Тест

МОН перегляне порядок надання грифів шкільним підручникам – Гриневич

"Я бачу на прикладі цього посібника хибність системи надання оцих позитивних висновків комісією і грифів Міністерства освіти, з чим ми також стикалися, коли отримували помилки у підручниках", – сказала міністр освіти Лілія Гриневич, коментуючи рішення під час інтерв'ю на "Громадському радіо".

За словами міністра, експерти, які надають свої висновки, мають нести персональну відповідальність за це.

Разом із тим, Гриневич зауважила, що рекомендації для використання підручників у школах фахівці дають на громадських засадах.

"Нам треба буде переходити до більш цивілізованого способу: кожна робота повинна оплачуватися. Як це побудовано у більшості країн: видавництва роблять внесок, абсолютно однаковісінький для всіх, а потім із цих коштів оплачується робота експертів, що роблять висновок про ту, чи іншу роботу", – розповіла Гриневич.

[L]Міністр наголосила, що підручник "Сімейні цінності для 8-9 класів" не має шансів на використання у школі.

"Я вважаю, що це абсолютно не припустимо, аби були такі дискримінаційні норми і речі у цьому посібнику. Відверто кажучи, уява сучасної людини навіть не дозволяє зрозуміти чим керувалися ці автори під час його укладання", – сказала міністр.

Натомість Гриневич розповіла, що МОН готує наказ, за яким хочуть зробити антидискримінаційну експертизу всіх посібників, які були видані з 2012 року. Саме з 2012-го, тому що цей гриф діє 5 років.

Раніше повідомлялося, що з нашумілого посібника "Сімейні цінності" прибрали гриф МОН, а матеріали до курсу перевірять на гендерну чутливість.

Також ішлося про те, що книжки, які можуть офіційно розповсюджуватися в школах, можуть бути двох типів.

Перший – це підручники, на них є гриф "Рекомендовано МОН", вони мають бути однакові для всіх шкіл усієї країни.

Другий – так звані додаткові посібники, що мають гриф "Схвалено до використання". Видавати його мають право незліченні інститути, комісії, наукові ради та інші структури у системі МОН.

Мета друку додаткових підручників буває різною. Часто – це ініціатива видавництва, яке хоче заробити, продаючи, скажімо, збірку математичних завдань, і для цього запрошує автора, який збірку складає. Автор може бути й упорядником підручника з математики – в цьому випадку підручник отримує необхідного схвального листа миттєво.

Але існує й інший тип додаткових посібників. Їхніми ініціаторами виступають не видавництва, а різного штибу "зацікавлені особи". Вони стають благодійниками і видають ці книжки за свій кошт. Вони ж знаходять авторів – бажано з тих установ, що видають схвальні листи.

Ця схема бездоганна в сенсі того, що в такий нехитрий спосіб у школу можна занести все що завгодно.