Не статус, а ідеї. Як відбирають і готують спікерів TED в Києві

"Навіть якщо олігарх чи міністр надумає виступити у нас, але в нього не буде TED-ідеї чи він не прийде на репетиції – ми не випустимо його на сцену", – каже Владислав Грезєв.

Крім основної роботи хедхантером реформаторів, він ще й активний волонтер команди міжнародної конференції TED, яка в залежності від локації її проведення може називатись TEDxBristol, TEDxHannover чи TEDxKyiv.

На ній можуть виступати лише ті, хто може поділитись з іншими ідеями, що варті поширення.

Ані піару власного продукту чи бізнесу, ані просто самолюбування тут не може бути – організатори чітко за цим стежать.

Тим більше, що конференція не прибуткова, а роблять її волонтери. Тож до власного часу ставляться з трепетом втомлених і зайнятих людей.

Відтак "неформатних" спікерів волонтери швидко просіюють через сито з десяти правил. Одне з них – не кради час у тих, хто тебе слухає.

Однак як відібрати гідних спікерів? Як підготувати їх для виступу на сцені?

"Українська правда. Життя" розпитала Влада та координатора комітету відбору та підготовки спікерів Юлію Тахтарову, що саме вони вимагають від своїх героїв.

ВІДБІР СПІКЕРІВ

Цей процес регламентований ліцензією TED – ми маємо створювати комітет по селекції спікерів, який потім займатиметься підготовкою. В Україні до цього комітету входять 16 людей з абсолютно різних професій: від енергетичних інноваторів та ІТ-шників до продюсерів та маркетологів.

Кожен з них має власний чималий список з достойних людей, яких вони номінують на участь. Таке саме право – запропонувати спікера – мають і колишні члени команди або колишні спікери.

А цього року ми пропонували усім запропонувати спікера через відкриту форму у нас на сайті.

Тобто у нас формується умовний пул з більш ніж сотні людей, яких ми оцінюємо за наступними критеріями:

– Чи має спікер якусь ідею з ціннісною складовою, яку варто поширювати?

– Це нова й нетривіальна ідея?

– Дані, на які спікер опирається, правдиві чи це вигадка й фальсифікація?

Після такого попереднього фактчекінгу ми визначаємо для себе хедлайнерів і зустрічаємось з ними.

[L]У нас дуже-дуже багато зустрічей. До моменту початку репетицій ми спілкуємось просто за чашкою кави й розпитуємо спікера про те, що його "драйвить" і чому, і що спонукає цим займається.

Під час цих розмов знаходимо те, що шукаємо – цікаву ідею.

Після цього починаємо повноцінні репетиції. Але це ще не гарантія того, що людина виступить на сцені.

Трапляється й так, що ми виходимо на репетиції зі спікером, однак згодом він сам розуміє, що не витягує.

Цього року з 25 людей, з якими ми розпочали репетиції, 10 відпало. Хтось на етапі пошуку, аби TED-ідея була вагомою.

РЕПЕТИЦІЇ Й ПОШУКИ

Під час репетицій ми ставимо спікеру багато запитань і змушуємо його обмірковувати речі, про які він раніше взагалі не замислювався. У результаті може вийти зовсім інша промова, аніж та, яку було заплановано з самого початку.

Це дуже цікава трансформація, бо процес має бути win-win: не лише наша аудиторія щось отримає – але й сам спікер. Адже він приходить до нас два рази на тиждень і репетирує до 11 ночі. Треба, щоб це "драйвило".

Кількість репетицій дуже різниться.

Траплялось, що приходить спікер, говорить "Ок, я зрозумів", вдома пише промову – і ми розуміємо, що це круто і вау. Залишаться щось дополірувати.

А бувають випадки, коли спікер переписує-переписує, знову переписує – і в залежності від цього ми зустрічаємось частіше чи рідше.

Сьогодні ми отримали листа від одного зі спікерів. Ми вже були задоволені результатом і його talk, але він написав: "Я переписав свою промову". Це свідчить про те, що людина працює над собою.

Трапляється, що людина може прийти з однією темою – наприклад, нейропсихологія. Потім знову зустрічаємось, він знову говорить про нейропсихологію – і ми розуміємо, що це цікаво, але це лекція, а не TED-виступ.

Задаєш питання, і виявляється, що людина зацікавлена ще й Толкієном. Адже буває, що людина цікава, висловлює цікаві ідеї – але це ще не TED. А потім вона приходить з чимось іншим, і ти розумієш: "Це воно!"

TED-ФОРМА ДЛЯ ВИСТУПІВ

TED-виступ – це лише форма.

Тому що зміст – це те, коли ми зустрічаємо цікаву людину з крутою ідеєю. Ми розуміємо, що це – "наш клієнт". Ми починаємо з ним працювати, аби вдягнути "TED-форму" на зміст.

Найцікавіші ті виступи, коли глядачі ніби стають героями цієї історії. Вони переживають щось особливе через призму спікера, ніби відчувають, що ця історія – і про них теж. Тоді починається переосмислення себе й усього довкола.

Адже коли Саймон Санек каже: "Люди купують не те, що ви робите, а те, чому ви це робите", – це стосується всього, а не лише продажів.

Під час репетицій ми кажемо: уяви, що в тебе 2 хвилини, аби звернутись до всього людства. Потрібно передати суть і головну ідею.

Як зробити крутий talk? Для нас взірець, "методичка" – виступ Ненсі Дуарте. У виступі має бути історія та call to action (заклик до дій). І десь між цим ми намагаємось не втратити спікера як особистість.

Тому що було б погано, якби ми брали трафарет і казали: ось вам історія, ось вам заклик до дії, тут особистий досвід, а там ще щось – і зробіть чітко за цією схемою.

Чому для нас такі важливі репетиції? Тому що TED-виступ все ж таки має бути форматним і підготованим.

Якщо після 10 людей з добре відрепетируваними виступами виступить хтось не готовий та імпровізуватиме на сцені, ми отримаємо негативний відгук від глядачів.

Це не означає, що саме імпровізований виступ поганий. Просто він має бути на іншій сцені чи конференції, але не у нас.

У нас немає мети, аби всі наші промови сподобались всім українцям. Навіть всім, хто буде в залі.

Якщо ви зайдете на сайт TED, там будуть виступи, які ви подивитесь пару хвилин – і вирішите піти шукати щось інше. А будуть інші, які вам дуже сподобаються, стимулюватимуть внутрішній діалог і критичне осмислення всього. Для нас це важливо.

P.S. Аби налаштуватись на TEDxKyiv2016: Bridges 11 грудня, пропонуємо переглянути п'ять виступів спікерів з попередніх конференцій.

Військовий волонтер Віталій Дейнега дає професійного огляд поняття смерті, цінності життя та вибору кожного в критичній ситуації. Один за найпопулярніших виступів українського TEDx.

Цілком можливо, що скоро Захара Пашуна називатимуть українським Ілоном Маском.

Євангеліст українського електоавтопрому розповідає про те, як створював свої перші електромобілі та запрошує до створення першого вітчизняного електромобілю в промислових масштабах.

Цей резонансний виступ Олени Стяжкіної у 2014 році сколихнув інтернет.

Українська журналістка і письменник, професор Донецького Національного Університету розповіла, хто є тими 20% людей, що воюють проти українців на Донбасі та якого врегулювання потребує криза.

Чемпіон британського фестивалю із заварювання кави в джезві Вадим Грановський розповідає, чому улюблена мільйонами кава – це не просто напій, та як її споживання можна перетворити на цілу науку.

Журналістка з Грузії Наталя Антелава неодноразово працювала в гарячих точках. Вона переконана – що все, що відбувається до та після конфлікту є важливішим ніж сам конфлікт.

Саме тому, журналісти зобов’язані відслідковувати перебіг подій від початку та довго після їх завершення.