День Чорного моря. Еколог про страхи, які в ньому ховаються
Левова частка населення планети асоціює 31 жовтня зі святом Гелловіну, однак Україна та країни Причорномор’я мають свою дату для останнього дня жовтня – День Чорного моря.
Саме цього дня 1996 року урядові організації цих держав підписали "Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря" задля збереження природи та біорізноманіття цього регіону.
Чорне море (або Аксинське, або Евксинське, або Скіфське, або Руське, або Понтійське) є внутрішнім морем між Європою і західною Азією, пов’язане з Середземним морем на півдні і Азовським – на півночі.
 |
Мурал на вулиці Бульварно-Кудрявській у Києві присвячений Чорному морю, який створив |
Неймовірно, та ще 8000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером, дещо схожим на Каспійське море. Воно набуло нинішнього вигляду внаслідок землетрусу та розколу суші.
Сьогодні, 31 жовтня, давайте поговоримо про страхи, що "ховаються" в темних водах Чорного моря.
ТЕМНІ МОРСЬКІ ГЛИБИНИ
Максимальна глибина моря – 2210 м. Однак нижче відмітки 150-200 метрів немає ніякого життя, окрім деяких бактерій – це одна з головних особливостей Чорного моря.
Вся справа у сірководні, котрим насичені морські глибини нижче цієї відмітки.
Одна з версій, чому так відбувається, – накопичення відмерлої органіки з поверхневого шару та нанесеної з річок, а також через недостатнє постачання нижчих шарів киснем, що характерне для такого внутрішнього й майже відокремленого моря, як Чорне.
Але і це б нічого, якби не спричинена людиною зміна клімату. Для Чорного моря очевидні три основних наслідки – це зменшення прісноводного стоку, підняття рівня моря та розселення видів-чужинців:
Поступове зменшення водності річок України, яку відмічають гідрологи, характерне і для основних артерій Чорного моря – Дніпра та Дунаю.
Тож тепер відбувається підвищення солоності моря, та можливе підняття сірководневого шару. А це – зміни серед місцевих видів, у т.ч. промислових, й втрата ендемічних, характерних тільки для умов низької солоності, мешканців Чорного моря.
Рівень моря збільшується, воно наступає і за останні 20 років піднялося десь на 8 см.
Але згідно останніх досліджень з моделювання танення льоду на полюсах, якщо раніше мова йшла про підняття рівня світового океану на 80-90 см до 2100 року, то тепер підтверджено, що при відсутності скорочення викидів парникових газів підняття океанів в середньому складе 132 см, максимум — 189 см.
Проте при "сприятливих сценаріях" – тобто за умови агресивного низьковуглецевого розвитку суспільства – прогноз не змінюється і складає ті ж самі +52 см станом на 2100 рік.
Разом із потеплінням й зміною умов Чорне море стає більш сприятливим для нових мешканців. Нові риби, медузи та молюски, занесені сюди із баластними водами кораблів, знаходять у наших водах нову й приємну домівку.
Але на жаль, це нерідко означає винищення місцевих мешканців.
Найвідоміші приклади – це занесення молюска-хижака рапани, що виїв устрицю, і на черзі – чорноморська мідія; а також поява гребневика мнеміопсіса, що серйозно підірвав запаси промислових риб Чорного моря, адже він харчується ікрою та мальками риби.
НА МЕЖІ
У морі живе 2500 видів тварин. Серед них є унікальні істоти, існування яких під загрозою й наші нащадки мають всі шанси ніколи не побачити їх у дикій природі.
Мова про осетрові риби, що спускаються з нерестовищ Дунаєм – білугу, севрюгу, осетра російського, стерлядь, осетра атлантичного та шипа.
Осетрові риби справді унікальні, вони – ровесниці динозаврів: оснащені спеціальними кістними пластинами – жучками, й майже без змін існують біля 200 млн років.
 |
| Осетрові риби справді унікальні, вони – ровесниці динозаврів. Фото wrangel/Depositphotos |
Але, на їх біду, осетрові є джерелом цінної чорної ікри. Через вкрай низьку чисельність та депресивний стан популяції, всі осетрові занесені до Червоної книги України та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, а два види – осетер атлантичний та шип – в Україні визнано вимерлими.
У Чорному морі живуть й два види дельфінів – білобочка та афаліна (рідкісний вид), морська свиня "азовка" (вразливий) та монах-тюлень (вид на межі зникнення). Всі вони потерпають від риболовецьких сіток.
Серед планктонних водоростей, що мешкають в Чорному морі, є й дуже незвичайний вид – ночесвітка (ноктілюка), яка має здатність фосфоризувати, і саме через неї у серпні Чорне море іноді "світиться".
"МОНСТРИ" ЧОРНОГО МОРЯ
Найнебезпечнішою з мешканців Чорного моря є морський дракончик, або змійка – найотруйніша риба не лише для українських водойм, але й для всього європейського континенту.
Колючки спинного плавника і зябр морського дракончика містять сильну отруту. Навіть з мертвим дракончиком треба поводитися дуже обережно, щоб не вколотися його шипом.
Неприємна зустріч може чекати на людину із хвостоколом, або морським котом. Цей скат "озброєний" отруйним шипом. Після удару шип залишається у жертві, а у хвостокола виростає новий.
 |
| Отакий морський кіт "озброєний" отруйним шипом, який після удару залишається у жертві |
За своє життя морській кіт здатен відростити декілька шипів, навіть до 35 см завдовжки.
Істота занесена до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, однак даних про них недостатньо, щоб присвоїти природоохоронний статус.
Разом з морським котом, у Чорному морі живе і морська собака. Це єдина акула, яка живе в Чорному морі – катран. Вона боїться людини і тому рідко з'являється біля берегів.
Плавники акули також оснащені великими отруйними шипами, що здатні викликати некроз тканин.
Ця тварина занесена до міжнародного Червоного списку МСОП, статус – "вразливий", але для людини вона не є загрозою. Навпаки – людина є найбільшою загрозою для цієї акули.
 |
| Єдина акула, яка живе в Чорному морі – катран. Вона боїться людини і тому рідко з'являється біля берегів |
ЩО ДАЛІ?
У Чорному морі порівняно невисока солоність – лише 17-18‰.
Через свою низьку мінералізацію чорноморська вода здатна не подразнювати шкіру, тож потенційно — це місце для розвитку найкращих курортів.
Утім, забрудненість Чорного моря викликає занепокоєння – у першу чергу, це "цвітіння" води через збагачення азотом й форфором. Основне їх джерело – стоки із суходолу від сільського господарства, неочищені побутові стоки та промисловість.
Морське судноплавство теж додає забруднення як біологічного, так і хімічного.
 |
Отак виглядає Чорне море в Крижанівці, що на Одещині, де спорудили буну, щоб захистити берег |
А додати сюди відносно низьку швидкість водообміну, а відповідно самоочищення Чорного моря – й маємо вже зовсім не сприятливі умови для курортів.
Шість країн Чорного моря дійшли згоди про необхідність спільних заходів – підписана Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, розроблена Екологічна програма та прийнятий "Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря", заходи з якого поступово отримують міжнародне фінансування.
[L]Україна досі не розглядає Чорне море своїм стратегічним напрямком – розробка анонсованої Морської стратегії України досі не просувається, наукові дослідження фактично не фінансуються й "світлого майбутнього" для українського Чорного моря поки не видно.
Хочеться сподіватися, що незважаючи на непросту політичну ситуацію, анексію Криму й значної частини територіальних вод, а також традиційно найнижче місце екологічних пріоритетів у політиці України, під впливом Євросоюзу та громадського сектору – голос моря буде почутий.
Наталія Гозак, кооординаторка проектів Всесвітнього фонду природи WWF в Україні, спеціально для УП.Життя