З вулиці до нормального життя. Досвід Барселони

3874
3 березня 2017

Талановитий іспанський художник Мікель Фустер прожив на вулиці 15 років. Наразі митець веде свій блог і виставляється у галереях.

Мало хто б дізнався про Мікеля, якби одного дня йому не допомогли активісти організації Arrels Fundació.

Вони ж видали його першу ілюстровану книгу – "15 років на вулиці".

Талановитий іспанський художник Мікель Фустер прожив на вулиці 15 років

Безхатченкам Барселони організація допомагає вже майже двадцять років. З того часу на вулицях міста і справді стало менше бездомних, бо й байдужих стало менше.

Які пріоритети перед собою ставлять активісти, та що вигадують, щоб ніхто не лишився байдужим, вони розповіли "Українській правді. Життя".

НЕ ДАТИ ГИНУТИ НА ВУЛИЦІ

Все почалося у 1986 році. Саме тоді було відкрито перший центр з душем та іншими послугами у Равалі (район Барселони, Каталонія).

З часом з'явилось спеціальне місце El Refugio ("Притулок"), де люди мають змогу переночувати.

Ці розрізнені осередки функціонували за підтримки Sant Pere Claver – організації, що об'єднує різні напрямки допомоги соціально незахищеним верствам населення, зокрема у сфері здоров'я.

Безхатченкам Барселони організація допомагає вже майже двадцять років

У 1998 ініціатива зросла – налічувала 30 небайдужих до долі людей без домівки – і стала фундацією Arrels Fundació.

Працівниця відділу зв'язку організації Марія Помес Фонс розповідає, що з перших днів заснування активісти взяли девіз "Аби ніхто не ночував на вулиці".

Всі вони розуміли, що зміни мають бути запропоновані владою, але через відсутність якихось дій взялись за все самотужки.

"Ми побачили, що перетворення та пропозиції не йдуть згори", – пояснює Фонс.

Сама вона за освітою біолог, певний час працювала у клініці, потім  волонтерила, та зрештою прийшла до установ по допомозі безхатченкам, бо зрозуміла, що треба діяти активніше.

Головним центром допомоги бездомним від Arrels наразі продовжує бути Еl Centro Abierto у Равалі. До послуг бездомних тут душ, камера схову, гардероб з безкоштовним одягом та взуттям і аптечний пункт.

У центрі допомоги безхатченкам є душ, камери схову, гардероб з безкоштовним одягом та взуттям
Також безхатченків тут підстригають та голять

Тут існує окреме місце для тимчасового проживання людей, які мають проблеми зі здоров'ям – La Residencia Pere Barnés.

Серед відвідувачів центру є й такі, що мають психологічні травми чи залежність, тому лишаються тут набагато довше.

Також є інші, що провели на вулиці не більше кількох місяців або не мають такого досвіду, проте не знають, куди йти. Ці люди мають більше шансів швидше і простіше подолати те, з чим стикнулись.

 Люди, які на вулиці не більше кількох місяців, мають більше шансів швидше і простіше подолати те, з чим стикнулись
У центрі існує окреме місце для тимчасового проживання людей, які мають проблеми зі здоров'ям

Яким не був би строк перебування на вулиці, миттєвого повернення до нормального життя чекати не варто, переконує Марія:

"Якщо люди живуть на вулиці понад три роки, то процес їхньої соціалізації – повернення до нормального життя – буде довгим і непростим. Їхня самооцінка на нижчому рівні, бо все, що роблять – це виживають на вулиці.

По-перше, вихід з цього стану багато вартує у моральному плані. По-друге, процес трансформації – довгий. По-третє, нема 100-відсоткової впевненості, що ці люди інтегруються в суспільство повністю. Але якщо ми продовжимо допомагати, то шанс повернути їх завжди існує".

100-відсоткової впевненості, що ці люди інтегруються в суспільство повністю немає

ДО ЖИТТЯ ЧЕРЕЗ СТВОРЕННЯ

Активісти цієї ініціативи, відкриваючи двері центру, прагнуть не просто "повернути" цих людей до кращого життя, а й підкреслити потенціал. 

"Якщо чогось не розумієш, треба йти глибше, себто докопатись до причини, чому люди живуть на вулиці", – пояснює Марія Помес Фонс.

В Arrels Fundació допомогли творчо розкритися не лише художнику Фустеру.

При центрі у Равалі працює майстерня La Troballa, де люди виготовляють якісь речі своїми руками, отримують нові навички – така-собі терапія для повернення до нормального життя через створення чогось.

Активісти організації Arrels Fundació допомогли Мікелю Фустеру видати його першу ілюстровану книгу – "15 років на вулиці"
При центрі у Равалі працює майстерня La Troballa, де люди виготовляють якісь речі своїми руками та отримують нові навички

Нещодавно почерк людей, які живуть у притулку, використали для цікавого проекту "Шрифти бездомних". 

10 людей без домівки написали абетку від руки, потім це трансформували у електронний формат. Наразі будь-хто може придбати ці унікальні шрифти для свого сайту.

У Arrels Fundació вважають, що це не лише спосіб заробітку, це підтримка бездомних і зайве підтвердження їхніх талантів:

"У їхньому почерку закодовано те, через що пройшли ці люди".

СИДЯЧИ НА МІСЦІ БАГАТО НЕ ЗРОБИШ

В центрі для бездомних існує окремий відділ волонтерства, куди можуть звертатись всі охочі допомогти.

Крім того, багато інформації подано на сайті організації плюс є постійні оновлення на Facebook, Twitter і навіть в Instagram. Так, технологіями для активнішої допомоги тут не гребують.

В центрі для бездомних існує окремий відділ волонтерства, куди можуть звертатись всі охочі допомогти
 

З кандидатами проводиться зустріч, де пояснюється суть їхньої роботи. Опісля дають час зважити все і за 10 днів чекають на співбесіду.

За результатами останньої і виноситься рішення. Зазвичай не обирають нікого молодшого за 22 роки, бо як кажуть фахівці центру, потрібні вже зрілі люди, що завершують освіту і чітко розуміють, що хочуть.

У організації є два головні типи волонтерів: ті, що безпосередньо допомагають людям у центрі й ті, хто мають певні навички і хочуть їх використати для підтримки організації.

Наприклад, це можуть бути комп’ютерники, які бажають долучитись до роботи відділу технічного забезпечення.

Комп’ютерники, наприклад, можуть поволонтерити та долучитись до роботи відділу технічного забезпечення

Робота Arrels Fundació ведеться весь рік, але найбільше волонтери допомагають, звісно, влітку, бо значна частина – це студенти на канікулах.

Але є й інший бік медалі, бо чимало постійних їдуть відпочивати, що завжди береться до уваги адміністрацією при розподілі "сил допомоги".

Безпосередньо у центрі волонтери виконують різну роботу: спілкуються з бездомними, організовують всілякі заходи для них.

Безпосередньо у центрі волонтери виконують різну роботу

Але сидячи на місці багато не зробиш, тому вони рушають на вулиці Барселони.

Є групи волонтерів, що йдуть аби ознайомитись з бездомними. Це непросто, адже ці люди вже багато пережили і мало кому довіряють, можуть бути дещо агресивними. Тому треба довго знаходити підхід, поступово зближуватись.

Є групи волонтерів, що йдуть на вулиці аби ознайомитись з бездомними

Інші групи волонтерів, озброївшись постерами, листівками та сердечками, розказують звичайним громадянам про ініціативу і привертають якомога більше уваги до проблеми. Особливо це дієво у свята. До цих акцій долучаються і самі "відвідувачі з центру".

Групи волонтерів, озброївшись постерами, листівками та сердечками, розказують звичайним громадянам про ініціативу і привертають якомога більше уваги до проблеми

Крім вуличних заходів працівники проекту відвідують школи і пояснюють ситуацію молодшому поколінню. Адже сьогоднішні школярі – це завтрашні дорослі, що можуть вішати ярлики. 

Стереотипи – серйозна перепона для боротьби з проблемою, переконує пані Марія Помес Фонс.

"Класичні твердження" включають "ці люди на вулиці, бо того хочуть", або "не хочуть працювати", або що "вони – наркомани і пияки". Тому одним з інших напрямів роботи центру є пояснення і розвіювання подібних міфів.

Крім вуличних заходів працівники проекту відвідують школи і пояснюють ситуацію молодшому поколінню
Марія Помес Фонс із волонтерською футболкою фонду

ВПРОВАДЖЕННЯ УСПІШНИХ ПРАКТИК

Активісти Arrels Fundació вдаються до різних способів, аби їх допомога була ефективнішою. І як тут не згадати про можливості, які дає інтернет й інновації.

Так у 2015 було створено спеціальний додаток для мобільних пристроїв, що дозволяє будь-кому небайдужому повідомити про місцезнаходження бездомного, зокрема тоді, коли потрібна допомога.

Програма показала ефективність майже миттєво, каже пані Марія:

"Ми намагаємося патрулювати різні райони, але усвідомлюємо, що всього не охопити. Після першого ж дня запуску додатку, ми отримали 62 повідомлення від користувачів. А це масивна підтримка".

У 2015 було створено спеціальний додаток для мобільних пристроїв, що дозволяє будь-кому небайдужому повідомити про місцезнаходження бездомного

У центрі також цікавляться досвідом та ідеями інших країн у вирішенні подібних питань.

Успішність спеціальної програми з надавання квартир бездомним, коли людина може одразу отримати житло і переїхати з вулиці у помешкання, була підтверджена 20-річним досвідом США та Канади.

Барселонські волонтери теж намагаються впровадити таку практику. Для отримання квартири людині треба виконувати три умови – не турбувати сусідів, платити певну частку свого заробітку за житло і приходити в центр або контактувати з особливою групою мінімум один раз на тиждень.

Проживання у нормальних умовах, додає Фонс, справжній поштовх на шляху до покращення і нового життя:

"Людина, що приходить додому і знає, що має свій куток, звідки її не виженуть, отримує потужну мотивацію, аби почати повне і гармонійне життя знову".

 Барселонські волонтери впровадили спеціальну програму з надавання квартир бездомним

РОЗКРИТИ СЕРЦЕ, АБИ ДОСТУКАТИСЬ ДО ІНШИХ

Активісти Arrels Fundació роблять максимум зусиль, аби показати, що ці люди водночас особливі та схожі на всіх інших, аби почати своєрідний діалог з громадою шляхом благодійних програм і акцій.

Так житло для безхатченків, а також транспорт і будь-які корисні речі, шукають не лише у держави, а й небайдужих. Один з нещодавніх проектів закликає громаду стати своєрідним "ключем" у краще життя для бездомних.

"Якщо у вас є ключ від скриньки, від старенького мотоцикла, що без діла стоїть у гаражі або, можливо, навіть якогось помешкання для проживання бездомним, ви можете зголоситись і поділитись ним", – закликають активісти.

Один з нещодавніх проектів закликає громаду стати своєрідним "ключем" у краще життя для бездомних

У якості подарунка благодійнику вручають дерев'яний брелок у формі ключа, зроблений руками людей без даху над головою.

Ті, у кого немає майна, можуть допомогти невеликою пожертвою – 1 євро.

Акція "Мільйон подяк" ("Un millón de gracias") полягає у простій формулі – якщо кожен пожертвує мало, то для безпритульних можна зібрати цілий мільйон, у цьому конкретному випадку – для забезпечення їх житлом.

Доброчинець може завантажити своє фото та підписатись або лишитись інкогніто.

Крім того, в учасників беруть адреси електронної пошти знайомих, аби запросити до акції і їх.

1 євро – це наче і небагато, проте якщо кожен долучиться, то можна зробити багато. Це і є специфікою роботи Arrels Fundació.

Ольга Герман, журналіст, спеціально для УП.Життя

Титульне фото SOMATUSCANI/Depositphotos, всі інші з акаунтів Arrels Fundació у соцмережах

powered by lun.ua

Головне на сайті