"Внести зміни до закону": ПАРЄ ухвалила рішення про освіту мовами меншин

2941
12 жовтня 2017

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів.

Фото alebloshka/Depositphotos

Про це повідомляє "Європейська правда".

За схвалення документа із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти – 11, 17 утрималися.

Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

Доповідач Андреас Херкель, який готував проект документа, утримався, оскільки правки суттєво змінили його зміст. Поправки до документа подавали виключно угорські та румунські члени асамблеї.

Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин.

Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону "Про освіту".

Між тим, в ПАРЄ (всупереч позиції доповідача, естонця Андреаса Херкеля) констатували, що вже зараз, до ухвалення висновку "Венеціанки", є "низка юридичних питань до закону".

За наслідками дебатів було схвалено більшу частину пропозицій румунських та угорських депутатів.

Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї "змішаного навчання", приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини. Також з документа видалили всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.

Лише з мінімальною перевагою (39 голосів "проти", 42 "за") була відхилена угорська поправка, за якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.

Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які прагнули виключити з документа згадку про відсутність винятково українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у своїх державах.

Водночас, Києву рекомендують адаптувати окрему методику навчання української мови для дітей, які є представниками національних меншин.

У свою чергу, у МОН відзвітували, що заклали кошти на підвищення кваліфікації вчителів шкіл нацменшин, а також розроблено глосарії для двомовного навчання.

powered by lun.ua