Що змінює для дітей новий закон "Про освіту"

27005
28 вересня 2017

28 вересня набув чинності новий закон "Про освіту", який цього понеділка підписав президент.

Закон писали понад три роки і на початку вересня він нарешті був підтриманий парламентом.

Його ухваленню передувала бурхлива дискусія в сесійній залі, деякі правки вносилися з голосу, тож певні моменти в ньому відрізняються від законопроекту, який початково пропонувало Міністерство освіти та науки.

"Українська правда. Життя" проаналізувала остаточний варіант закону і постаралася відповісти на основні питання.

У першій частині тексту – про те, що зміниться для дітей та їхніх батьків.

ТРИ ВИДИ ОСВІТИ

Перш за все, новий закон відкриває шлях до впровадження реформи "Нова українська школа", яку розробила команда міністра Лілії Гриневич. Реформа передбачає, зокрема, введення 12-річної школи.

"Про освіту" – це базовий закон, він не визначає всіх деталей того, як відбуватиметься навчальний процес, але окреслює основні принципи.

Тепер у відповідності до нього мають бути прийняті окремі закони "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту".

У першій частині тексту – про те, що зміниться для дітей та їхніх батьків. Фото yacobchuk1/Depositphotos

Закон вводить поняття "освітня послуга", яка спрямована на досягнення очікуваних результатів навчання.

А результати навчання – це "знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів".

Також у законі з'являється поняття видів освіти – формальної, неформальної та інформальної.

Формальна - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна - це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

"Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством", – йдеться в законі.

Однак яким чином це буде здійснюватися, поки незрозуміло.

ТЕПЕР ОБОВ'ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО САДОЧКА?

Ні. Новим законом передбачено, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.

Однак батьки самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту. Можна й вдома прослідкувати, щоб дитина відповідала певному рівню.

Новим законом передбачено, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років) обов’язково охоплюються дошкільною освітою. Фото diego_cervo/Depositphotos

Згідно з законом, діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:

  • у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
  • у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти;
  • у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;
  • за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;
  • за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.

Законом вводиться так званий базовий компонент дошкільної освіти - державний стандарт, що містить норми і положення, які "визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті".

Виконання вимог базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також інших форм здобуття дошкільної освіти, в тому числі домашньої.

ХОУМСКУЛЕРІВ ТЕЖ УЗАКОНЯТЬ?

Так. Законом визначено, що особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

Основні форми здобуття освіти:

  • інституційна (очна, заочна, дистанційна, мережева);
  • індивідуальна (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж, на робочому місці);
  • дуальна.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це "спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти".

"Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства", – йдеться в тексті.

Але це законодавство, очевидно, ще не розроблено.

Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Фото Rawpixel/Depositphotos

Як відомо, досі хоумскулери оформлювалися переважно на екстернат, причому в державних школах для цього треба було мати певні підстави – наприклад, часті відрядження когось із батьків.

Поки не зовсім зрозуміло, чим сімейне навчання на практиці відрізнятиметься від екстернату.

Згідно з законом, екстернатна форма здобуття освіти - це "спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства".

ЧИ ОБОВ'ЯЗКОВО БУДЕ ЙТИ ДО ШКОЛИ В 6 РОКІВ?

У статті 12 закону написано так: "Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року".

З цього формулювання можна зробити висновок, що все ж можна буде йти до школи в 6 або 7 років.

"Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником", – йдеться також у законі.

ТЕПЕР В УСІХ ШКОЛАХ ВЧИТИМУТЬСЯ 12 РОКІВ?

Для тих, хто розпочне навчання 2018 року й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

Для тих, хто вже навчається, тривалість поки що не зміниться – 11 років.

Законом передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

  • початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
  • базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);
  • профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).
Тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років. Фото burntime555/Depositphotos

Навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається:

  • для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;
  • для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;
  • для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2027 року.

Чітко визначено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами освіти становить три роки.

Однак закон вказує, що 12-річне навчання може бути введено і раніше:

"До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, за умови наявності відповідного стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми".

Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним або професійним.

Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці.

При цьому в законі вказується, що здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти.

Тобто якщо дитина обрала професійну профільну школу, а потім вирішила вступати до ВНЗ, вона цілком зможе це зробити.

СКЛАДАТИ ІСПИТИ ПОТРІБНО БУДЕ Й ПІСЛЯ 4 КЛАСУ?

Законом передбачено, що результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти (тобто після 4, 9 і 12 класу) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

При цьому вказується, що державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти (після 4 класу) "здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти".

Складати іспити потрібно буде й після 4 класу. Фото olly18/Depositphotos

ЩО ТАКЕ КОМПЕТЕНТНОСТІ Й НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ?

Спочатку треба з'ясувати, навіщо взагалі діти вчаться у школі (або здобувають середню освіту іншим способом).

На це питання в законі відповідають так: "Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності".

Очевидно, що для досягнення цієї мети недостатньо лише отримати знання. Тому вводиться поняття компетентностей, які мають формуватися в ході освітнього процесу:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

  • читання з розумінням,
  • уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
  • критичне та системне мислення,
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію,
  • творчість,
  • ініціативність,
  • вміння конструктивно керувати емоціями,
  • оцінювати ризики,
  • приймати рішення,
  • розв’язувати проблеми,
  • здатність співпрацювати з іншими людьми.

Як саме ці результати будуть досягатися, мають визначити стандарти освіти, навчальні програми та інші документи.

Школа вимагатиме від дітей уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичного та системного мислення. Фото AndreyBezuglov/Depositphotos

ЯКОЮ МОВОЮ БУДУТЬ ВЧИТИ?

Найбільш скандальна стаття 7 чітко визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

При цьому зазначається, що "в закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу".

Офіційні мови ЄС – це не тільки англійська, німецька й французька, а ще й румунська, угорська, болгарська, польська, чеська, іспанська, італійська, шведська, грецька, данська, естонська, ірландська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, португальська, словацька, словенська, фінська, хорватська.

Всього 24 мови. Російської серед них, звичайно, немає.

Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини.

Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Тобто якщо дитина належить до національної меншини, у садочку й початковій школі вона може вивчати своєю мовою якусь кількість предметів (імовірно більшість).

А з 5 класу, якщо йдеться по офіційну мову ЄС – "одну або декілька дисциплін" (що таке "декілька" – питання дискусійне). А якщо не йдеться, то лише мову й літературу своєї меншини. Російської, наприклад.

Як саме здійснюватиметься перехід від навчання мовою нацменшини в садочку до навчання українською з 5 класу, ще має бути визначено. Можна припустити, що кількість предметів, які викладаються українською мовою, буде поступово збільшуватися.

При цьому вказується, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності новим законом "Про освіту", з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

В закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами Європейського Союзу. Фото photography33/Depositphotos

ЧИ ПРАВДА, ЩО КОНКУРСНИЙ ВІДБІР ДО 1 КЛАСІВ СКАСУЮТЬ?

Не зовсім. Конкурсного відбору до 1 класів і раніше не було в звичайних школах для дітей, які належать до їхньої території обслуговування.

У новому законі йдеться, що "право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти".

Згідно з законом, зарахування учнів до ліцеїв (з 10 класу), приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах.

"Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу.

Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи", – йдеться у тексті.

Разом з тим, закон чітко вказує, що наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів. А зараз, як відомо, ця цифра часто більша навіть у школах, які проводять конкурсний відбір, особливо в Києві.

Тому в популярних школах, куди хоче потрапити велика кількість дітей, конкурси так само можуть проводитися. Але, напевно, не для тих дітей, які належать до території обслуговування, бо їм гарантується право там навчатися.

ЧИ ПРАВДА, ЩО БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ?

Новим законом справді не передбачено спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням певних предметів з 1 класу.

Здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

  • початкова школа - заклад освіти I ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту (1-4 клас);
  • гімназія - заклад середньої освіти II ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту (5-9 клас);
  • ліцей - заклад середньої освіти III ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту (10-12 клас).
Новим законом не передбачено спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням певних предметів з 1 класу. Фото Observer/Depositphotos

У системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

  • спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
  • школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
  • професійний коледж (коледж) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
  • професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування - заклад спеціалізованої освіти, який забезпечує здобуття професійної мистецької освіти;
  • військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою - заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або III ступенів військового профілю для дітей з 13 років;
  • науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат - заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступеня наукового профілю.

Крім того, для здобуття повної загальної середньої освіти дітьми певних категорій передбачені такі заклади освіти:

  • спеціальна школа - заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку;
  • санаторна школа - заклад загальної середньої освіти з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
  • школа соціальної реабілітації - заклад загальної середньої освіти для дітей, які відповідно до рішення суду потребують особливих умов виховання;
  • навчально-реабілітаційний центр - заклад загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.

В законі зазначається також, що здобуття загальної середньої освіти можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

ЧИ ПРАВДА, ЩО ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ БУДУТЬ НАВЧАТИСЯ РАЗОМ З УСІМА?

Так, законом впроваджується інклюзивна освіта. 

"Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку", – йдеться у тексті.

Щоб допомогти таким дітям у навчанні, до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя.

Діти з особливими освітніми потребами навчаються за індивідуальною програмою розвитку з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.

Вказується також, що будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають утворити інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Харчування в школах стане платним. Фото AlexLipa/Depositphotos

ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ СТАНЕ ПЛАТНИМ?

Очевидно, так.

Як відомо, зараз у державних школах сніданок безкоштовний, а платити потрібно тільки за обід, якщо дитина лишається на групу продовженого дня.

У новому законі "Про освіту" вказано, що безоплатним гарячим харчуванням забезпечують лише:

"Дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти".

Також безоплатне харчування може буде введене для осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.

ЧИ СТАНЕ ДЕШЕВШИМ НАВЧАННЯ В ПРИВАТНИХ ШКОЛАХ?

Так, але не суттєво.

З 1 січня 2019 року законом справді вводиться принцип "гроші ходять за дитиною".

"Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України", – йдеться в тексті закону.

Як повідомляє сайт "Нова українська школа", зараз держава виділяє на навчання кожного учня близько 10 тисяч гривень на рік, а для дітей з особливими потребами – близько 25 тисяч.

Якщо поділити цю суму на 9 місяців навчання, то на місяць держава платитиме приватній школі за одного учня трохи більше тисячі гривень.

З 1 січня 2019 року законом вводиться принцип "гроші ходять за дитиною". Фото karenr/Depositphotos

Враховуючи те, що навчання в приватних школах Києва іноді коштує до тисячі доларів на місяць, економія не завжди буде суттєвою.

І, звичайно, йдеться не про альтернативні (так звані "сімейні") школи, а лише про ті, які мають ліцензію на проведення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

ЯК НАВЧАТИМУТЬСЯ ДІТИ В СЕЛІ?

Закон передбачає створення освітнього округу та опорного закладу освіти.

Освітній округ - це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.

Опорний заклад освіти - це заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти.

При цьому учні, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

Оскільки до опорної школи багатьом дітям із навколишніх сіл доведеться їхати в інші населені пункти, законом передбачено створення так званих філій закладу освіти, які не є окремими юридичними особами.

У філіях можна буде здобути не лише початкову, але й базову середню освіту (до 9 класу включно).

"Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи", – зазначено в законі.

При цьому, якщо в селі мало дітей певного віку, у початковій школі дозволяється створювати різновікові класи:

"Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи).

Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти".

У другій частині статті читайте про те, які зміни передбачає остаточний варіант закону "Про освіту" для вчителів та директорів навчальних закладів.

Катерина Тищенко, УП

powered by lun.ua

Головне на сайті