковий керівник проекту Олена Пометун у коментарі "Українській правді. Життя" наголосила, що на сьогодні дуже багато дій, які здійснює людство, є самовбивчими.

– Футурологи малюють різні сценарії розвитку людства, причому деякі з них є катастрофічними і пророкують дуже швидке зникнення людства. За одним із таких сценаріїв, у 2050 році на планеті може взагалі не лишитися людей, – зазначила вона.

З іншого боку є концепції, які намагаються намалювати такий шлях для людства, який би міг його якось врятувати. Найбільш популярною є концепція сталого розвитку.

– Сталий розвиток – це концепція розвитку людства, громади, родини і окремої людини, яка передбачає якісне задоволення людських потреб таким чином, щоб не поставити під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити їхні потреби. Тобто мова йде насамперед про раціональне використання і заощадження ресурсів, пояснює науковий керівник.

За словами Олени Іванівни, більшість європейських країн, особливо Швеція й Норвегія, є дуже "сталими", а багато інших прагнуть цього.

Екологічний слід – частина площі, яка потрібна людині для повного задоволення її потреб

Показником сталості країни є так званий екологічний слід – частина площі, яка потрібна кожному жителю цієї країни для повного задоволення своїх потреб.

Екологічний слід вимірюється в гектарах та має певні формули обрахунків. Чим він менший, тим краще.

– Найменший індекс у жителів Мозамбіку. 1,8 – це ідеальний екослід на сьогоднішній день, щоб ми поміщалися в рамках нашої планети. Але у більшості країн він більший. І до 70-х років цього сторіччя ми вже можемо не поміститися на одній планеті, нам треба буде півтори планети чи навіть більше, говорить Олена Пометун.

Свій екологічний слід можна виміряти за спеціальними формулами

За її словами, сьогодні люди вміщуються на одній планеті через те, що частина людей не задовольняє свої потреби належним чином і має дуже низький рівень життя.

Завдання полягає в тому, щоб зменшити екологічний слід, не знижуючи якості життя.

ПРОГРАМА ДЛЯ ДІТЕЙ СПРЯМОВАНА НА ВИРОБЛЕННЯ СИЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ

Програма для шкіл та садочків спрямована на зміну поведінки дітей в трьох напрямах: екологічному, соціальному і економічному. Ці три складові зберігаються в програмах для всіх вікових груп.

– Екологічний напрям – це раціональне використання ресурсів, екодружня поведінка. Соціальний – спрямований на гармонізацію стосунків у сім'ї, колективі, він також включає здоровий спосіб життя. Економічний – це складання раціонального бюджету сім'ї, обдумане витрачання грошей, пояснює керівник проекту.

За її словами, курси для шкіл та дитсадків користуються величезною підтримкою батьків.

У садочках, де запроваджена програма, її підтримують 100% батьків.

У школах до 72% батьків виступили за викладання такого додаткового предмету.

Науковий керівник наголошує, що мета освіти для сталого розвитку полягає не в тому, щоб розказати дітям, як важливо, наприклад, вимикати світло, а щоб вони його справді вимикали.

Для цього застосовуються передові педагогічні теорії, основна з яких – емпауермент-педагогіка, спрямована на вироблення в дітей мотивів і прагнення діяти у напрямі сталого розвитку.

Програма концентрується на тому, що може зробити кожна окрема людина, а не на тому, що має зробити держава або міська влада.

– Людина має усвідомити, що, наприклад, нестача води на планеті – це і її особиста проблема, говорить Олена Іванівна. – Тоді вона починає заощаджувати воду не лише тому, що за неї треба платити, а тому, що це важливо для країни і всієї планети.

Сторінки з підручника для 2 класу

– А зараз збереження ресурсів взагалі дуже актуально для України. Багато людей починають розуміти, чому бути "зеленим" сьогодні патріотично, бо ресурсонезалежність – одне з питань, яке підтримує незалежність держави Україна, пояснює вона.

На сайті проекту є статистика, як змінюється спосіб життя дітей та їх родин в ході роботи за програмою – показники по кожному пункту вносяться до початку вивчення та через 4 тижні, після вивчення певної теми.

Згідно зі статистикою, родини школярів, що вивчають "Уроки для сталого розвитку", на 12-17% скоротили витрати води, на 14-18% електроенергії, на 16-28% менше викидають сміття та купують зайвих речей.

Стільки в середньому заощаджують родини школярів, які вивчають "Уроки для сталого розвитку"

Для дорослих також існує програма "Стале домогосподарство", коли всіх бажаючих протягом 8 тижнів навчають раціонально використовувати ресурси.

Неважко здогадатися, що, окрім користі для планети, це приносить відчутну користь сімейному бюджету.

А якою могла б бути користь для бюджету країни, якби кожний громадянин виконував запропоновані рекомендації!

БЕЗ ПОЛІЕТИЛЕНУ І МИЮЧИХ ЗАСОБІВ

Олена Іванівна розповідає, що за роки роботи над проектом дуже змінився як її власний спосіб життя, так і всіх співробітників.

– На всіх кранах у мене насадки, які економлять воду. Всі лампочки енергозберігаючі. В під'їзді на нашому поверсі теж уже 5 років така лампочка. Коли ми купуємо нову техніку, то тільки класу А. Всі електроприлади вимикаються, коли непотрібні, вночі нічого не включено. На батареях стоять регулятори.

На наших семінарах ми ніколи не даємо воду в пластикових стаканчиках. В магазинах ніколи не беремо пакети, користуємося сумками з тканини. Вдома стоїть ящик для макулатури, яку потім здаємо, розповідає науковий керівник.

Заступник директора тернопільської школи №24 Олена Зарічна у коментарі "Українській правді. Життя" додала, що, окрім перерахованого вище, миє посуд лише содою або гірчицею.

– Суха гірчиця дуже добре відмиває жир. Крім того, вона добре змивається з посуду, на відміну від синтетичних засобів, розповіла вона.

Також, за словами Зарічної, вона перестала кип'ятити повний чайник води і варити великі каструлі їжі – тільки необхідну кількість. Замість ванни сім'я користується душем.

Завдяки "сталому" способу життя можна заощадити чимало грошей

Завдяки "сталим" звичкам родина щомісяця заощаджує більше 3 кубометрів води. Також, якщо кілька років тому за місяць "набігало" не менше 250 кіловат електроенергії, то сьогодні максимум – 120.

– Органічне сміття ми збираємо й відвозимо на дачу, папір здаємо на макулатуру, батарейки відносимо в аптеку Watsons, де є спеціальні контейнери. Заварку від чаю і гущу від кави використовуємо як компост у вазони, розповіла Олена.

Школа №24 також бере участь у програмі сталого розвитку.

Заступник директора зазначає, що діти дуже зацікавлені в цих уроках і часто потім навчають свої родини екологічного стилю життя.

Діти з цікавістю ставляться до уроків і потім навчають свої родини

– Наприклад, коли тато голиться, а вода в цей час тече, вони можуть стукати в двері й нагадувати закрити кран. Або коли мама збирається викинути батарейки, пояснюють, що їх треба принести до школи в спеціальну коробочку, каже Зарічна.

Під час вивчення "Уроків для сталого розвитку" діти також дають свої рецепти щодо більш раціонального способу життя.

– Один хлопчик сказав, що для того, щоб використовувати менше води на миття підлоги, треба витирати взуття. Інший сказав, що в нього вдома половина смітника – це памперси молодшого братика, і його треба привчити ходити на горщик, згадує заступник директора.

ЗА ГРОШІ ВІД МАКУЛАТУРИ ДІТИ КУПУЮТЬ ВІТАМІНКИ

Щоб детальніше вивчити, як впроваджується у садочках і школах програма для сталого розвитку, "Українська правда. Життя" відвідала київський приватний навчальний заклад "Тріумф", який включає в себе як дитсадок, так і школу з 1 по 11 клас.

Як не дивно, це єдина школа у Києві, що бере участь у програмі "Освіта для сталого розвитку в дії".

За цим предметом діти займаються раз на тиждень протягом півроку в кожному класі. Інше півріччя – втілюють вивчене на практиці.

Коробочка для використаних батарейок у школі "Тріумф"

У школі є коробочки для використаних батарейок і паперу. Пластик також збирається окремо від іншого сміття.

Потім батарейки відносять у Watsons, папір і пластик – на пункти збору вторинної сировини.

По школі розставлені ящики для макулатури

Як розповідає методист "Тріумфу" Галина Нікішина, за виручені від макулатури гроші малеча купує собі вітамінки в найближчій аптеці.

– Причому вже 3-4-річні діти вчаться купувати їх самі, спілкуються з аптекарем, формулюють свою думку, додає вона.

Школярі йдуть здавати макулатуру

Іноді діти виходять на вулицю і спілкуються з мешканцями району на тему звичок для сталого розвитку.

– Вони говорять, наприклад: "Ми здали стільки-то кілограмів макулатури. А ви здаєте?". "Ми користуємося душем замість ванни. Ви знаєте, що так використовується менше води?" Перехожі зазвичай реагують на це дуже позитивно, каже Нікішина.

Діти виходять на вулицю пропагувати екодружній спосіб життя

Іноді вихователі влаштовують "провокації" для перевірки малечі.

– Няня в садочку відкриває кран, вода тече, а вихователька веде заняття й нібито не звертає на це уваги. І діти вже не слухають виховательку, а чують, що десь щось ллється. І потім починають кричати: "Ви чуєте? Вода тече!" розповідає методист.

ІГРАШКИ РОБЛЯТЬ НАВІТЬ З НЕПОТРІБНИХ КОРОБОК АБО ДОШОК

Окремим елементом збереження ресурсів тут вважають ставлення до іграшок.

– У садочку ми вчимо дітей, що іграшок не потрібно купувати безмежну кількість, краще вигадати цікаві ігри з тими, що вже є, або попросити, щоб тебе взяли до спільної гри з іграшкою, яку ти хочеш, говорить Нікішина.

Поряд зі звичайними, тут використовують іграшки з природних матеріалів, непотрібних коробок або дощечок.

Із непотрібних клаптиків тканини можна зробити ляльку

Вихователь старшої групи садочка (5-6 років) Олена Володимирівна – майстер на всі руки. Вона шиє, в'яже, робить ляльки-мотанки, плете з лози і навчає всьому цьому дітей. Причому матеріали, як правило, для цього бере вже непотрібні.

– Наприклад, наш столяр збирався викинути дошку. Ми зробили з неї міст. Заодно поміркували, скільки років росло дерево, з якого вона зроблена, говорить вихователька.

Із непотрібної дошки зробили міст

– Недалеко є точка, де шиють гардини. У них залишаються обрізки, які їм непотрібні. Ми з дітьми ходимо до них, забираємо ці обрізки й робимо з них щось цікаве, каже Олена Володимирівна.

За допомогою камінчиків діти рахують або відстукують кількість складів у слові. З непотрібних шматочків тканини і каштанчиків вихователька зшила "доріжку здоров'я", по якій діти ходять.

За допомогою камінців можна рахувати або відстукувати склади

– Зазвичай я приношу купу різного матеріалу, дітки роздивляються і думають, що можна з цього зробити, розповідає вона.

УКРАЇНСЬКІ ПІДРУЧНИКИ ПЕРЕКЛАДАЮТЬ ІНШИМИ МОВАМИ

Проект "Освіта для сталого розвитку в дії" за підтримки Королівства Швеції вважається завершеним. 22 березня шведське посольство провело ланч за його підсумками.

Нинішня міністр освіти і науки Лілія Гриневич, яка тоді ще була головою профільного комітету ВР, присутня на заході, запевнила, що в новому законі "Про освіту" з'явиться формулювання "освіта для сталого розвитку".

– Поряд з тим, що буде існувати курс за вибором, який вже зроблений, дуже важливо включити цей підхід у вивчення інших предметів, які є обов'язковими, заявила Гриневич.

Однак поки що, за словами наукового керівника проекту Олени Пометун, МОН не йде на подальшу співпрацю щодо його розвитку.

Оскільки проект більше не фінансується, навчання нових викладачів поки не проводиться, а залишки надрукованих підручників можна отримати у координаторів програми по областях.

Українську програму високо оцінили на міжнародному рівні й навіть перекладають іншими мовами.

Зокрема, у В'єтнамі повністю переклали деякі українські підручники "Уроки для сталого розвитку".

Український підручник в'єтнамською мовою

Як розповів "Українській правді. Життя" один з авторів програми Ігор Сущенко, нею також зацікавилися в Білорусі.

– Але оскільки в білоруську систему освіти неможливо зайти з якимось новим предметом, там все залізно структуровано, вони на основі нашого шкільного предмету створили позакласну систему, зазначив він.

Розробки українських вчених переймають інші країни

– Як не дивно, для країн Північної Європи наш досвід теж дуже цікавий. Тому ми перекладаємо наші підручники англійською мовою, щоб вони могли з ними знайомитися, додав Сущенко.

Він переповідає, що коли українську програму представляли в ЮНЕСКО, там заявили:

Всі країни говорять, що цього треба навчати. Україна – перша, яка це зробила.

Катерина Тищенко, УП

powered by lun.ua