Німецька пацифістка Ірмела Менза-Шрамм: Потрібно невпинно рекламувати цінності людям

2299
8 травня 2017

Ірмела Менза-Шрамм – представниця першого покоління німців, народжених після Другої світової війни.

Вона стверджує, що саме на її однолітках лежить відповідальність за те, щоб робити все можливе, аби злочини нацистського режиму ніколи не повторились.

Півжиття вона бореться з проявами нацизму в своїй країні. Активістка знищує всі знайдені графіті і наліпки нацистського змісту, фотографує та заносить їхні назви в записник.

На її рахунку 130 тисяч замальованих написів та "колекція" з 74 тисяч здертих власноруч наліпок із закликами до ненависті.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ

Ірмела Менза-Шрамм народилася у 1945 році.

"Мої батьки (Дякувати Богові!) не підпали під вплив нацистів", ‒ розповідає вона.

Батька призвали солдатом Вермахту. Він був у Сталінграді, однак майже відразу його серйозно ранили, тож швидко повернули додому.

"Мій батько нічого не розповідав про фронт. Служба у Вермахті була для нього як тюремне ув’язнення. Він не просто став тоді радикалом-пацифістом, він усвідомив, що його використовували у злочинних цілях", ‒ каже Менза-Шрамм.

Ірмела Менза-Шрамм – представниця першого покоління німців, народжених після Другої світової війни. Фото Олени Горбенко

Якщо про фронт її батько волів не згадувати, то про лазарет у нього було багато страшних спогадів.

Наприклад, розповідав дочці справжнє жахіття: як німецький солдат був важко поранений та через нелюдський біль вирвав голими руками свій мозок з черепа і одразу після того помер.

Дівчину вразили розповіді батька, однак активну діяльність вона почала значно пізніше.

30 років тому на автобусній зупинці вона побачила наліпку, яка проголошувала свободу Рудольфу Гессу (заступнику Гітлера в НСДАП), який тоді відбував покарання у в’язниці для військових злочинців Шпандау (Берлін).

Напередодні Ірмела саме вперше відвідала Національний меморіал Заксенхаузен на території колишнього Концентраційного табору, тож її антипатія до нацистів посилилася.

"Я була надзвичайно вражена. Мене переповнювало відчуття справжньої туги і жалю.

Тоді я собі сказала: той біль і горе, які гітлерівська Німеччина завдала всьому світу, більше ніколи не повинні повторитися. Це вимога до всіх нас, особливо, народжених після 1945 року – першого післявоєнного покоління", – вважає жінка.

30 років тому на автобусній зупинці вона побачила наліпку, яка проголошувала свободу заступнику Гітлера, вона її зірвала і продовжує робити це по сьогодні. Фото Mike Wolff

НАЦІОНАЛІЗМ ЖИВИЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ФАШИЗМУ

З 2003 року пані Ірмела організовує семінари, присвячені мирній боротьбі з насиллям та нетолерантністю.

Активістка розповідає, що в останні роки у Німеччині дуже зміцнилась нацистська ідеологія. Навіть книгу Адольфа Гітлера "Моя боротьба" перевидають.

"Видання цієї нестерпної книги – безглуздя. Треба пам’ятати, що антисемітизм в Німеччині почався задовго до захоплення Гітлером влади. Націоналізм став живильним середовищем для фашизму і расизму. Ці ідеї досі продовжують жити", – каже вона.

Коли Менза-Шрамм розпочинала свою боротьбу з пропагандою нацизму, Націонал-демократична партія Німеччини, наприклад, була ще відносно незначною і нешкідливою.

До слова, тоді існували ще дві інші партії: Вільна німецька робітнича партія і Націоналістичний фронт. Вони були заборонені на початку 90-х.

Коли Менза-Шрамм розпочинала свою боротьбу з пропагандою нацизму, Націонал-демократична партія Німеччини була ще відносно незначною і нешкідливою. Фото Lasse Lecklin

Саме після їх заборони Націонал-демократична партія радикалізувалася. Вона об’єднувала всіх членів раніше вказаних заборонених партій.

Крім того, виникло багато нових партій і груп. Особливо небезпечні позапартійні групи і "товариство" громадян Рейху. В сумі їх налічувалося щонайменше 8 партій/груп.

"Для членів таких партій не зрозуміла концепція демократії. Вони вважають, що демократія веде до смерті нації. Їхній головний лозунг: "Німецька раса вимирає". Це огидно. Не треба переоцінювати важливість одного народу і мислити у цих категоріях", – зазначає пані Ірмела.

ЗРОЗУМІЙ! НЕНАВИСТЬ ГЕТЬ!

Восени 2016 року Ірмела Менза-Шрамм отримала попередження від суду за перефарбування надпису у пішохідному тунелі Берліну.

Напис "Меркель має піти" вона трансформувала на "Зрозумій! Ненависть геть!" (гра слів у німецький з "Merkel muss weg" на "Merke! Hass weg!").

Суд визнав це фактом нанесення шкоди майну. Справа набула широкого суспільного резонансу у Німеччині.

Восени 2016 року Ірмела Менза-Шрамм отримала попередження від суду за перефарбування надпису. Справа набула широкого суспільного резонансу у Німеччині. Фото Gordon Welters

Наразі Ірмела продовжує свою справу і далі. На її рахунку 130 тисяч замальованих написів та "колекція" з 74 тисяч здертих власноруч наліпок із закликами до ненависті.

"Термін "свобода" так само важливий, як і "демократія". Обидві дефініції мають ставати зрозумілими кожній людині. Ті, хто хоче мати свободу і демократію, мають пам’ятати про спокій. А солідарність – це ніжність народу. Потрібно невпинно рекламувати ці цінності людям", – каже вона.

Жінка пригадує історію, яка трапилася з нею 8 травня 2005 року, дорогою до Берліна, куди вона їхала щоб шукати і знищувати пропаганду нацизму.

Тоді до неї підійшов молодий хлопець. До цього він був неонацистом і довгі роки лютив її.

"Він завжди розсипався словами ненависті, словами ворожнечі. Але у той день сказав мені: "Пані Шрамм, я більше не нацист, я вибрався і хочу вам за це подякувати", – пригадує Ірмела.

За словами хлопця, саме невтомні акції активістки дали йому зрозуміти, що час закінчувати з нацистською течією.

"Тут важливо одне: нам треба запастись терпінням і глибоким диханням, і своїм прикладом показувати іншим людям те, чого ми хочемо досягнути", – переконана пані Менза-Шрамм.

"Нам треба запастись терпінням і глибоким диханням, і своїм прикладом показувати іншим людям те, чого ми хочемо досягнути", – переконана Ірмела Менза-Шрамм. Фото impactmagazine.fr

Текст Марія Стрельцова, Євгенія Науменко

Матеріал створено в рамках програми "Код Міста". Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.

Проект "Метамісто: Схід" здійснюється у партнерстві з ГО "Урбан куратори", ГО "Конгрес Активістів Культури", архітектурним бюро Formografia, Школою журналістики УКУ, за підтримки проекту "Українська ініціатива зміцнення громадської довіри (UCBI)", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

powered by lun.ua

Головне на сайті