Росіяни погрожують Путіним бізнесмену, який безкоштовно роздає хліб бідним

Російський пекар безкоштовно роздає хліб бідним. Люди думають, що хліб від Путіна або губернатора області і вимагають дати ще.

Про це пише "Комерсант".

Власник продуктового магазинчику в місті Струніно безкоштовно роздає хліб бідним.

Клієнти обзивають його "чорномазим", погрожують звернутись до прокуратури і адміністрації Путіна – замало дає!

Мамуд безкоштовно роздає майже майже дві тисячі батонів і близько тисячі буханок "чорного" хліба на місяць. Фото: kommersant.ru

"Хто видає нам хліб? Путін, хто ж іше? - каже пенсіонер, що прийшов за безкоштовним хлібом. - Президент розпорядився, щоб малозабезпеченим, пенсіонерам та інвалідам допомагали. От і помагають. Але ці торговці хитрі, саме не образять! Понаїхали в Росію і їдять за наш рахунок!".

Цей чоловік підозрює, що в цьому магазині йому повинні видавати не половинку чорного хліба, а цілу буханку. І що крамничка краде його законну частку.

Продавчиця Галина Лі махає рукою: мовляв, не звертайте уваги. Тут до таких звикли.

Майже вісім років цей магазин допомагає нужденним, видає по 10 "хлібних талонів" на місяць кожному, але досі не всі мешканці району розуміють, хто і навіщо це робить.

Версії у них різні. Одні кажуть, що хліб видає Путін, інші – що мер постарався. А хтось взагалі пише вдячні листи до губернатора Світлани Орлової: "Дякуємо, годувальнице наша!".

Насправді майже дві тисячі батонів і близько тисячі "чорного" хліба на місяць роздає одна людина – власник цього магазинчика Мамуд Шавершян.

Мамуд з родиною. Фото:kommersant.ru

Він вважає своїм обов'язком допомагати всім, хто живе гірше, ніж він.

Над робочим столом Мамуда висить портрет діда, ветерана Другої світової війни.

Це дід заповів внуку: "Щодня допомагай людям, вийде 365 добрих справ у році".

Мамуд приїхав до Росії з Вірменії близько 25 років тому.

Спочатку працював інженером, потім став бізнесменом. Коли відкрив магазин, помітив, як старенькі біля каси рахують копійки і питають продавців: "Донечко, а четвертинки хліба ви не ріжете?".

Тоді й придумав друкувати талони на безкоштовний хліб. Написав оголошення: "Всі пенсіонери мікрорайону Дубки міста Струніно в останній день місяця можуть отримати до 10 талонів на безкоштовний хліб".

Спочатку талони видавали лише пенсіонерам. Потім до підприємця почали звертатись люди з інвалідністю, багатодітні сім'ї.

Тепер навіть з сусідніх сіл приїжджають за безкоштовним хлібом.

Доходи своїх клієнтів Мамуд не перевіряє: "Завжди кажу своїм продавцям: "Дівчата, ви, звісно, розпитайте, як людина живе, щоб нас і бабусь не обдурювали, але друкуйте стільки талонів, скільки треба".

Фото: kommersant.ru

В сусідній дитсадок бізнесмен приводить сушку і печиво. А ще видає хліб для місцевої церкви та утримує школу у Вірменії, де колись вчився.

"Влада навіть не знає про мою ініціативу, - каже бізнесмен. - Жодної грамоти чи подяки я не отримував, але мені й не треба. Просто хочу, щоб люди поруч жили більш-менш ситно".

А от що Мамуд отримує регулярно – то це скарги.

Щодня в магазин приводять кількадесят безкоштовних батонів. Буває, за кілька ранкових годин хліб розбирають.

Тоді ті, кому не вдалось обміняти талони на хліб, можуть влаштувати скандал, і ніякі вмовляння: "Прийдіть завтра" не працюють.

"А якщо ще й машина зламається, то біля магазину цілий мітинг збирається: "Де хліб? Що це таке? Ми будемо скаржитись!", - розповідає продавчиня.

На власника магазину вже декілька разів збирались писати скаргу до прокуратури та адміністрації президента.

Найактивніше обурюються діди – один ледь вітрину костилем не розбив.

Баби більше кричать. Коли одній з них якось не вистачило хліба, кинула талон в обличчя продавчині: "Подавися!".

Фото: kommersant.ru

Перед 8 березня інша пенсіонерка прийшла до магазину з претензією: "А що нам на свято подарують?".

Коли продавчиня сказала, що не знає, почались розбірки: "А хто має знати? Може, ви ще й взагалі нічого не подаруєте? Тоді я всю вашу книгу скарг розпишу! Скажу, що у вас тут щурі бігають!".

"Мене спочатку ці скарги ледь не щодня до сліз доводили, - каже адміністратор Ануш Гузальян. – Кричать, матом посилають. Спочатку Максимовичу (власнику) скаржилась. Він заспокоював: "Дівчата, цим людям ніхто ніколи не помагав, тому вони не вірять у добро і зляться. Але ж ми не для їхнього "Дякую" це робимо. Хай кричать".

Саме Ануш друкує продуктові талони. І хоча нужденним постійно повторюють, що талонів усім вистачить, черга на них стоїть з ночі. Бабусі міняють одна одну, як вартові.

"Але коли я починаю роздачу – прибігають багатодітні, міцні пенсіонери-п'яниці чи взагалі невідомо хто – і розштовхують наших бабусь, - каже адміністраторка. – Доводиться наводити порядок".

Хоча і бабці хитрують. Наприклад, бере бабця свої 10 талонів, потім зніме шапку – і знову чергу займає.

Іноді цілими сім'ями стоять: син, мама і бабця, щоб 30 талонів отримати. Але перехитрити продавчинь не вдається. Вони місцеві і всіх знають в обличчя.

Багато в черзі і тих, хто через благодійність відчуває себе приниженим: "Ось стоїмо тут за поганим хлібом, до чорномазих з протягнутою рукою йдемо".

Нещодавно в спину Ануш крикнули: "Ви – чурки не російські".

[L]Хоча є й такі, які знають, хто видає їм безкоштовний хліб. Наприклад, пенсіонерка Валентина: "Якби не Мамуд, рублів 300 ми б точно не хліб витрачали. Ми не вірили: невже зі своєї кишені дає? Багато хто досі думає, що це міськрада все придумала".

Інша пенсіонерка Ніна лише недавно усвідомила, що хліб видає їй не Путін: "Я довго думала, що це він, наш. Ну не може якийсь вірменин… А потім переконалась, що може".

На думку Ануш, лише 10% тих, кому вони допомагають, висловлюють вдячність.

"Лише Бог може цінувати доброту, а не люди", - каже власник магазинчика.