Миру можна навчитися: як в Україні змінюють свідомість учителів та дітей

7073
26 липня 2016

Усі дорослі були дітьми. Навіть найцинічніші й найжорстокіші з дорослих, потребували любові й захисту, вчилися вирішувати конфлікти між собою. Як могли.

Зараз, коли у світі дорослих градус напруги збільшується з кожним днем, росте нове покоління дітей.

Якими вони будуть? Як досягатимуть свого в житті й вирішуватимуть конфлікти? І чи можна на це вплинути зараз?

Задавшись такими питаннями, громадська організація "Відкрита хата" на чолі з психологом Катериною Ясько розпочала унікальний проект "Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту та набуття навичок миротворення у школах на Сході України", в ході якого вчителів і дітей з найбільш конфліктних регіонів навчають емоційної компетентності.

Проект фінансується в рамках литовської Програми розвитку співпраці та сприяння демократії за підтримки Шведського Інституту.

Для дітей організовуються літні табори з психологічним змістом, для вчителів – заняття за провідними світовими методиками розвитку емоційного інтелекту. І для тих, і для інших участь безкоштовна.

З 7 по 17 липня у Бучі під Києвом проходив один з етапів проекту – 10-денна Інтегральна Школа для вчителів і психологів з Донбасу "Емпатія-2016".

"Українська правда. Життя" побувала на деяких заняттях та поговорила з організаторами й учасниками.

Організатор проекту Катерина Ясько вважає, що нинішня реформа освіти в Україні має проводитися більш цілісно, і обов’язок громадянського суспільства – допомогти Міністерству освіти та науки у цьому.

"Зараз ми намагаємося змінювати систему, в той час як свідомість, ставлення та цінності конкретних вчителів і конкретних батьків залишаються незмінними", – говорить вона.

Організатор проекту, психолог Катерина Ясько та гість школи "Емпатія-2016" посол Литви Марюс Януконіс. Це та всі інші фото зі сторінки ГО "Відкрита хата" в Facebook

За словами психолога, вчитель повинен змінити свою роль – замість джерела знань перетворитися на фасилітатора, творця такого простору, в якому дитина може сформувати сильні риси характеру, компетентності та життєві навички.

"Спочатку треба прибрати стрес, зробити класну кімнату простором довіри та емоційної безпеки, сформувати таку культуру спілкування в класі, яка сприяє довірі, емпатії, співробітництву, ґрунтується на загальнолюдських цінностях, повазі до честі та гідності кожного учасника освітнього процесу.

Тільки після цього можна покращувати якість навчання в академічному аспекті, робити акцент на знання і компетентності", – підкреслює вона.

Ясько: "Спочатку треба прибрати стрес, зробити класну кімнату простором довіри та емоційної безпеки, сформувати таку культуру спілкування в класі, яка сприяє довірі, емпатії, співробітництву..."

Катерина Ясько вважає, що психологічна обстановка у класі на 90% залежить від підготовки вчителя, зокрема його власної емоційного компетентності, і тільки на 10% – від самих дітей.

Безумовно, важливу роль відіграють і батьки – їх ставлення і емоційні прояви значно впливають на культуру спілкування у школі, адже саме вони є рольовими моделями для своїх дітей і показують приклад, як потрібно поводити себе у конфліктних ситуаціях.

 У школі "Емпатія-2016" вчителів навчали справлятися зі своїм емоційним станом і стресом, не проектуючи свої проблеми і переживання на дітей

"Ми навчаємо вчителів справлятися зі своїм емоційним станом і стресом, не проектуючи на дітей ті наслідки війни, травми, конфліктів, з якими вони стикаються щодня", – коментує Ясько.

Під час Школи "Емпатія-2016" 30 відібраних педагогів зі східних регіонів під керівництвом досвідчених викладачів міжнародного класу протягом 10 днів опановували такі методики як ненасильницьке спілкування (методологія Маршалла Розенберга), інтегральна теорія Кена Уілбера, "Спіральна динаміка" Дона Бека, "Практика уважності та самоусвідомлення" (mindfulness, світський формат медитації), мистецтво фасилітації та арт-терапія.

Кожен день починався з йоги та закінчувався переглядом фільму або спілкуванням з гостями Інтегральної Школи у форматі "Жива книга".

Кожен день у школі починався з йоги та закінчувався переглядом фільму або спілкуванням з гостями

БУДЬ-ЯКИЙ КОНФЛІКТ ВИНИКАЄ ЧЕРЕЗ НЕЗАДОВОЛЕНІ ПОТРЕБИ

В рамках проекту з учителями працювала Ева Рамбала (Угорщина) - сертифікований тренер Міжнародного центру ненасильницького спілкування (CNVC).

Вона має 20-річний досвід роботи тренером у сфері ефективних комунікацій, працювала медіатором і фахівцем з примирення в більш ніж 30 країнах світу.

Ева Рамбала - сертифікований тренер Міжнародного центру ненасильницького спілкування

У коментарі "Українській правді. Життя" Ева розповіла, що загалом Міжнародний центр ненасильницького спілкування займається навчанням вчителів у більш ніж 70 країнах.

Ева зазначає, що, на превеликий жаль, часто адміністрації шкіл починають цікавитися методом ненасильницького спілкування тільки після якихось значних конфліктів у закладі.

"Мої американські колеги кажуть, що, якщо одна дитина вбиває 5 однолітків, вся школа буквально за мить стає дуже зацікавленою у навчанні та викладанні ненасильницького спілкування", – говорить Рамбала.

За її словами, у багатьох країнах держава виділяє гроші на такі програми. Однак, вважає тренер, якщо зробити метод обов'язковим для вивчення вчителями та дітьми, це може вбити його суть.

"Я ж не можу вас змусити говорити про свої почуття. Я створюю атмосферу, де ви почуваєтеся досить безпечно, щоб чесно говорити про свої почуття", – пояснює вона.

Заняття з ненасильницького спілкування часто проходили на свіжому повітрі

"В Угорщині є школа, де в кожному класі з 1 по 8 (у нас 8 років у початковій школі) використовується медіація конфліктів між однолітками (peer to peer mediation), яка ґрунтується на методі ненасильницького спілкування.

Це дійсно змінило атмосферу в школі. У них все ще є конфлікти, іноді хлопці б'ються. Але з'явилося набагато більше чесності, співпраці, і жорстких конфліктів стало набагато менше", – розповіла Ева.

Суть підходу в тому, що за будь-якими конфліктами стоять ті чи інші незадоволені потреби.

За словами Еви, на рівні потреб всі люди однакові, тут немає конфлікту. Конфлікт виникає тільки у способах задоволення потреб.

Сторінка з буклету про метод ненасильницького спілкування

Список потреб досить широкий – від найочевидніших, таких як їжа, повітря і відпочинок, до таких як наявність сенсу, можливість мати свободу вибору, отримувати підтримку та розуміння, відчувати зв’язок зі своєю спільнотою.

Мета ненасильницького спілкування – створити і підтримувати таку якість відносин, коли потреби кожного задоволені. Нехтувати своїми на благо інших не вітається.

"Єдина нагорода за те, щоб бути хорошою дівчинкою чи хорошим хлопчиком – це депресія", – цитує Ева засновника методу ненасильницького спілкування Маршалла Розенберга.

Критику теж потрібно вчитися приймати правильно – з емпатією до своїх почуттів і почуттів іншого, з розумінням причин конфлікту, а не зі звинуваченнями себе або співрозмовника.

Дуже важливо не перекладати на інших відповідальність за свої почуття. "Як я можу звинувачувати іншого в своїх почуттях і емоціях, якщо навіть я сама їх не контролюю?", – каже тренер.

Метод ненасильницького спілкування може застосовуватися як у великих колективах, так і в сімейних стосунках – між чоловіком і жінкою або батьками й дітьми.

"Подумайте про людину, яку ви любите. Найкраще, якщо це буде ваш партнер у стосунках – чоловік чи жінка. Візьміть аркуш паперу і напишіть 10 речей, які ви регулярно робите, щоб проявити свою любов до цієї людини", – дала завдання Ева.

Після цього вона порадила при зустрічі прочитати цей список партнеру і запитати його, які з пунктів він сам вважає проявами любові, а які – ні.

ВІД ОСТАПА БЕНДЕРА ДО НЕЛЬСОНА МАНДЕЛИ

Ще одна методика, за якою працювали вчителі та психологи в рамках проекту – інтегральний підхід.

За словами Катерини Ясько, це одна з передових методик розвитку людської свідомості, які викладаються в Гарвардському та Стенфордському університетах.

"Всесекторна, всерівнева" модель Кена Уілбера (AQAL) використовується низкою організацій та державних установ по всьому світу.

Цей підхід включає такі сфери як інтегральна філософія і інтегральна психологія, а також інтегральна екологія, інтегральна політика, інтегральний бізнес, інтегральна духовність і інтегральне мистецтво.

"З усіх відомих мені методологій у світі єдина, яка дає відповідь на питання, як ростити свідомість нації на колективному рівні – це інтегральний підхід", – говорить Ясько.

"Коли ми навчаємо вчителів або бізнес-лідерів інтегральної теорії, ми завжди навчаємо їх дивитися на будь-яку ситуацію з чотирьох перспектив: з перспективи індивідуального суб'єктивного – тих переконань, цінностей, цілей, які є в кожній людині; з боку об'єктивного індивідуального – це те, як поводяться люди, маючи ці цінності; з боку колективного на рівні культури – як поводимося ми як спільнота, і з боку того, як поводиться система", –пояснює психолог.

За словами Катерини, в світі дуже мало людей, сертифікованих в методі інтегрального коучингу. Такий фахівець, Анастасія Некрасова, працювала з педагогами в рамках "Емпатії-2016".

"Українська правда. Життя" побувала на лекції, присвяченій одному з елементів так званої карти AQAL – 7 рівням або логікам дій.

Згідно з теорією, домінуюча у людини логіка дій має суттєвий вплив на її інтерпретацію того, що відбувається, бажані методи вирішення проблем і способи побудови відносин з людьми.

В світі дуже мало людей, сертифікованих в методі інтегрального коучингу. Такий фахівець, Анастасія Некрасова, працювала з педагогами в рамках "Емпатії-2016"

Початкова логіка дій – "опортуніст". На цьому рівні людина орієнтована виключно на себе, схильна маніпулювати людьми для власної вигоди, мислить тільки в короткостроковій перспективі. Символ – Остап Бендер.

Сьома ж, остання, стадія – "алхімік". Це людина, яка мислить глобально, змінює себе та інших, розв'язує складні історичні ситуації. Вона вміє поєднувати суперечливі речі, створюючи безпрограшні ситуації. Як приклад "алхіміків" наводять Нельсона Манделу і Вацлава Гавела.

Світогляд людини розвивається послідовно від однієї стадії до іншої – від простого до складного, від статичного до динамічного, від розділеного до інтегрованого. При цьому кожна наступна стадія включає в себе попередню.

Педагогів з сходу вчили усвідомлювати, на якому рівні вони знаходяться, і вживати заходів для розвитку більш високих логік дій.

"У ЛЮДИНИ НЕМАЄ ІНШИХ РЕЗЕРВІВ, КРІМ УВАГИ"

Практика Уважності або самоусвідомлення (mindfulness) – це поширений в США та інших країнах світський формат медитації, яка вчить повертати увагу в теперішній момент.

Практикуючі навчаються спостерігати за диханням або тілом, не втручаючись в те, що відбувається, усвідомлювати свої емоції та думки.

У школі "Емпатія-2016" з педагогами працював Олександр Росс-Джонсон – партнер і викладач компанії "Уважний бізнес", автор навчальної програми "Уважність дітям".

В якості експерта з розвитку уважності Олександр бере участь в освітній програмі "Учитель для Росії", яка є частиною міжнародної програми "Teach For All".

У школі "Емпатія-2016" з педагогами працював Олександр Росс-Джонсон – партнер і викладач компанії "Уважний бізнес", автор навчальної програми "Уважність дітям"

У коментарі "Українській правді. Життя" Олександр висловив упевненість, що практика уважності набуватиме все більшої популярності в світі, в тому числі в Україні та Росії.

"Так буде, тому що інших варіантів немає. У людини немає інших резервів, крім своєї уваги. Технології розвиваються дуже стрімко, і вони просто "поглинуть" людину. Якщо людина не навчиться зупинятися, вона стане придатком до технологій.

Для прикладу, майже всі керівники "Силіконової долини", починаючи з творця Apple Стіва Джобса, забороняють своїм дітям сидіти в гаджетах більше 15 хвилин. Багато з них медитують і займаються іншими практиками", – сказав він.

За словами Олександра, вчити уважності можна не тільки дорослих, а й дітей з 3-4-річного віку.

"Ці практики дуже близькі до природнього стану. Багато практикуючих, коли з ними відбуваються інсайти, приходять якісь особливі відчуття, кажуть: "Так це ж як у дитинстві!", – пояснює тренер.

За його словами, в США дуже багато вчителів відвідують семінари з Практики Уважності, а потім проводять заняття з дітьми.

У Росії Олександр працює і з учителями, і з дітьми.

"Ми завжди починаємо з вчителів і з батьків, а потім залучаємо й дітей, тому що діти мають прийти додому, поділитися, і вони повинні бути сприйняті правильно", – говорить він.

ПРАЦЮВАТИ В ГРУПІ, ЧУЮЧИ КОЖНОГО

Частиною програми Інтегральної Школи для вчителів стало ознайомлення з методами фасилітації (допомагати, полегшувати, сприяти) в освітньому середовищі.

Із найпопулярнішими методами фаcилітації уроку або зборів "Відкритий простір" і "Світове кафе" присутніх знайомила Ірена Пранскевічютє з Литви – фахівець в галузі стратегічного розвитку організацій, управління та підтримки соціального підприємництва, засновник громадської ініціативи Domus Solis, інкубатора соціальних змін у Литві.

Ірена має 15-річний досвід роботи у сфері реалізації національних проектів з розвитку, а також проектів Європейського Союзу.

Із найпопулярнішими методами фаcилітації уроку або зборів "Відкритий простір" і "Світове кафе" присутніх знайомила Ірена Пранскевічютє з Литви

Фаcилітація в школі допомагає ефективно організувати процес групової роботи, конструктивно обговорювати складні і конфліктні питання, залучаючи всі групи інтересів: дітей, дорослих, вчителів, адміністрацію і батьків.

"Світове кафе" ("The World Cafe") – це метод фасилітації групових обговорень, в якому на перше місце ставиться спілкування між учасниками і додавання нових думок та ідей. Це спосіб створити живу і багатошарову дискусію, що стосується питань основної теми наради або уроку.

The World Cafe заохочує ініціативу і стимулює до творчості, допомагає учасникам почути різні думки і об'єднати їх в одне ціле, знайти точки дотику, стимулює системне мислення.

"Відкритий простір" ("Open Space") – це метод, в якому створюється можливість кожному учаснику висунути актуальну тему або питання і створити команду, яка допомогла б спільно знайти рішення або розглянути теми глибше.

Він гарантує залученість кожного учасника, дає можливість паралельно аналізувати і обговорювати різні теми.

Цей метод особливо корисний, коли питання складне й викликає багато суперечливих думок, коли стикаються різні інтереси, цілі та світогляди.

ВЕЛИКЕ ВІДКРИТТЯ І ВЕЛИКИЙ ВИКЛИК

Директор школи №9 Краматорська В'ячеслав Гіпіч каже, що за час участі в проекті ніби відкрив для себе новий вимір.

"Раніше я жив "по горизонталі", а тут дізнався, що існує ще й "вертикаль". Я вчився у школі, після школи університет, аспірантура. Це була класична педагогіка, де є об'єкт вивчення, предмет, цілі, завдання, термінологія, і все було чітко, логічно й науково. І життя моє було в цій же площині, де все мало своє наукове логічне пояснення.

А тут я згадав про те, що у мене є ще й духовна частина, і не потрібно зациклюватися на вибудовуванні логічних ланцюжків, можна просто сприймати", – ділиться В'ячеслав.

Директор школи №9 Краматорська В'ячеслав Гіпіч каже, що за час участі в проекті ніби відкрив для себе новий вимір

За словами директора школи, він використовуватиме отримані знання, в першу чергу, для роботи над собою.

"А потім я буду поширювати ті відкриття, які зробив для себе, щоб зацікавити інших, які ліниво сидять у своєму кріслі і вважають, що це і є життя", – зазначив він.

Богдан Стратейчук із Нікополя – викладач історії. Близько 4 років працював у державних школах, однак згодом "втратив до цього цікавість" і займається з дітьми безкоштовно на базі міських бібліотек.

"Тут нам показують нові методики, за якими давно вже живе світ. Я починаю оглядатися назад і бачу, наскільки ми відстаємо. Я хочу, щоб це відставання скоротилося", – ділиться він враженнями від участі в проекті.

Для Богдана Стратейчука, викладача історії із Нікополя, найбільшим відкриттям стали емоційні зв'язки

"Я людина не емоційна. Але на власні очі вже багато разів побачив, як за допомогою емоцій можна набагато краще, ніж розумом, керувати процесами, пов'язаними з навчанням. Це для мене не тільки велике відкриття, але й великий виклик, тому що мені треба змінюватися", – каже вчитель.

Любов Прокоф'єва, методист психологічної служби Костянтинівського району Донецької області, розповіла, що в цій програмі її найбільше цікавить розвиток "емоційного інтелекту".

"Мене зацікавило саме поєднання – емоції та інтелект. У нас не прийнято це об'єднувати, ти або з серцем, або з мозком. А виявляється, їх можна інтегрувати. Тут багато хто дивується: як можна було не зрозуміти цього раніше?", – каже вона.

Любов Прокоф'єву, методиста психологічної служби Костянтинівського району Донецької області, в цій програмі найбільше зацікавив розвиток "емоційного інтелекту"

СКЕЛЕЛАЗІННЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ТЕХНІКА

Окрім роботи з учителями та психологами, проект "Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту та набуття навичок миротворення у школах на сході України" включає в себе літні табори для дітей "Люди Майбутнього".

"Ці діти – учні частини учасників дорослої програми. Наше завдання –зробити зв'язку на місцях: вчитель і діти в школі. Ми формуємо такий пул агентів змін, які зможуть доносити ці техніки і методики далі", – каже Катерина Ясько.

Окрім роботи з учителями та психологами, проект включає в себе літні табори для дітей "Люди Майбутнього"

Для того, щоб стати учасником табору, діти взяли учать у конкурсі, який проводила "Відкрита хата" у 8 школах на Сході України. Вони мали написати есе на тему "Візія України 2030. Україна, про яку я мрію". Переможці отримали сертифікати на безкоштовну участь у таборі, який проходив у Кам'янець-Подільському.

Програма для дітей реалізується на базі творчо-спортивного табору "ЕкстреМал", який існує вже 14 років.

"Одна з методик, яку ми вшили в роботу з дітьми та яку ми дуже рекомендуємо – це певні види спорту, які сприяють розвитку довіри та співробітництва між дітьми.

Один з найулюбленіших – це скелелазіння або альпінізм, тому що він передбачає дуже тонку співпрацю між дітьми. Там взагалі немає місця суперництву і конкуренції", говорить Катерина.

Одна з методик – певні види спорту, які сприяють розвитку довіри та співробітництва між дітьми. Зокрема, скелелазіння або альпінізм

Керівник "Люди Майбутнього" Сергій Чумаченко розповів, що в таборі використовується проектний підхід до навчання.

Є дві різні групи на вибір: скелелазіння + акторська майстерність або скелелазіння + фотографія, основи письменницької майстерності та журналістики.

В кінці зміни потрібно презентувати певний проект фотовиставку, спектакль або літературний твір.

В кінці зміни дітям потрібно презентувати певний проект – фотовиставку, спектакль або літературний твір

Щодня по півтори години учасники табору займаються психологією.

"За цей час діти вивчають те, що їм зараз необхідно для вирішення тих проблем, які є в групі. Є базові знання та концепції – що таке довіра, що таке емпатія, як управляти відносинами у групі. Діти засвоюють тільки ті знання, в яких вони бачать практичний сенс", пояснює Сергій.

ЗМІНЮВАТИ СИСТЕМУ ОСВІТИ ЗСЕРЕДИНИ

За словами Катерини Ясько, однією з цілей організації "Відкрита хата" є інтегрувати методики розвитку емоційного інтелекту та емпатії до системи дошкільної та середньої освіти, як це вже відбулося у багатьох школах в Європи та США. Але це передбачає глибинну підготовку вчителів.

До навчання вчителів долучилася й відома дитячий психолог Світлана Ройз

"Тому повинна бути масштабна програма. Такі навички зараз дуже потрібні в Україні. Питання в тому, як це донести до державних органів і, можливо, навіть бізнесу, який в рамках програм корпоративної соціальної відповідальності міг би допомагати українській освіті", каже організатор проекту.

За її словами, в рамках проекту "Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту та набуття навичок миротворення у школах на Сході України" фактично проходить апробація методів розвитку емоційної компетентності та ефективної комунікації в освітньому середовищі нашої країни.

"Ми взяли 30 осіб і спостерігаємо, наскільки можна за півроку кардинально змінити свідомість, світосприйняття і комунікативний стиль людини", говорить Ясько.

Ясько: "Ми взяли 30 осіб і спостерігаємо, наскільки можна за півроку кардинально змінити свідомість, світосприйняття і комунікативний стиль людини"

На наступному етапі проекту підготовлені вчителі та психологи представлять свої інноваційні проекти у сфері освіти.

"Наше завдання – дати їм інструментарій не тільки для того, щоб допомагати собі та дітям, з якими вони працюють, а й щоб вони брали на себе відповідальність, ставали лідерами думки в своєму середовищі та почали змінювати систему освіти зсередини", зазначає організатор проекту.

Катерини Тищенко, УП

powered by lun.ua

Головне на сайті