Жінці пожертвували 14 тисяч фунтів на всиновлення сироти з Уганди

Незнайомці перерахували волонтерці з Великобританії 14 тисяч фунтів на всиновлення хлопчика-сироти з Уганди.

Про це пише The Mirror.

Емілі Лартер – 25 років. Три роки тому вона закінчила університет і вирішила роздивитись світ і на два місяці поїхала в Уганду.

"Це був культурний шок. Дитячі домівки були крихітним селищем за 25 кілометрів від найближчого міста", - пригадує Емілі.

На той час вона була єдиним волонтером на цій території, тож робила все для допомоги дітям: міняла підгузники, організовувала харчування і гралася з ними. І любила це.

Photo: gofundme.com/adoptingadam

Майже через місяць після її приїзду в Уганду Емілі зателефонували і сказали, що новонароджену немовляті терміново потрібна допомога.

"Ми застрибнули на мотоцикли і помчали до села Бутагайя. Натовп людей зібрався під шатром. Ми зрозуміли, що це похорон", - каже волонтерка.

Померла мама сімох дітей. Наймолодшому хлопчику було лише 5 днів. Не було нікого, хто б міг піклуватись про нього, тож його офіційно передали волонтерам.

Хлопчика назвали Адамом. Оскільки Емілі була єдиним волонтером, стала його опікункою.

Photo: Emilie Larter

"Адам спав у тканому дитячому ліжечку біля мене. Ми були разом 24/7. Харчування, підгузники і безсонні ночі – все лежало на мені. Я була кваліфікованим вчителем початкової школи, але вперше довелось доглядати за новонародженим. Постійно радилась з мамою по телефону і просила в неї поради", - розповідає дівчина.

У них не було цілодобової протічної води чи електрики. Але водилось багато москітів. Адам спав під сіткою, а Емілі ні. Вона прокидалась, покрита величезними укусами і пухирями.

Інколи щиколотки так спухали, що волонтерка не могла ходити.

"Було важко, але мені подобалось. Я могла сидіти і дивитись на Адама годинами", - пригадує Емілі.

Дівчина так прикипіла до малюка, що залишилась ще на два місяці.

Адам плакав, якщо її не було поруч.

"Всі казали мені бути емоційно відстороненою, але я прив'язалась до нього, як і він до мене", - каже волонтерка.

Photo: Emilie Larter

Дівчина прожила в Уганді майже 5 місяців. Гроші закінчились. Довелось повертатись додому. В аеропорту вона обійняла Адама і не могла відпустити. Не знала, коли побачить його знову.

Весь політ проплакала. Думала, як зібрати достатньо грошей, щоб знову побачити малюка.

Пішла одразу на три роботи – викладала вдень, поєднувала роботу в барі і доглядальницею вечорами і вихідними. Працювала 7 днів на тиждень.

Виснажена, вона зібрала достатньо грошей, щоб на кілька тижнів знову поїхати до Уганди.

Згодом дівчина влаштувалась вчителькою на повний робочий день у Лондоні.

А це означало, що вона могла бачити Адама лише під час шкільних канікул.

Дівчина помирилася з колишнім хлопцем, але все одно могла думати лише про малюка з Уганди.

Коротких візитів на канікули було недостатньо. Тож коли у Лондоні дівчина отримала повідомлення, що Адам дуже хворий, в сльозах зателефонувала татові: "Я так більше не можу. Хочу бути там з ним"

Батьки доньку підтримали. Емілі заповнила заявку на викладання в Уганді і почала шукати можливість, щоб всиновити Адама.

За законами країни, до офіційного всиновлення вона мала прожити з Адамом в Уганді рік. Тож дівчина порвала зі своїм хлопцем.

Нічого в світі Емілі не хотіла більше, ніж всиновити цю дитину.

Тато дівчини навіть почав називати Адама внуком, а мама почала надсилати дитячий одяг.

Photo: gofundme.com/adoptingadam

Зрештою, у серпні 2016 року Емілі отримала роботу у великій міжнародній школі Уганди і переїхала туди. Отримала маленький будиночок і нарешті почала жити разом з малюком.

Адам набагато менше плакав і став щасливішим.

Перед Різдвом дівчину скоротили. Вона залишилась без роботи.

"Я була розчавлена, - каже волонтерка. - Моя мрія здійснилась і дуже швидко зруйнувалась. Все, про що я могла думати – що робити з Адамом? Я не могла покинути його і повернутись до Великобританії. Але і в Уганді залишатись не могла, вже не кажучи про судові витрати, потрібні для завершення процедури всиновлення".

Емілі цілеспрямовано шукала роботу. Батьки допомагали, як могли. Зрештою, дівчина почала безкоштовно навчати дітей в Адамовій школі, щоб не платити за його навчання.

Photo: Emilie Larter

Але ж Емілі хотіла забрати його додому!

[L]Виходу не було. Незручно, але Емілі наважилась попросити про сторонню допомогу.

Волонтерка попросила громадськість про 4 500 фунтів, щоб завершити процедуру всиновлення Адама.

Незнайомці надіслали їй втричі більше – 14 тисяч фунтів.

Ці кошти допоможуть не лише оплатити усі судові витрати, але й оплатити переліт до Великобританії, заплатити британському адвокату і оплатити навчання майбутнього сина.